Прийняття від 07.07.2017
Документ на сайті ВР

НАКАЗ МВС №577
Про організацію службової діяльності поліції охорони з питань забезпечення фізичної охорони об’єктів

І. Загальні положення

1. Ця Інструкція визначає основні засади службової діяльності органів і підрозділів поліції охорони (далі – ОППО), спрямовані на організацію та виконання заходів з фізичної охорони об’єктів і майна усіх форм власності, фізичних осіб (далі – фізична охорона об’єктів), прийнятих під охорону на договірних засадах.

2. Фізична охорона об’єктів покладається на ОППО і забезпечується персоналом поліції охорони згідно визначених і затверджених на підставі укладених договорів: заходів охорони, штатної чисельності, складу нарядів поліції охорони та строків несення служби ними.

3. ОППО складаються з управлінь і відділів поліції охорони (далі – УПО) та підпорядкованих їм підрозділів (далі – ПП УПО).

4. У своїй діяльності УПО (ПП УПО) керуються Конституцією України, законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами МВС, іншими актами законодавства та цією Інструкцією.

5. У цій Інструкції терміни вживаються в таких значеннях:

вартовий розрахунок – метод організації цілодобового несення служби нарядами поліції охорони у дві чи більше змін;

вахтовий метод – особлива форма організації служби (роботи) персоналу поліції охорони в разі відсутності можливості їх щоденної доставки до місця несення служби та повернення до місця постійної дислокації УПО (ПП УПО);

віддалений об’єкт (пост, маршрут) охорони – об’єкт (пост, маршрут) охорони, розташований поза межами території обслуговування ПП УПО, що не дає змоги забезпечити оперативне реагування підпорядкованих мобільних нарядів на тривожні сповіщення з нього або зміни в оперативній обстановці;

внутрішньооб’єктовий режим – порядок, установлений замовником послуг з охорони в межах об’єктів охорони, що забезпечується нарядами поліції охорони та сукупністю заходів і правил внутрішнього розпорядку, обов’язкових для виконання особами, які на них перебувають;

графік руху – почасовий (за необхідності деталізований до хвилин) інтервал пересування наряду поліції охорони на маршруті руху, сформований в добовому розрізі;

демонстративний під’їзд – здійснення мобільним нарядом поліції охорони превентивних і профілактичних заходів на об’єктах підвищеного криміногенного ризику шляхом відкритого (демонстративного) під’їзду до визначеного об’єкта (місця) в установлені час і строк;

дислокація об’єкта охорони – невід’ємна частина укладеного договору про охорону, в якій визначаються (розраховуються) строки несення служби; вартість послуг фізичної охорони; штатна чисельність персоналу поліції охорони; кількість, вид і склад нарядів (наряду); територія, будівля, споруда, маршрут (кілометраж) забезпечення заходів охорони;

забезпечення особистої безпеки фізичних осіб – діяльність ОППО з організації та практичного здійснення нарядами поліції охорони заходів безпеки, спрямована на захист життя та здоров’я фізичної особи (групи осіб) шляхом запобігання або недопущення негативного безпосереднього впливу факторів протиправного характеру;

замовник послуг з охорони (далі – замовник) – дієздатна фізична особа, фізична особа – підприємець, юридична особа, яка уклала з ОППО договір про надання послуг охорони;

заходи охорони – застосування нарядами поліції охорони комплексу організаційних, практичних та інших заходів безпеки з метою попередження, виявлення та припинення протиправних посягань відносно об’єктів охорони, кримінальних і адміністративних правопорушень, порушень публічної безпеки і порядку;

зведена дислокація постів і маршрутів охорони об’єктів УПО (ПП УПО) – документ, що затверджує розстановку нарядів на території обслуговування УПО (ПП УПО);

інженерно-технічна укріпленість – сукупність заходів, що спрямовані на посилення конструктивних елементів будівель та приміщень, а також огородження об’єктів з метою запобігання несанкціонованому проникненню в зону, що охороняється;

контроль за несенням служби персоналом охорони – діяльність ОППО за укладеними договорами, яка забезпечується нарядами поліції охорони шляхом застосування комплексу організаційних, практичних та інших заходів, з метою контролю (нагляду) за виконанням персоналом охорони об’єкта (відомчої та/або іншої належності) обов’язків з організації та дотримання установленого замовником в межах певного об’єкта та/або території правил внутрішнього розпорядку, режиму переміщення осіб, транспортних засобів і майна;

контрольно-пропускний пункт – стаціонарний пост, на якому наряд поліції охорони забезпечує встановлений замовником послуг охорони пропускний та/або внутрішньооб’єктовий режим;

маршрут руху – схема пересування наряду поліції охорони між окремими пунктами (точками, ділянками) для виконання заходів охорони за встановленим графіком руху або без нього;

маршрут охорони:

при організації охорони нерухомого майна – забезпечення заходів охорони шляхом патрулювання мобільним нарядом (об’їзд та/або обхід) території об’єкта (внутрішніх або прилеглих ділянок місцевості, периметра з внутрішньої та/або зовнішньої сторони) відповідно до попередньо визначених маршруту та графіка руху, позначених на плані-схемі та в дислокації;

при організації охорони мобільних об’єктів – забезпечення мобільним нарядом заходів охорони шляхом супроводження мобільних об’єктів охорони під час їх перевезення автомобільним, залізничним, водним та повітряним транспортом (вантажів, валютних та інших цінностей, підакцизних товарів, небезпечних вантажів) або технічного спостереження за їх рухом з реагуванням на тривожні сповіщення (сповіщення про тривогу), відомості про вид та маршрут (кілометраж) руху яких відображені в дислокації;

при організації охорони фізичних осіб – забезпечення мобільним нарядом заходів охорони шляхом забезпечення особистої безпеки фізичних осіб (делегацій, туристичних груп) під час їх пересування пішим порядком, автомобільним, залізничним, водним та повітряним транспортом, відомості про вид охорони та маршрут руху яких відображено в дислокації;

межі регіону дислокації ОППО – межі, визначені адміністративними кордонами Автономної Республіки Крим та м. Севастополя, областей та м. Києва, на території яких зареєстрований ОППО (для ОППО міста Києва – територія Київської області, для ОППО міста Севастополя – територія Автономної Республіки Крим);

місце постійної дислокації УПО (ПП УПО) – земельні ділянки на території певного регіону України, а також будівлі, споруди та інше нерухоме майно, що відповідно до законодавства України постійно або тимчасово використовується УПО (ПП УПО);

мобільний наряд – рухомий наряд поліції охорони, який з використанням службового чи іншого транспорту або в пішому порядку забезпечує заходи охорони за попередньо визначеним маршрутом;

мобільний об’єкт охорони (далі – мобільний об’єкт) – рухоме майно, що перебуває у власності юридичних або фізичних осіб, відносно якого під час його переміщення чи стоянки нарядом поліції охорони вживаються заходи охорони;

наряд поліції охорони – персонал поліції охорони, який під час несення служби виконує покладені на нього обов’язки;

об’єкт охорони – зазначені в дислокації об’єкта охорони фізичні особи, особливо важливі об’єкти, визначені нормативно-правовими актами, інші об’єкти (будівлі, споруди, прилеглі до них території та акваторії), трубопроводи, транспортні засоби, валютні цінності, цінні папери, інше рухоме і нерухоме майно фізичних осіб та суб’єктів різних форм власності, квартири, публічна безпека і порядок на окремо визначених територіях, будівлях, спорудах, відносно яких нарядами поліції охорони здійснюються заходи охорони та інші, не заборонені законодавством України, превентивні дії;

об’єкти підвищеного криміногенного ризику – об’єкти реальної загрози злочинних посягань, внаслідок яких за певних обставин може створитися загроза життю і здоров’ю людей, матеріальним та культурним цінностям;

обхідний (рухомий) пост охорони – пост, на якому нарядом поліції охорони здійснюється охорона одного або декількох об’єктів шляхом їх обходу (пішого патрулювання), коли довжина обходу становить від 150 до 1500 метрів;

особливо важливий об’єкт – об’єкт незалежно від форми власності та управління, що має стратегічне значення для економіки та безпеки держави, забезпечує стале функціонування життєдіяльності населення, руйнація або пошкодження якого призведе до людських жертв, техногенних катастроф, порушення транспортної та енергетичної систем, втрати історико-культурної спадщини держави, матеріальних збитків (шкоди) в особливо великому розмірі;

пароль – умовне слово, яке служить засобом переконання для наряду поліції охорони (чергової зміни, начальника варти або особи, яка прибула з метою перевірки служби чи за тривожним сповіщенням), у тому, що чергова зміна, яка прибула (варта чи інша уповноважена особа), справді призначена з цією метою;

персонал поліції охорони – поліцейські та працівники поліції охорони (основні виконавці), які безпосередньо задіяні для виконання заходів охорони за укладеними договорами;

план-схема – документальне визначення на схемі шляхом відображення виду зверху ділянки території та/або горизонтального розрізу (поверхового плану) будівлі (споруди) з відображенням їх характеристик і особливостей, меж (периметра, окремих приміщень), що підлягають охороні, з умовними позначеннями територій (місць) відповідальності, захисту і блокування технічними засобами, розташування контрольно-пропускних пунктів (входу/виходу фізичних осіб, в’їзду/виїзду транспортних засобів), постової мережі та безпечних маршрутів руху (у випадках застосування – основний та резервний) нарядів поліції охорони;

позаштатна ситуація – ситуація, що виникла на об’єкті охорони (навколо об’єкта охорони) внаслідок негативного впливу факторів та не може бути невідкладно подоланою наявними заходами охорони. Позаштатна ситуація може виникнути внаслідок навмисного нападу (навмисних дій) або випадково (внаслідок ненавмисних дій, аварій, стихійних лих та інших наслідків);

послуги фізичної охорони – діяльність ОППО з надання замовникам визначених договором оплатних охоронних послуг шляхом залучення до цих заходів нарядів поліції охорони, озброєння, інженерних та технічних засобів охорони, засобів зв’язку, транспортних і спеціальних засобів;

пост охорони об’єкта – наряд поліції охорони, виставлений у визначеному дислокацією місці або ділянці місцевості для забезпечення охорони майна та/або цілісності об’єкта шляхом виконання основних та особливих обов’язків (несення служби);

пропускний режим – установлений замовником в межах об’єктів охорони порядок, який забезпечується комплексом організаційно-правових та інженерно-технічних заходів з метою недопущення нарядами поліції охорони безконтрольного переміщення осіб, транспортних засобів та майна на об’єктах охорони;

регіон дислокації ОППО – територія Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, областей та м. Києва, в межах якої зареєстрований у встановленому порядку ОППО здійснює охоронну та іншу діяльність відповідно до законодавства України;

режим очікування – особливий, передбачений договором і оплачуваний замовником, режим несення служби нарядом поліції охорони, при якому персонал поліції охорони знаходиться в готовності до виконання заходів охорони та перебуває за місцем постійної дислокації або в межах території обслуговування УПО (ПП УПО) чи іншому обумовленому замовником місці;

стаціонарний об’єкт – об’єкт, переміщення якого в просторі не передбачено, що дає змогу формувати комплекс режимних, інженерно-технічних, протипожежних та інших заходів, спрямованих на забезпечення його безпечної життєдіяльності;

стаціонарний пост охорони – пост, на якому здійснюється охорона одного відокремленого об’єкта або декількох об’єктів на відкритому майданчику чи огородженій території, коли загальна довжина обходу об’єкта охорони нарядом поліції охорони не перевищує 150 метрів;

сторожовий розрахунок – метод несення служби, при якому наряд поліції охорони залучається до заходів охорони в чергових змінах згідно зі складеними графіками у межах встановлених норм робочого часу;

табель поста – документ, що розробляється на кожний окремий пост (маршрут) охорони, яким визначається перелік майна, що підлягає охороні (у визначених випадках – обороні), обумовлюються основні та особливі обов’язки працівника поліції охорони з урахуванням конкретних умов несення служби на посту (маршруті) охорони;

територіальна зона відповідальності наряду поліції охорони – зона обслуговування з позначеною межею поста чи маршруту патрулювання, визначена на карті (плані-схемі) та закріплена наказом УПО (ПП УПО), в межах якої наряд поліції охорони здійснює заходи охорони та/або оперативне реагування на тривожні сповіщення та інші повідомлення, забезпечує публічну безпеку та порядок;

територія обслуговування УПО (ПП УПО) – територія регіону або поселенського утворення (району, населеного пункту, району міста) в межах адміністративного кордону, де підпорядковані наряди поліції охорони виконують завдання з фізичної охорони об’єктів;

час надання послуг фізичної охорони – період з дати початку виконання нарядом поліції охорони заходів, передбачених умовами укладеного договору, до їх завершення, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт;

числова перепустка – число від 8 до 27, яке служить для упізнавання один одного особами наряду або особами, які перевіряють службу чи прибули за тривожним сповіщенням.

6. УПО (ПП УПО) здійснюють охоронну та іншу діяльність відповідно до законодавства України за рахунок коштів, одержаних за надані послуги з фізичної охорони та безпеки, а також у вигляді інших надходжень, не заборонених законодавством України.

Діяльність УПО (ПП УПО) спрямована на безперервне обслуговування замовників з урахуванням графіків змінності (чергувань), виконання невідкладних завдань, а також запобігання нещасним випадкам (протиправним посяганням), які становлять загрозу життю чи нормальній життєдіяльності людей, можуть призвести до втрати або псування (крадіжки чи пошкодження) майна.

7. Під час фізичної охорони об’єктів УПО (ПП УПО) виконують завдання з організації охорони рухомого і нерухомого майна (об’єктів) суб’єктів господарювання різних форм власності, вантажів, що перевозяться, об’єктів права державної власності у випадках та порядку, визначених законодавством України, відповідно до чинного законодавства надання послуг з інкасації, забезпечення пропускного та внутрішньооб’єктового режимів на об’єктах охорони, оперативного реагування на повідомлення про спрацювання технічних засобів охорони на об’єктах, підключених до пунктів централізованого спостереження поліції охорони, чи інші повідомлення про правопорушення, особистої та майнової безпеки фізичних осіб, публічної безпеки і порядку (громадського порядку і громадської безпеки) в межах постів і маршрутів охорони, беруть участь у здійсненні державної охорони, профілактичних заходів, спеціальних операцій (оперативних планів), запобігають, виявляють і припиняють правопорушення в місцях несення служби.

8. Під час організації охорони об’єктів УПО (ПП УПО) беруть участь у боротьбі з тероризмом у межах своєї компетенції, визначеної законами та виданими на їх основі іншими нормативно-правовими актами.

9. У складі УПО (ПП УПО) утворюються:

1) підрозділи поліції та/або воєнізованої охорони з охорони об’єктів і публічної безпеки – для забезпечення охорони особливо важливих об’єктів та об’єктів (майна) різних форм власності (організації пропускного та внутрішньооб’єктового режимів), публічної безпеки і порядку, контролю за несенням служби персоналом охорони;

2) підрозділи з фізичної безпеки – для забезпечення особистої безпеки фізичних осіб, охорони вантажів під час їх перевезення, інкасації валютних цінностей;

3) підрозділи реагування – для забезпечення оперативного реагування на тривожні сповіщення технічних засобів охорони (систем відстеження рухомих об’єктів) з об’єктів (приміщень), підключених до пунктів (головних пунктів) централізованого спостереження поліції охорони (далі – (Г)ПЦС), чи інші повідомлення.

10. Фізична охорона об’єктів забезпечується безпосередніми діями персоналу поліції охорони за місцезнаходженням об’єкта охорони.

Під час виконання службових завдань поліцейські та працівники поліції охорони забезпечують дотримання прав і свобод громадян, гарантованих Конституцією та законами України.

11. З питань запобігання, виявлення та припинення правопорушень у межах постів і маршрутів охорони, оборони об’єктів охорони у разі ускладнення оперативної обстановки, ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій (подій), при проведенні профілактичних заходів і спеціальних операцій (введенні оперативних планів), при проведенні спільних навчань і тренувань УПО (ПП УПО) взаємодіють з головними управліннями Національної поліції України в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві (далі – ГУНП) та їх територіальними (відокремленими) підрозділами (далі – ВП ГУНП), територіальними (відокремленими) підрозділами Департаменту патрульної поліції (далі – ВП ДПП) та іншими органами та підрозділами Національної поліції України (далі – НПУ).

12. Надання послуг охорони поза межами території України та взаємодія у сфері охоронної діяльності ОППО з відповідними органами інших держав та міжнародними організаціями здійснюється відповідно до міжнародних договорів, інших актів законодавства.

13. Забороняється залучати персонал поліції охорони до виконання завдань, що не належать до компетенції поліції охорони.

Така заборона не діє у випадках, пов’язаних з необхідністю усунення наслідків надзвичайної ситуації (стихійне лихо, катастрофа, військові дії та інші позаштатні ситуації) в місцях несення служби та на території обслуговування УПО (ПП УПО).

14. Грошове забезпечення поліцейських та оплата праці працівників поліції охорони здійснюються відповідно до чинного законодавства України.

15. За організацію службової діяльності УПО (ПП УПО), прийом об’єктів під фізичну охорону, несення служби персоналом поліції охорони, його добір, навчання та розстановку, ведення договірної, позовної та фінансово-господарської роботи, збереження та цільове використання матеріальних та нематеріальних активів відповідає керівник ОППО.

16. ОППО під час здійснення охоронної діяльності виконують завдання з:

1) охорони об’єктів (майна) усіх форм власності шляхом контролю за станом майнової безпеки об’єкта охорони, використання пунктів централізованого спостереження та оперативного реагування нарядів поліції охорони на повідомлення про спрацювання технічних засобів охорони чи інші повідомлення про правопорушення;

2) охорони валютних та інших цінностей, вантажів під час їх перевезення транспортними засобами, інкасації;

3) охорони фізичних осіб шляхом запобігання загрозам особистій безпеці фізичної особи, яка охороняється;

4) інші повноваження відповідно до законодавства України та нормативно-правових актів МВС.

17. Для забезпечення фізичної охорони об’єктів (майна, фізичних осіб), публічної безпеки та порядку в УПО (ПП УПО) формуються такі види нарядів поліції охорони:

наряди реагування (далі – НР);

наряди охорони об’єктів і публічної безпеки (далі – НОПБ);

наряди охорони вантажів і мобільних об’єктів (далі – НВМО);

наряди охорони фізичних осіб (забезпечення особистої безпеки) (далі – НОФО).

18. Наряди поліції охорони під час несення служби використовують та застосовують: вогнепальну зброю; спеціальні засоби; фізичний вплив (силу); технічні засоби охорони; транспортні засоби (спеціалізовані та оперативні транспортні засоби, транспортні засоби, надані замовником); засоби (комплекси) телекомунікації та інформаційно-телекомунікаційні системи, прилади контролю; інженерні споруди і загородження; службових собак.

19. Технічні засоби охорони (засоби та комплекси сигналізації, системи, прилади, технічні засоби спостереження, засоби освітлення, технічні засоби контролю) відповідно до їх призначення використовуються для підвищення ефективності несення служби з організації охорони об’єктів.

20. Спеціалізовані (що мають спеціальне кольорографічне пофарбування, розпізнавальні знаки та оснащені спеціальними звуковими і світловими сигнальними пристроями) та оперативні автомобілі (панцеровані) використовуються для підвищення маневрених можливостей нарядів поліції охорони та їх оперативного реагування на тривожні сповіщення про скоєння правопорушення, забезпечення дій під час пошуку (переслідування) правопорушників, доставки персоналу поліції охорони до місця несення служби, забезпечення особистої безпеки під час відбиття збройних нападів, а також виконання інших завдань.

Керування транспортними засобами, наданими замовниками для виконання заходів охорони, здійснюється персоналом поліції охорони відповідно до цієї Інструкції та в порядку, встановленому Правилами дорожнього руху, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 року № 1306 (далі – Правила дорожнього руху).

21. Засоби (комплекси) телекомунікації та інформаційно-телекомунікаційні системи використовуються для забезпечення безперервного обміну інформацією з черговими частинами (органами управління), безперервного управління службою в межах території обслуговування УПО (ПП УПО), накопичення і обробки інформації.

22. Інженерні споруди та загородження (шлагбауми) використовуються для фіксації ознак правопорушень, ускладнення дій правопорушників та створення сприятливих умов для несення служби нарядами поліції охорони та забезпечення пропускного режиму, ефективного застосування озброєння і технічних засобів охорони, забезпечення особистої безпеки та підвищення захисту нарядів від нападу.

23. Службові собаки залежно від спрямованості їх підготовки використовуються для підвищення можливостей нарядів поліції охорони щодо виявлення та затримання правопорушників, виявлення наркотичних засобів, вибухових речовин та пристроїв, охорони визначених ділянок місцевості та об’єктів, виконання інших завдань.

Порядок використання службових собак під час організації охорони об’єктів, правила утримання, збереження, ветеринарного, речового, продовольчого забезпечення, дресирування, тренування, списання (вибраковування) службових собак в ОППО регламентуються законодавчими актами та нормативно-правовими актами МВС.

Штатна чисельність кінологів і службових собак визначається відповідно до укладених договорів.

24. Наряди поліції охорони під час несення служби та підрозділи Управління державної охорони України під час запровадження режимних заходів взаємодіють у порядку, встановленому нормативно-правовими актами, які діють у цій сфері, за потреби – розробляються спільні заходи безпеки.

ІІ. Права та обов’язки персоналу поліції охорони

1. Поліцейський (працівник поліції охорони), призначений у наряд, оперативно підпорядковується старшому наряду (начальнику варти), відповідальному (помічнику відповідального) та/або уповноваженому працівнику чергової частини УПО (ПП УПО), до складу якого він входить чи на території якого він тимчасово здійснює заходи охорони, черговому (Г)ПЦС в частині відпрацювання інформаційних повідомлень, що надходять з об’єктів охорони, у невідкладних випадках та у випадках припинення правопорушень або за інших ускладнень оперативної обстановки чи надзвичайних подій (ситуацій) – оперативному черговому ГУНП (ВП або сектору реагування патрульної поліції (далі – СРПП ВП ГУНП)).

2. Поліцейський (працівник поліції охорони), призначений в наряд, прибуває на службу за графіком у визначене керівником місце проведення інструктажу заздалегідь, але не пізніше ніж за 15 хвилин до його початку в оголошеній формі одягу.

Про своє прибуття доповідає командиру (відповідальному чи помічнику відповідального, старшому зміни або начальнику варти) та/або уповноваженому працівнику чергової частини УПО (ПП УПО), до складу якого входить наряд чи на території якого він тимчасово виконує заходи охорони.

3. Персонал поліції охорони повинен прибути на інструктаж в однострої (для поліцейських), спеціальному форменому одязі (для працівників воєнізованої охорони), мати службове посвідчення, спеціальний жетон (для поліцейських), картку-замісник, свисток, кишеньковий електричний ліхтарик, блокнот, авторучку (олівець), пакет перев’язувальний медичний першої допомоги (за необхідності), справне спорядження, охайний зовнішній вигляд.

Поліцейський-водій (водій чи інший член наряду, за яким у встановленому порядку закріплений транспортний засіб, або персонал поліції охорони, який має право керування транспортним засобом замовника) (далі – водій), повинен мати посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, медичну довідку.

4. Поліцейські та працівники, які заступають на службу, до проведення інструктажу повинні отримати зброю та боєприпаси до неї (в обмін на картку-замісник), службову документацію (маршрутні або постові книжки, бортові журнали службового автомобіля, паролі, документи про відрядження та іншу службову документацію), засоби зв’язку, контролю, спеціальні засоби індивідуального захисту й активної оборони та інше спорядження.

Перед інструктажем водії зобов’язані пройти медичний огляд та отримати перед рейсовий інструктаж.

5. Під час інструктажу персонал поліції охорони зобов’язаний занести до блокноту (особистої книжки) орієнтування про осіб (майно), які перебувають у розшуку, іншу інформацію, необхідну для виконання службових завдань.

6. Перед безпосереднім початком виконання заходів охорони персонал поліції охорони зобов’язаний перевірити справність службового транспортного засобу (у разі використання), засобів зв’язку, інших технічних приладів, сигнальних пристроїв, отримати та ознайомитись зі службовою документацією (крім випадків її перебування на стаціонарних постах).

7. Після прибуття до місця несення служби після проведення інструктажу персонал поліції охорони зобов’язаний:

1) отримати від особи, яку він змінює (у випадках чергування у змінах), інформацію про оперативну обстановку, події і пригоди, що трапились, отримані вказівки щодо збереження та цілісності майна, умови дорожньої обстановки на маршруті руху, маршруті патрулювання (у зоні обслуговування), інші відомості, що прямо стосуються несення служби;

2) прийняти майно та службову документацію згідно з описом;

3) обійти об’єкт охорони (територію), візуально оцінити його інженерно-технічний стан: перевірити наявність замків на дверях, попереджувальних знаків, засобів пожежогасіння, справність запірних пристроїв, освітлення, цілісність дверей, люків, вікон, стін, даху, підлоги, воріт, огорожі, естакад для огляду транспортних засобів, оглядових вишок, турнікетів, відповідність пломб та печаток їх відбиткам (зліпкам) згідно зі зразками, наведеними в службовій документації; переконатися у справності системи сигналізації, у тому числі ручної системи тривожної сигналізації, про що відмітити в журналі перевірок стану систем тривожної сигналізації та реєстрації їх спрацювань (додаток 1);

4) у разі виявлення недоліків в інженерно-технічному стані об’єкта чи інших умов, що можуть стати на заваді належному виконанню заходів охорони, негайно доповісти відповідальному або черговому УПО (ПП УПО, за відсутності – інформувати (Г)ПЦС);

5) прийняти об’єкт під охорону, заступити на пост (маршрут) охорони, після закінчення несення служби доповісти старшому зміни (начальнику варти), відповідальному або черговому УПО (ПП УПО, за відсутності – (Г)ПЦС), здійснити запис у журналі приймання (здавання) поста (маршруту) й перевірок несення служби з охорони (додаток 2) чи іншому обліковому документі;

6) про прийом під охорону вантажу та його передачу уповноваженій особі замовника в початковому та кінцевому пунктах призначення скласти акт про виставлення/зняття наряду поліції охорони, що здійснює/здійснював заходи із забезпечення охорони вантажу (додаток 3).

8. Під час несення служби персонал поліції охорони зобов’язаний:

1) знати:

вимоги законодавчих та нормативно-правових актів МВС, розпорядчих документів НПУ, що регламентують діяльність, пов’язану із забезпеченням безпеки фізичних осіб, охороною об’єктів (майна), публічного порядку та безпеки, порядок застосування поліцейських заходів примусу;

оперативну обстановку на території обслуговування, а також в межах маршруту та зони обслуговування, рубіжність, особливості та категорійність об’єктів охорони, можливі місця проникнення до них, приховані підходи та під’їзди, характеристики та принцип дії тривожних сповіщувачів різного типу;

функціональні, основні та особливі обов’язки, порядок несення служби;

особливості місцевості на маршрутах руху, можливі місця посягань на об’єкти охорони;

дислокацію органів НПУ на території обслуговування, систему зв’язку з ними, місця розташування органів ДСНС, закладів охорони здоров’я;

порядок і тактику дій при виникненні надзвичайних ситуацій (подій) та інших позаштатних ситуацій;

2) діяти, у тому числі попереджати, виявляти та припиняти кримінальні або адміністративні правопорушення на об’єктах (маршрутах) охорони (патрулювання), лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;

3) забезпечувати особисту безпеку фізичних осіб, охорону об’єктів (майна) відповідно до вимог нормативно-правових актів МВС, розпорядчих документів НПУ, а також організаційно-розпорядчих документів з питань заходів охорони. З цією метою:

пильно охороняти об’єкт, здійснювати пропускний режим, допускаючи на територію об’єкта осіб тільки за наявності перепусток, перевіряти їх документи на право винесення (вивезення) матеріальних цінностей. Вести відповідний облік у журналі разових перепусток;

доповідати (виходити на зв’язок) згідно із затвердженим керівником (командиром) графіком відповідальному або черговому УПО (ПП УПО, за відсутності – (Г)ПЦС) про результати несення служби, про що робити відповідний запис у журналі приймання (здавання) поста (маршруту) й перевірок несення служби з охорони або бортовому журналі службового автомобіля (додаток 4) чи іншому обліковому документі.

