НАКАЗ МВС №900 < Мобільна програма Патруль

Прийняття від 20.09.2016
Документ немає офіційного посилання

НАКАЗ МВС №900
Про затвердження Курсу стрільб для поліцейських та норм витрат боєприпасів, пострілів, вибухових пакетів і гранат поліцейськими під час проведення практичних стрільб

I. Загальні положення

ІІ. Матеріально-технічну складову стрільб

ІІІ. Організацію проведення стрільб та обов’язки їх учасників

ІV. Організаційну складову навчально-тренувальних стрільб

V. Організаційну складову спортивних стрільб

VI. Поводження зі зброєю під час проведення стрільб

VII. Поводження зі зброєю в екстремальних умовах

VІІІ. Загальні вимоги до виконання вправ зі стрільби та кидання ручних гранат

IX. Загальні вимоги до виконання спортивних стрілецьких вправ

X. Умови і порядок виконання вправ зі стрільби та кидання ручних гранат(УВАГА! Файл буде завантажено з Інтернету, розмір – 578 кб, PDF)

XI. Умови і порядок виконання нормативів з вогневої підготовки(УВАГА! Файл буде завантажено з Інтернету, розмір – 178 кб, PDF)

XII. Умови і порядок виконання спортивних стрілецьких вправ з прикладної стрільби(УВАГА! Файл буде завантажено з Інтернету, розмір – 203 кб, PDF)

Норми витрат боєприпасів, пострілів, вибухових пакетів і гранат поліцейськими під час проведення практичних стрільб(УВАГА! Файл буде завантажено з Інтернету, розмір – 368 кб, PDF)


I. Загальні положення

1. Цей Курс стрільб визначає порядок організації і проведення з поліцейськими структурних підрозділів центрального органу управління поліції, міжрегіональних територіальних органів Національної поліції та їх відокремлених підрозділів, територіальних органів поліції та їх відокремлених підрозділів (далі – орган (підрозділ) поліції), установ, що належать до сфери управління Національної поліції (далі – установа поліції), практичних стрільб із пістолета, штурмової гвинтівки (автомата), кулемета (ручного кулемета), ручного протитанкового і підствольного гранатометів, снайперської гвинтівки, помпової рушниці (далі – зброя), практичних занять з кидання ручних гранат, а також умови та порядок виконання вправ зі стрільби (спортивних стрілецьких вправ з прикладної стрільби) та кидання ручних гранат і нормативів з вогневої підготовки.

2. Дана сфера суспільних відносин регулюється Законом України «Про Національну поліцію», Положенням про організацію післядипломної освіти працівників Національної поліції, затвердженим наказом МВС від 24 грудня 2015 року № 1625, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 16 січня 2016 року за № 76/28206, Положенням про організацію службової підготовки працівників Національної поліції України, затвердженим наказом МВС від 26 січня 2016 року № 50, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 лютого 2016 року за № 260/28390, Інструкцією із заходів безпеки при поводженні зі зброєю, затвердженою наказом МВС від 01 лютого 2016 року № 70, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 17 лютого 2016 року за № 250/28380 (далі – Інструкція), Положенням про організацію первинної професійної підготовки поліцейських, яких вперше прийнято на службу в поліції, затвердженим наказом МВС від 16 лютого 2016 року № 105, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 18 квітня 2016 року за № 576/28706.

3. Курс стрільб включає:

1) загальні положення;

2) матеріально-технічну складову стрільб;

3) організацію проведення стрільб та обов’язки їх учасників;

4) організаційну складову навчально-тренувальних стрільб;

5) організаційну складову спортивних стрільб;

6) поводження зі зброєю під час проведення стрільб;

7) поводження зі зброєю в екстремальних умовах;

8) загальні вимоги до виконання вправ зі стрільби та кидання ручних гранат;

9) загальні вимоги до виконання спортивних стрілецьких вправ;

10) умови і порядок виконання вправ зі стрільби та кидання ручних гранат;

11) умови і порядок виконання нормативів з вогневої підготовки;

12) умови і порядок виконання спортивних стрілецьких вправ з прикладної стрільби.

4. Практичні стрільби (далі – стрільби) – це комплекс заходів, що проводяться в тирі, на стрільбищі (у тому числі в умовах полігону) і спрямовані на підготовку та ведення поліцейськими прицільного вогню зі зброї в напрямку цілі.