У разі оснащення службового транспортного засобу системами відстеження рухомих об’єктів доповідь про результати несення служби та місцезнаходження наряду здійснюється за вимогою уповноваженої особи поліції охорони;

за наявності на об’єктах (постах, маршрутах) охорони засобів охоронної сигналізації приймати під охорону (знімати з охорони) приміщення, підключені до приймально-контрольних приладів;

здійснювати на об’єкті прийом (здачу) під охорону окремих його приміщень, вести журнал приймання під охорону (зняття з-під охорони) приміщень об’єкта (додаток 5) матеріально-відповідальними особами;

дотримуватися графіка руху (безпечного маршруту) на пості (маршруті) охорони (патрулювання), здійснювати демонстративний під’їзд за адресами (в точках) з підвищеним криміногенним ризиком;

дотримуватися маршруту руху за графіком з відміткою технічного контролю або контрольних жетонів;

у випадку виявлення на об’єкті (маршруті) охорони (патрулювання) ознак надзвичайних ситуацій (подій), позаштатних ситуацій, слідів проникнення (пошкодження огорожі, вікон, дверей, стін, даху, підлоги, замків, люків, печаток та пломб та інші сліди проникнення); вчинення в межах поста (маршруту) правопорушення, а також за необхідності відхилення від маршруту для вирішення службових завдань – невідкладно доповідати відповідальному або черговому УПО (ПП УПО, за відсутності – (Г)ПЦС) для надання допомоги та виклику на місце події слідчо-оперативної групи ГУНП (ВП ГУНП) (далі – СОГ), діяти за їх вказівками;

у кожному випадку переміщення (в точці очікування) перевіряти наявність стійкого радіо- або стільникового зв’язку;

про ознаки загрози або виникнення надзвичайних ситуацій та небезпечних подій на об’єкті негайно інформувати територіальний орган ДСНС, доповідати відповідальному або черговому УПО (ПП УПО, за відсутності – (Г)ПЦС), вживати заходів щодо евакуації людей і цінностей, ліквідації пожежі, не послаблюючи спостереження за іншими об’єктами охорони та навколишньою ситуацією;

4) вимагати від громадян дотримання пропускного режиму на об’єктах охорони, здійснювати поверхневу перевірку та огляд особи, майна, транспортного засобу під час виходу (виїзду) на об’єкт охорони. У разі виявлення порушень, що створюють загрозу громадянам і публічній (громадській) безпеці, або умов, що сприяють крадіжці майна, вживати заходів щодо ліквідації зазначених умов та припинення виявлених порушень.

Поверхнева перевірка осіб, огляд речей та транспорту здійснюються відповідно до вимог Закону України «Про Національну поліцію»;

5) у разі отримання інформації під час несення служби про вчинене правопорушення або таке, що готується, чи інші події:

негайно прибувати до місця та встановлювати обставини події, з’ясовувати відомості про заявника, підозрюваних і потерпілих осіб, та іншу інформацію, що має значення для розкриття злочину;

за отриманими прикметами вживати заходів щодо затримання осіб, підозрюваних у вчиненні злочину, про зміну оперативної обстановки на місці події негайно доповідати відповідальному або черговому УПО (ПП УПО, за відсутності – (Г)ПЦС), оперативному черговому ГУНП (ВП або СРПП ВП ГУНП) для надання допомоги та направлення на місце події СОГ;

до прибуття СОГ забезпечувати охорону місця події, недоторканість обстановки, збереження слідів та речових доказів;

інформувати рапортом безпосереднього керівника;

6) у межах компетенції сприяти нарядам поліції, які несуть службу на території обслуговування, а також представникам інших правоохоронних органів під час виконання ними службових обов’язків;

7) при посадці особи (осіб), підозрюваних у вчиненні правопорушення до службового автомобіля вживати заходів, які б унеможливлювали напад на персонал поліції охорони, шляхом надягання на правопорушника кайданок, страхування членами екіпажу дій один одного;

8) уживати заходів щодо забезпечення оборони об’єктів і охорони майна, а також публічної безпеки та порядку під час виникнення надзвичайних ситуацій (подій) та інших позаштатних ситуацій;

9) надавати невідкладну, у тому числі домедичну, допомогу особам, які знаходяться на об’єктах (маршрутах) охорони, а також потерпілим від правопорушень і нещасних випадків, які перебувають у безпорадному або небезпечному для життя та здоров’я стані;

10) виконувати окремі доручення керівника (командира) в частині організації роботи серед населення на об’єктах (маршрутах) охорони (патрулювання) і в місцях відпрацювання тривожних сповіщень та інших повідомлень про протиправні посягання щодо популяризації та розширення послуг поліції охорони;

11) перевіряти несення служби персоналом поліції охорони в межах маршруту, реагувати на телефонні повідомлення та бути присутніми під час відкриття (зачинення) об’єктів згідно з установленим графіком, надавати допомогу в організації контролю за відомчою чи іншою охороною;

12) бути ввічливими і культурними під час спілкування з громадянами, дотримуватись заходів особистої безпеки, законності та службової дисципліни;

13) під час з’ясування причин тривожних сповіщень, що надійшли з об’єктів охорони, відпрацювання інформації та у випадках припинення правопорушень, перевірки документів у підозрілих осіб та здійснення демонстративного під’їзду за адресами (в точках) з підвищеним криміногенним ризиком в обов’язковому порядку використовувати засоби індивідуального бронезахисту – кулезахисний шолом та бронежилет.

Кулезахисний шолом та бронежилет обов’язково використовуються під час виконання заходів охорони персоналом поліції охорони, одягнутим в однострій (спеціальний формений одяг), шляхом пішого супроводження уповноваженої особи замовника, в місцях інкасації (збору) валютних цінностей та доставки підкріплення.

Під час забезпечення пропускного та/або внутрішньооб’єктового режимів (публічної безпеки та порядку) на об’єктах охорони, а також поза межами броньованих кабін та тамбурів-шлюзів використання бронежилетів є обов’язковим. У випадках нападу чи іншого ускладнення оперативної обстановки на посту (маршруті) персоналом поліції охорони додатково використовується кулезахисний шолом;

14) дотримуватися Правил дорожнього руху та правил радіообміну, своєчасно заповнювати службову документацію, вести бортовий журнал службового автомобіля, складати акти про приймання вантажу під охорону (передавання вантажу уповноваженій особі замовника після виконання заходів охорони);

15) під час виконання заходів охорони керувати спеціалізованими (оперативними) автомобілями, які мають спеціальне кольорографічне пофарбування, розпізнавальні знаки та оснащені спеціальними звуковими і світловими сигнальними пристроями, в однострої (спеціальному форменому одязі).

Водії спеціалізованих (оперативних) транспортних засобів, виконуючи невідкладні службові завдання, вмикають проблисковий маячок синього кольору і спеціальний звуковий сигнал відповідно до Правил дорожнього руху;

16) у разі вчинення нападу на наряд (пост, маршрут) скористатися технічними засобами передачі тривожного сповіщення (ручною системою тривожної сигналізації), вжити заходів щодо його відбиття, доповісти відповідальному або черговому УПО (ПП УПО, за відсутності – (Г)ПЦС);

17) забезпечити зберігання та належний стан утримання переданої йому в користування вогнепальної зброї (боєприпасів, спеціальних засобів), обачливо поводитися з нею (ними);

18) після закінчення несення служби здати вогнепальну зброю (боєприпаси, спеціальні засоби) до чергової частини УПО (ПП УПО) або чергової служби ГУНП (ВП або СРПП ВП ГУНП) чи іншого встановленого місця її (їх) зберігання;

19) у разі неприбуття зміни в установлений час доповідати відповідальному або черговому УПО (ПП УПО, за відсутності – (Г)ПЦС) і продовжувати виконання визначених заходів охорони.

9. Під час несення служби нарядом поліції охорони у складі двох і більше осіб один з поліцейських (працівників поліції охорони) призначається старшим наряду.

10. Старший наряду здійснює керівництво нарядом поліції охорони на період несення служби, а саме:

1) організовує роботу поліцейських (працівників поліції охорони), що входять до складу наряду поліції охорони, вносить пропозиції в розстановку членів наряду, порядок несення служби залежно від обстановки, що склалась;

2) здійснює зміну нарядів на постах (маршрутах), контролює несення служби ними, надає членам наряду практичну допомогу під час виконання службових завдань;

3) перевіряє правильність ведення службової документації, вживає заходів щодо усунення виявлених недоліків;

4) контролює справність та стан збереження, а також правильність використання (носіння) технічних та спеціальних засобів, вогнепальної зброї та боєприпасів до неї;

5) контролює стан зачинення дверей оперативного транспортного засобу під час перевезення валютних цінностей, у тому числі шляхом застосування ригелів;

6) перевіряє:

наявність супровідних документів на вантаж та звіряє із складеною специфікацією на вантаж;

відповідність транспортних засобів даним, зазначеним у поданих документах, їх загальний технічний стан, запас пального;

установлення на транспортних засобах необхідних розпізнавальних знаків та їх відповідність вимогам Правил дорожнього руху;

цілісність та надійність засувів, замків, пломб та інших пристроїв;

непошкодженість зовнішнього покриття вантажних відсіків, інших відсіків, які перекривають доступ до вантажу;

7) доповідає відповідальному або черговому УПО (ПП УПО, за відсутності – (Г)ПЦС) про своє місцезнаходження та обстановку на об’єкті (маршруті) охорони (патрулювання) за встановленим графіком, але не менше чотирьох разів на добу, з них 50% – у вечірній та нічний час;

8) про затримання в період несення служби правопорушників складає рапорт у двох примірниках, один з яких здається оперативному черговому ГУНП (ВП або СРПП ВП ГУНП), інший – керівнику УПО (ПП УПО) для організації обліку.

11. Поліцейському (працівнику поліції охорони) під час несення служби забороняється:

1) надавати послуги охорони, виконувати обов’язки, не передбачені організаційно-розпорядчими документами з питань заходів охорони;

2) приймати під охорону об’єкти (майно, приміщення), не вказані в дислокації (табелі поста), а також без документів, що засвідчують початок та кінець заходів охорони;

3) самовільно залишати місце несення служби (маршрут) до її закінчення (прибуття зміни, доставки до місця призначення та передачі вантажу або майна замовнику чи його представнику), відволікатись від виконання службових обов’язків і послаблювати пильність (спати, читати, переглядати відеофільми чи телепередачі, вживати алкогольні напої чи інші препарати, що знижують пильність або реакцію, приймати їжу у невстановлений час, вести приватні розмови телефоном, що не стосуються служби), одержувати від сторонніх осіб будь-які предмети (пакунки, пакети, конверти та інші предмети);

4) залишати без дозволу відповідального або чергового УПО (ПП УПО, за відсутності – (Г)ПЦС) об’єкт, що охороняється, з якого надійшло тривожне сповіщення, до повного з’ясування його причини;

5) доручати виконання заходів охорони іншим особам;

6) допускати на об’єкт охорони та до транспортного засобу, на якому здійснюються заходи охорони, сторонніх осіб, знайомих, у тому числі колишніх і вільних від служби працівників, на охоронювану територію – транспортні засоби, на які не поширюються дозвільні положення інструкції пропускного режиму, до перевірки несення служби – осіб, повноваження яких не підтверджуються службовими посвідченнями та приписами встановленого зразка у визначених випадках;

7) залишати без нагляду, передавати або показувати вогнепальну зброю, набої, спеціальні засоби та засоби зв’язку іншим особам, за винятком осіб, в оперативному підпорядкуванні яких він знаходиться, не замкнутими транспортні засоби, на яких виконуються заходи охорони;

8) без потреби діставати вогнепальну зброю або пристрій для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, із кобури та досилати патрон у патронник, розбирати зброю (спеціальний засіб) і чистити її, направляти у бік людей, транспорту, будівель та споруд;

9) передавати з рук в руки вогнепальну зброю і набої до неї без повернення їх до місця зберігання, порушувати інші вимоги щодо заходів безпеки при поводженні зі зброєю;

10) носити автоматичну зброю під час виконання заходів охорони у цивільному одязі (окрім пістолета-кулемета в кобурі прихованого носіння);

11) використовувати для носіння вогнепальної зброї не передбачені для цього вироби (сумки, барсетки та інші вироби);

12) використовувати предмети одягу (однострою) не встановлених зразків (або разом з цивільним одягом) та без знаків розрізнення;

13) заходити без службової потреби в житлові будинки, їдальні, магазини, клуби, ресторани, кафе та інші приміщення;

14) порушувати правила радіообміну, викликати центральну радіостанцію під час її переговорів з іншими станціями, вести неслужбові розмови по радіозв’язку та телефону, відключати радіостанцію та службові телефони;

15) передавати за допомогою засобів зв’язку відомості, які містять інформацію про вантаж (майно), час і маршрут їх перевезення;

16) розголошувати будь-кому методи, способи несення служби та склад наряду поліції охорони, надавати відомості про маршрут руху, розташування постів охорони та отримане завдання;

17) самостійно перевіряти стан, кількість та якість вантажу (майна), що приймаються або вже прийняті під охорону, відкривати контейнери, упаковки, псувати пломби й печатки, відкривати замки, що обмежують доступ до вантажу, здійснювати перевантаження майна (вантажу) в не передбачених чи не обладнаних для цього місцях;

18) супроводжувати колони транспортних засобів чи окремі автомобілі службовим транспортним засобом НВМО з метою безпідставного забезпечення їх переваги в дорожньому русі;

19) здійснювати зупинки за межами населених пунктів під час охорони та перевезення вантажів (майна), за винятком вимушеної зупинки транспортного засобу через технічний стан або через небезпеку, і відпочивати на маршруті руху в небезпечних та не передбачених для цього місцях;

20) перевозити в салоні службового транспортного засобу або відсіку для зберігання вантажу акумулятори, легкозаймисті матеріали, а також інструмент і прилади в незакріпленому стані, інші предмети, особисті речі;

21) повністю опускати скло та тримати двері розблокованими під час стоянки в місцях вимушеної зупинки, отримання чи здавання вантажу (майна);

22) відключати або змінювати конфігурацію налаштувань технічних пристроїв, встановлених на службовому транспортному засобі, систем відстеження рухомих об’єктів та відеореєстрації подій, а також вживати інших заходів, що перешкоджають стійкій роботі засобів технічного контролю, встановлених в місцях несення служби;

23) відключати прилади сигналізації, у тому числі при їх спрацюванні;

24) використовувати теле-, відео-, радіоприймальні прилади та комп’ютерну техніку (гаджети, девайси), не призначені для застосування у службовій діяльності;

25) порушувати вимоги пропускного режиму, встановленого на об’єкті охорони;

26) самостійно або на прохання замовника (власника об’єкта) зачиняти (відчиняти) двері, вікна, встановлювати та знімати запори, накладати пломби, печатки, переміщувати інвентар, вмикати та вимикати технічні засоби охорони, якщо інше не визначено організаційно-розпорядчими документами з питань заходів охорони;

27) під час виконання заходів охорони керувати транспортним засобом без проходження передрейсового медичного огляду;

28) використовувати службові транспортні засоби не за прямим призначенням, у тому числі для перевезення сторонніх осіб і майна (документації);

29) передавати керування службовим транспортним засобом особам, які не мають на це права, а також керувати транспортними засобами, не задіяними під час здійснення охоронних заходів;

30) керувати службовим транспортним засобом, що має спеціальне кольорографічне пофарбування, розпізнавальні знаки та оснащений спеціальним звуковим і світловим сигнальним пристроєм, у цивільному одязі під час безпосереднього виконання заходів охорони;

31) відступати від вимог Правил дорожнього руху, за винятком випадків виконання невідкладного службового завдання, за умови забезпечення безпеки дорожнього руху, а також відхилятися від маршруту патрулювання (маршруту руху), змінювати порядок несення служби, якщо це не викликано службовою необхідністю;

32) залишати без нагляду в транспортному засобі виконання заходів охорони затриманих осіб;

33) користуватися електронагрівальними приладами з відкритою спіраллю та нестандартними (саморобними) електричними пристроями;

34) торкатися будь-яких підозрілих предметів, виявлених під час виконання заходів охорони;

35) пошкоджувати, копіювати, залишати без нагляду службову документацію;

36) курити на посту чи в транспортному засобі виконання заходів охорони, здійснювати інші дії, які порушують встановлений порядок несення служби та правила техніки безпеки.

12. Особливі обов’язки поліцейських (працівників поліції охорони), задіяних до несення служби, визначаються:

1) у складі нарядів охорони об’єктів і публічної безпеки, вантажів та мобільних об’єктів, фізичних осіб – організаційно-розпорядчим документом з питань заходів охорони (інструкцією про організацію охорони), що затверджується керівником УПО (ПП УПО) відповідно до вимог цієї Інструкції;

2) у складі нарядів реагування – організаційно-розпорядчим документом з питань заходів охорони (інструкцією про забезпечення заходів охорони об’єктів (приміщень), підключених до (Г)ПЦС), що затверджується керівником УПО (ПП УПО).

13. Особливі обов’язки нарядів реагування включають:

1) здійснення взаємодії і зв’язку з нарядами ГУНП (ВП ГУНП) та екіпажами УПП ДПП;

2) виконання дій на об’єктах, розташованих в зоні обслуговування, охорона яких забезпечується озброєними поліцейськими (працівниками поліції охорони);

3) виконання дій у разі надходження тривожних сповіщень з об’єктів (приміщень), що охороняються за допомогою пунктів централізованого спостереження;

4) виконання дій при виїзді на місце скоєння правопорушення;

5) виконання дій під час використання систем віддаленого доступу, інформаційних баз даних та інших технічних засобів;

6) виконання дій під час перезакриття охоронюваних об’єктів (приміщень);

7) виконання дій під час організації проведення профілактичних заходів або спеціальних операцій (введення оперативних планів) ГУНП (ВП ГУНП) та УПП ДПП.

14. Особливі обов’язки наряду охорони об’єктів і публічної безпеки включають:

1) організацію і порядок входу (виходу) осіб, в’їзду (виїзду) транспортних засобів, внесення (винесення), ввезення (вивезення) майна на об’єкт охорони та у зворотному напрямку;

2) виконання дій щодо осіб, які порушили встановлені правила пропускного режиму, вчинили протиправні дії щодо об’єкта охорони, незаконно проникли або намагалися проникнути на об’єкт охорони, створюють загрозу публічній безпеці, підозрюваних у скоєнні злочинів, осіб, які вчинили правопорушення, осіб, які перебувають у розшуку;

3) здійснення взаємодії і зв’язку з нарядами ГУНП (ВП ГУНП) та екіпажами УПП ДПП при організації проведення профілактичних заходів або спеціальних операцій (оперативних планів);

4) контроль допуску працівників охоронюваного об’єкта в приміщення, що охороняються, у тому числі у неробочий час, вихідні та святкові дні;

5) контроль прийому під охорону і зняття з охорони об’єктів (приміщень), у тому числі режимних об’єктів (приміщень), а також майна;

6) перевірка цілісності об’єктів охорони (приміщень), майна, печаток (зліпків), пломб;

7) здійснення взаємодії з підрозділами відомчої охорони або іншими юридичними особами, які провадять охоронну діяльність, при спільній організації охорони об’єкта.

15. Особливі обов’язки наряду охорони вантажів та мобільних об’єктів включають:

1) визначення особливостей несення служби на маршруті;

2) контроль прийому під охорону і здавання з-під охорони майна замовника;

3) перевірки цілісності майна, печаток (відбитків), пломб;

4) виконання дій при виявленні порушень цілісності упаковки охоронюваного майна, печаток (відбитків), пломб, несправностей транспортних засобів, нападі на наряд;

5) здійснення взаємодії і зв’язку з ГУНП (ВП ГУНП), УПП ДПП та поліції охорони, іншими нарядами (екіпажами) підрозділів і служб поліції, які несуть службу на маршруті руху, у тому числі при організації проведення профілактичних заходів та спеціальних операцій (введення оперативних планів);

6) здійснення взаємодії із замовником або його уповноваженим представником, у тому числі при виникненні позаштатних ситуацій.

16. Особливі обов’язки нарядів охорони фізичних осіб (забезпечення особистої безпеки) включають:

1) визначення особливостей взяття особи під охорону та видів супроводження особи;

2) огляд приміщень та місць перебування особи, слідування (посадки, висадки) на транспорті;

3) виконання дій в особливих умовах та екстремальних ситуаціях, а також при раптовому нападі.

17. Поліцейські (працівники поліції охорони) за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов’язків, а також перевищення наданих їм прав та повноважень несуть дисциплінарну, матеріальну, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законодавством.

III. Організація діяльності підрозділів поліції охорони і форми несення служби

1. Організаційною основою діяльності УПО (ПП УПО) з охорони об’єктів (осіб, майна) і забезпечення правопорядку є зведена дислокація постів і маршрутів охорони об’єктів (осіб, майна) органом поліції охорони (далі – зведена дислокація) (додаток 6).

2. У зведеній дислокації відображається перелік і характеристика виставлених УПО (ПП УПО) нарядів зі сталим порядком несення служби та строком виконання заходів охорони та/або строком дії договору 30 і більше діб.

3. Зведена дислокація ведеться особою, визначеною наказом керівника (командира) УПО (ПП УПО), працівники поліції охорони якого безпосередньо задіяні до надання послуг охорони, узгоджується з фахівцем технічної служби поліції охорони та затверджується керівником (командиром) УПО (ПП УПО) або особами, що їх заміщують.

4. Зміни до зведеної дислокації вносяться на підставі наказів УПО (ПП УПО) про початок/кінець або зміну в заходах охорони та складеної облікової картки на пост (маршрут) охорони об’єктів (осіб, майна) (додаток 7), яка додається до додатка зведеної дислокації.

5. Зведена дислокація коригується не пізніше 10 днів від дати внесення змін до порядку надання послуг охорони, про що до облікових карток постів (маршрутів) вносяться необхідні записи або проводиться їх заміна чи вилучення.

6. За договорами охорони, дія яких припинена або умови виконання заходів охорони за якими змінені, облікові картки постів (маршрутів) охорони додаються до першого розділу літерної справи на об’єкт, про що у зведеній дислокації ставиться відмітка про номер та дату розпорядчого документа.

7. Зведена дислокація оформляється на стандартних аркушах формату А4 відповідно до вимог нормативно-правових актів МВС, розміщується у скорозшивач або файли до папок (папки-бокси), що виготовлені із цупкого картону.

8. Зведена дислокація зберігається у сейфі в залі (приміщенні) чергової частини УПО (ПП УПО, за відсутності чергової частини – на (Г)ПЦС) або у сейфі в службовому приміщенні керівника (командира) УПО (ПП УПО).

9. Виписки зведеної дислокації можуть надаватись до ГУНП (ВП ГУНП), на території обслуговування яких наряди поліції здійснюють заходи охорони, для формування обліків комплексних сил і засобів.

10. Фізична охорона об’єктів організовується керівниками (командирами) УПО (ПП УПО) і забезпечується шляхом виставлення нарядів поліції охорони на постах і маршрутах охорони.

11. Наряди поліції охорони поділяються:

1) за видом охорони при її організації – поліцейська охорона, воєнізована охорона, змішана охорона (поліцейська та воєнізована охорона), спільна охорона (наряди поліції охорони з органами НПУ чи з відомчою охороною або у взаємодії із суб’єктами охоронної діяльності);

2) за складом – одинарні, парні (два і більше поліцейських або працівників поліції охорони), комбіновані з відомчою охороною або із суб’єктами охоронної діяльності (з розмежуванням зон відповідальності та/або часу охорони);

3) за методом несення служби – щоденні зміни (при п’ятиденному або шестиденному робочому тижні), за сторожовим розрахунком (позмінно), вартовим розрахунком, вахтовим методом;

4) за періодом несення служби – однозмінні (до 16 годин), двозмінні (до 24 годин) та в режимі очікування;

5) за способом охорони – пости та маршрути (стаціонарні, піші, рухомі, закриті, зовнішні), мобільні наряди (об’їзні, патрулювання, реагування);

6) за часом доби – денні, нічні, добові;

7) за місцем несення служби – в межах території обслуговування, на віддалених об’єктах (постах, маршрутах) охорони в межах регіону дислокації ОППО або території обслуговування УПО (ПП УПО), поза межами регіону дислокації, поза межами України;

8) за видом функцій охорони на нерухомих (стаціонарних) об’єктах (територіях) – на контрольно-пропускних пунктах, пунктах відеоспостереження, безпосередньо в приміщенні об’єкта, що охороняється, або на прилеглій до нього території, по периметру огорожі території об’єкта або на відкритій ділянці місцевості (у тому числі із застосуванням дозорів, секретів, спостережних вишок, блок-постів), на особливо важливих ділянках об’єкта або у найбільш уразливих місцях його території.

12. Протяжність постів (маршрутів) охорони (патрулювання) визначається, виходячи з конкретних особливостей об’єктів, специфіки та виду надання охоронних послуг і оперативної обстановки, що склалася та вважається ефективною для своєчасного виявлення та припинення несанкціонованого доступу на об’єкт охорони, а саме: 6-8 км при здійсненні заходів охорони на автомобілі, 3-5 км – на мотоциклі, 2-3 км – на велосипеді та 1-1,5 км – при пішому несенні служби.

13. Залежно від ступеня небезпечності злочинних посягань на об’єкти встановлюються такі категорії підвищеного криміногенного ризику:

1) І категорія – автозаправні станції, ювелірні магазини, ломбарди, кредитно-фінансові установи (у тому числі обмінні пункти), об’єкти (приміщення) зберігання зброї, боєприпасів, вибухових речовин, радіоактивних, наркотичних i психотропних речовин, прекурсорів, музейні заклади, інші об’єкти, визначені Переліком об’єктів державної та інших форм власності, охорона нерухомого майна яких здійснюється виключно органами поліції охорони на договірних засадах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 листопада 2015 року № 937;

2) ІІ категорія – аптеки, торговельні заклади (крім ювелірних магазинів), службові приміщення, заклади громадського харчування, заклади освіти, території ринків, автостоянки та гаражні кооперативи;

3) ІІІ категорія – інші об’єкти та приміщення з майном фізичних осіб.

14. Підставою для здійснення охоронних заходів є договір, укладений між замовником та УПО (ПП УПО) в особі керівника (командира) або уповноваженої ним особи.

15. За строком виконання заходів охорони договори поділяються на постійні, разові (строком до трьох діб), короткострокові (строком від трьох до тридцяти діб).

16. На всі об’єкти охорони складаються літерні справи, які формуються відповідно до опису літерної справи на об’єкти, що охороняються органами і підрозділами поліції охорони (додаток 8). Якщо договір укладений на охорону декількох об’єктів, заводиться одна літерна справа.

За ведення літерних справ відповідають особи, відповідальні за організацію заходів охорони на конкретних об’єктах наказом керівника територіального органу поліції охорони.

Літерна справа реєструється в канцелярії УПО (ПП УПО) і має відповідний номер.

Літерні справи на об’єкти зберігаються в металевому сейфі (шафі) у місці, визначеному керівником підрозділу поліції охорони.

Після закінчення 3 років від часу розірвання договору літерна справа знищується.

Літерна справа оформлюється титульним аркушем та має містити аркуш використання і внутрішній опис.

Акти обстеження технічного стану об’єкта охорони зберігаються в літерних справах 3 роки. Після закінчення цього строку вони вилучаються та знищуються. Первинний акт обстеження постійно зберігається у літерній справі.

17. Передумовою підготовки проекту договору є письмове звернення замовника до УПО (ПП УПО) або повідомлення замовника про намір укласти договір за умови проведення конкурсної процедури закупівлі послуг охорони.

18. Підготовка проекту договору, його укладення, облік та зберігання здійснюються відповідно до чинного законодавства України.

19. Відсутність (на момент укладання договору) відомостей щодо протиправних дій особи, яка приймається під охорону, а також наявність у замовника права володіння (користування) майном, охорона якого є предметом договору, на законних підставах, а також правомірність перебування такого майна, транспортного засобу чи особи у визначеному місці охорони є обов’язковими умовами укладення договору.

20. Організація надання послуг охорони за межами регіону дислокації ОППО здійснюється відповідно до вимог цієї Інструкції та за погодженням з керівниками органів поліції охорони за місцем виконання заходів охорони.

Укладення договорів про надання послуг охорони на території іншого регіону без погодження з відповідним органом поліції охорони забороняється.

21. Укладання договорів про надання послуг фізичної охорони за наявності інформації про конфліктність ситуації (невирішені майнові спори) чи інші обставини, що можуть стати на заваді виконання нарядом поліції охоронних функцій, викликати суспільний резонанс, забороняється.

22. Можливість прийняття об’єкта (осіб, майна) під охорону, порядок та система організації його охорони (забезпечення публічної безпеки та порядку), дислокація постів охорони, маршрути руху (патрулювання), потреба в обладнанні технічними засобами охоронного призначення та пожежної безпеки визначаються комісією у складі замовника або його представника, уповноваженого представника УПО (ПП УПО) та інших заінтересованих сторін під час обстеження об’єкта охорони (місця проживання та роботи особи) і його технічного укріплення.

23. Результати оформлюються актом обстеження технічної укріпленості об’єкта (додаток 9) у двох примірниках, в якому вказуються пропозиції замовнику щодо усунення виявлених недоліків і рекомендації стосовно технічного укріплення об’єкта.

Перший примірник акта вручається замовнику, другий – залишається в УПО (ПП УПО) та додається до літерної справи.

Надалі такі акти обстеження об’єкта (майна) складаються комісією у складі замовника або його представника, уповноваженого представника УПО (ПП УПО) та інших заінтересованих сторін щопівроку.

Обстеження не проводиться під час інкасації, охорони вантажів і мобільних об’єктів.

24. Захист приміщень банків організовується відповідно до вимог законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України.

25. У випадках залучення поліцейських (працівників поліції охорони) до забезпечення публічної безпеки та порядку під час проведення масових заходів замовник подає до УПО (ПП УПО) умови їх проведення, програми, регламент, інші відомості для розроблення заходів щодо охорони публічної безпеки і порядку, забезпечення безпеки учасників і глядачів.

Безпосереднє залучення сил і засобів поліції охорони оформлюється у вигляді плану заходів із забезпечення публічної безпеки та порядку у зв’язку із проведенням масового заходу (далі – план заходів), який затверджується керівником ГУНП (ВП ГУНП) та погоджується керівником відповідного УПО (ПП УПО), а також у випадках залучення екіпажів УПП ДПП погоджується з керівником відповідного УПП ДПП.

У плані заходів, зокрема, відображаються чисельність і склад сил і засобів поліції охорони, залучених до заходів, їх завдання та місця виконання цих завдань, порядок управління силами і засобами поліції охорони та їх взаємодія із силами інших залучених нарядів ГУНП (ВП ГУНП) та екіпажів УПП ДПП.

26. Об’єкт (особа, майно) вважається прийнятим під охорону з моменту виставлення наряду поліції охорони на посту (маршруті) охорони, про що УПО (ПП УПО) видається наказ про укладення договору на вид послуг охорони (додаток 10). Копія наказу передається до бухгалтерії для проведення розрахунків.

Прийняття під охорону, зняття з охорони об’єкта оформлюються двостороннім актом виставлення (зняття) наряду поліції охорони (додаток 11).

У випадках надання послуг охорони на території іншого регіону виставлення наряду поліції охорони погоджується з територіальним органом поліції охорони та оформлюється актом погодження про виставлення наряду поліції охорони (додаток 12).

На кожен пост (маршрут) охорони складається облікова картка.

27. Вартість послуг охорони та необхідна чисельність персоналу поліції охорони на закриття поста розраховуються в установленому порядку.

28. З урахуванням виду наряду поліції охорони додатково розробляються: план-схема охоронюваного об’єкта з нанесенням межі займаної території, позначенням будівель і споруд, потенційно небезпечних об’єктів, поверховий план, список обладнання та технічних засобів (схема блокування із зазначенням рубежів захисту і типів застосовуваного обладнання).

29. Керівники УПО (ПП УПО) зобов’язані повідомляти замовника про всі події та вжиті щодо них заходи, вносити в установленому порядку пропозиції щодо вдосконалення охорони.

30. Стаціонарні об’єкти, що беруться під фізичну охорону УПО (ПП УПО), за погодженням із замовником оснащуються на видному місці інформаційними фірмовими наклейками.

31. Периметри об’єктів (межі земельних ділянок, зовнішніх постів) охорони на видних місцях оснащуються покажчиками з чіткими та розбірливими попереджувальними написами (наприклад, «Прохід (проїзд) заборонено (закрито)», «Об’єкт охороняється», «Об’єкт охороняється службовими собаками», «Заборонена зона, прохід заборонений»).

32. До основних форм несення служби в УПО (ПП УПО) належать:

1) несення служби на стаціонарних (нерухомих) постах охорони (закритих об’єктах), у тому числі із здійсненням пропускного режиму та/або забезпеченням публічної безпеки та порядку;

2) несення служби на маршрутах охорони шляхом патрулювання відкритої території об’єкта, що охороняється, на автомобілях (автопатрулями) чи інших транспортних засобах або пішого патрулювання;

3) несення служби на постах (маршрутах) охорони шляхом забезпечення контролю за несенням служби персоналом охорони;

4) несення служби на маршрутах охорони під час забезпечення особистої безпеки фізичних осіб шляхом їх супроводження в місцях перебування;

5) несення служби на маршрутах охорони шляхом оперативного реагування на повідомлення про спрацювання засобів охоронно-пожежної та тривожної сигналізації на підключених до (Г)ПЦС об’єктах, що охороняються;

6) несення служби на маршрутах охорони вантажів та мобільних об’єктів шляхом їх пішого супроводження та/або на транспортних засобах, а також під час їх перевезення, інкасації.

33. Несення служби може здійснюватися шляхом суміщення форм несення служби, визначених цією Інструкцією.

34. За умов ускладнення оперативної обстановки або виникнення позаштатних ситуацій на об’єктах охорони з метою їх стабілізації, якщо наявними силами і засобами, безпосередньо залученими до заходів охорони у повсякденному режимі, їх виконати неможливо, охорона об’єктів може посилюватись за рахунок збільшення чисельності поліцейських та воєнізованих постів (маршрутів) охорони в межах штатної чисельності.

Рішення щодо посилення охорони об’єктів або його відміна оформлюються наказом ОППО за погодженням з ДПО.

35. Відомості, що розкривають стан, вид, систему охорони та безпеки об’єктів (майна, особи), розголошенню не підлягають. Перелік таких відомостей і ступінь обмеження доступу до них визначаються НПУ.

36. Організація фізичної охорони об’єктів ОППО інших категорій, що мають специфічні особливості у сфері своєї діяльності, а також інша діяльність, пов’язана із забезпеченням заходів охорони, здійснюються згідно з вимогами цієї Інструкції та нормативно-правових актів у цій сфері.

37. Переведення ОППО на посилений варіант службової діяльності здійснюється за рішенням Голови НПУ.

38. Залучення поліцейських (працівників поліції охорони) поза межами виконання договірних зобов’язань визначається організаційно-розпорядчим актом НПУ.

IV. Особливості управління нарядами поліції охорони

1. Оперативне управління нарядами поліції охорони під час несення служби здійснюється відповідальним (помічником відповідального, старшим наряду, начальником варти) та/або уповноваженим працівником чергової частини УПО (ПП УПО), до складу якого входить наряд чи на території якого він тимчасово виконує заходи охорони, у невідкладних випадках та у випадках припинення правопорушень або за інших пригод – оперативним черговим ГУНП (ВП або СРПП ВП ГУНП).

2. Під час організації охорони об’єктів, підключених до (Г)ПЦС, оперативне управління нарядами поліції охорони здійснюється черговими (Г)ПЦС, старшими змін.

3. Наряд поліції охорони під час несення служби підпорядковується керівнику УПО (ПП УПО), оперативно підпорядковується керівнику ГУНП регіону, на території якого постійно або тимчасово виконує заходи охорони.

4. В цілях оперативного управління нарядами поліції охорони, збору і обробки інформації, організації охорони об’єктів (майна, осіб), контролю за порядком несення служби персоналом охорони, ефективного використання поліцейських і працівників поліції охорони щодо забезпечення правопорядку, взаємодії з іншими нарядами та черговими службами ГУНП (ВП ГУНП), екіпажами УПП ДПП на районному рівні, збереження службової документації, зброї та боєприпасів до неї, спеціальних засобів, засобів зв’язку та іншого ввіреного майна, контролю за станом охорони та оборони адміністративної будівлі (приміщень) та прилеглої до неї території, дотримання вимог протипожежної безпеки та санітарного стану, передачі спеціальних сигналів про введення ступенів готовності та оповіщення поліцейських охорони в УПО (ПП УПО) можуть створюватись чергові частини та обладнуватись кімнати зберігання зброї.

5. Уповноважений працівник чергової частини УПО (ПП УПО, за відсутності – черговий (Г)ПЦС) при надходженні повідомлень про правопорушення та/або тривожних сповіщень з об’єктів, що охороняються, направляє наряд поліції охорони для перевірки та встановлення обставин події, причин спрацювання засобів охоронно-пожежної та тривожної сигналізації.

6. Якщо за результатами перевірки повідомлення та/або реагування на тривожне сповіщення виявлено ознаки правопорушення, уповноважений працівник чергової частини УПО (ПП УПО, за відсутності – черговий (Г)ПЦС) зобов’язаний передати інформацію до чергової служби ГУНП (ВП або СРПП ВП ГУНП), на території обслуговування якого відбулась подія та/або розташований об’єкт, що охороняється, для відповідного реагування (надання допомоги та виклику на місце події СОГ) і реєстрації події у встановленому порядку.

7. У разі одночасного надходження декількох повідомлень про події та/або інформації про спрацювання засобів охоронно-пожежної та тривожної сигналізації з двох і більше об’єктів, які охороняються, або неможливості реагування нарядів поліції охорони на таке повідомлення (інформацію) уповноважений працівник чергової частини УПО (ПП УПО, за відсутності – черговий (Г)ПЦС) для їх відпрацювання запитує в оперативного чергового ГУНП (ВП або СРПП ВП ГУНП) допомогу шляхом залучення інших нарядів (екіпажів) комплексних сил.

8. У випадках надходження повідомлення про подію та/або тривожних сповіщень з охоронюваних об’єктів, що підлягають обов’язковій охороні поліцією або належать до І категорії криміногенного ризику чи охороняються нарядами поза межами регіону дислокації, уповноважений працівник чергової частини УПО (ПП УПО, за відсутності – черговий (Г)ПЦС) зобов’язаний передати повідомлення (інформацію) до чергової служби ГУНП (ВП або СРПП ВП ГУНП), на території обслуговування якого відбулась подія, для організації реагування нарядами ГУНП (ВП ГУНП), екіпажами УПП ДПП.

9. У випадках одночасного надходження повідомлення про подію або тривожного сповіщення з охоронюваного об’єкта та проведення профілактичних заходів або спеціальних операцій (введення оперативних планів) ГУНП (ВП ГУНП) уповноважений працівник чергової частини УПО (ПП УПО, за відсутності – черговий (Г)ПЦС) в першу чергу вживає заходів щодо усунення наслідків події та/або встановлення причини надходження тривожного сповіщення з об’єкта охорони в установленому порядку, про що інформує чергову службу ГУНП (ВП або СРПП ВП ГУНП).

10. У разі вчинення на об’єкт, що охороняється, розбійного нападу з використанням зброї (введення оперативних планів) або захопленням заручників чи за інших умов ускладнення оперативної обстановки (виникнення надзвичайних подій або позаштатних ситуацій) уповноважений працівник чергової частини УПО (ПП УПО, за відсутності – черговий (Г)ПЦС) інформує підпорядковані наряди, чергову службу ГУНП (ВП або СРПП ВП ГУНП), інші заінтересовані служби за потреби.

11. Добова розстановка нарядів здійснюється керівником УПО (ПП УПО) або особою, наділеною відповідними повноваженнями, на підставі зведеної дислокації або наказів про початок заходів охорони.

12. Розстановка нарядів поліції охорони у змінах заноситься до книги нарядів (додаток 13) або до книги постових відомостей (додаток 14) щодня в робочі дні до 18.00, на вихідні (святкові) дні – до 18.00 напередодні вихідних (святкових) днів на наступну(і) добу(и) та затверджується керівником УПО (ПП УПО).

У разі необхідності внесення змін до книги нарядів або постових відомостей коригування вносяться відповідальним працівником поліції охорони з обов’язковим інформуванням керівника УПО (ПП УПО) про причини внесення таких змін.

13. До книги нарядів вносяться також відповідальні по підрозділу (помічники), водії, а також інший персонал поліції охорони, задіяний для забезпечення правопорядку, заходів з організації охорони, та працівники, залучені до проведення навчань.

14. В УПО (ПП УПО), де озброєння передане на тимчасове зберігання до ГУНП (ВП ГУНП), забезпечується ведення постової відомості розстановки нарядів охорони. Видача озброєння здійснюється оперативним черговим цього органу за окремою відомістю видачі озброєння (додаток 15), яка затверджується керівництвом ГУНП (ВП ГУНП).

15. Маневрування нарядами поліції охорони у складі комплексних сил (зведених загонів) здійснюється наказами НПУ.

V. Підготовка до несення служби та проведення інструктажу нарядів поліції охорони

1. Поліцейські та працівники поліції охорони заступають на службу згідно із затвердженими графіками.

2. Підготовка до несення служби та інструктаж персоналу поліції охорони перед заступанням в наряд здійснюються відповідно до вимог нормативно-правових актів МВС та цієї Інструкції.

3. Персонал поліції охорони, призначений в наряд, заздалегідь прибуває на визначене керівником місце проведення інструктажу, але не пізніше ніж за 15 хвилин до його початку (початку заходів охорони), одягнутим в однострій (спеціальний формений одяг єдиного зразка, якщо інше не визначено керівником) за сезоном, повинен мати охайний зовнішній вигляд, справне спорядження (поясний ремінь, кобуру, пістолетний ремінець, протирку), службове посвідчення, спеціальний жетон (для поліцейських), картку – замісник, свисток, кишеньковий електричний ліхтарик, блокнот, авторучку (олівець), водій – посвідчення водія, медичну довідку.

4. Керування водіями спеціалізованими (оперативними) автомобілями, які мають спеціальне кольорографічне пофарбування, розпізнавальні знаки та оснащені спеціальними звуковими і світловими сигнальними пристроями, в цивільному одязі забороняється.

5. Під час виконання заходів охорони у цивільному одязі для носіння вогнепальної зброї використовується спеціальне спорядження, яке забезпечує дотримання заходів запобігання її випадінню або витягуванню іншими особами (пістолетів, пістолетів-кулеметів, автоматичних або напівавтоматичних пістолетів).

6. Згідно із функціональними обов’язками командний (керівний) склад УПО (ПП УПО) забезпечує контроль за своєчасним прибуттям персоналу поліції охорони на інструктаж, перевіряє його готовність, зовнішній вигляд, справність транспортних засобів, технічних засобів, засобів зв’язку та вживає заходів до усунення виявлених недоліків.

7. Перед інструктажем та отриманням вогнепальної зброї проводиться медичний огляд водіїв (поліцейських-водіїв) транспортних засобів.

8. З урахуванням особливостей розташування об’єктів охорони за рішенням керівника УПО (ПП УПО) інструктаж працівників поліції охорони (крім озброєних вогнепальною зброєю) відповідальною особою може здійснюватись за допомогою телефонного зв’язку, про що в облікових документах на посту (маршруті) охорони зазначається запис.

9. Керівник (командир, відповідальний чи інша посадова особа, яка перебуває на чергуванні) УПО (ПП УПО) або уповноважена посадова особа ГУНП (ВП ГУНП) щодо кожного поліцейського чи працівника поліції охорони приймає рішення про видачу (невидачу) йому вогнепальної зброї, яке заноситься до книги нарядів або постових відомостей.

Перед виконанням службових завдань, пов’язаних із можливим застосуванням або використанням зброї, командир або відповідальний чи інша уповноважена посадова особа з персоналом поліції охорони проводить цільовий інструктаж з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю, про що робить запис у журналі реєстрації таких інструктажів.

Керівник (командир, відповідальний чи інша уповноважена посадова особа), з дозволу якого персонал поліції охорони отримав вогнепальну зброю (пристрій для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії), забезпечує контроль за своєчасним її (його) поверненням працівником до чергової частини після закінчення служби.

10. Заряджання вогнепальної зброї та пристроїв для відстрілу патронів, споряджених гумовою кулею, проводиться перед шикуванням нарядів поліції охорони на інструктаж у спеціально обладнаному місці (кімнаті) за командою та під наглядом відповідального УПО (ПП УПО, начальника варти) чи іншої уповноваженої особи з числа керівного складу УПО (ПП УПО) або ГУНП (ВП ГУНП).

При несенні служби вартовим способом вогнепальна зброя та пристрої для відстрілу патронів, споряджених гумовою кулею, заряджаються тільки безпосередньо перед виходом на пости (маршрути). При цьому патрон у патронник не досилається.

Розряджається зброя негайно після повернення у вартове приміщення чи інше спеціально відведене і обладнане кулеуловлювачем місце (кімнату).

За відсутності кулеуловлювача, а також у випадках приведення вогнепальної зброї в готовність, ствол зброї повинен бути спрямований на поверхню, яка в змозі прийняти кулю, наприклад: на землю, стовбур дерева або вгору (під кутом 45-60 градусів) і вбік від прилеглих будівель, споруд.

11. Персонал поліції охорони, призначений в наряд, забезпечується:

1) табельною вогнепальною зброю з не менше ніж двома магазинами, спорядженими набоями (автоматична вогнепальна зброя видається за необхідності та за умовами атестата безпеки);

2) засобами індивідуального захисту (шоломи, бронежилети не нижче другого класу захисту) та спеціальними засобами (гумові чи пластикові кийки, кайданки, балончики, споряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії), окрім випадків знаходження спецзасобів на постах (маршрутах) охорони або виданих на постійне носіння та зберігання в установленому порядку;

3) засобами зв’язку (переносна радіостанція та/або телефон стільникового зв’язку), індивідуальними відеореєстраторами (за наявності), крім випадків знаходження засобів зв’язку на постах (маршрутах) охорони або видачі їх на постійне носіння та зберігання;

4) спорядженням для носіння вогнепальної зброї та спеціальних засобів;

5) аптечками медичними або пакетами перев’язувальними медичними першої допомоги, крім випадків їх знаходження на постах (маршрутах, транспортних засобах) охорони або видачі їх на постійне носіння та зберігання;

6) службовим собакою (кінологи, провідники чи вожаті службових собак у встановлених випадках);

7) службовою документацією згідно з пунктом 19 цього розділу;

8) іншим обладнанням за необхідності (сейф, металевий ящик для зберігання вогнепальної зброї, система відстеження рухомих об’єктів, відеореєстратор, електронагрівальні прилади, мобільні пости охорони модульного виробництва, пошуковий акумуляторний ліхтар та інше);

9) паролями (для перевірки стаціонарних постів та/або допуску уповноважених осіб на об’єкт охорони в неробочий час).

Вимоги підпункту 1 пункту 11 цього розділу не поширюються на працівників поліції охорони, які залучаються до виконання договірних зобов’язань на об’єктах, що не відносяться до категорії особливо важливих, та з охорони вантажів (крім валютних та інших цінностей, зброї, боєприпасів, вибухівки, наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів), що перевозяться залізничним транспортом у складі змішаного наряду.

Озброєння працівників поліції охорони, залучених до виконання договірних зобов’язань на об’єктах, що не відносяться до категорії особливо важливих, здійснюється за письмовим розпорядженням керівника УПО (ПП УПО) на підставі аналізу стану оперативної обстановки на території обслуговування та/або за зверненням замовника.

Персонал поліції охорони, що проходить стажування та за яким не закріплена вогнепальна зброя, а також ті, в яких зброя вилучена та направлена для проведення експертизи (крім випадків відсторонення поліцейського чи працівника від виконання службових обов’язків у встановленому порядку) чи ремонту, як виняток, можуть нести службу із пристроєм для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії.

12. У випадках організації охорони публічної безпеки і порядку під час масових заходів форма одягу, оснащеність та екіпіровка персоналу поліції охорони визначаються відповідними наказами керівників ОППО, на території обслуговування яких проводяться такі заходи.

13. Персоналу поліції охорони можуть видаватись табельна вогнепальна зброя, боєприпаси, спеціальні засоби та засоби зв’язку на постійне зберігання й носіння.

14. Рішення про необхідність отримання нарядом поліції охорони автоматичної вогнепальної зброї, її кількість та кількість набоїв до неї визначаються керівником УПО (ПП УПО), виходячи з умов атестата безпеки працівників НПУ під час виконання охоронних функцій, прогнозу обстановки на маршруті руху та особливостей вантажу, що перевозиться.

15. Несення служби із автоматичною вогнепальною зброєю дозволяється лише в однострої (спеціальному форменому одязі).

16. Під час несення служби автомат зі складним прикладом носиться на автоматному ремені в положенні «на ремінь» дуловою частиною донизу або в положенні «на груди». Зазначене положення не розповсюджується на автоматичну та напівавтоматичну вогнепальну зброю, носіння якої передбачено в кобурі.

У випадках виникнення позаштатних ситуацій (гасіння пожежі або подолання перешкод, наслідків стихійного лиха та інших позаштатних ситуацій) поліцейські та працівники поліції охорони можуть тримати автомат в положенні «за спину».

17. Працівники поліції охорони, які не пройшли первинну професійну підготовку та не склали заліки із знання матеріальної частини зброї, порядку і правил її застосування, заходів безпеки при поводженні з нею, не виконали норматив з вогневої підготовки та вправу зі стрільби або не відповідають кваліфікаційним вимогам (не нижче 3-го розряду) професії «Охоронник» або «Охоронець», для самостійного несення служби з вогнепальною зброєю не допускаються.

18. Забороняється видавати автоматичну вогнепальну зброю поліцейським і працівникам поліції охорони, за якими у встановленому порядку не закріплена табельна вогнепальна зброя.

19. Наряд (пост, маршрут) поліції охорони забезпечується службовою документацією, зокрема:

1) наряд реагування:

шляховим листом та бортовим журналом;

витягом з наказу про затвердження територіальної зони відповідальності НР та визначення центру її зони;

затвердженим списком осіб, уповноважених на перевірку порядку несення служби нарядом поліції охорони;

інформацією про місце розташування та телефони чергових служб територіальних органів НПУ та поліції охорони, медичних та аварійних служб екстреної допомоги;

атестатом безпеки;

організаційно-розпорядчим документом з питань заходів охорони, особливими обов’язками членів наряду поліції охорони та порядком їх дій у типових та позаштатних ситуаціях (порядок несення служби, дії під час виявлення підозрілих предметів, у разі нападу, надання домедичної допомоги, вимоги з пожежної безпеки та охорони праці);

графіком виходу на зв’язок за допомогою засобів зв’язку або технічних приладів контролю несення служби;

витягом радіопозивних суміжних нарядів поліції охорони;

витягом із плану оборони об’єктів, розташованих в межах територіальної зони відповідальності;

інформацією про осіб, які розшукуються та/або підозрюються у скоєнні правопорушення (орієнтування, фотороботи);

2) наряди охорони об’єктів та публічної безпеки:

журналом приймання (здавання) поста (маршруту) й перевірок несення служби з охорони (пости та маршрути фізичної охорони об’єктів зі сталим порядком обслуговування);

особистими маршрутними (постовими) книжками (додаток 16) для обліків фізичного та технічного контролю за несенням служби нарядом поліції охорони (крім випадків запровадження ведення журналу, передбаченого підпунктом 3 пункту 8 розділу II цієї Інструкції).

контрольною карткою перевірки несення служби та результатів роботи наряду поліції охорони (додаток 17) у випадках виконання заходів охорони за тимчасовими або разовими договорами;

описом майна та службової документації, що підлягає прийманню (здаванню) під час зміни нарядів поліції охорони;

затвердженим списком осіб, уповноважених на перевірку порядку несення служби нарядом поліції охорони;

інформацією про місцезнаходження та телефони чергових служб територіальних органів НПУ, поліції охорони, медичних та аварійних служб екстреної допомоги;

списками телефонів замовника (керівників об’єкта) для оперативного обміну інформацією про ситуацію навколо об’єкта та майна, що перебуває під охороною, та/або осіб, уповноважених замовником відповідальних за збереження матеріальних цінностей, їх місце проживання на випадок обставин, що ускладнюють виконання заходів охорони;

атестатом безпеки (в місцях несення служби з вогнепальною зброєю);

табелем поста (додаток 18) на постах воєнізованої охорони;

організаційно-розпорядчим документом з питань заходів охорони, особливими обов’язками членів наряду поліції охорони та порядком їх дій у позаштатних ситуаціях (пропускний режим, порядок несення служби, дії під час виявлення підозрілих предметів, у разі нападу, надання домедичної допомоги, вимоги з пожежної безпеки та охорони праці, крім випадків, коли ці обов’язки викладені в табелі поста);

зразками відбитків печаток, пломб, штампів (у разі опломбування охоронюваних приміщень, майна);

схемою охорони та маршрутом безпечного руху (додаток 19) на території об’єкта охорони;

інструкцією про порядок взаємодії та розподіл повноважень між персоналом поліції охорони та працівниками охорони інших суб’єктів у разі спільного виконання заходів охорони на об’єкті;

графіком виходу на зв’язок за допомогою засобів зв’язку або технічних приладів контролю несення служби (де відсутні КНС з таймером);

графіком несення служби (роботи) персоналом поліції охорони на постах і маршрутах охорони зі сталим порядком обслуговування, в інших випадках графіки несення служби зберігаються у керівника (командира) УПО (ПП УПО);

витягом радіопозивних суміжних нарядів поліції охорони;

витягом із плану оборони у випадках запровадження таких заходів;

журналом приймання під охорону (зняття з-під охорони) окремих (режимних) приміщень матеріально відповідальними особами (за наявності такого виду охорони);

журналом перевірок стану систем тривожної сигналізації та реєстрації їх спрацювань в місцях їх встановлення;

журналом здавання вхідних дверей об’єкта охорони під нагляд на (Г)ПЦС та зняття їх з-під охорони (у випадках оснащення приміщень об’єкта периметровою охоронною сигналізацією).

У випадках запровадження пропускного режиму додатково забезпечуються:

копією наказу замовника (керівника об’єкта) про запровадження пропускного та внутрішньооб’єктового режимів на об’єкті та режимом його роботи;

журналом обліку разових перепусток (додаток 20), зразками накладних, перепусток, підписів осіб, яким надано право їх підписувати.