Види стрільб:

1) навчально-тренувальні стрільби – проводяться під час проходження навчання в установах поліції, на навчальних заняттях зі службової підготовки, на навчальних зборах, при підготовці до змагань з професійно-прикладних видів спорту та спрямовані на формування і вдосконалення в поліцейського практичних навичок швидкісної та влучної стрільби (кидання ручних гранат) по нерухомих і рухомих цілях, з різних положень, в обмежений час, у русі тощо;

2) спортивні стрільби − проводяться під час змагань з професійно-прикладних видів спорту та спрямовані на визначення їх переможця і призерів.

5. Організація і проведення з поліцейськими стрільб здійснюються відповідно до вимог цього Курсу стрільб та організаційно-розпорядчих актів Національної поліції України.

Безпека при стрільбі (метанні гранат) забезпечується точним виконанням вимог, установлених Інструкцією, а також правильною організацією стрільб та дисциплінованістю їх учасників.

6. Успішне відпрацювання Курсу стрільб забезпечується:

1) дотриманням поліцейськими заходів безпеки при поводженні зі зброєю (ручними гранатами та боєприпасами), порядку і правил її застосування та використання, матеріальної частини зброї, а також умілим практичним виконанням вправ зі стрільби і нормативів з вогневої підготовки;

2) фаховою підготовкою осіб, які проводять стрільби;

3) справним станом зброї і боєприпасів та належною їх підготовленістю до стрільби;

4) неухильним дотриманням поліцейськими, які беруть участь у стрільбах, умов та порядку виконання вправ зі стрільби та нормативів з вогневої підготовки, передбачених Курсом стрільб;

5) наявністю відповідної навчально-методичної і матеріально-технічної бази та своєчасністю їх підготовки;

6) застосуванням особами, які проводять стрільби та заняття з вогневої підготовки рекомендацій, передбачених додатком 1 до цього Курсу стрільб.

7. Під час проведення стрільб у тирі (на стрільбищі) повинна знаходитися документація, передбачена наказами МВС від 01 лютого 2016 року № 70, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 17 лютого 2016 року за № 250/28380, та від 26 січня 2016 року № 50, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 лютого 2016 року за № 260/28390, а саме:

журнал обліку відвідування та успішності поліцейських;

журнал реєстрації інструктажів з питань дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю;

журнал обліку результатів здачі заліків зі службової підготовки перед призначенням поліцейських на вищі посади та з вогневої підготовки перед закріпленням за поліцейськими вогнепальної зброї.

Крім того, у доступному для перегляду місці розміщуються:

схема тиру (стрільбища, полігону), з урахуванням усіх його елементів, кордонів, розмірів і обладнання;

умови і порядок виконання вправ зі стрільби та кидання ручних гранат і нормативів з вогневої підготовки, передбачених Курсом стрільб;

копія Інструкції.

8. У межах проведення:

1) навчально-тренувальних стрільб − поліцейські виконують вправи зі стрільби та кидання ручних гранат, а також відпрацьовують нормативи з вогневої підготовки, умови та порядок виконання яких передбачено цим Курсом стрільб;

2) спортивних стрільб − поліцейські виконують спортивні стрілецькі вправи з прикладної (спортивної) стрільби, умови та порядок виконання яких передбачено правилами змагань з прикладної (спортивної) стрільби та цим Курсом стрільб.

9. Вправа зі стрільби (кидання ручної гранати) − це кількісно-якісний показник виконання поліцейським прийомів і дій з бойовою зброєю (ручною гранатою) у межах тиру (стрільбища, полігону).

10. Вправи зі стрільби та кидання ручних гранат поділяються на три категорії:

1) перша категорія вправ:

підготовча вправа зі стрільби з пістолета;

вправи зі стрільби з пістолета.

Перша категорія вправ – виконується поліцейськими виключно під час навчання на курсах первинної професійної підготовки та направлена на формування знань умінь і навичок поводження зі зброєю під час стрільби;

2) друга категорія вправ:

підготовча вправа зі стрільби з пістолета;

вправи зі стрільби з пістолета;

вправи зі стрільби з штурмової гвинтівки (автомата).