У випадках використання службового транспортного засобу додатково забезпечуються:

шляховим листом;

бортовим журналом.

У випадках надання послуг охорони поза межами регіону дислокації ОППО додатково забезпечуються:

приписом на виконання службового завдання щодо забезпечення заходів охорони (додаток 21);

копією наказу та посвідченням про відрядження;

3) наряд охорони вантажів та мобільних об’єктів:

маршрутним листом (додаток 22) та приписом на охорону (додаток 23) у випадках забезпечення охорони вантажів, валютних чи інших цінностей під час їх переміщення за визначеним графіком (маршрутом), інкасації;

особистими маршрутними книжками для обліків фізичного та технічного контролю за несенням служби нарядом поліції охорони;

контрольною карткою перевірки несення служби та результатів роботи у випадках виконання заходів охорони за тимчасовими або разовими договорами;

маршрутом руху з місцями безпечних стоянок (основний, резервний маршрути);

затвердженим списком осіб, уповноважених на перевірку порядку несення служби нарядом поліції охорони;

інформацією про місцезнаходження та телефони чергових служб ГУНП (ВП або СРПП ВП ГУНП) та поліції охорони, медичних та аварійних служб екстреної допомоги;

атестатом безпеки;

організаційно-розпорядчим документом з питань заходів охорони, особливими обов’язками членів наряду поліції охорони та порядком їх дій у типових і позаштатних ситуаціях (порядок несення служби, дії під час виявлення підозрілих предметів, у разі нападу, надання домедичної допомоги, вимоги з пожежної безпеки та охорони праці);

зразками відбитків печаток, пломб, штампів (у разі опломбування охоронюваного майна, вантажу, цінностей);

порядком взаємодії та розподілу повноважень між персоналом поліції охорони та працівниками охорони інших суб’єктів у разі спільного виконання заходів охорони;

графіком виходу на зв’язок за допомогою засобів зв’язку або технічних приладів контролю несення служби;

витягом схеми радіопозивних суміжних нарядів поліції охорони;

актом про виставлення (зняття) наряду поліції охорони, що здійснює (здійснював) заходи із забезпечення охорони вантажу (інші акти, що засвідчують передачу-прийом майна на зберігання персоналу поліції охорони).

У випадках використання службового транспортного засобу додатково забезпечуються:

шляховим листом;

бортовим журналом.

У випадках надання послуг охорони поза межами регіону дислокації ОППО додатково забезпечуються:

приписом на виконання службового завдання щодо забезпечення заходів охорони;

копією наказу та посвідченням про відрядження;

інформацією про місцезнаходження та службові телефони ГУНП (ВП ГУНП), органів поліції охорони у кінцевому пункті призначення та транзитних регіонів за маршрутом слідування.

У випадках надання послуг охорони без участі замовника (його представника) додатково забезпечуються:

дорученням на заходи охорони (додаток 24) під час перевезення вантажів, валютних чи інших цінностей, інкасації;

копією заявки замовника та договору про надання послуг охорони під час перевезення небезпечних і цінних вантажів;

4) наряди охорони (забезпечення особистої безпеки) фізичних осіб:

особистими маршрутними книжками для обліку фізичного та технічного контролю за несенням служби нарядом поліції охорони;

контрольною карткою перевірки несення служби та результатів роботи у випадках виконання заходів охорони за тимчасовими або разовими договорами;

затвердженим списком осіб, уповноважених на перевірку порядку несення служби нарядом поліції охорони;

інформацією про місцезнаходження та телефони чергових служб територіальних органів НПУ та поліції охорони, медичних та аварійних служб екстреної допомоги;

атестатом безпеки;

організаційно-розпорядчим документом з питань заходів охорони, особливими обов’язками членів наряду поліції охорони та порядком їх дій у типових та позаштатних ситуаціях (порядок несення служби, дії під час виявлення підозрілих предметів, у разі нападу, надання домедичної допомоги, вимоги з пожежної безпеки та охорони праці);

графіком виходу на зв’язок за допомогою засобів зв’язку або технічних приладів контролю несення служби;

витягом радіопозивних суміжних нарядів поліції охорони.

У випадках використання службового транспортного засобу додатково забезпечуються:

шляховим листом;

бортовим журналом.

У випадках надання послуг охорони поза межами регіону дислокації ОППО додатково забезпечуються:

приписом на виконання службового завдання щодо забезпечення заходів охорони;

копією наказу та посвідченням про відрядження;

інформацією про місцезнаходження та службові телефони ГУНП (ВП ГУНП), органів поліції охорони у кінцевому пункті призначення та транзитних регіонів за маршрутом слідування.

20. В УПО (ПП УПО) ведеться облік виданих доручень на перевезення вантажів, валютних чи інших цінностей, інкасації. Корінці таких доручень накопичуються та передаються до архіву на зберігання.

21. Маршрутні листи та приписи на охорону та перевезення вантажів, валютних чи інших цінностей, інкасації реєструються в журналі реєстрації маршрутних листів і приписів (додаток 25), а також можуть друкуватися на одному аркуші з різних його сторін.

22. До службової документації на постах та маршрутах охорони можуть долучатися інші документи (у тому числі орієнтування та складені фотороботи осіб, які зникли або перебувають у розшуку), що необхідні для належної організації несення служби. Зі службовою документацією усі члени наряду ознайомлюються під підпис.

23. Службова документація (крім журналів) розміщується у скорозшивачах або файлах до папок (папки-бокси) формату А4, виготовлених із цупкого картону, захищеного від промокання.

24. Усі журнали, що входять до складу службової документації, повинні мати титульний аркуш із назвою органу чи підрозділу поліції охорони, номером поста чи маршруту охорони, бути зареєстрованими в канцелярії підрозділу поліції охорони, а їх аркуші – пронумеровані, прошиті та скріплені печаткою.

25. За збереження службової документації відповідають старший наряду поліції охорони або керівник (командир) УПО (ПП УПО).

Службова документація повинна зберігатися у місцях, не доступних для сторонніх осіб, на стаціонарних постах охорони – в місцях, оснащених запірним пристроєм (сейф, шухляда стола та інші пристрої).

26. Залежно від характеру виконуваних нарядами поліції охорони завдань, а також при виникненні надзвичайних ситуацій (подій), позаштатних ситуацій для несення служби додатково можуть видаватись:

1) пристрій для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами;

2) щит;

3) електрошоковий пристрій контактної та контактно-дистанційної дії;

4) комплект захисту рук та ніг;

5) металодетектор, інша оглядова і пошукова техніка виявлення небезпечних предметів;

6) бінокль;

7) засоби захисту органів дихання;

8) службова сумка або планшет;

9) електромегафон;

10) технічні прилади, що мають функції фото-, кінозйомки, відеозапису;

11) інші передбачені спеціальні засоби.

27. Інструктаж нарядів поліції охорони перед заступанням на службу проводить керівник (командир) УПО (ПП УПО) або його заступник, відповідальний УПО (ПП УПО) згідно з планом проведення інструктажів з працівниками поліції охорони, що заступає на службу (додаток 26).

З метою доведення інформації про стан охорони об’єктів, оперативної обстановки на території обслуговування (регіону) УПО (ПП УПО) до проведення інструктажів нарядів нової зміни можуть залучатись відповідальні та працівники чергової частини, які виконували обов’язки минулої доби (зміни).

28. Присутність на інструктажі відповідальних УПО (ПП УПО), які заступають на добове чергування, обов’язкова.

29. До проведення інструктажу можуть залучатись фахівці психологічної служби поліції охорони.

Відповідно до затверджених графіків керівником ГУНП (ВП ГУНП) в інструктажах можуть брати участь керівники та/або працівники інших служб та підрозділів НПУ.

30. В окремих випадках інструктаж може проводити уповноважена особа ГУНП (ВП ГУНП).

31. У проведенні інструктажу можуть брати участь представники керівного та інспекторського складу НПУ та ДПО під час виконання ними службових завдань.

32. Інструктаж проводиться на підставі заздалегідь розроблених щомісячних тематик, що містять найбільш актуальні питання службової діяльності та передбачають:

1) основну тему з урахуванням специфіки діяльності нарядів, ввідні завдання по діях персоналу поліції охорони в різних ситуаціях несення служби і порядок їх вирішення;

2) відпрацювання спеціальних прийомів боротьби (рукопашного бою);

3) положення Правил дорожнього руху.

33. Щоденні ввідні завдання складаються відповідно до затвердженої керівником (командиром) УПО (ПП УПО) щомісячної тематики та повинні періодично поновлюватися в частині ускладнення, а також з урахуванням змін у законодавстві.

34. Особа, яка проводить інструктаж (інспектор-черговий в межах повноважень), зобов’язана:

1) впевнитись в готовності персоналу поліції охорони до несення служби, провести стройовий огляд, під час якого перевірити зовнішній вигляд працівників, порядок носіння ними однострою (спеціального форменого одягу), їх забезпеченість вогнепальною зброєю, спорядженням, спеціальними засобами та засобами зв’язку, наявність службових посвідчень і спеціальних жетонів (у поліцейських), а також медичних довідок та посвідчень на право керування транспортним засобом у водіїв, записників, авторучок (олівців), кишенькових електричних ліхтариків, свистків, службової документації, провести опитування про стан здоров’я, вжити заходів щодо усунення виявлених недоліків;

2) довести до відома персоналу поліції охорони стан оперативної обстановки на території обслуговування (об’єктах охорони), події та результати роботи за попередню добу (зміну), ознайомити з орієнтуваннями, інформацією про вчинені правопорушення, прикмети осіб, які розшукуються, викрадене майно, профілактичні заходи та спеціальні операції (оперативні плани), запроваджені органами НПУ, інші відомості, повідомити про паролі на період несення служби;

3) дати завдання кожному наряду на весь період служби та визначити порядок його виконання, оголосити пости, маршрути охорони (патрулювання), межі та зони територіальної відповідальності, час несення служби, призначити старших нарядів;

4) перевірити знання персоналом поліції охорони своїх прав та обов’язків, матеріальної частини виданої їм зброї, заходів безпеки при поводженні з нею, правил і порядку застосування та використання вогнепальної зброї, спеціальних засобів;

5) відпрацювати ввідні завдання з конкретних видів охорони об’єктів та дій в різних видах ситуацій несення служби, практичні навики прийомів рукопашного бою та затримання правопорушників;

6) дати завдання для самостійного вивчення особливостей новоприйнятих під охорону об’єктів.

35. Тривалість кожного інструктажу перед заступанням на службу та підбиття підсумків несення служби не повинна перевищувати 30 хвилин.

36. Інструктаж завершується відданням наказу про заступання нарядів поліції охорони на службу. Наприклад: «Наряд, ставай! Рівняйсь! Струнко! Наказую заступити на охорону об’єктів, публічної безпеки та порядку. Під час несення служби дотримуватись службової дисципліни, законності і норм професійної етики. Вільно! На пости, маршрути кроком-руш!».

37. Про проведення інструктажу робиться запис у книзі нарядів, постовій відомості (журналі проведення інструктажів), бортовому журналі службового автомобіля, особистій маршрутній (постовій) книжці, з обов’язковим підписом особи, яка проводила інструктаж.

38. Час зміни нарядів поліції охорони встановлюється керівником УПО (ПП УПО).

39. Зміна нарядів поліції охорони проводиться безпосередньо на постах (маршрутах) охорони. Зміна нарядів озброєних вогнепальною зброєю здійснюється в присутності осіб керівного чи командного складу УПО (ПП УПО), старшого наряду або працівників, які задіяні згідно з графіком на перевірку служби.

40. Зміна НР здійснюється в зонах територіальної відповідальності або у визначеному керівником УПО (ПП УПО) місці.

41. Доставка нарядів поліції охорони, озброєних вогнепальною зброєю, до місця несення служби та у зворотному напрямку здійснюється службовим чи орендованим транспортним засобом (транспортним засобом замовника) або у пішому супроводі командира чи старшого наряду поліції охорони.

У випадках пішого супроводу нарядів поліції охорони командиром або старшим наряду поліції охорони забороняється користуватись громадським транспортом, а також необхідно уникати місць значного скупчення людей.

42. Самостійне слідування озброєного персоналу поліції охорони до місця несення служби та у зворотному напрямку забороняється.

43. Транспортні витрати на доставку персоналу охорони до місця несення служби, а також витрати, пов’язані з організацією контролю за несенням служби, вносяться до тарифів послуг охорони.

44. Після закінчення несення служби вогнепальна зброя та набої до неї, спеціальні та інші технічні засоби підлягають негайній здачі до чергової частини УПО (ПП УПО) або чергових служб ГУНП (ВП або СРПП ВП ГУНП), крім випадків видачі в установленому порядку вогнепальної зброї та спеціальних засобів на постійне зберігання й носіння та/або передачі спеціальних засобів на постах, маршрутах охорони з відмітками про таку передачу майна в журналі приймання (здавання) поста (маршруту) охорони.

45. Після зміни нарядів відповідальний УПО (ПП УПО, старший зміни, начальник варти, інспектор-черговий) підбиває підсумки несення служби, вживає заходів щодо усунення недоліків і доповідає керівнику (командиру) УПО (ПП УПО) про стан виконання заходів охорони, змінюється за його дозволом.

46. До заступання на службу нового наряду зміна попереднього наряду (залишення місця несення служби) забороняється.

VI. Особливості організації службової діяльності воєнізованої охорони

1. Воєнізована охорона – структурний підрозділ поліції охорони, що комплектується працівниками поліції охорони, які відповідно до законодавства України прийняті на роботу і залучаються до заходів охорони.

2. На працівників підрозділів воєнізованої охорони поширюється законодавство України про працю, охорону праці й державне соціальне страхування.

3. Працівники підрозділів воєнізованої охорони під час несення служби застосовують заходи фізичного впливу, спеціальні засоби та вогнепальну зброю у порядку, визначеному законодавством України.

4. Якщо виконання службових обов’язків передбачає доступ до державної таємниці, працівникам підрозділів воєнізованої охорони оформляється допуск до державної таємниці відповідної форми згідно з вимогами законодавства України.

5. Працівники підрозділів воєнізованої охорони виконують покладені на них обов’язки відповідно до графіків чергувань, що складаються з урахуванням специфіки роботи на об’єктах охорони.

6. Працівники підрозділів воєнізованої охорони відповідно до вимог законодавства України, нормативно-правових актів МВС забезпечуються табельною бойовою вогнепальною зброєю (автоматами), спеціальними засобами, засобами індивідуального захисту та активної оборони, засобами зв’язку.

7. Працівники підрозділів воєнізованої охорони, задіяні до виконання завдань у складі нарядів реагування, інкасації, охорони: фізичних осіб (особиста безпека), особливо важливих об’єктів, банків, вантажів і валютних цінностей, в обов’язковому порядку озброюються табельною бойовою вогнепальною зброєю та повинні відповідати кваліфікаційним вимогам (не нижче 3-го розряду) професії «Охоронник» або «Охоронець».

8. Вогнепальна зброя та боєприпаси до неї закріплюються за працівниками підрозділів воєнізованої охорони наказом керівника УПО (ПП УПО) за умови:

1) прийому працівника на роботу до УПО (ПП УПО);

2) проходження професійно-психологічного добору;

3) проходження навчання працівників поліції охорони в навчальних закладах ДПО за відповідними програмами;

4) успішного складання заліків з правил і порядку застосування та використання вогнепальної зброї, знання матеріальної частини та заходів безпеки при поводженні зі зброєю.

За результатами цих заходів складається висновок щодо можливості допуску конкретного працівника підрозділу воєнізованої охорони до самостійного несення служби зі зброєю, який затверджується керівником УПО (ПП УПО).

9. Підставою для закріплення вогнепальної зброї за працівником підрозділу воєнізованої охорони є заява працівника з відміткою голови постійно діючої комісії про складання заліків і резолюцією керівника УПО (ПП УПО). Зазначені матеріали зберігаються у відповідального за озброєння УПО (ПП УПО).

10. Працівникам підрозділу воєнізованої охорони разом з вогнепальною зброєю та боєприпасами до неї видається вкладиш до посвідчення працівника підрозділу воєнізованої охорони на право носіння вогнепальної зброї (додаток 27) (далі – вкладиш), що є дозволом на право носіння вогнепальної зброї під час здійснення заходів охорони та/або публічного порядку і безпеки (забезпечення громадської безпеки та громадського порядку).

11. У разі необхідності та за рішенням керівника УПО (ПП УПО) працівник підрозділу воєнізованої охорони на час несення служби може озброюватись двома видами вогнепальної зброї, їх найменування та номери вносяться в один вкладиш. Автомат без табельної (закріпленої) бойової вогнепальної зброї не видається.

12. У разі відсутності вкладиша, а також із вкладишем, у якого строк дії закінчився, носіння вогнепальної зброї заборонено.

13. Вкладиш без службового посвідчення працівника підрозділу воєнізованої охорони вважається недійсним.

14. Бланки вкладишів заповнюються відповідальним за озброєння УПО (ПП УПО), підписуються керівником УПО (ПП УПО) та скріплюються гербовою печаткою.

15. Заповнені вкладиші реєструються в книзі реєстрації вкладишів (додаток 28) і зберігаються разом зі зброєю, при цьому порядковий номер реєстрації є номером вкладиша.

Аркуші книги реєстрації вкладишів пронумеровуються, прошнуровуються та скріплюються печаткою, книга реєстрації вкладишів обліковується в канцелярії УПО (ПП УПО).

16. Видача (приймання) зброї та боєприпасів до неї працівникам підрозділу воєнізованої охорони, які заступають на службу, з кімнат зберігання зброї, що знаходяться на об’єктах охорони, здійснюється вповноваженою особою УПО (ПП УПО).

17. Рішення про видачу вогнепальної зброї та боєприпасів до неї працівникам підрозділів воєнізованої охорони для здійснення заходів охорони приймає керівник УПО (ПП УПО).

18. Вогнепальна зброя і спеціальні засоби повинні знаходитись на поясному спорядженні в період усього часу несення служби.

19. З метою підвищення професійного рівня та для забезпечення професійного розвитку працівників підрозділів воєнізованої охорони за місцем їх роботи організується підвищення кваліфікації (професійної підготовки) за програмою з розрахунку: працівники підрозділів воєнізованої охорони, які здійснюють заходи охорони з використання вогнепальної зброї – 80 годин на рік, без використання вогнепальної зброї – 40 годин на рік.

20. Метою організації професійної підготовки працівників підрозділів воєнізованої охорони є: підвищення професійного рівня, підвищення рівня знань, умінь, навичок та професійних якостей з метою забезпечення їх здатності до виконання завдань з охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічного порядку і безпеки; вивчення законодавчих та нормативно-правових актів, які регламентують діяльність НПУ та поліції охорони, стандартів, організаційних вимог до охорони об’єктів і роботи контрольно-пропускних пунктів та пунктів відеоспостереження, службових інструкцій, що встановлюють порядок охорони об’єкта, доступу і допуску осіб до матеріальних та інших цінностей, тактико-технічних характеристик і правил користування охоронною та охоронно-пожежною сигналізацією, засобами зв’язку, іншими технічними засобами охорони, системою попереджувальних знаків, правил застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів індивідуального захисту та активної оборони, дотримання порядку адміністративного затримання, особистого огляду, огляду і вилучення речей та документів, оформлення матеріалів на осіб, що скоїли адміністративні правопорушення, стандартів з охорони праці, екологічної та пожежної безпеки, порядку надання першої медичної допомоги.

21. Не рідше одного разу на квартал з працівниками підрозділів воєнізованої охорони проводяться заняття з вивчення правил техніки безпеки при несенні служби, матеріальної частини зброї, правил її зберігання, догляду за нею, підготовки до стрільби, а також учбові стрільби.

22. Питання із програми службової підготовки з працівниками підрозділів воєнізованої охорони, які несуть службу без вогнепальної зброї, можуть розглядатись при проведенні інструктажів, зборів колективів.

23. На спеціальному форменому одязі працівників підрозділів воєнізованої охорони розміщується нарукавний знак «ВОЄНІЗОВАНА ОХОРОНА» та нагрудна нашивка «ВОЄНІЗОВАНА ОХОРОНА» (додаток 29).

24. Нарукавний знак «ВОЄНІЗОВАНА ОХОРОНА» чорного кольору розміром 95 х 72 мм. Розміщується на лівому рукаві спеціального форменого одягу. Має форму щита, у центрі якого розташований малий Герб поліції охорони.

У верхній частині знака – напис великими літерами «ВОЄНІЗОВАНА ОХОРОНА» (шрифт Arial). Уздовж контуру – обрамлення.

Напис «ВОЄНІЗОВАНА ОХОРОНА» та обрамлення вишиваються світло-сірим (сріблястим) кольором.

Нарукавний знак «ВОЄНІЗОВАНА ОХОРОНА» кріпиться на правому рукаві спеціального форменого одягу на відстані 50 мм від лінії вшивання рукава.

25. Нагрудна нашивка «ВОЄНІЗОВАНА ОХОРОНА» чорного кольору розміром 150 х 45 мм.

Напис великими літерами «ВОЄНІЗОВАНА ОХОРОНА» (шрифт Arial) вишивається світло-сірим (сріблястим) кольором.

Нагрудна нашивка «ВОЄНІЗОВАНА ОХОРОНА» кріпиться на лівому боці форменого одягу над клапаном грудної кишені куртки (сорочки).

VІI. Особливості несення служби нарядами реагування

1. Наряд реагування (НР) – мобільний наряд поліції охорони, який здійснює оперативне реагування на повідомлення про спрацювання технічних засобів охорони, що надходять з об’єктів усіх форм власності та приміщень з майном фізичних та юридичних осіб, підключених до пунктів централізованого спостереження поліції охорони, рухомих об’єктів, оснащених системами моніторингу.

2. Несення служби НР на маршруті охорони здійснюється шляхом патрулювання (об’їзду) території в межах зони відповідальності та/або знаходження НР в режимі очікування в її центрі (визначеному місці), а також забезпечення реагування на тривожні сповіщення з приміщень та об’єктів охорони, розташованих в межах зони відповідальності, їх огляду, блокування, організації пошуку та затримання правопорушників.

3. Центр зони відповідальності визначається за таким розрахунком, щоб час прибуття до більшості особливо важливих об’єктів та об’єктів І категорії криміногенного ризику, розташованих у визначеній зоні, був мінімальний.

4. Після відпрацювання сповіщень про тривогу чи іншого повідомлення про правопорушення НР повертаються до центру зони (визначеного місця).

5. Межі зони територіальної відповідальності НР та її центр затверджуються наказом УПО (ПП УПО).

6. Перетинання меж відповідальності не допускається, за виключенням надання допомоги іншому наряду поліції охорони чи наряду органу НПУ або переслідування правопорушника за дозволом відповідального або чергового УПО (ПП УПО, за відсутності – чергового (Г)ПЦС).

7. Характер і ступінь суспільної небезпеки на об’єктах охорони при надходженні сповіщень про тривогу визначаються лише після прибуття НР за адресою спрацювання засобів охоронної сигналізації, що є пріоритетним під час несення служби.

8. Під час несення служби НР виконують такі завдання:

1) відпрацювання інформації, що надходить від чергових частин та ПЦС про стан охорони приміщень та об’єктів в зоні відповідальності;

2) попередження та припинення крадіжок та інших правопорушень за тривожними сповіщеннями, що надійшли на (Г)ПЦС, чи повідомленнями від інших суб’єктів охоронної діяльності, а також переслідування та затримання осіб, підозрюваних в їх скоєнні;

3) беруть участь у перезакритті та/або охороні приміщень та об’єктів, що не взялися під охорону (Г)ПЦС або якщо причина спрацювання сигналізації не встановлена;

4) вживають заходів для ліквідації пожежі у разі виявлення загоряння, попередньо повідомивши про це підрозділ ДСНС та/або відповідального чи чергового УПО (ПП УПО, за відсутності – чергового (Г)ПЦС);

5) здійснюють охорону місця події та збереження слідів правопорушення, встановлення свідків, очевидців пригоди до прибуття СОГ;

6) надають допомогу нарядам поліції охорони, задіяним до заходів охорони, у припиненні кримінальних та адміністративних правопорушень, а також організації оборони об’єктів у передбачених випадках;

7) забезпечують публічну (громадську) безпеку та порядок на маршруті охорони, запобігають, виявляють та припиняють правопорушення у місцях несення служби (зоні відповідальності);

8) взаємодіють з нарядами ГУНП (ВП ГУНП) та екіпажами УПП ДПП під час припинення правопорушень чи за інших ускладнень оперативної обстановки, а також беруть участь в організації блокування територій або ділянок місцевості під час організації проведення профілактичних заходів та спеціальних операцій (оперативних планів).

9. Кількість НР визначається керівником УПО (ПП УПО) з урахуванням надійності перекриття ними території з об’єктами, що підключені до (Г)ПЦС, їх концентрації, інтенсивності спрацювань засобів сигналізації, географічних особливостей місцевості, своєчасності прибуття за сповіщенням про тривогу та самоокупності цих нарядів.

10. Наряди реагування несуть службу на спеціалізованих (оперативних) автомобілях, які мають спеціальне кольорографічне пофарбування та розпізнавальні знаки, у складі трьох поліцейських.

11. У випадках використання спеціально обладнаного мототранспорту – із розрахунку: один поліцейський (працівник поліції охорони) на один транспортний засіб, при цьому склад наряду повинен бути не менше ніж два поліцейських.

12. У разі неможливості використання службового транспортного засобу в межах населеного пункту внаслідок стихійних природних явищ, проведення інших заходів, що унеможливлюють його проїзд, – дозволяється несення служби нарядами реагування у пішому порядку в складі не менше двох поліцейських.

13. Допускається формування змішаного НР шляхом часткової заміни поліцейських (тільки для водіїв НР) працівниками поліції охорони.

14. У населених пунктах, де самоокупність НР за договорами на охорону об’єктів, підключених до (Г)ПЦС, не забезпечує покриття витрат на його утримання:

1) можуть створюватись спільні НР із залученням до несення служби поліцейських ГУНП (ВП ГУНП);

2) за наявності в населеному пункті двох і більше НР у денний час доби такі наряди можуть комплектуватись двома поліцейськими. Залучення працівників поліції охорони до складу НР можливе тільки за посадами водіїв НР.

15. До складу нарядів залучаються поліцейські (працівники поліції охорони) відповідних підрозділів реагування УПО (ПП УПО).

16. Члени НР несуть службу в однострої (спеціальному форменому одязі) та знаходяться у постійній готовності до виїзду за тривожним сповіщенням чи іншою інформацією про правопорушення.

17. Члени НР використовують засоби бронезахисту (бронежилет і шолом) відповідно до Закону України «Про Національну поліцію» у випадках:

1) отримання тривожного сповіщення, що надійшло з об’єктів, підключених до (Г)ПЦС поліції охорони;

2) огляду об’єктів охорони та прилеглих до них територій;

3) перевірки інформацій про правопорушення, що надійшли від чергових частин УПО (ПП УПО, (Г)ПЦС) чи інших нарядів поліції охорони або ГУНП (ВП ГУНП);

4) припинення правопорушень;

5) під час перевірки документів в осіб.

18. Отримавши інформацію про спрацювання технічних засобів охорони на об’єкті старший НР повідомляє відповідального або чергового УПО (ПП УПО, за відсутності – (Г)ПЦС) про своє місцезнаходження, час отримання тривожного сповіщення, називає адресу об’єкта, його назву, вносить відповідний запис до бортового журналу та негайно найкоротшим шляхом з дотриманням Правил дорожнього руху прибуває до місця розташування об’єкта.

19. На шляху слідування старший НР розподіляє обов’язки між членами наряду та визначає порядок їх дій після прибуття на місце, за потреби з’ясовує особливості об’єкта, що охороняється, вмикає проблисковий маячок синього кольору та/або спеціальний звуковий сигнал, безпосередньо до об’єкта – забезпечує скритний під’їзд наряду.

При під’їзді до об’єкта (під’їзду будинку), з якого надійшло сповіщення про тривогу, члени НР звертають увагу на поведінку сторонніх (підозрілих) осіб та транспортні засоби, які знаходяться біля нього.

20. У випадках неможливості своєчасного прибуття за тривожним сповіщенням у зв’язку з особливими обставинами (затори, технічна несправність транспорту та інші позаштатні ситуації) доповідає відповідальному або черговому УПО (ПП УПО, за відсутності – (Г)ПЦС) і діє за його вказівкою.

21. Про прибуття і початок огляду з підтвердженням адреси охоронюваного об’єкта старший НР інформує відповідального або чергового УПО (ПП УПО, за відсутності – (Г)ПЦС).

22. Після прибуття НР до об’єкта охорони:

1) поліцейський-водій (водій):

вживає заходів блокування службовим транспортним засобом можливі шляхи відходу (виїзду) правопорушників, уникаючи можливості раптового нападу з боку зловмисників та потрапити в сектор ймовірного обстрілу;

за потреби надає допомогу іншим членам наряду в обстеженні об’єкта охорони, припиненні правопорушення, затриманні правопорушників, попередньо закривши службовий транспортний засіб на центральний замок та включивши протиугінну сигналізацію;

2) члени НР відповідно до Закону України «Про Національну поліцію»:

розосереджено здійснюють потайний підхід до об’єкта, дотримуючись заходів особистої безпеки, взаємної страховки з вогнепальною зброєю в руках, приведеною у готовність до можливого застосування (якщо в обстановці, що склалась, можуть виникнути підстави для її застосування);

за можливості та за потреби зупиняють сторонніх (підозрілих) осіб та транспортні засоби, що від’їжджають, для перевірки документів; проводять ретельне обстеження периметра, уразливих місць (двері, вікна, люки, дах, горищні, підвальні та суміжні з об’єктом, що охороняється, приміщення) та прилеглої території;

при слідуванні до квартири багатоповерхового будинку блокують під’їзд та ліфти, проводять ретельний огляд балконів, вікон, сходових маршів (площадок поверхів), підвальних і горищних приміщень, зовнішнім оглядом або іншими способами визначають місця проникнення у нічну пору доби, для зовнішнього огляду будівель використовують фарошукачі;

при надходженні інформації про несправність (аварію) електропостачання або каналу зв’язку на об’єкті охорони додатково оглядають відповідні провідні лінії та комунікаційні шафи щодо несанкціонованого втручання та/або наявності імітуючих пристроїв чи інших підозрілих предметів.

23. Про результати обстеження об’єкта старший НР доповідає відповідальному або черговому УПО (ПП УПО, за відсутності – (Г)ПЦС).

24. У разі виявлення порушення цілісності об’єкта, що охороняється, правопорушників старший НР негайно доповідає відповідальному або черговому УПО (ПП УПО, за відсутності – (Г)ПЦС) для надання допомоги та направлення на місце події СОГ, з дотриманням законності вживає заходів щодо припинення правопорушення та затримання правопорушників, блокування можливих шляхів їх відходу, встановлення свідків (очевидців) та збереження слідів та знарядь злочину та інших доказів.

25. Перезакриття об’єктів (приміщень з особистим майном громадян), які після спрацювання сигналізації не взялись під спостереження (Г)ПЦС, здійснюється уповноваженими особами УПО (ПП УПО) у встановленому порядку з метою з’ясування причин, що стали наслідком тривожного сповіщення. Члени НР проводять обстеження (огляд) окремих приміщень таких об’єктів (кімнат), дотримуючись законності та заходів особистої безпеки.

26. За неможливості відновлення працездатності технічних засобів на об’єкті охорони за вказівкою відповідального або чергового УПО (ПП УПО, за відсутності – (Г)ПЦС) НР забезпечує його охорону відповідно до умов укладеного договору.

27. Старший НР зобов’язаний своєчасно і в повному обсязі вносити до бортового журналу записи про отриману інформацію від відповідального або чергового УПО (ПП УПО, за відсутності – (Г)ПЦС) та результати її реалізації, а також підсумки роботи у процесі виконання службових обов’язків.

28. Забороняється використання НР для виконання договірних зобов’язань з охорони вантажів та валютних цінностей, а також реагування на спрацювання засобів охоронного призначення одним працівником.

29. З метою якісного виконання покладених завдань під час організації охорони об’єктів та приміщень з особистим майном громадян командир стройового підрозділу НР не пізніше четвертої доби з дати отримання наказу про прийняття нових об’єктів під охорону (Г)ПЦС, на підставі оперативних карток на об’єкт охорони забезпечує вивчення персоналом поліції охорони місць розташування об’єктів, можливого проникнення та відходу правопорушників. Персонал поліції охорони НР ознайомлюється з оперативними картками під підпис.

30. З тактики дій членів НР у типових та екстремальних умовах (позаштатних ситуаціях) ДПО можуть надаватися методичні рекомендації.

VIІI. Особливості несення служби нарядами охорони об’єктів і публічної безпеки

1. Основні засади організації охорони об’єктів і публічної безпеки

1. Наряд охорони об’єктів і публічної безпеки (НОПБ) – наряд поліції охорони, який на стаціонарному посту, в пішому порядку чи на транспортних засобах в межах маршрутів охорони (патрулювання) на окремо визначеній території забезпечує охорону майна та/або об’єкта, публічну (громадську) безпеку та порядок, здійснює інші повноваження, передбачені законодавством.

2. До складу нарядів залучається персонал відповідних підрозділів охорони об’єктів і публічної безпеки УПО (ПП УПО).

3. Забороняється виставляти для несення служби на віддалених об’єктах (постах, маршрутах) охорони наряди в складі менше двох поліцейських (працівників поліції охорони), крім випадків залучення до несення служби персоналу охорони зі службовим собакою або організації спільного виду охорони.

4. Персонал поліції охорони, який здійснює охорону стаціонарних об’єктів у складі стаціонарних постів (патрулів) чи мобільних нарядів (автопатрулів), екіпірується засобами індивідуального захисту (бронежилет, шолом) під час:

1) здійснення пропускного режиму поза межами спеціально обладнаного для несення служби місця (броньовані кабіни, тамбур-шлюзи);

2) огляду (патрулювання) об’єктів охорони та прилеглої до них території;

3) перевірки інформації про скоєння правопорушень, а також перевірки у підозрілих осіб документів, що засвідчують особу;

4) нападу на об’єкт охорони (пост, маршрут);

5) відпрацювання інформації про спрацювання технічних засобів на об’єкті охорони.

5. Несення служби з охорони нерухомих (стаціонарних) об’єктів здійснюється шляхом застосування щоденної зміни нарядів при п’ятиденному або шестиденному робочому тижні сторожовим розрахунком (позмінно), вартовим розрахунком та вахтовим методом.

6. Організація несення служби нарядів за схемою щоденної зміни при п’ятиденному або шестиденному робочому тижні та за сторожовим розрахунком (коли забезпечується безперервна охорона об’єктів, а зміна чергових нарядів відбувається у визначений час після завершення встановленої тривалості зміни) визначається з урахуванням договору про охорону організаційно-розпорядчим документом з питань заходів охорони, розробленим УПО (ПП УПО), та графіком змінності (роботи).

7. При несенні служби за вартовим розрахунком на кожен пост призначаються по два поліцейських (працівника поліції охорони), які несуть службу позмінно по 12 годин на добу, при цьому тривалість безперервного несення служби при кожному заступанні на пост, як правило, триває 4 години.

У перервах між несенням служби персоналу поліції охорони забороняється залишати об’єкт, що охороняється, при цьому надається час для відпочинку (сну).

2. Організація несення служби вартами

1. Варта – озброєний підрозділ (група) поліції охорони, призначений для охорони об’єкта, який нараховує не менше двох постів.

2. Варта може запроваджуватися за наявності від двох до двадцяти постів і залежно від особливостей об’єкта, що охороняється, призначається на 8, 12 або 24 години.

3. До складу варти входять:

1) начальник варти;

2) помічник начальника варти, який призначається за наявності на об’єкті (об’єктах), що охороняється, більше п’яти постів – з числа найбільш підготовлених поліцейських (працівників поліції охорони); десяти і більше постів – з числа середнього складу поліції; при використанні у варті службових собак призначається другий помічник начальника варти;

3) вартові – із числа персоналу поліції охорони.

4. До складу окремого поста варти входять:

1) старший поста, який призначається з найбільш підготовлених поліцейських (працівників поліції охорони);

2) вартові – із числа персоналу поліції охорони.

5. Варта підпорядковується керівнику та заступнику керівника (командиру) УПО (ПП УПО), від якого вона призначена, начальнику варти (старшому окремого поста) і його помічнику.

6. Виставлення вартових на нові пости, а також зняття їх із скасованих постів здійснюються особисто начальником варти на підставі наказу керівника (командира) УПО (ПП УПО), від якого призначена варта.

7. Зміна варт (окремих постів), як правило, не повинна збігатися з початком або закінченням робочих змін працівників об’єктів, що охороняються.

3. Організація несення служби на постах поліції охорони

1. На об’єктах, що охороняються стаціонарними (окремими) постами, порядок організації несення служби НОПБ визначається керівником УПО (ПП УПО), від якого вони призначені.

2. Окремі (стаціонарні) пости поліції охорони можуть мати таке обладнання:

1) постовий гриб (дах розміром 150×150 см, стовп заввишки 210 см). Встановлюється на зовнішніх постах для позначення поста і місця зміни постових, розміщення засобів зв’язку і сигналізації, постового одягу. Фарбується під колір об’єкта, що охороняється, або навколишньої місцевості;

2) спостережні вишки (дах розміром 170×170 см, майданчик розміром 130×130 см, бар’єр заввишки 120 см). Призначені для збільшення огляду ділянок постів і прилеглих до них підступів. На вишках розміщуються засоби зв’язку, сигналізації, керовані прожектори і гучномовці для попередження порушників;

3) шлагбаум або інші засоби, що перешкоджають несанкціонованому проїзду на охоронювану територію;

4) постові приміщення, а також приміщення охорони на КПП і на зовнішніх постах (по периметру) обладнуються освітленням, опаленням, засобами зв’язку, сигналізації (тривожної сигналізації) та відображення відеосигналу (у разі наявності на об’єкті системи відеоспостереження з виведенням відеосигналу на пост охорони), забезпечуються первинними засобами пожежогасіння (вогнегасником), медичною аптечкою, повинні відповідати санітарним нормам, вимогам охорони праці і техніки безпеки.

3. На території зовнішнього поста з урахуванням місцевості забезпечується достатній огляд зони спостереження, територію навколо поста звільняють від зайвих предметів.

4. У нічний час підходи до поста (об’єкта охорони) освітлюються, при цьому освітлення повинно бути таким, щоб охоронник весь час перебував у тіні.

5. Засоби постового зв’язку повинні забезпечувати надійний зв’язок вартового приміщення (центрального поста) з усіма постами охорони об’єкта.

4. Дозори та секрети на об’єктах охорони

1. Для охорони об’єкта, огляду його території і прилеглої до неї місцевості за визначеним маршрутом, а також для з’ясування обставин на випадок ускладнення оперативної обстановки висилається дозор або секрет.

2. Дозор – рухомий наряд, який складається з одного або кількох поліцейських (працівників поліції охорони).

До його складу може включатися кінолог (провідник або вожатий службового собаки). При призначенні в дозор двох або більше осіб один з них призначається старшим. Дозори можуть формуватись із складу варти або спеціально призначатись керівником (командиром) УПО (ПП УПО), від якого призначено варту.

3. Секрет – нерухомий наряд у складі двох або більше поліцейських (працівників поліції охорони), потайно розташованих у межах території об’єкта, що охороняється, або на підступах до нього для затримання осіб, які запідозрені у вчиненні крадіжки, а також порушників пропускного режиму.

Секрет виділяється зі складу варти або призначається керівником (командиром) УПО (ПП УПО), від якого призначено варту. До його складу можуть включатися провідник або вожатий службового (сторожового) собаки.

Старшими секрету призначаються, як правило, особи керівного (командного) складу УПО (ПП УПО).

5. Організація пропускного та внутрішньооб’єктового режиму на об’єктах охорони

1. Організація пропускного та внутрішньооб’єктового режиму на об’єкті охорони запроваджується на підставі наказу, виданого замовником (власником чи керівником об’єкта, далі – власник), організаційно-розпорядчого документа з питань заходів охорони, розробленого УПО (ПП УПО).

2. Пропускний та внутрішньооб’єктовий режими можуть бути встановлені як у цілому на об’єкті, так і в окремих його корпусах, будинках, цехах, відділах, лабораторіях, сховищах та інших спеціальних приміщеннях.

3. Забезпечення внутрішньооб’єктового та пропускного режиму покладається на наряди поліції охорони.

4. Вимоги персоналу поліції охорони з питань виконання пропускного та внутрішньооб’єктового режимів обов’язкові до виконання для всіх осіб, що тимчасово чи постійно перебувають на об’єкті охорони.

5. Невиконання вимог персоналу поліції охорони з дотримання порядку пропускного та внутрішньооб’єктового режимів тягне за собою застосування засобів впливу до порушника згідно із законодавством України.

6. Контроль за дотриманням пропускного режиму здійснюється керівним (командним) складом УПО (ПП УПО) та замовником (власником об’єкта).

7. Всі об’єкти, на яких установлений пропускний режим або планується його встановлення, повинні обладнуватися КПП для пропуску людей і транспорту.

8. КПП повинні бути зручними для проходження людей, проїзду транспорту і здійснення охороною пропускного режиму.

9. Кількість КПП повинна бути мінімальною і забезпечувати необхідну пропускну здатність людей і транспорту.

10. КПП промислових підприємств, як правило, обладнуються камерою схову особистих речей працівників об’єкта, кімнатою огляду, приміщенням для розміщення персоналу охорони, технічних засобів охорони (концентраторів, пультів, відеоконтрольних пристроїв, охоронного телебачення), пристроїв керування механізмами відкривання проходу (проїзду) і охоронного освітлення, засобами регулювання пропускного режиму (автоматизованими, механічними або ручними пристроями, турнікетами та іншими засобами), а також, за необхідності, технічними засобами огляду.

11. КПП для транспортних засобів оснащуються типовими розсувними чи розстібними ворітьми з електроприводами та дистанційним керуванням, пристроями для їхньої аварійної зупинки і відкриття вручну, оглядовими майданчиками чи естакадами для огляду транспортних засобів, шлагбаумами, а КПП для залізничного транспорту обладнуються вишкою і майданчиком для огляду поїзда, що рухається. Ворота обладнуються запобіжниками або фіксаторами для запобігання їх довільному відкриванню.

12. Перелік документів, що дають право на вхід (вихід) працівників (відвідувачів) об’єкта на його територію (з території), що охороняється, визначається власником (уповноваженим ним органом) об’єкта охорони.

13. Під час здійснення пропускного режиму на об’єктах охорони персонал поліції охорони проводить огляд речей фізичних осіб (за їх добровільною згодою), транспортних засобів, вилучення речей і документів, що є знаряддями або предметами правопорушення, перевірку документів, що засвідчують особу, дають право на вхід (вихід) осіб, внесення (винесення), ввезення (вивезення) майна, в’їзд (виїзд) транспортних засобів, зокрема щодо їх відповідності складу матеріальних цінностей, що переміщуються на об’єкти охорони (з об’єктів охорони).

Поверхнева перевірка осіб, речей або транспортного засобу здійснюється відповідно до вимог законодавства України.

6. Організація охорони приміщень банків

1. Організація охорони приміщень банків здійснюється за зверненням керівника цієї установи в порядку, встановленому цією Інструкцією.

2. Вид та система охорони банків, їх інженерно-технічна укріпленість, оснащеність системами (комплексами) тривожної сигналізації, безпеки, зв’язку визначаються відповідно до вимог нормативно-правових актів Національного банку України та під час обстеження банку.

3. Відомості, що розкривають стан і систему охорони та безпеки банку, розголошенню не підлягають.

7. Організація охорони об’єктів вахтовим методом

1. У випадках відсутності умов щоденного повернення персоналу поліції охорони до місця постійної дислокації УПО (ПП УПО) несення служби здійснюється за спеціальним графіком або вахтовим методом.

2. Порядок організації та несення служби за вахтовим методом, забезпечення збереження зброї і патронів до нього, боєприпасів, спеціальних засобів та іншого майна, організації зв’язку, контролю за несенням служби, взаємодії з ГУНП (ВП ГУНП), на території обслуговування якого наряд поліції охорони виконує завдання з охорони майна та/або об’єктів, та інші питання визначаються наказом керівника УПО (ПП УПО) у кожному конкретному випадку з дотриманням вимог актів законодавства України з цих питань.

3. Рішення про організацію служби за вахтовим методом приймається керівником УПО (ПП УПО) при відповідному його обґрунтуванні, а також при створенні належних умов для несення служби та відпочинку персоналу поліції охорони.

4. Зміна персоналу поліції охорони при вахтовому методі охорони об’єктів проводиться в строк не більше ніж 30 діб.

5. Перед виставленням наряду керівним (командним) складом УПО (ПП УПО) проводиться обстеження умов проживання персоналу поліції охорони та місць для зберігання вогнепальної зброї, спеціальних засобів, результати заносяться до відповідного акта.

8. Надання послуг контролю за станом охорони об’єктів

1. За зверненням замовника персонал поліції охорони може здійснювати контроль за станом охорони об’єктів (несенням служби) персоналом відомчої охорони чи інших суб’єктів охоронної діяльності.

2. Виконання таких заходів охорони забезпечується особами, що перебувають на посадах інспекторського складу (поліцейські або працівники), шляхом застосування комплексу організаційних, практичних та інших заходів з метою контролю за виконанням персоналом охорони обов’язків з організації та дотримання установленого замовником в межах певного об’єкта та/чи території правил внутрішнього розпорядку, режиму переміщення осіб, транспортних засобів і майна.

3. При здійсненні заходів з організації та/або контролю за несенням служби інспекторський склад озброюється та екіпірується відповідно до вимог цієї Інструкції.

4. На інспекторський склад під час несення служби можуть покладатись такі завдання:

1) організація та проведення інструктажів охоронників (охоронців) перед заступанням на службу, доведення до їх відома стану оперативної обстановки в районі, порядку несення служби ними, правил техніки безпеки та внутрішнього трудового розпорядку, вимог пожежної безпеки;

2) координація службової діяльності, організація гласного та негласного контролю за станом охорони об’єктів, дотриманням персоналом охорони встановленого порядку несення служби. Доведення виявлених недоліків до відома замовника;

3) організація служби персоналу охорони на КПП, надання допомоги охоронникам у здійсненні пропускного режиму;

4) участь в обстеженні та контроль за станом технічного укріплення об’єктів, що охороняються, працездатністю охоронної і охоронно-пожежної сигналізації, дотриманням персоналом охорони безпечних умов праці;

5) контроль за станом утримання і використання службових собак;

6) моніторинг стану охорони приміщень з матеріальними цінностями, надання пропозицій щодо вдосконалення форм та методів організації охорони об’єкта, забезпечення пропускного і внутрішньооб’єктового режимів, підвищення ефективності та якості надання охоронних послуг;

7) забезпечення публічної безпеки та порядку, а також профілактика правопорушень в місцях несення служби;

8) надання методичної допомоги з питань охорони.

9. Забезпечення публічної безпеки і порядку на об’єктах охорони

1. Наряди поліції охорони можуть забезпечувати публічну (громадську) безпеку і порядок в межах об’єктів замовника, а також сприяти уповноваженим особам місцевих органів виконавчої влади в реалізації своїх повноважень.

2. До заходів забезпечення публічної безпеки і порядку залучаються поліцейські та працівники поліції охорони, одягнуті в однострій (спеціальний формений одяг), забезпечені озброєнням, засобами зв’язку та транспортними засобами відповідно до вимог цієї Інструкції.

3. Основними завданнями нарядів під час забезпечення публічної безпеки і порядку є:

1) сприяння у межах повноважень представникам органів державної влади та/або органів місцевого самоврядування у здійсненні ними законної діяльності;

2) взаємодія з ГУНП (ВП ГУНП) УПП ДПП з питань попередження правопорушень на території населеного пункту, охорони державних символів, символів територіальної громади та пам’яток культури;

3) участь в проведенні карантинних заходів під час епідемій та епізоотій;

4) сприяння забезпеченню відповідно до законодавства України режиму воєнного або надзвичайного стану в разі їх оголошення на всій території України або в окремій місцевості.

4. Оформлення матеріалів, які застосовуються при адміністративному провадженні, здійснюється в порядку, визначеному Кодексом України про адміністративні правопорушення.

IX. Особливості несення служби нарядами охорони фізичних осіб

1. Наряд охорони фізичних осіб (далі – НОФО) – наряд поліції охорони, чисельністю не менше двох поліцейських (працівників поліції охорони), який шляхом запобігання або недопущення негативного впливу факторів протиправного характеру забезпечує особисту безпеку, життя та здоров’я індивідуально визначеної фізичної особи (групи осіб) (далі – особа).

2. До складу НОФО залучаються виключно поліцейські та працівники відповідних підрозділів з фізичної безпеки УПО (ПП УПО), які пройшли навчання, мають необхідну професійну підготовку та відповідають кваліфікаційним вимогам до професії «Охоронець».

3. Особиста безпека громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства здійснюється за умови відсутності відомостей щодо протиправних дій особи, яка приймається під охорону.

4. Заходи особистої безпеки особи організовуються за особистою заявою особи на ім’я керівника (командира) УПО (ПП УПО) за місцем її реєстрації (проживання) (додаток 30).

5. Керівник УПО (ПП УПО) надсилає до ГУНП (ВП ГУНП) запит на отримання інформації про відсутність відомостей, що унеможливлюють виконання заходів особистої безпеки (для громадян України – додаток 31, для іноземних громадян – додаток 32).

6. ГУНП (ВП ГУНП) з дотриманням законодавства України забезпечує перевірку особи в установленому порядку за відомостями єдиної інформаційної системи МВС, щодо іноземних громадян та осіб без громадянства – за відомостями Інтерполу та Європолу.

7. За результатами перевірки ГУНП (ВП ГУНП) надсилає до УПО (ПП УПО) відповідну інформацію.

8. Укладення договору про забезпечення особистої безпеки особи погоджується з ДПО.

9. У разі отримання відомостей, що унеможливлюють виконання заходів особистої безпеки, керівник УПО (ПП УПО) відмовляє особі в укладенні договору про надання послуг охорони.

10. При укладанні договорів про надання послуг із забезпечення особистої безпеки особи зі строком дії не більше одного місяця керівник УПО (ПП УПО) для оперативного отримання відомостей про можливість укладення такого договору використовує в установленому порядку відомості єдиної інформаційної системи МВС.

11. Продовження строку дії договору про охорону понад один місяць здійснюється відповідно до пунктів 5-9 цього розділу.

12. Відомості, що унеможливлюють виконання заходів особистої безпеки:

1) наявність інформації, що особа вчиняє кримінальне або адміністративне правопорушення або намагається їх вчинити;

2) наявність в особи незнятої або непогашеної судимості;

3) наявність інформації про перебування особи у розшуку;

4) визнання особи «персоною нон грата».

13. Забороняється залучення НОФО до забезпечення особистої безпеки осіб під час участі в громадських, політичних і релігійних заходах, майнових спорах чи інших ситуаціях, що можуть призвести до суспільного резонансу, правопорушення або інших наслідків негативного характеру.

14. З метою уникнення конфліктних ситуацій між нарядами підрозділів з фізичної безпеки та оперативними підрозділами НПУ, Служби безпеки України, а також для налагодження взаємодії між ними керівник УПО (ПП УПО) у десятиденний строк письмово інформує ГУНП (ВП ГУНП) та Службу безпеки України про укладення договору на забезпечення заходів особистої безпеки особи, а також про його розірвання.

15. У разі отримання (встановлення) відомостей, що унеможливлюють виконання заходів особистої безпеки особи, ГУНП (ВП ГУНП) інформують про це УПО (ПП УПО).

16. Керівники УПО (ПП УПО) у разі отримання відомостей, що унеможливлюють виконання заходів особистої безпеки особи, невідкладно інформують про це особу. Надання послуг охорони припиняється у порядку, встановленому законодавством України.

17. При здійсненні заходів особистої безпеки особи НОФО озброюються табельною вогнепальною зброєю (при необхідності – автоматичною зброєю), забезпечуються засобами зв’язку, індивідуального захисту та активної оборони відповідно до вимог законодавства України та цієї Інструкції.

18. Вид вогнепальної зброї та форма одягу визначаються безпосередньо керівником (командиром) підрозділу з фізичної безпеки, виходячи з конкретних умов оперативної обстановки, специфіки завдань та за узгодженням з особою (за умовами укладеного договору).

19. Персоналу поліції охорони, що входить до складу НОФО, забороняється керувати транспортними засобами замовника, якщо такі умови не передбачені договором про охорону.

20. У разі проведення уповноваженими особами правоохоронних органів процесуальних дій відносно особи відповідальність поліції охорони припиняється з моменту набрання чинності ухваленими ними у законний спосіб рішеннями.

21. У разі отримання інформації про протиправну діяльність особи керівники УПО (ПП УПО) повідомляють про це відповідні правоохоронні органи.

22. Укладання договорів про охорону уповноважених осіб замовника з цінними паперами та делегацій здійснюється відповідно до вимог цього розділу. Категорично забороняється забезпечувати особисту безпеку осіб за договорами, укладеними на інші види послуг охорони.

23. Особиста безпека осіб забезпечується комплексом організаційних заходів та безпосередніми діями НОФО під керівництвом старшого наряду, спрямованими на виявлення та усунення загроз життю та здоров’ю визначеної фізичної особи (групи осіб), забезпечення публічного (громадського) порядку та майнової безпеки особи в місцях її перебування.

24. Організаційні заходи включають в себе:

1) збір інформації про умови, які можуть негативно вплинути на безпеку особи: вивчення особливостей щоденних маршрутів руху та місць перебування особи; виявлення осіб, що можуть становити загрозу; виявлення підозрілих предметів, речей з ознаками небезпеки;

2) охоронні (захисні) заходи, спрямовані на створення зон безпеки навколо особи шляхом розташування сил та засобів охорони;

3) інженерно-технічні заходи, спрямовані на: ускладнення доступу до особи шляхом використання технічних засобів охорони; пошук та виявлення засобів, за допомогою яких може бути скоєний напад; забезпечення охоронців технічними засобами, необхідними для виконання окремо визначеного службового завдання.

Члени НОФО також повинні знати групу крові особи, наявність у неї хронічних та/або тяжких захворювань, така інформація є конфіденційною та надається за згодою особи, а також мати необхідні ліки для надання домедичної допомоги у разі ускладнення хвороби.

25. Практичні заходи охорони включають в себе піше супроводження особи в місцях перебування та супроводження під час переміщення транспортом.

26. При організації заходів охорони під час пішого пересування особи необхідно:

1) завчасно вивчити маршрут руху (місцеперебування) особи, постійні маршрути – періодично змінювати. Погодити порядок взаємодії та обміну інформацією з особою;

2) при супроводженні особи витримувати відстань оперативного реагування, яка дає змогу в разі потреби миттєво наблизитись до особи і відвести можливе протиправне посягання;

3) одному охоронцю рухатися перед особою на відстані оперативного реагування, іншому (старшому наряду) – перебувати поруч з особою, третьому (за наявності) – прикривати весь НОФО від нападу і перебувати, як правило, позаду всіх;

4) постійно вести спостереження за оточуючими (навколишньою обстановкою), підтримувати зв’язок між членами наряду;

5) виключити спроби непередбачених контактів сторонніх осіб з особою і бути готовим до відведення можливого прояву загрози з боку правопорушників;

6) при спробі передання особі будь-яких предметів охоронець, дотримуючись заходів особистої безпеки, ретельно перевіряє їх і передає особі;

7) при виникненні загрози життю і здоров’ю особи наблизитись до особи впритул і вжити необхідних заходів, що забезпечать відведення загрози.