Друга категорія вправ − виконується поліцейськими під час навчання в системі службової підготовки (у тому числі на навчальних зборах), на курсах первинної професійної підготовки та направлена на удосконалення знань, умінь і навичок поводження зі зброєю під час стрільби;

3) третя категорія вправ:

підготовчі вправи зі стрільби з пістолета;

підготовчі вправи зі стрільби з штурмової гвинтівки (автомата);

вправи зі стрільби з пістолета;

вправи зі стрільби з штурмової гвинтівки (автомата);

вправи зі стрільби з снайперської гвинтівки;

вправи зі стрільби з помпової рушниці;

вправи зі стрільби з протитанкового гранатомета;

вправа зі стрільби з підствольного гранатомета;

вправа зі стрільби з кулемета;

вправа зі стрільби з ручного кулемета;

вправи з кидання ручних гранат.

Третя категорія вправ − виконується поліцейськими підрозділів поліції особливого призначення (у тому числі при проходженні ними курсів первинної професійної підготовки), поліцейськими, які залучаються до проведення спеціальних (антитерористичних) операцій та направлена на формування як індивідуальних, так і групових висококваліфікованих навичок поводження зі зброєю під час стрільби в екстремальних умовах. При виконанні вправ цієї категорії поліцейські обов’язково забезпечуються відповідним екіпіруванням та засобами індивідуального захисту.

11. Поліцейські виконують вправи зі стрільби із зброї, яка за ними закріплена. Виняток становлять поліцейські:

за якими зброя не закріплена;

які здають залік з вогневої підготовки перед призначенням на вищу посаду, закріпленням вогнепальної зброї;

які здають залік з вогневої підготовки в межах проведення комплексного інспектування, контрольної, цільової і підсумкової перевірок (далі – перевірка), навчальних зборів;

які входять до складу збірних команд органів (установ) поліції з професійно-прикладних видів спорту;

які виконують вправи зі зброї, закріплення якої не передбачено.

12. Категорично забороняється:

1) допускати до виконання вправ зі стрільби поліцейських, які не засвоїли або порушують заходи безпеки при поводженні зі зброєю, порядку і правил її застосування та використання;

2) виконувати у складі чергової зміни вправи, під час проведення яких виконується стрільба в русі (поворот, розворот, перекид, стрибки) або вправи з обмеженою видимістю мішені. Такі вправи виконуються тільки одним стрільцем у окремій галереї. Виняток становить третя категорія вправ зі стрільби та виконання групових вправ другої категорії;

3) виконувати вправи, які передбачають стрільбу по мішенях з відстані меншої за 15 м, без захисних окулярів та з використанням патронів із сталевим осердям;

4) виконувати під час проходження навчання на курсах первинної професійної підготовки вправи другої та третьої категорій без опанування навиків виконання вправ першої категорії.

13. Під час проведення стрільб у межах перевірки, контрольно-перевірочного заняття в системі службової підготовки, випускного іспиту (комплексного заліку), підтвердження (підвищення) кваліфікації, здачі заліків перед призначенням на вищу посаду, закріпленням вогнепальної зброї поліцейські виконують вправи на вибір особи, уповноваженої здійснювати ці заходи, відповідно до вивченого навчального матеріалу, передбаченого тематичним планом зі службової підготовки (навчальною програмою).

Заборонено повторювати виконання вправи з метою покращання оцінки (незважаючи на погодні умови, стан освітлення тощо). Якщо під час виконання вправи її не виконано через несправність зброї чи боєприпасів, то з дозволу особи, яка проводить стрільби, вправа виконується повторно.

14. Виконання вправи зі стрільби (кидання ручної гранати) припиняється та виставляється оцінка «незадовільно», якщо поліцейським:

порушено заходи безпеки при поводженні зі зброєю;

порушено умови виконання вправи (крім умови перевищення часового обмеження);

під час кидання навчально-імітаційної або бойової гранати не була витягнута із запалу запобіжна чека.

15. Під час виконання вправи зі стрільби, яка передбачає відповідне часове обмеження, за кожен постріл, який виконано після команди «Час!», з результату стрільця віднімається одне (у вправах, які передбачають градацію зон ураження − краще) влучення.

16. При визначенні результатів стрільби мішень вважається враженою, якщо куля її пробила та/або зачепила за край габариту урахування пробоїн. У випадку, коли кулею зачеплена лінія кола, пробоїна в мішені зараховується в бік збільшення її результату.

17. При виконанні вправ зі стрільби та кидання ручних гранат:

1) поліцейські в обов’язковому порядку забезпечуються навушниками (берушами) і захисними окулярами;

2) сигнали на показ, рух і освітлення цілей подаються так, щоб їх не було чутно (помітно) стрільцям;

3) допускається (на розсуд особи, яка проводить стрільби) їх виконання в засобах індивідуального захисту (шоломах, бронежилетах тощо).