Для евакуації та відведення особи з лінії вогню використовувати особливості місцевості.

27. Забезпечення безпеки при виході особи з приміщення (будинку):

1) за 5-10 хвилин до запланованого виходу особи охоронці оглядають під’їзд, сходові майданчики і прилеглі будівлі, горища, підвальні приміщення будинків;

2) звертають увагу на транспортні засоби та людей, що стоять у безпосередній близькості від будинку;

3) у разі відсутності підозрілих осіб та інших ознак загрози охоронці, які здійснювали попередній огляд місцевості, доповідають старшому НОФО;

4) за командою старшого НОФО супроводжують особу на вихід з приміщення (будинку);

5) першим виходить охоронець, наступним – інший охоронець (старший НОФО) разом з особою, на відстані 2-3 метри замикає групу третій охоронець (за наявності).

28. Користування сходами:

1) при пересуванні особи сходами багатоповерхового будинку охоронці направляють особу ближче до внутрішнього боку сходів;

2) перший охоронець повинен розміщуватися вище тієї частини сходів, яка використовується особою для пересування. Інший охоронець перебуває нижче особи, забезпечуючи прикриття тилу наряду охорони;

3) у тому разі, якщо інша людина спускається (піднімається) сходами на-зустріч, у точці зустрічі охоронцям необхідно закрити особу собою та скерувати перехожого до поручнів.

29. Користування ліфтами:

1) якщо необхідно скористатися ліфтом, то недоцільно особі підніматися чи опускатися у ліфті разом із сторонніми особами;

2) варто вибирати крайній ліфт у ряді ліфтів. Перший охоронець заздалегідь викликає ліфт і оглядає його, потім подає сигнал для входу особи;

3) при виході з ліфта першим виходить охоронець, який оцінює навколишню обстановку, потім виходять інші члени наряду з особою;

4) при пересуванні ліфтом разом із сторонніми особами один охоронець входить першим, потім входять особа й інші члени НОФО, які прикривають особу зі спини.

30. Вхід особи до приміщення (у квартиру, офіс):

1) за 5-10 хвилин до прибуття особи охоронець оглядає прилеглу місцевість і запланований маршрут руху в приміщення (під’їзд, сходові майданчики, вхід у підвал, вихід на горище, інші місця загального користування на маршруті руху) з метою виявлення підозрілих осіб (предметів, речей), вживає заходів щодо їх блокування або віддалення (локалізації);

2) при супроводі охоронець, що слідує попереду особи на 2-3 метри, першим входить у приміщення і умовним сигналом підтверджує безпеку маршруту або наявність небезпеки;

3) слідом за ним у будинок входить особа, яку супроводжує старший НОФО. Останнім входить у приміщення третій працівник (за наявності), що забезпечує прикриття наряду;

4) під час проходження коридорами варто рухатися по центру, особливу увагу звертати на ліфти, повороти коридору, запасні виходи, сходові майданчики.

31. Перебування особи в приміщенні чи службовому кабінеті:

1) якщо в приймальні чи іншому службовому приміщенні не передбачене цілодобове чергування, перед тим, як увійти в кабінет, охоронцям необхідно перевірити справність (цілісність) його дверей та замків;

2) у самому кабінеті (приміщенні) проводиться оперативний огляд, особлива увага звертається на нові предмети, наявність пошкоджень на вікнах, поява ниток, проводів та інших підозрілих предметів;

3) кабінет (приміщення) оглядається проти годинникової стрілки за зонами (секторами) – верхня, середня, нижня, підлога, стеля;

4) огляд починається праворуч з верхньої зони зигзагом, особлива увага звертається на підлогу. Надалі охоронець, рухаючись по периметру кабінету (приміщення), оглядає скриті простори в кабінеті, а також вікна будинків навпроти приміщення, що оглядається;

5) під час перебування особи в службовому (робочому) кабінеті охоронці можуть розташовуватись в приймальні (для недопущення несанкціонованого проходу сторонніх осіб і зустрічі гостей або запрошених, у разі потреби та за дорученням особи і отримання добровільної згоди забезпечує їх перевірку на наявність небезпечних предметів) або в кабінеті (збоку від відвідувача на відстані оперативного реагування), інший охоронець – знаходиться в коридорі (на підступах до кабінету), не допускаючи в приймальню підозрілих осіб, а також в разі потреби підмінює охоронців чергової зміни.

32. Заходи охорони під час слідування особи транспортом:

1) організація заходів охорони під час слідування особи автомобільним транспортом:

під час слідування особи автомобільним транспортом заходи охорони, як правило, забезпечуються шляхом залучення двох та більше автомобілів, які рухаються разом або у визначеному порядку. Розрізняють основний автомобіль, де перебуває особа, та автомобіль охорони (супроводу);

під час вибору основного автомобіля необхідно враховувати його тактико-технічні характеристики, до яких належать: добра керованість, високі розгінно-швидкісні характеристики, захисна оснащеність, стійкість до перекидання під час екстрених поворотів (розворотів), бокових ударів іншим автомобілем, панцерований захист;

автомобіль охорони (супроводу) за своїми технічними характеристиками, як правило, не повинен поступатися основному автомобілю, повинен мати високу прохідність, просторий салон для розміщення охоронців, а також додаткову екіпіровку та можливості безпечного й ефективного ведення вогню за потреби. Бажано, щоб габарити автомобіля охорони перевищували габарити основного автомобіля;

перед кожним виїздом на маршрут автомобілі, задіяні до заходів охорони, повинні бути відповідним чином підготовлені, перевірені та проведений їх обхід і зовнішній огляд (обстеження салону, багажника, днища).

У разі виявлення обставин (підозрілих предметів), що можуть стати на заваді безпечному слідуванню до пункту призначення, негайно довести таку інформацію до відома особи, забезпечити її евакуацію у безпечне місце або скористатись запасним маршрутом, організувати охорону місця події та збереження речових доказів, поінформувати ГУНП (ВП ГУНП).

Необхідно прагнути, щоб транспортний засіб завжди був під охороною.

Перед безпосереднім виїздом старший НОФО повинен узгодити з водієм особи порядок взаємодії під час слідування за маршрутом (жести, умовні сигнали, кодові слова);

маршрут руху до пункту призначення повинен бути найкоротшим, за можливості заздалегідь відпрацьований на предмет інтенсивності руху транспорту (наявність заторів), уразливих місць, де найбільш вірогідно можна здійснити напад. При цьому крім основного, повинен бути розроблений запасний маршрут слідування. Маршрути пересування слід періодично змінювати;

подача автомобіля до місця посадки здійснюється таким чином, щоб після посадки особи транспортний засіб рухався тільки вперед без різних маневрів. Посадка в автомобіль здійснюється тільки при працюючому двигуні, між старшим НОФО та водієм повинен бути налагоджений сталий зв’язок;

два охоронці (за наявності) завжди перебувають поряд з особою, а третій працівник виконує функції передової групи. Він повинен заздалегідь прибути і вивчити район (місце), яке заплановане для відвідування особою;

під час посадки особи в автомобіль першим із приміщення (будинку) виходить охоронець, який веде спостереження за навколишньою обстановкою, займає позицію позаду автомобіля ліворуч за ходом руху, за командою займає положення позаду ліворуч поряд з особою, інший охоронець – переміщується з особою. Відкриває праві задні двері; займає позицію праворуч позаду між відкритими дверима і багажником; контролює посадку особи. Подає команду на посадку і займає положення попереду праворуч поруч з водієм;

перед початком руху старший НОФО зобов’язаний проінструктувати особу, визначити напрямки (сектори) спостереження водію, охоронцю. Після посадки особи блокувати двері; закрити всі вікна; перевірити зв’язок між членами НОФО, задіяними до заходів охорони (за потреби – з черговою частиною підрозділу);

охорона особи може здійснюватись з використанням одного, двох або трьох автомобілів;

при пересуванні особи з використанням одного автомобіля охоронці розміщуються так, щоб особа знаходилась праворуч позаду від водія, один охоронець (старший) – поряд з водієм, інший – позаду водія.

Під час руху автомобіль варто розташовувати в лівій смузі і, якщо сприятиме дорожня обстановка, швидкість руху повинна бути на 5-10 км/годину більше швидкості транспортного потоку;

якщо для охорони (супроводу) особи виділяються два автомобілі, то вони повинні розташовуватися на проїзній частині в колону. Автомобіль з особою повинен рухатися у лівому ряді, дещо лівіше від лінії горизонтальної розмітки, що поділяє транспортні потоки (краю проїзної частини), автомобіль, що супроводжує, розташовується позаду і правіше автомобіля з особою на половину ширини корпусу;

під час використання трьох автомобілів у складі колони перший повинен рухатися в лівому ряді ледь притискаючись ліворуч до лінії горизонтальної розмітки, що поділяє транспортні потоки (краю проїзної частини), автомобіль особи повинен рухатися також у лівому ряді, дещо правіше, замикаючий автомобіль розташовується позаду і правіше автомобіля з особою на половину ширини корпусу, при чому дистанція між ними повинна бути така, щоб автомобілі супроводу мали можливість для маневру залежно від швидкості руху;

після прибуття особи до місця призначення основний автомобіль подається на максимально близьку відстань до входу в приміщення (будинок).

Якщо працівник передової групи не використовувався, першим у двір в’їжджає автомобіль охорони (супроводу);

висадка особи з автомобіля здійснюється у зворотному порядку;

2) організація заходів охорони під час слідування особи залізничним транспортом:

під час слідування особи залізничним транспортом охоронці, задіяні до заходів безпеки, повинні знати час відправлення та прибуття потягу, кінцевий пункт слідування, кількість та час зупинок на шляху, найбільш небезпечні ділянки;

перед посадкою особи у вагон оглянути купе, а також інші місця можливого тимчасового перебування особи з метою виявлення та вилучення (локалізації) можливих небезпечних предметів (зброя, вибухові пристрої, боєприпаси, легкозаймисті речовини та інші небезпечні предмети);

двері в купе тримати постійно зачиненими та закритими на запірний пристрій. Допускати в купе тільки провідника вагона або інших уповноважених осіб при виконанні ними своїх службових обов’язків (за умови усіх викуплених місць купе);

приділити особливу увагу пасажирам, що слідують у суміжних купе, ужити необхідних заходів щодо недопущення протиправних проявів з їх боку щодо особи;

у разі пожежі, виявлення інших обставин, що загрожують безпеці особи, негайно вжити заходів щодо усунення загрози (гасіння пожежі), рятування особи, інформування начальника потягу про подію, зупинки рухомого складу (за потреби);

після прибуття на станцію призначення організувати вихід особи в останню чергу;

3) організація заходів охорони під час слідування особи літаком:

під час перельоту особи літаком охоронці, задіяні до заходів безпеки, повинні знати час його відправлення та прибуття, час початку та закінчення реєстрації на рейс, правила та порядок проведення передпольотного та післяпольотного огляду пасажирів та багажу;

після прибуття в аеропорт уважно оглянути територію біля входу в приміщення аеропорту з метою виявлення осіб, що виявляють підвищену цікавість до особи, що охороняється, та вжити необхідних заходів з недопущення з їх боку негативних проявів (протиправних дій);

при проходженні митного та прикордонного контролю пильно стежити за діями пасажирів у залі, супроводжувати особу. У разі коли особу супроводжує один охоронець, він має бути позаду;

у салоні літака, якщо місця поряд, розташовуватись біля проходу (особа – біля борту літака). Якщо місця розташовані не поряд, охоронець сідає на те місце, з якого добре видно особу;

за потреби представитись і підтримувати зв’язок з командиром та персоналом літака;

4) організація заходів охорони під час слідування особи водним транспортом:

при посадці на судно охоронці повинні витримувати необхідну дистанцію між пасажирами, від особи перебувати на відстані, яка забезпечить оперативне реагування на зміну ситуації;

у каюті особи перевірити наявність рятувальних засобів на воді, справність замків, дверей, вікон, ілюмінаторів, запірних пристроїв, оглянути її на предмет виявлення небезпечних предметів, ужити заходів щодо усунення недоліків (локалізації небезпечних предметів) чи зміни каюти;

за можливості з’ясувати особи пасажирів, що слідують у суміжних каютах, ужити необхідних заходів щодо недопущення протиправних проявів з їх боку щодо особи. Посилити спостереження за особами, що викликають підозру;

за потреби відрекомендуватись капітану судна або його помічникам, встановити зв’язок зі стюардом чи іншими особами зі складу обслуговувального персоналу. Установити місця розташування радіорубки, загального користування, ознайомитись з планом судна;

під час переміщення судном уникати перебування особи поблизу борту. Посилити пильність у вітряну та штормову погоду;

передбачити додаткові засоби рятування на воді, засоби зв’язку, резерв провізії та інших засобів виживання в екстремальних умовах.

33. Забезпечення безпеки особи під час нападу:

1) з дотриманням законності вжити всіх наявних заходів з відбиття нападу, забезпечення безпеки особи та затримання або знешкодження нападників, про що поінформувати ГУНП (ВП ГУНП), доповісти керівнику УПО (ПП УПО);

2) після прибуття на місце пригоди уповноважених підрозділів поліції орієнтувати їх про обстановку, повідомити про кількість і прикмети нападників, напрямок найбільш активних дій та відходу правопорушників;

3) після відбиття нападу вжити всіх можливих заходів для надання невідкладної, зокрема домедичної і медичної, допомоги, організувати охорону місця пригоди.

34. Тактика дій членів НОФО під час виникнення позаштатних ситуацій, види загроз (способи нападу та їх відбиття), порядок і варіанти проведення практичних інструктажів, правила поведінки, схеми пішого супроводження та способи прикриття осіб, які підлягають охороні, порядок перевірки засобів пересування перед початком руху, схеми супроводження та способи маневрів транспортними засобами визначаються ДПО.

X. Особливості несення служби в нарядах з охорони вантажів і мобільних об’єктів

1. Основні засади організації охорони вантажів і мобільних об’єктів

1. Наряд охорони вантажів та мобільних об’єктів (НВМО) – мобільний наряд поліції охорони чисельністю не менше двох поліцейських (працівників поліції охорони), який забезпечує охорону (фізичний захист) переданого у встановленому порядку небезпечного (цінного, негабаритного) вантажу чи майна або мобільного об’єкта (далі – вантаж) від протиправних посягань з боку третіх осіб з метою незаконного заволодіння ним під час його перевезення на транспорті (переміщення) територією України.

2. Охорона вантажу під час його перевезення може здійснюватись:

1) на автомобільному транспорті:

замовника шляхом залучення до охорони та супроводження НВМО на службових автомобілях транспортної підгрупи охорони мобільних об’єктів (далі – ОМО);

замовника, призначеного для перевезення спеціальних (небезпечних) вантажів, валютних цінностей, наркотичних і психотропних речовин, шляхом залучення до охорони та супроводження НВМО на службових автомобілях ОМО;

замовника шляхом залучення до охорони та супроводження НВМО без використання транспортних засобів поліції охорони;

поліції охорони (спеціальному та/або спеціалізованому чи оперативному транспорті) шляхом залучення до заходів НВМО;

2) на залізничному, водному та повітряному транспорті.

3. Організація охорони вантажу під час його перевезення (переміщення) поза межами регіону дислокації ОППО та порядок інформування ГУНП (ВП ГУНП) та ОППО здійснюються відповідно до вимог цієї Інструкції.

4. Для виконання умов укладеного договору про охорону вантажу під час його перевезення (переміщення) НВМО здійснює взаємодію:

1) з підрозділами митних органів щодо координації дій під час здійснення заходів охорони в пунктах пропуску через державний кордон України і митно-логістичних терміналах;

2) в рамках реалізації міжнародних договорів (угод) з підрозділами охорони іноземних держав щодо забезпечення охорони вантажу під час його перевезення з території України на територію іноземних держав, а також з території іноземних держав на територію України;

3) іншими підрозділами та організаціями, що здійснюють охорону майна та/або об’єктів, органами управління залізничним, водним, повітряним транспортом (за необхідності).

5. Для охорони вантажу під час його перевезення (переміщення) призначається НВМО, до складу якого залучаються виключно персонал поліції охорони підрозділів з фізичної безпеки.

6. НВМО виконує своє завдання в однострої (спеціальному форменому одязі), як правило, без зміни від пункту навантаження (відправлення) до пункту доставки (призначення).

7. Склад НВМО, екіпірування, озброєння визначає керівник (командир) УПО (ПП УПО) залежно від виду транспорту, характеру вантажу, надійності його збереження, тривалості виконання завдання й інших умов.

8. Перевезення вибухонебезпечних та негабаритних вантажів, зброї, боєприпасів здійснюється згідно із законодавством України.

9. Перед відправленням вантажу та передачею його під охорону замовник (його представник) повинен забезпечити:

1) призначення особи для супроводження та/або прийому вантажу в пункті призначення (одержувача);

2) доступ для перевірки вантажу, що приймається під охорону;

3) надання необхідних документів з достовірною інформацією про вантаж та його особливості;

4) надання інформації про вимоги пожежної безпеки, охорони праці та безпеки руху, яких необхідно дотримуватись персоналу поліції охорони під час перевезення вантажу, що охороняється.

10. Після прибуття НВМО до місця прийому вантажу під охорону старший наряду:

1) перевіряє цілісність та кількість майна відповідно до опису вантажу (за потреби), наявність пломби (печатки) та її справність, справність контейнера (його обшивки або покрівлі), запірних пристроїв та пристроїв для пломбування, наявність товарно-транспортної накладної (специфікації), завіреної печаткою замовника;

2) приймає вантаж під охорону, про що складається відповідний акт. Про виявлені пошкодження контейнера або пломби та інші несправності повідомляє в акті.

11. Під час перевезення вантажу без замовника або його уповноваженого представника старший НВМО приймає вантаж згідно з укладеним договором та супровідними документами.

12. У місцях зупинок (стоянки), а також після прибуття до місця здачі вантажу НВМО візуально проводить огляд прилеглої території на предмет можливої загрози заволодіння майном та інших протиправних дій, забезпечує охорону вантажу.

13. Перед здачею вантажу старший НВМО з’ясовує повноваження замовника (його представника або одержувача) та перевіряє документи, після чого проводить огляд пломби (печатки, покрівлі або обшивки) на предмет їх цілісності.

14. У разі виявлення порушення цілісності пломби (печатки, покрівлі або обшивки) старший НВМО невідкладно інформує замовника (представника) та керівника УПО (ПП УПО), за їх відсутності – відповідального або чергового УПО (ПП УПО), далі діє за їх вказівкою.

15. Вантаж вважається переданим або зданим замовнику (його представнику, одержувачу) з моменту підписання акта приймання майна з-під охорони.

16. З персоналом поліції охорони, задіяним до виконання заходів охорони, пов’язаних з прийомом (передачею) вантажів (майна), валютних чи інших цінностей, керівники ОППО укладають письмові договори про повну матеріальну відповідальність відповідно до законодавства України.

17. Залежно від обсягів реалізації послуг охорони вантажів і мобільних об’єктів у підрозділах з фізичної безпеки можуть створюватись диспетчерські служби.

2. Охорона вантажу при його перевезенні автомобільним транспортом

1. Чисельність персоналу поліції охорони для охорони вантажу, що перевозиться колоною автомобілів, визначається з розрахунку один працівник на кожен автомобіль і 1-2 резервних працівники, що слідують на службовому автомобілі поліції охорони за колоною. При цьому один з членів наряду розміщується в кабіні першого транспортного засобу, що входить до складу колони, та забезпечується засобами зв’язку.

2. Колона від п’яти до восьми транспортних засобів повинна бути розділена на групи. Охорона кожної окремої групи (до 4 транспортних засобів з вантажем) забезпечується в порядку, визначеному пунктом 1 цієї глави.

3. У випадку розміщення НВМО в кабіні автомобіля, що перевозить вантаж, двері кузова вантажного автомобіля або кузова причіпного транспортного засобу (вантажного контейнера) блокуються технічними засобами охоронного призначення (оснащуються системою відеоспостереження) із виведенням звукової та світлової сигналізації (відеосигналу) у кабіну водія або сигналу на (Г)ПЦС.

4. Старший НВМО після прийняття вантажу під охорону та обладнання його засобами охоронної сигналізації повинен довести (узгодити) членам НВМО і водіям вантажівок:

1) маршрут руху, місця зупинки та порядок побудови транспортних засобів у колоні, першим у колоні ставити вантажний автомобіль, швидкісні показники якого нижчі за інші автомобілі;

2) місцезнаходження транспортних засобів охорони (у разі залучення) та персоналу поліції охорони НВМО;

3) порядок дій в ситуаціях, що порушують установлений порядок переміщення транспортних засобів з вантажем;

4) інтервали між транспортними засобами, який не повинен перевищувати 50 – 100 метрів.

5. Під час виконання заходів охорони та/або руху в колоні старший наряду повинен:

1) забезпечити сталий та дієвий контроль за дотриманням порядку побудови транспортних засобів у колоні, у випадку його порушення – вжити наявними силами та засобами чи в інший законний спосіб невідкладних заходів щодо відновлення порядку побудови колони;

2) за можливості виключити випадки переміщення колони з вантажем у нічний час доби;

3) посилити пильність під час подолання підйомів та на інших ділянках дороги, де рух транспортних засобів здійснюється на знижених передачах;

4) зупинку транспортних засобів здійснювати в межах населених пунктів на спеціальних охоронюваних майданчиках і стоянках, оснащених засобами відеонагляду, в місцях зупинки – забезпечити охорону майна (вантажу) силами НВМО;

5) у разі виходу з ладу одного із автомобілів або спрацювання сигналізації зупинити всю колону, з’ясувати причину спрацювання системи охоронної сигналізації та забезпечити охорону автомобіля, що потребує ремонту;

6) у випадках технічної несправності транспортного засобу на маршруті руху перевантаження вантажу здійснюється з дозволу і в присутності замовника (його представника), при цьому члени НВМО вживають заходів щодо посилення охорони місця зупинки;

7) про час і місце зупинки та початок руху доповідає відповідальному або черговому УПО (ПП УПО, за відсутності – (Г)ПЦС);

8) при нападі на вантаж (виявленні стеження невідомими особами або переслідування підозрілими транспортними засобами) НВМО з дотриманням законності вживає заходів для його відбиття та затримання правопорушників, натискає кнопку подачі сигналу тривожного сповіщення (за наявності), про подію – невідкладно інформує найближчу чергову службу ГУНП (ВП або СРПП ВП ГУНП);

9) якщо обставини, що стались, не дозволяють припинити рух, старший наряду доводить інформацію відповідальному або черговому УПО (ПП УПО, за відсутності – (Г)ПЦС) і оперативному черговому найближчого на маршруті руху ГУНП (ВП або СРПП ВП ГУНП);

10) у разі скоєння дорожньо-транспортної пригоди, в результаті якої цілісність упаковки вантажу було порушено, спільно із замовником (його представником) вживає заходів щодо усунення перешкод іншим учасникам дорожнього руху, складування майна в безпечне місце і посилення його охорони.

6. Водії транспортних засобів зобов’язані дотримуватись вимог Правил дорожнього руху та встановленого порядку побудови колони, у разі зупинки транспортного засобу працівниками патрульної поліції чи іншими уповноваженими особами органів державної влади старший НВМО:

1) подає команду поліцейському-водієві (водієві) на безпечне паркування транспортного засобу, при цьому двигун не вимикається;

2) доповідає відповідальному або черговому УПО (ПП УПО, за відсутності – (Г)ПЦС) про обставини зупинки транспортного засобу із зазначенням точної адреси, діє за його вказівками;

3) не залишаючи транспортний засіб, з’ясовує причини та законність підстави зупинення;

4) при затриманні транспортного засобу з вантажем, який перебуває під охороною НВМО, та вилученні в установленому законом порядку транспортного засобу чи вантажу старший наряду повинен скласти акт про приймання-передавання вантажу (майна) під охорону (додаток 33), який завіряється його підписом та підписом уповноваженої особи органу державної влади, яка прийняла рішення про припинення переміщення транспортного засобу з вантажем.

7. Порушення цілісності пломб (печаток) та огляд охоронюваного вантажу здійснюється у встановленому законодавством України порядку та/або з дозволу замовника або його уповноваженого представника або за їх присутності.

3. Охорона вантажу під час його перевезення залізничним транспортом

1. Охорона вантажів під час перевезення залізничним транспортом здійснюється з урахуванням особливостей, установлених постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 1994 року № 106 «Про забезпечення охорони вантажів, що перевозяться залізничним транспортом», Положенням про відомчу воєнізовану охорону на залізничному транспорті, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 11 січня 1994 року № 7, та наказом Міністерства транспорту України від 20 січня 1997 року № 18 «Про охорону і супроводження вантажів, що перевозяться залізничним транспортом України», зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 20 лютого 1997 року за № 36/1840.

2. Охорона вантажів під час його перевезення залізничним транспортом здійснюється в пасажирських, поштово-багажних або вантажних вагонах.

3. Місце несення служби НВМО визначається, виходячи з необхідності забезпечення постійної присутності персоналу поліції охорони поруч з охоронюваним вантажем.

4. При здійсненні заходів охорони вантажу під час його перевезення у вантажних вагонах призначається варта, яка розміщується, як правило, у виділеному замовником спеціальному вагоні. Несення служби НВМО організується позмінно. Зміна постів проводиться на зупинках згідно з графіком.

5. При здійсненні заходів охорони вантажу під час його перевезення в поштово-багажному вагоні НВМО несуть службу безпосередньо у вагоні за умови дотримання вимог перевізника і наявності місця для несення служби.

6. Охорона вантажу під час його перевезення в пасажирських вагонах здійснюється при дотриманні замовником умов завчасного придбання необхідної кількості місць (окреме купе) для розміщення майна та персоналу поліції охорони, при цьому не допускається наявність в них сторонніх осіб і несправних запорів на дверях і вікнах.

4. Охорона вантажу під час його перевезення водним транспортом

1. Охорона вантажу під час його перевезення водним транспортом здійснюється згідно з вимогами законодавства України.

2. Після прибуття вантажу в порт відправлення (порт призначення) старший НВМО зобов’язаний поінформувати територіальний орган поліції охорони та організувати з ним взаємодію.

3. При перевезенні вантажу водним транспортом старший НВМО організовує його охорону відповідно до вимог організаційно-розпорядчих документів з питань заходів охорони, які розробляються УПО (ПП УПО).

5. Охорона вантажу під час його перевезення повітряним транспортом

1. Охорона вантажу під час його перевезення повітряним транспортом здійснюється відповідно до вимог законодавства України.

2. Перевезення НВМО, озброєних табельною вогнепальною зброєю, в салоні літака під час виконання заходів охорони здійснюється відповідно до законодавства України.

На борту літака вогнепальна зброя застосовується, використовується в порядку та за підстав, визначених Законом України «Про Національну поліцію», з урахуванням вимог законодавства України, тільки за погодженням з командиром літака.

3. Огляд, відкриття та порушення цілісності пломб (печаток) охоронюваного вантажу здійснюються в присутності старшого НВМО та замовника (його представника – відправника або вантажоодержувача).

4. Після прибуття в аеропорт відправлення (аеропорт прибуття) старший НВМО зобов’язаний поінформувати ОППО і організувати з ним взаємодію.

5. Перенесення (перевезення) охоронюваного вантажу між вантажним терміналом аеропорту та літаком або іншими зонами аеропорту здійснюється у супроводі НВМО (за можливості).

6. Під час перевезення вантажу в салоні літака старший НВМО організовує його охорону відповідно до організаційно-розпорядчих документів з питань заходів охорони, які розробляються УПО (ПП УПО).

7. При здачі вантажу в багажне відділення літака старший НВМО забезпечується примірником авіаційної вантажної накладної та організовує охорону вантажу за погодженням з командиром літака.

8. Під час приймання вантажу з багажного відділення літака старший НВМО перевіряє його цілісність, наявність пломб (печаток).

9. При ушкодженні упакування або вмісту вантажу, а також при виявленні часткової нестачі вмісту оформляється акт про ушкодження вантажу.

10. Перевезення зброї та боєприпасів пасажирськими рейсами повітряного транспорту здійснюється відповідно до законодавства України.

6. Загальні засади організації охорони валютних цінностей

1. Охорона валютних цінностей, інкасація забезпечуються НВМО, до складу якого залучається виключно персонал підрозділів з фізичної безпеки.

2. Під час охорони валютних цінностей, інкасації коштів використовується оперативний спеціалізований автомобільний транспорт, що має клас захисту не нижче третього (далі – оперативні автомобілі).

3. Оперативні автомобілі обладнуються відеореєстратором, спеціальними звуковими та світловими сигналами синього кольору, оснащуються системою відстеження рухомих об’єктів з передачею сигналу тривожного сповіщення до пункту централізованого спостереження поліції охорони.

4. Система відстеження рухомих об’єктів, якою обладнано оперативний транспортний засіб, повинна забезпечувати архівування та зберігання інформації щодо місцезнаходження транспортного засобу на маршрутах охорони протягом десяти робочих днів.

5. Переміщення НВМО на транспортному засобі поліції охорони за маршрутом руху фіксується в бортовому журналі службового автомобіля.

6. У разі потреби заходи охорони можуть виконуватись на оперативних автомобілях банків, підприємств та організацій, залізничного, водного і повітряного транспорту, що мають технічне оснащення та захист відповідно до пунктів 2-4 цієї глави.

7. Під час охорони валютних цінностей, інкасації коштів НВМО можуть виконувати такі завдання:

1) охорона валютних цінностей під час їх перевезення бригадами інкасації на оперативному автомобілі замовника (банку);

2) охорона валютних цінностей під час надання послуг з інкасації коштів бригадами інкасації на оперативному автомобілі замовника (банку);

3) охорона валютних цінностей під час їх перевезення (збору у визначених місцях на маршруті руху) замовником (його представником, експедитором чи касиром) між пунктами призначення на оперативному автомобілі поліції охорони;

4) посилення заходів охорони інкасації коштів та перевезення валютних цінностей шляхом супроводження на оперативному транспортному засобі;

5) тимчасове зберігання валютних цінностей.

8. Замовник (його представник) після укладення договору про охорону валютних цінностей забезпечується посвідченням на право користування послугами поліції охорони (додаток 34).

9. Охорона валютних цінностей НВМО за межами регіону дислокації ОППО здійснюється відповідно до вимог цієї Інструкції.

Забороняється робота нарядів НВМО з охорони валютних цінностей у нічний час доби: з 22.00 до 06.00.

10. Завдання під час охорони валютних цінностей вважається виконаним НВМО після доставки всіх валютних цінностей до місць призначення, визначених у маршрутному листі.

11. У разі необхідності посилення заходів охорони для охорони та супроводження транспортних засобів з цінностями додатково виділяється НВМО (не менше двох поліцейських та/або працівників поліції охорони, озброєних вогнепальною зброєю, забезпечених засобами індивідуального захисту, активної оборони та зв’язку) на спеціалізованому або оперативному автомобілі поліції охорони.

12. Залежно від складності виконуваних завдань та умов, за яких здійснюється перевезення валютних цінностей та інкасація коштів, чисельність НВМО може бути збільшена.

13. Тимчасове зберігання валютних цінностей здійснюється в службових приміщеннях поліції охорони.

7. Охорона валютних цінностей під час їх перевезення бригадами інкасації на оперативному автомобілі замовника

1. Охорона валютних цінностей під час їх перевезення бригадами інкасації замовника на оперативному автомобілі замовника (банку) забезпечується НВМО у складі не менш ніж з двох поліцейських (працівників поліції охорони), озброєних вогнепальною зброєю, забезпечених засобами індивідуального захисту, активної оборони та зв’язку.

2. Для кожного замовника (банку), що користується послугами охорони, керівником (командиром) підрозділу з фізичної безпеки розробляється картка на обслуговування (додаток 35) з адресою, схемою розташування на місцевості та фото місця збору (доставки, точки обслуговування) валютних цінностей, під’їзні шляхи, наявні пости фізичної охорони (якщо такі є), а також позначаються небезпечні місця ймовірного нападу.

3. На зворотному боці зазначається план-схема розташування внутрішніх приміщень на об’єкті, де знаходиться каса чи інше приміщення з цінностями, i маршрут руху членів екіпажу від оперативного автомобіля до визначених приміщень або місць та у зворотному напрямку.

4. На картці також зазначаються номери телефонів УПО (ПП УПО), ГУНП (ВП ГУНП), замовника, каси чи іншого приміщення з цінностями.

5. Картка залучається до службової документації маршруту охорони.

6. Персонал поліції охорони підрозділів з фізичної безпеки, задіяний до охорони валютних цінностей, з особливостями маршрутів охорони ознайомлюється самостійно перед початком заходів охорони.

7. На підставі дислокації та/або заявок, що надходять до УПО (ПП УПО), керівник підрозділу з фізичної безпеки чи інша уповноважена особа поліції охорони формує маршрутний лист, який видається старшому НВМО.

8. Старший НВМО також забезпечується приписом на охорону валютних цінностей.

9. Після прибуття бригади інкасаторів старший НВМО представляється їм, перевіряє в інкасаторів посвідчення на право користування послугами охорони, пред’являє їм своє службове посвідчення та забезпечує посадку НВМО в оперативний автомобіль.

10. Після прибуття екіпажу за визначеною адресою завантаження першим із приміщення (будівлі) виходить поліцейський (працівник поліції охорони), оцінює обстановку.

11. Впевнившись у безпеці, умовним знаком (сигналом) погоджує вихід інкасатора з цінностями із приміщення (будівлі), здійснює його піший супровід до оперативного автомобіля, рухаючись позаду нього з боку цінностей та не допускаючи перебування між ними сторонніх осіб.

12. Під час пішого супроводження інкасатора автоматична зброя носиться в положенні «на грудях», а в інших випадках – «на ремінь».

13. До оперативного автомобіля першим заходить інкасатор, поліцейський (працівник поліції охорони) стежить за навколишньою обстановкою i сідає останнім. Після цього всі двері оперативного автомобіля зачиняються та додатково блокуються на механічний засув зсередини.

14. Двері оперативного автомобіля з цінностями блокуються на механічний засув зсередини щоразу під час висадки (посадки) інкасатора та поліцейського (працівника поліції охорони). Контроль за виконанням заходів блокування дверей оперативного автомобіля покладається на старшого НВМО (екіпажу).

15. Прийнявши під охорону валютні цінності, що перевозяться бригадою інкасаторів, старший НВМО доповідає про це до чергової частини УПО (ПП УПО, диспетчеру, за відсутності – на (Г)ПЦС).

16. Під час руху оперативного автомобіля або його стоянки старший НВМО (як правило, знаходиться на пасажирському місці поруч з водієм) веде постійне спостереження за навколишньою обстановкою, звертаючи увагу на транспортні засоби та пішоходів, які знаходяться поблизу автомобіля.

17. У разі ускладнення обстановки на маршруті (несправність автомобіля, ДТП, виявлення стеження та інші позаштатні ситуації) чи нападі на екіпаж старший НВМО негайно натискає кнопку ручної тривожної сигналізації (за наявності) та інформує засобами зв’язку чергову частину УПО (ПП УПО, диспетчера, за відсутності – на (Г)ПЦС) та/або чергову службу ГУНП (ВП або СРПП ВП ГУНП), вживає заходів до стабілізації обстановки чи відбиття нападу.

18. Передавання інформації засобами радіозв’язку здійснюється із застосуванням спеціальних кодових повідомлень, у разі необхідності – єдиною частотою в системі поліції охорони.

19. За можливості уникнути нападу, швидко на автомобілі залишити небезпечне місце.

20. У разі виникнення законних підстав НВМО застосовує та/або використовує вогнепальну зброю, у тому числі шляхом ведення стрільби з бійниць або евакуаційно-вентиляційного люка автомобіля.

21. Після прибуття екіпажу до місця призначення (розвантаження) першим з оперативного автомобіля виходить поліцейський (працівник поліції охорони), який оцінює навколишню обстановку, а після нього за сигналом – інкасатор.

22. При пішому супроводженні інкасатора від оперативного автомобіля до визначеного місця розвантаження (передачі) валютних цінностей поліцейський (працівник поліції охорони) рухається позаду інкасатора з боку знаходження цінностей, не допускаючи перебування між ними сторонніх осіб.

23. У місці призначення інкасатор (чи інша уповноважена особа замовника) розписується в маршрутному листі, ставить час доставки валютних цінностей та печатку з реквізитами установи (замовника).

24. Працівник поліції охорони, який супроводжував інкасатора, про доставку цінностей за призначенням і закінчення заходів охорони доповідає до чергової частини УПО (ПП УПО, диспетчеру, за відсутності – на (Г)ПЦС).

8. Охорона валютних цінностей НВМО під час інкасації бригадами інкасації на оперативному автомобілі замовника

1. Охорона валютних цінностей НВМО під час інкасації коштів бригадами інкасації замовника на оперативному автомобілі замовника (банку) забезпечується відповідно до вимог глави 7 цього розділу.

2. Під час інкасації коштів один з членів НВМО в порядку, визначеному в пунктах 10-13 та 21, 22 глави 7 цього розділу, супроводжує інкасатора до точки збору готівки та у зворотному напрямку, інший член НВМО здійснює заходи охорони в оперативному автомобілі.

9. Охорона валютних цінностей під час їх перевезення замовником між пунктами призначення на оперативному автомобілі поліції охорони

1. Охорона валютних цінностей під час їх перевезення (збору у визначених місцях на маршруті руху) замовником (його представником, експедитором чи касиром) між пунктами призначення на оперативному автомобілі поліції охорони здійснюється НВМО у складі не менш ніж двома поліцейськими та/або працівниками поліції охорони, озброєними вогнепальною зброєю, забезпеченими засобами індивідуального захисту, активної оборони та зв’язку відповідно до вимог глави 7 цього розділу.

2. Піше супроводження замовника (його представника, експедитора чи касира) під час перевезення чи збору валютних цінностей здійснюється відповідно до вимог, визначених в пунктах 10-13 та 21, 22 глави 7 цього розділу.

3. Під час руху оперативного автомобіля за визначеним маршрутом замовник (його представник, експедитор чи касир) розміщується в салоні автомобіля на задньому сидінні за водієм або за пасажиром.

XІ. Забезпечення умов особистої безпеки

1. З метою визначення заходів, спрямованих на забезпечення особистої безпеки, запобігання загибелі, пораненню та травмуванню персоналу поліції охорони, озброєного вогнепальною зброєю, під час виконання службових обов’язків з надання послуг охорони за укладеними договорами, протидії злочинності, забезпечення публічної безпеки і порядку, охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави, для конкретного наряду обов’язково складається атестат безпеки маршруту (поста) здійснення охоронних функцій (додаток 36) (далі – Атестат безпеки).

2. Атестат безпеки складається безпосереднім керівником (командиром) УПО (ПП УПО) поліцейських (працівників поліції охорони), задіяних до виконання заходів охорони, до підписання договору згідно з вимогами, внесеними замовнику актом обстеження технічної укріпленості об’єкта, та таблицею умов атестата безпеки працівників Національної поліції України під час виконання заходів охорони (додаток 37) і затверджується керівником УПО (ПП УПО) вищого рівня.

3. Атестат безпеки складається в одному примірнику, який залучається до службової документації на посту (маршруті).

4. Надалі Атестат безпеки складається (корегується) у разі внесення змін до укладеного договору чи зміни обставин його виконання.

5. За кожним постом (маршрутом) охорони наказом керівника (командира) УПО (ПП УПО) закріплюється посадова особа, яка відповідає за своєчасну підготовку Атестата безпеки та організацію роботи щодо приведення місць несення служби персоналом поліції охорони відповідно до вимог цієї Інструкції.

6. Відповідність умов несення служби до вимог Атестата безпеки перевіряється відповідальними особами не рідше одного разу на півріччя від дати попередньої перевірки, про що у документі ставиться відмітка.

7. Працівники органів поліції, задіяні до контролю за несенням служби, звірку умов несення служби на посту (маршруті) до вимог Атестату безпеки проводять щоразу під час такої перевірки.

8. У разі виявлення порушень умов безпеки посадова особа, яка їх встановила, зобов’язана поінформувати керівний склад УПО (ПП УПО) для вжиття заходів до усунення недоліків.

XІI. Організація контролю за несенням служби нарядами поліції охорони

1. Основні засади організації контролю за несенням служби

1. Контроль за несенням служби нарядами поліції охорони під час виконання заходів охорони здійснюється цілодобово шляхом проведення гласних, негласних фізичних перевірок, а також з використанням технічних засобів.

2. Фізичні перевірки несення служби мають бути раптовими, дієвими, без сталого порядку (послідовності) їх проведення.

3. Для проведення контролю можуть використовуватись прилади нічного бачення, фото-, відеокамери, біноклі, радіостанції, системи відстеження рухомих об’єктів тощо.

4. Про час та результати здійснених перевірок наряд поліції охорони невідкладно інформує чергову частину або відповідального УПО (ПП УПО, за відсутності – (Г)ПЦС).

5. У разі відсутності інформації від наряду поліції охорони (фізична перевірка, радіотелефонний зв’язок, засоби технічного контролю чи інший визначений спосіб обміну інформацією) більше двох годин вживаються заходи щодо встановлення місцезнаходження наряду та здійснюється його негайна перевірка.

6. У разі надходження під час перевірки тривожного сповіщення чи іншого повідомлення про вчинення правопорушення перевірка припиняється, а наряди направляються на відпрацювання отриманої інформації.

7. При виявленні недоліків в організації чи несенні служби (порушення службової дисципліни), які не дозволяють належним чином забезпечити виконання договірних зобов’язань, особа, яка здійснює перевірку, припиняє її та вживає заходів щодо усунення недоліків (припинення дисциплінарного проступку), збирає первинні матеріали або їх копії, відбирає довідки, усні чи письмові пояснення в осіб порушників (після закінчення чергування або після зміни та здачі зброї), для інформування керівника, що призначив перевірку або керівника (командира) відповідного УПО (ПП УПО).

8. За порушення службової дисципліни, допущені персоналом поліції охорони чи за інших виявлених обставин, що можуть стати на заваді належного виконання заходів охорони, перевіряючий може порушити клопотання перед керівником УПО (ПП УПО) про заміну наряду.

9. Категорично забороняється перевіряти несення служби шляхом спроб відібрати в наряду зброю та способами інших провокаційних дій, що можуть призвести до нещасних випадків.

10. Забороняється здійснювати перевірку нарядів фізичної безпеки під час безпосередньої охорони валютних цінностей, вантажів та нарядів, які забезпечують особисту безпеку фізичних осіб, крім випадків, визначених в пунктах 5, 6 глави 4 цього розділу, та перебування таких нарядів у режимі очікування початку заходів охорони та під час перерви в їх виконанні.

11. Здійснення фізичного контролю за несенням служби ОППО нарядами з інших регіонів здійснюється за умови відшкодування фактичних витрат на проведення такого контролю.

2. Особи, уповноважені на проведення фізичних перевірок

1. Фізичні перевірки, як правило, проводяться відповідальним (помічником відповідального, старшим наряду, начальником варти) УПО (ПП УПО), призначеним до складу добового наряду згідно з графіком, та/або уповноваженим працівником чергової частини УПО (ПП УПО), до складу якого входить наряд поліції охорони чи на території якого він тимчасово здійснює заходи охорони.

2. Контроль за несенням служби нарядами поліції охорони можуть здійснювати:

1) керівний та інспекторський склад ДПО, ОППО – щоразу під час виїзду у відрядження, інспекторській чи контрольній перевірках, у складі мобільних груп;

2) керівний (командний) склад УПО (ПП УПО) – відповідно до складених графіків, але не рідше одного разу на місяць;

3) старші нарядів поліції охорони (начальники варт, нарядів реагування, інші уповноважені посадові особи).

3. Право на перевірку нарядів поліції охорони за пред’явленням службових посвідчень у робочий час мають: Голова НПУ, заступники Голови НПУ, керівник ДПО, заступники керівника ДПО, керівник ГУНП, заступники керівника ГУНП, керівники УПО (ПП УПО) та їх заступники, уповноважені особи (відповідальні) цих підрозділів.

4. Працівники ДПО, ОППО мають право на перевірку несення служби нарядами поліції охорони за пред’явленням службового посвідчення та припису на право перевірки несення служби нарядами поліції охорони (додаток 38).

5. До самостійних перевірок несення служби можуть залучатись тільки ті працівники УПО (ПП УПО) і ГУНП (ВП ГУНП), список яких затверджено керівником УПО (ПП УПО). Копія такого списку залучається до службової документації поста (маршруту) охорони.

6. Особи, які перевіряють несення служби нарядами поліції охорони, зобов’язані знати оперативну ситуацію в районі, на об’єктах (маршрутах), що охороняються, об’єктивно оцінювати порядок несення служби, надавати методичну та практичну допомогу.

3. Гласні перевірки

1. Гласні фізичні перевірки проводяться у кількості та періодичності, що забезпечують на належному професійному рівні виконання нарядами поліції охорони завдань з надання послуг охорони, але не менше одного разу на зміну (до 12 годин), а на віддалених об’єктах (постах, маршрутах) охорони – один раз на добу (перевірки під час зміни нарядів не враховуються).

2. У неробочий, а також у вечірній і нічний час перевірка несення служби поліцейськими або озброєними працівниками поліції охорони на об’єктах, зазначених у пункті 12 глави 4 цього розділу, здійснюється шляхом входу на їх територію (до приміщень) під наглядом наряду реагування поліції охорони або наряду ГУНП (ВП ГУНП) з дозволу чергового (відповідального) УПО (ПП УПО) або ГУНП (ВП або СРПП ВП ГУНП).

3. Перевірка несення служби в неробочий час шляхом входу на територію об’єкта (до приміщення) здійснюється відповідно до щомісячних графіків, затверджених керівником (командиром) УПО (ПП УПО).

4. Наряди реагування поліції охорони або ГУНП (ВП ГУНП) під час нагляду за входом на територію об’єкта (до приміщення) повинні бути повністю екіпіровані та розташовані таким чином, щоб унеможливити раптовий напад або прорив через розблоковані двері до приміщення охоронюваного об’єкту.

5. Фізичний контроль за несенням служби озброєними нарядами в неробочий час здійснюється за подвійним паролем (словесним та цифровим).

6. Право на відчинення вхідних дверей установи (закладу) в неробочий час для здійснення фізичної перевірки надається тільки керівнику (командиру), його заступникам або відповідальному УПО (ПП УПО).

7. Гласний фізичний контроль за роботою нарядів поліції охорони за межами регіону дислокації ОППО здійснюється в порядку, встановленому цією Інструкцією.

8. При гласних фізичних перевірках організації та несення служби вивчаються:

1) правові підстави здійснення охоронних заходів на посту (маршруті), наявність договору про охорону, порядок ведення літерної справи;

2) використання сил та засобів підрозділу поліції охорони за призначенням;

3) підготовка, порядок допуску персоналу охорони до служби, якість проведення інструктажів;

4) порядок зміни та доставки персоналу охорони з вогнепальною зброєю до місць несення служби та у зворотному напрямку;

5) управління нарядами поліції охорони, своєчасність доведення інформації про зміни в оперативній обстановці;

6) порядок взаємодії між нарядами поліції охорони, ГУНП (ВП ГУНП) та екіпажами УПП ДПП;

7) дотримання системи контролю та її ефективність, порядок допуску на об’єкт та до перевірки;

8) наявність наряду на посту (маршруті) охорони, його екіпірування, наявність у наряду озброєння, спеціальних засобів та засобів зв’язку. Забезпечення заходів охорони відповідно до організаційно-розпорядчого документа з питань заходів охорони та/або пропускного режиму, встановленого на об’єкті замовником;

9) стан здоров’я персоналу поліції охорони, їх зовнішній вигляд, дотримання правил носіння однострою (спеціального форменого одягу), наявність службового посвідчення;

10) забезпеченість, стан утримання та збереження службової документації, зброї, спеціальних засобів, засобів зв’язку, службового транспортного засобу та іншого ввіреного майна;

11) якість виконання персоналом охорони службових завдань, дотримання вимог дисципліни, законності та професійної етики;

12) ефективність реагування нарядів поліції охорони на тривожні сповіщення з об’єктів охорони та повідомлення про скоєні правопорушення;

13) технічний стан службового транспортного засобу, його укомплектованість, відповідність записів в бортовому журналі службового автомобіля до фактичних показників експлуатації;

14) робота засобів зв’язку, підтримання зв’язку з черговими частинами поліції охорони та черговими службами ГУНП (ВП або СРПП ВП ГУНП), періодичність ведення радіообміну;

15) наявність і справність засобів охоронно-пожежної, тривожної сигналізації та технічного контролю;

16) наявність на посту (маршруті) охорони, де поліцейські (працівники поліції охорони) несуть службу з вогнепальною зброєю, – атестата безпеки, його відповідність умовам безпеки;

17) наявність, своєчасність та якість ведення службової документації.

9. Під час гласних фізичних перевірок вивчається знання нарядами поліції охорони:

1) нормативно-правових актів, що регламентують охоронну діяльність, порядку несення служби, функціональних і особливих обов’язків з виконання заходів охорони, забезпечення публічної (громадської) безпеки та порядку в місцях несення служби;

2) особливостей пропускного режиму на об’єкті (у разі запровадження);

3) оперативної обстановки в місті (районі) та місцях служби;

4) дислокації та особливостей об’єктів охорони, стан їх технічної укріпленості, місць встановлення та порядок використання засобів технічного контролю за несенням служби;

5) дислокації нарядів (екіпажів) органів НПУ;

6) особливостей служби із службовим собакою;

7) правил і порядку застосування (використання) поліцейських заходів, у тому числі вогнепальної зброї, спеціальних засобів і фізичної сили;

8) про вміння діяти в типових, екстремальних і надзвичайних ситуаціях (пожежа, катастрофа, напад, ДТП та інші позаштатні ситуації);

9) заходів безпеки при поводженні з вогнепальною зброєю;

10) правил дорожнього руху водіями та використання сигнально-гучномовних пристроїв, маршрутів руху до об’єктів (між об’єктами) щодо яких здійснюються заходи охорони;

11) основних принципів дії приладів та датчиків охоронного призначення, уміння визначати стан їх працездатності, розподіл виводів сигнальних ламп за приміщеннями на об’єктах охорони, місця розташування енерговводів, засобів пожежогасіння.

4. Негласні перевірки

1. Негласна перевірка – негласне (таємне) спостереження за нарядом поліції охорони під час несення служби на постах (маршрутах).

2. Негласні перевірки проводяться щомісяця за окремими графіками, що затверджуються керівником (командиром) УПО (ПП УПО), з яких 50 % – у вечірній і нічний час, та повинні охоплювати всі пости (маршрути) охорони, крім випадків, визначених у пункті 10 цієї глави.

3. Негласна перевірка несення служби здійснюється не менше 30 хвилин.

4. Негласна перевірка завершується гласною, за винятком проведення таємного спостереження за роботою нарядів охорони фізичних осіб, вантажів та валютних цінностей.

5. Негласний контроль за нарядами, що забезпечують особисту безпеку фізичних осіб, може здійснюватись в місцях посадки/висадки цих осіб, їх пішого супроводу до місця проживання (роботи).

6. Негласний контроль за нарядами охорони вантажів та валютних цінностей здійснюється в точках завантаження/розвантаження шляхом спостереження за порядком здійснення заходів охорони.

7. У разі виявлення порушень порядку несення служби (службової дисципліни) негласна перевірка припиняється та вживаються заходи щодо їх усунення (припинення).

8. Під час негласної перевірки вивчаються:

1) наявність наряду на маршруті (посту), місці його постійної дислокації (в центрі зони);

2) дотримання графіка огляду об’єктів (вантажу) та руху за маршрутом;

3) дотримання нарядом пильності, послідовність його дій та реагування за тривожними сповіщеннями. Виявлення сторонніх осіб та підозрілих (вибухонебезпечних) предметів;

4) дотримання встановленого порядку несення служби, дисципліни, законності та професійної етики.

9. До журналу приймання (здавання) поста (маршруту) й перевірок несення служби (бортового журналу службового автомобіля чи інших облікових документів) заноситься запис про результати негласної перевірки, керівник (командир) УПО (ПП УПО) інформується рапортом.

10. Негласні перевірки не проводяться на постах (маршрутах) охорони, що розміщені на стаціонарних закритих об’єктах та/або обладнаних інженерно-технічними засобами захисту, що протидіють несанкціонованому проникненню на об’єкт чи територію і не дають змоги потай спостерігати за несенням служби нарядом поліції охорони.

11. Негласні перевірки несення служби нарядами поліції охорони за межами регіону дислокації ОППО здійснюються у порядку, встановленому цією Інструкцією, та згідно з окремими дорученнями керівництва ДПО.

12. Перелік об’єктів, де відсутня можливість проведення негласного контролю та віддалених об’єктів (постів, маршрутів) охорони визначається організаційно-розпорядчим документом УПО (ПП УПО), до якого за необхідності вносяться зміни окремим розпорядчим документом.

5. Технічний контроль за несенням служби

1. Разом з фізичними перевірками несення служби проводиться технічний контроль з використанням телефонного та/або радіозв’язку, технічних засобів (контрольних приладів і точок, таймерів, систем відстеження рухомих об’єктів, відеоспостереження тощо) (далі – КНС), жетонного методу та інших видів контролю.

2. Технічний контроль здійснюється з інтервалом не більше 2 годин.

3. При встановленні на посту (маршруті) охорони системи ТВС з виводом сигналу до чергової частини УПО (ПП УПО) або на (Г)ПЦС негласний контроль на таких об’єктах може не проводитися.

4. За допомогою зазначених систем уповноважений працівник УПО (ПП УПО, за відсутності – черговий (Г)ПЦС) спостерігає за нарядом поліції охорони, про що із інтервалом, визначеним у пункті 2 цієї глави, робить запис в журналі контролю за несенням служби.

5. Зняття записаної інформації з технічних засобів контролю (носіїв різних типів), її обробка, копіювання, аналіз і зберігання здійснюються особою, уповноваженою керівником (командиром) УПО (ПП УПО).

6. Усі цілодобові стаціонарні пости, за допомогою яких здійснюється охорона закритих об’єктів в неробочий час, у разі відсутності системи ТВС забезпечуються приладами технічного контролю з таймерами із підключенням на окремі вічка (коди) (Г)ПЦС, що видають сповіщення про тривогу при порушенні персоналом поліції охорони встановленого порядку несення служби.

6. Облік результатів контролю служби

1. За результатами проведених перевірок організації та несення служби особа, яка їх здійснила, вносить відповідний запис до журналу приймання (здавання) поста (маршруту) й перевірок несення служби або до бортового журналу службового автомобіля чи іншого облікового документа із зазначенням конкретних недоліків та рекомендацій щодо їх усунення.

2. Особа, яка здійснила негласну перевірку, доповідає про її результати рапортом (довідкою) керівнику (командиру), який призначив перевірку, із зазначенням часу, місця, прізвищ працівників та подій, які сталися під час перевірки. Керівники (командири) УПО (ПП УПО) за результатами перевірок складають довідки.

3. Облік перевірок (гласних, негласних, технічних) покладається на осіб, задіяних у складі добового наряду чергової частини, або відповідального УПО (ПП УПО, за відсутності – (Г)ПЦС) і фіксується в журналі контролю за несенням служби (додаток 39).

7. Форма реалізації результатів перевірок

1. До форм реалізації результатів перевірок належать:

1) заслуховування звітів керівників (командирів) та працівників УПО (ПП УПО);

2) призначення службових розслідувань за виявленими фактами порушень дисципліни та/або встановленого порядку несення служби, видання наказів про усунення недоліків і покарання осіб, що допустили такі порушення;

3) розроблення заходів (рекомендацій) щодо вдосконалення служби;

4) надання практичної допомоги в організації служби та контролю за її несенням шляхом призначення (закріплення) конкретних посадових осіб;

5) перегляд дислокацій, графіків та маршрутів руху тактики несення служби, впровадження засобів технічного контролю.

2. Результати перевірок організації (несення) служби розглядаються:

1) керівним (командним) складом ПП УПО – щодня з черговою зміною та щомісяця – на службових нарадах;

2) керівним (командним) складом УПО – щокварталу.

XІII. Особливості організації чергувань відповідальних в підрозділах поліції охорони

1. З метою оперативного вирішення службових питань в ОППО призначаються відповідальні УПО (ПП УПО).

2. Функціональні обов’язки відповідальних УПО (ПП УПО) розробляються відповідно до вимог законодавства України, організаційно-розпорядчих документів НПУ, ДПО та цією Інструкцією і затверджуються керівником відповідного УПО (ПП УПО).

3. Відповідальний УПО (ПП УПО) призначається з числа керівного (командного, інспекторського) складу на підставі щомісячних графіків чергувань.

4. З урахуванням оперативної обстановки та штату підрозділу з числа командного (керівного, інспекторського) складу можуть призначатись помічники відповідального у кількості, яка б на належному рівні забезпечила контроль за несенням служби підпорядкованими нарядами.

5. Графіки чергувань відповідальних УПО (ПП УПО) складаються уповноваженими особами цих підрозділів і затверджуються керівником відповідного підрозділу.

Графіки чергувань керівного складу ПП УПО узгоджуються із керівництвом УПО, до складу яких вони входять.

6. Під час чергування відповідальні УПО (ПП УПО) повинні бути в однострої (спеціальному форменому одязі), мати при собі табельну вогнепальну зброю, а також забезпечуються спеціальними засобами індивідуального захисту й активної оборони, засобами зв’язку.

7. Тривалість несення служби відповідальних – добова.

8. З урахуванням оперативної обстановки та штату підрозділу відповідальний з дозволу керівника (командира) УПО (ПП УПО) після 21.00 може продовжувати чергування за місцем проживання.

9. Чергування відповідального за місцем проживання з табельною вогнепальною зброєю забороняється.

10. Під час чергування відповідальному УПО (ПП УПО) надається право перевіряти у будь-який час доби організацію роботи (несення служби) всіх видів службових нарядів і чергових частин поліції охорони, що знаходяться на території обслуговування УПО (ПП УПО).

11. Відповідальний УПО (ПП УПО) має право давати керівнику будь-якого структурного підрозділу УПО (ПП УПО), усім видам нарядів поліції охорони обов’язкові для виконання розпорядження з питань забезпечення виконання договірних зобов’язань у повному обсязі, здійснення невідкладних заходів щодо попередження, припинення правопорушень та ліквідації наслідків надзвичайних подій (ситуацій).

12. У зв’язку з можливим ускладненням оперативної обстановки, а також надзвичайних подій (позаштатних ситуацій) керівник УПО (ПП УПО) має право змінити режим чергування та доручити внесення відповідних змін до графіків чергувань.

13. Після закінчення чергування відповідальному надається відпочинок, виходячи із фактично витраченого на чергування часу (при роботі до 21.00 – 12 годин, при добовій роботі – 48 годин).

14. Відповідальний УПО (ПП УПО) зобов’язаний:

1) перед заступанням на чергування ознайомитися з оперативною обстановкою на території регіону, міста, району, вивчити стан охорони об’єктів за минулу добу;

2) про готовність до несення служби доповісти керівнику УПО (ПП УПО), до складу якого він входить;

3) перевірити готовність добового наряду (чергової частини, нарядів поліції охорони, чергових (Г)ПЦС) до несення служби (чергування);

4) проводити інструктаж нарядів поліції охорони відповідно до обов’язків і положень, визначених в розділі V цієї Інструкції, організовувати їх зміну. Контролювати порядок видачі та здачі вогнепальної зброї, доставки озброєних поліцейських і працівників поліції охорони до місць несення служби та у зворотному напрямку;

5) здійснювати контроль за організацією та несенням служби нарядами поліції охорони відповідно до розділу XII цієї Інструкції;

6) під час чергування перебувати у службовому кабінеті за місцем постійної роботи або у приміщенні чергової частини, відлучаючись лише для прийняття їжі, вирішення службових питань. У випадку виїзду на місця подій, пригод чи для перевірки організації та несення служби мати постійний радіотелефонний зв’язок з черговою частиною та постійно надавати до неї інформацію про місце свого перебування;

7) при ускладненні оперативної обстановки на об’єктах, що охороняються за договорами, та в місцях їх розташування, провадити через інспектора чергового тимчасові зміни у розстановці сил і засобів з наступною доповіддю про прийняте рішення керівнику УПО (ПП УПО) та/або його заступнику;

8) постійно контролювати та отримувати від добового наряду чергової частини (Г)ПЦС), керівників підпорядкованих УПО (ПП УПО) інформацію про оперативну обстановку, розстановку сил і засобів, режим роботи персоналу поліції охорони протягом доби, а також іншу інформацію, яка необхідна для виконання завдань, покладених на підрозділ поліції охорони;

9) у визначених випадках оголошувати збір усіх поліцейських (працівників поліції охорони);

10) організовувати особисто та/або за допомогою помічника перевірку несення служби нарядами поліції охорони на території обслуговування УПО (ПП УПО);

11) у разі виявлення недоліків в організації несення служби вжити негайних заходів для їх усунення;

12) організовувати перевірки дотримання порядку пропускного режиму в УПО (ПП УПО);

13) особисто виїжджати на місця вчинення кримінального правопорушення або виникнення надзвичайної ситуації (події), конфліктної ситуації на об’єктах (відносно осіб та/або майна, що знаходяться під охороною) чи за участю персоналу поліції охорони (службового транспортного засобу) для координації дій та ліквідації наслідків подій;

14) за необхідності направляти на місця подій відповідальні структурні підрозділи (керівників, командирів) УПО (ПП УПО);

15) з метою з’ясування причин, що стали наслідком тривожного сповіщення, у встановленому порядку особисто та/або за допомогою помічника перезакривати об’єкти (приміщення з особистим майном громадян), які після спрацювання сигналізації не були взяті під спостереження (Г)ПЦС;

16) контролювати своєчасність, повноту та об’єктивність оперативної інформації про злочини та надзвичайні події (ситуації), що надходять з місць;

17) у кінці зміни підбити підсумки несення служби персоналом поліції охорони, вжити заходів до усунення недоліків, які впливають на якість і повноту виконання заходів охорони, про що доповісти керівнику (командиру) УПО (ПП УПО) та з його дозволу здійснити здачу чергування;

18) вносити керівнику УПО (ПП УПО) пропозиції про заохочення або вжиття заходів реагування до поліцейських (працівників поліції охорони) за підсумками чергування;

19) для ефективності здійснення цілодобового контролю за забезпеченням захисту конституційних прав і свобод громадян, правопорядку та протидії злочинності, удосконалення управлінської діяльності організовується робота відповідальних від керівництва ОППО.

XIV. Особливості організації виїздів нарядів поліції охорони за межі регіону дислокації органу поліції охорони та здійснення контролю за несенням служби

1. Організація виїздів нарядів поліції охорони за межі регіону дислокації органу поліції охорони

1. Наряди поліції охорони під час надання послуг охорони можуть здійснювати виїзди за межі регіонів дислокації ОППО.

2. Підставою для виконання заходів охорони за межами регіону дислокації ОППО є звернення замовника та договір укладений про надання певного виду послуг охорони або звернення відповідного територіального органу поліції охорони про залучення до заходів охорони додаткових сил з інших регіонів за договором на умовах субпідряду.

3. Підготовка нарядів поліції охорони до виїзду за межі регіону дислокації ОППО здійснюється у порядку, встановленому положеннями цієї Інструкції.

4. Особа, відповідальна за підготовку документів до службового відрядження (далі – відповідальна особа), в обов’язковому порядку надсилає факсом за дві доби, а в окремих випадках – невідкладно до виїзду наряду повідомлення про організацію контролю за нарядом поліції охорони (додаток 40) до чергових частин ОППО кінцевого пункту призначення і транзитних регіонів за маршрутом слідування наряду поліції охорони для організації контролю за ним.

5. ОППО кінцевого пункту призначення виконання заходів охорони інформується про місце та умови збереження озброєння наряду, який відряджається за межі регіону дислокації.

6. Усі повідомлення про проїзд нарядів поліції охорони за маршрутом фіксуються у журналі обліку інформації про перебування нарядів поліції охорони на території області, району, міста (додаток 41), транзитні регіони зазначають такі повідомлення приміткою «транзит».

7. Повідомлення про здійснення охоронного заходу, пов’язаного з виїздом наряду УПО (ПП УПО) за межі регіону дислокації (додаток 42), надсилаються до ДПО електронною поштою на центральну скриньку файлом у форматі .doc (.docx або .rtf) відповідно до вимог до порядку формування повідомлень про виїзди нарядів поліції охорони за межі регіонів дислокацій їх органів (додаток 43).

Перелік кодів органів і підрозділів поліції охорони для формування повідомлень про виїзд нарядів поліції охорони за межі регіонів дислокації визначається ДПО.

8. За неможливості скористатися електронною поштою у день виїзду наряду поліції охорони у відрядження повідомлення надсилається факсимільним зв’язком до відповідального структурного підрозділу ДПО, при цьому після відновлення технічної можливості інформування ДПО здійснюється у порядку, визначеному пунктом 7 цієї глави.

9. Відповідальна особа забезпечує інформування чергових служб ГУНП (ВП або СРПП ВП ГУНП) про прибуття на його територію обслуговування підпорядкованого наряду поліції охорони для виконання заходів охорони шляхом надсилання повідомлення (додаток 44).

10. Облік повідомлень, що надходять до чергових служб ГУНП (ВП або СРПП ВП ГУНП) від органів поліції інших регіонів, організовується керівником територіального ОППО та здійснюється в журналі реєстрації повідомлень чергових служб головного управління територіального органу Національної поліції України про перебування нарядів поліції охорони інших регіонів на території обслуговування (додаток 45) відповідних канцелярій.

11. У разі скасування виїзду наряду поліції охорони у відрядження за межі регіону дислокації у день отримання відмови відповідальною особою в обов’язковому порядку готується і негайно надсилається до ДПО, ОППО та ГУНП (ПП ГУНП), які інформувались про прибуття такого наряду, повідомлення про відміну виїзду.

2. Обов’язки окремих категорій поліцейських та працівників поліції охорони

1. Працівники структурного підрозділу ДПО, на які покладено функції з організації службової діяльності:

1) здійснюють аналіз інформації про стан фізичного та технічного контролю за нарядами поліції охорони, які перебувають за межами регіону дислокації ОППО, та їх вихід на зв’язок під час руху транзитом і в місцях прибуття за договорами охорони;

2) розробляють графіки та здійснюють вибіркові фізичні перевірки нарядів поліції охорони під час їх тимчасового перебування на території іншого регіону.

2. Працівники (інспектор-черговий, помічник чергового або інша уповноважена особа) чергової частини Департаменту поліції охорони (далі – ЧЧ ДПО):

1) щодня до 10.00 та до 24.00 здійснюють збір та узагальнення інформації, яка надсилається від ОППО відповідно до підпункту 4 пункту 4 цієї глави;

2) забезпечують зберігання узагальненої інформації в електронному вигляді в ПЕОМ ЧЧ ДПО;

3) згідно з рішенням начальника ДПО працівники ЧЧ ДПО роздруковують узагальнену інформацію для аналізу та доповіді керівництву;

4) у разі отримання інформації про невихід на зв’язок нарядів поліції охорони, які перебувають за межами регіону дислокації, з черговими частинами ОППО, на території яких вони перебувають, негайно вживають заходів щодо з’ясування місцезнаходження наряду та причини невиходу на зв’язок, інформують відповідального ДПО, у встановлених випадках – чергову службу ГУНП (ВП або СРПП ВП ГУНП);

5) у разі надходження рапорту від ОППО про виявлені недоліки під час перевірки нарядів, які прибули з іншого регіону, інформують керівництво ДПО.

3. Керівники ОППО відповідають за:

1) організацію надання послуг охорони нарядами поліції охорони за межами регіону дислокації, збереження озброєння та транспортних засобів;

2) забезпечення персоналу поліції охорони коштами на відрядження, доставку до місця несення служби та у зворотному напрямку, належними умовами несення служби, проживання та харчування;

3) покриття витрат вартості послуг, пов’язаних із виконанням заходів охорони за межами регіону дислокації ОППО;

4) організацію заходів з контролю за нарядами поліції охорони, які виконують договірні зобов’язання на території регіону ОППО.

4. Працівники (інспектор-черговий, помічник чергового) чергової частини ОППО або інша особа, на яку покладено обов’язки реєстрації інформації та контролю за нарядами поліції охорони, що перебувають у відрядженні, зобов’язані:

1) у разі отримання повідомлення про проїзд транзитом через регіон наряду поліції охорони чи прибуття у кінцевий пункт призначення зареєструвати таке повідомлення в журналі, зазначеному в пункті 6 глави 1 цього розділу, та надати його на розгляд керівнику органу поліції охорони для організації заходів контролю;

2) забезпечити у спосіб, визначений керівником органу поліції охорони у резолюції до повідомлення, фізичний та/або технічний контроль за нарядом, що прибув на територію обслуговування з іншого регіону, у тому числі шляхом виклику працівників даного наряду за адресою розташування органу в погоджений час і період доби, про що поінформувати старшого наряду поліції охорони;

3) у разі прибуття наряду поліції охорони в кінцевий пункт призначення виконання заходів охорони на територію іншого регіону на строк понад добу щодня вносити до журналу обліку інформації про перебування нарядів органів поліції охорони на території обслуговування відомості про стан технічного та фізичного контролю на маршруті (посту) охорони;

4) щодня до 09.00 та 23.00:

здійснювати звірку отриманих повідомлень про прибуття нарядів поліції охорони з наявною кількістю нарядів, що перебувають на території регіону, встановлювати місця їх зупинки та/або відпочинку;

у випадку відсутності інформації від наряду встановлювати його місцеперебування через чергову частину ОППО звідки надійшло повідомлення;

установлювати місця перебування підпорядкованих нарядів, відпочинку, умови збереження вогнепальної зброї та службового транспортного засобу, про що робити запис в облікових документах, звірити дану інформацію з черговою частиною регіону, на території якого перебувають зазначені наряди;

у випадку встановлення протягом доби фактів нездачі членами підпорядкованого наряду вогнепальної зброї до місць зберігання без поважних причин та у позадоговірний час забезпечити негайне інформування осіб, відповідальних за організацію роботи наряду поліції охорони у відрядженні та керівника органу поліції охорони для вжиття відповідних заходів реагування;

5) щодня до 09.30 і до 23.30 готувати та надсилати на електронну скриньку ЧЧ ДПО файлом у форматі .xls (.xlsx) відомості про перебування нарядів поліції охорони за межами регіонів дислокації територіального органу за укладеними договорами про надання послуг охорони (додаток 46);

6) звітні дані зберігати в черговій частині ОППО в окремій наглядовій справі;

7) силами чергової зміни добового наряду у спосіб, визначений керівником ОППО, організовувати фізичну перевірку наряду поліції охорони, що прибув з іншого регіону, під час проведення якої з’ясовувати склад і режим роботи наряду, його забезпеченість службовою документацією, спеціальними засобами, умови носіння та збереження вогнепальної зброї, забезпечувати невідкладне її приймання на зберігання у випадках звернення;

8) результати перевірки відображаються у маршрутній (постовій) книжці старшого наряду, у посвідченнях про відрядження поліцейських (працівників поліції охорони) іншого регіону здійснюються відмітки про їх прибуття та вибуття;

9) виявлені недоліки оформляються окремим рапортом, який надсилається до ОППО та протягом доби інформується ДПО для організації реагування.

5. Старший наряду поліції охорони під час перебування у відрядженні зобов’язаний:

1) після в’їзду на територію транзитного регіону за маршрутом руху:

вийти на зв’язок із черговою частиною ОППО (або іншим підрозділом поліції охорони), на території якої він знаходиться, з’ясувати оперативну обстановку та безпечні шляхи руху;

отримати необхідну інформацію про стаціонарні чи інші пости, у тому числі патрульної поліції, розташовані на маршруті руху. За необхідності та з урахуванням отриманої інформації внести зміни до маршруту руху (використати резервний маршрут), узгодити попереджувальні заходи із черговою частиною свого підрозділу;

повідомляти чергову частину ОППО (або інший підрозділ поліції охорони) транзитного регіону в разі зупинки на його території та про залишення його меж;

на час відпочинку організувати здачу вогнепальної зброї до чергової частини ОППО, а в разі відсутності – до чергової служби ГУНП (ВП або СРПП ВП ГУНП) за місцем виконання заходів охорони або за іншим варіантом, передбаченим організаційно-розпорядчими документами МВС;

про здачу (отримання) вогнепальної зброї негайно інформувати чергову частину органу поліції охорони, з якого він прибув;

забезпечити збереження службового транспортного засобу поліції охорони на території ОППО чи ГУНП (ВП ГУНП) за місцем відпочинку, як крайній захід – охоронюваній автомобільній стоянці;

2) прибувши до кінцевого пункту призначення виконання заходів охорони на території іншого регіону:

негайно сповістити чергову частину ОППО (або інший уповноважений підрозділ (особу) поліції охорони) про своє прибуття, місцезнаходження та відпочинку, орієнтовний час перебування в даному пункті, склад наряду, озброєння, транспортний засіб, що використовується, та контактний телефон;

у випадку перебування на території обслуговування іншого ОППО понад 8 годин забезпечити фізичну перевірку членів підпорядкованого наряду у спосіб, узгоджений з черговою частиною ОППО (або іншим уповноваженим підрозділом (особою) поліції охорони);

повідомляти чергову частину ОППО (або інший уповноважений підрозділ (особу) поліції охорони) про залишення його території обслуговування, надавати іншу інформацію, пов’язану з позаштатними ситуаціями, що виникли під час несення служби;

на вимогу працівника чергової частини ОППО (або іншого підрозділу поліції охорони) в узгоджений час і період доби забезпечити прибуття в повному складі наряду поліції охорони (або вільних від служби членів підпорядкованого наряду) за адресою розташування органу поліції охорони чи інше, визначене працівником чергової частини ОППО, місце для проведення фізичної перевірки;

прибувши у визначене місце на вимогу уповноваженої особи надати для перевірки службову документацію, маршрутну (постову) книжку для здійснення відміток, при собі мати озброєння та спеціальні засоби;

про результати перевірки, час, посаду та прізвище особи, яка її здійснила, забезпечити інформування чергової частини ОППО або інший уповноважений підрозділ (особу) поліції охорони та органу, з якого прибув;

3) перебуваючи на службі, не менше трьох разів на зміну доповідати черговому свого ОППО про результати роботи, включаючи інформування про безпосередній початок і кінець охоронних заходів;

4) під час виконання заходів охорони понад 12 годин на добу в обов’язковому порядку про результати роботи доповідати до чергової частини свого ОППО чотири рази на добу, з них 50 % – у вечірній та нічний час;

5) після виконання умов договору та/або на час відсутності замовлень на заходи охорони забезпечити прибуття наряду поліції охорони до встановленого місця та здачу вогнепальної зброї, боєприпасів, спеціальних засобів на тимчасове зберігання до найближчого органу поліції охорони, у разі його відсутності – ГУНП (ВП або СРПП ГУНП);

6) про здачу (отримання) вогнепальної зброї, боєприпасів, спеціальних засобів негайно інформувати чергову частину органу поліції охорони, з якого прибув;

7) уживати заходів щодо збереження службової документації, вогнепальної зброї, боєприпасів, спеціальних засобів;

8) під час виконання заходів охорони дотримуватись встановленого порядку несення служби, використовувати засоби індивідуального бронезахисту та забезпечити контроль за їх використанням членами наряду;

9) забезпечити щоденний облік фактично відпрацьованого часу членів наряду поліції охорони за договорами;

10) після повернення з відрядження до місць постійної дислокації УПО (ПП УПО) скласти табель обліку робочого часу, доповісти рапортом керівникові органу поліції охорони про результати роботи наряду та контролю несення служби;

11) під час перебування в органі поліції охорони, за місцем несення служби (вахтовий метод) або тимчасового відпочинку, в очікуванні початку виконання заходів охорони понад 2 години забезпечити здачу вогнепальної зброї наряду поліції охорони до місць її зберігання;

12) у разі виникнення надзвичайної ситуації (події) або позаштатної ситуації:

скористатись системою тривожної сигналізації чи іншими засобами зв’язку, терміново доповісти інформацію до чергової частини свого ОППО та чергової служби ГУНП (ВП або СРПП ВП ГУНП) за місцем перебування наряду, повідомити свого безпосереднього керівника;

у своїх діях керуватися Законом України «Про Національну поліцію» та іншими актами законодавства України;

у разі настання обставин, що обмежують подальше надання послуг охорони, попередити про це замовника або його представника;

вживати заходів щодо недопущення дій або бездіяльності з боку замовника чи його представника, якщо вони загрожують публічній (громадській) безпеці, життю та здоров’ю громадян;

за можливості забезпечувати документування події, встановлення свідків;

у разі проведення уповноваженими органами державної влади оперативно-розшукової чи іншої службової діяльності їх представників допускати до перевірки за умови надання документів, що підтверджують їх повноваження;

після виконання заходів охорони доповісти рапортом керівництву ОППО про обставини події.

6. Обов’язки інших членів наряду поліції охорони (на кожного окремо) визначаються, виходячи із конкретних завдань наряду, особливостей і порядку виконання заходів охорони.

3. Зберігання вогнепальної зброї, боєприпасів і спеціальних засобів

1. Вогнепальна зброя, боєприпаси та спеціальні засоби нарядів поліції охорони під час надання послуг за межами регіону дислокації зберігаються в ОППО та ГУНП (ВП ГУНП).

2. У разі відсутності можливості здачі вогнепальної зброї, боєприпасів і спеціальних засобів до кімнати зберігання зброї ОППО або ГУНП (ВП або СРПП ВП ГУНП), її збереження організовується за місцем несення служби або тимчасового відпочинку персоналу охорони з дотриманням нормативно-правових актів МВС з цих питань.

3. Для запровадження збереження вогнепальної зброї, боєприпасів і спеціальних засобів за місцем несення служби або тимчасового відпочинку з урахуванням нормативно-правових актів МВС розробляється тимчасова інструкція, яка затверджується керівництвом ГУНП (ВП ГУНП) за територіальністю.

4. Порядок збереження вогнепальної зброї, боєприпасів і спеціальних засобів за місцем несення служби (вахтовий метод) або тимчасового відпочинку персоналу охорони встановлюється наказом керівника ОППО.

5. Для надійного збереження вогнепальної зброї за місцем несення служби (вахтовий метод) або тимчасового відпочинку персоналу охорони виділяється окреме місце, де встановлюється металевий сейф, за розмірами достатній для зберігання озброєння, надійно прикріплений до будівельних конструкцій підлоги і стіни металевими болтами.

6. Сейф обладнується сигналізацією з підключенням до пункту централізованого спостереження поліції охорони. Спостереження за цілісністю сейфа може здійснюватись на підставі укладених договорів між органом поліції охорони та замовником послуг охорони.

7. За межами кімнати відпочинку (приміщення, де зберігається озброєння) обладнується місце заряджання/розряджання вогнепальної зброї.

8. Вогнепальна зброя, боєприпаси і спеціальні засоби видаються наряду поліції охорони або черговій зміні, що заступає на службу, за умовами договору або складеного графіку, про що робиться відмітка в книзі обліку видачі й приймання озброєння та спеціальних засобів.

9. Сейф опечатується старшим наряду поліції охорони печаткою, отриманою в ОППО для пломбування, організовується чергування поліцейських (працівників поліції охорони), вільних від несення служби.

XV. Особливості організації служби нарядів поліції охорони під час виконання заходів охорони в режимі очікування

1. Наряд поліції охорони вважається в режимі очікування, якщо замовник здійснює оплату за фактично виконану роботу (надані послуги), але не менше розрахункової місячної норми робочого часу за кожного виконавця.

2. Режимом очікування вважається період, коли наряд поліції охорони знаходиться в готовності негайно приступити до виконання договірних зобов’язань.

3. Відмова від отримання послуг охорони з припиненням дії договору в зазначений ним період не може вважатися режимом очікування.

4. Під час перебування наряду поліції охорони в режимі очікування в межах дислокації УПО (ПП УПО, за місцем свого проживання) вогнепальна зброя та спеціальні засоби не видаються, проте в службовій документації (книзі нарядів), відповідальна особа за повідомленнями старших цих нарядів здійснює відмітки про час початку режиму та його кінець.

5. На розгляд керівника режим очікування може бути організований з обов’язковим прибуттям персоналу поліції охорони до місця постійної дислокації УПО (ПП УПО) з метою перевірки його готовності до виконання заходів охорони з обов’язковою відміткою про це в облікових документах.

6. Наряд поліції охорони за службовою необхідністю може залучатися до виконання заходів охорони за іншими договорами.

7. У режимі очікування за місцем постійної дислокації УПО (ПП УПО) під час перерви між виконанням заходів охорони понад 30 хвилин вогнепальна зброя та боєприпаси здаються на зберігання до чергової частини з обов’язковою відміткою про час її приймання.

8. Під час перебування наряду поліції охорони в режимі очікування поза межами регіону дислокації ОППО вогнепальна зброя та боєприпаси в обов’язковому порядку здаються до кімнати її зберігання найближчого підрозділу поліції охорони або ГУНП (ВП або СРПП ГУНП) у встановленому порядку.

9. Якщо час перебування наряду поліції охорони в обумовленому приміщенні замовника, у тому числі під час перерви між заходами охорони, становить понад 30 хвилин, керівник (командир) УПО (ПП УПО), до складу якого входить зазначений наряд, повинен створити та забезпечити фізичний контроль за несенням ним служби.

10. Наряду поліції охорони в режимі очікування, озброєному вогнепальною зброєю, категорично забороняється залишати місце постійної дислокації УПО (ПП УПО) чи інше визначене приміщення тимчасового його перебування для вирішення питань, не пов’язаних із виконанням службових обов’язків.
ЖУРНАЛ перевірок стану систем тривожної сигналізації та реєстрації їх спрацювань

ЖУРНАЛ приймання (здавання) поста (маршруту) й перевірок несення служби з охорони

АКТ про виставлення/зняття наряду поліції охорони, що здійснює/здійснював заходи із забезпечення охорони вантажу

БОРТОВИЙ ЖУРНАЛ службового автомобіля

ЖУРНАЛ приймання під охорону (зняття з-під охорони) приміщень об’єкта