18. Норматив з вогневої підготовки – це часовий і якісний показник виконання поліцейським прийомів і дій з навчальною зброєю в межах тиру (стрільбища, полігону).

Нормативи з вогневої підготовки відпрацьовуються поліцейським під час проходження навчання в установах поліції, на навчальних заняттях зі службової підготовки, на навчальних зборах, перевірках органу поліції (за необхідності), під час здачі заліку з вогневої підготовки перед призначенням на вищу посаду, закріпленням вогнепальної зброї та спрямовані на формування (удосконалення) знань матеріальної частини зброї, практичних навичок поводження зі зброєю, а також визначення рівня вогневої підготовленості поліцейського.

19. Види нормативів з вогневої підготовки:

1) нормативи з пістолетом;

2) нормативи з автоматом.

20. Поліцейські виконують нормативи з вогневої підготовки з використанням справної навчальної зброї та боєприпасів.

21. Виконання нормативу з вогневої підготовки припиняється та виставляється оцінка «незадовільно», якщо поліцейським:

порушено заходи безпеки при поводженні зі зброєю;

порушено порядок виконання нормативу;

перевищено часовий інтервал, відведений на виконання нормативу.

22. Під час виконання поліцейським нормативу з вогневої підготовки на практичному занятті прийоми (дії) зі зброєю спочатку необхідно проводити в повільному темпі з плавним переходом до відпрацювання нормативу на швидкість.

Якщо норматив відпрацьовується в процесі навчання декілька разів, то оцінка за його виконання поліцейському виставляється за останнім показником результату або на контрольно-перевірочному занятті.

Час на виконання нормативу відлічується з моменту подання команди (сигналу) до закінчення доповіді про його виконання (удару курка по ударнику).

23. Спортивні стрілецькі вправи з прикладної стрільби поділяються на наступні категорії:

1) вправи зі стрільби з пістолета − виконуються із використанням пістолета Макарова, «Форт-12», «Форт-17» та аналогічних їм калібру (9 мм), які прийняті на озброєння в Україні;

2) вправи зі стрільби з штурмової гвинтівки (автомата) − виконуються із використанням штурмової гвинтівки «Форт», автомата Калашникова та їх модифікацій, які прийняті на озброєння в Україні;

3) вправи зі стрільби з снайперської гвинтівки − виконуються із використанням довільної гвинтівки калібру 7,62 мм з оптичним прицілом будь-якої кратності збільшення (за винятком вправи СГ-1, яка виконується зі снайперської гвинтівки Драгунова без оптичного прицілу);

4) вправи зі стрільби з малокаліберної гвинтівки − виконуються із використанням малокаліберної гвинтівки довільного зразку калібру 5,6 мм з оптичним прицілом, коефіцієнт збільшення якого повинен бути не меншим 2+. При стрільбі використовуються патрони з капсулем кільцевого спалахування.

24. За необхідності дозволяється виконувати спортивні стрілецькі вправи із спортивного малокаліберного пістолета калібру 5,6 мм та пневматичного пістолета калібру 4,5 мм. Конкретний зразок зброї для виконання кожного із виду вправ визначається положенням (правилами) про проведення спортивних змагань.

При стрільбі по мішенях, що з’являються, відлік часу починається з моменту початку розвороту мішеней у положення «на лице» і закінчується в момент початку повороту мішеней у положення «на ребро».

При стрільбі по нерухомим мішеням відлік часу починається з моменту подачі команди «Вогонь!», «Старт!» (сигналу звукового таймеру) і зупиняється по команді «Відбій!», «Стоп!» (сигналу звукового таймеру).

Постріли, які виконані після закінчення часу, відведеного для виконання вправи, або не виконані впродовж цього часу, вважаються промахами, якщо тільки особа, яка проводить стрільби, не надала (за технічних причин) стрільцю додаткового часу на їх виконання. При неможливості визначити результат пробоїни від пострілу, виконаного після команди про припинення вогню, краща пробоїна в мішені в даній серії анулюється.


ІІ. Матеріально-технічну складову стрільб

1. Для проведення стрільб використовується навчально-матеріальна база органів (установ) поліції, а саме:

1) тир;

2) стрільбище;

3) полігон.

За необхідності для проведення стрільб може використовуватися матеріально-технічна база інших центральних органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за згодою).

2. У тирі (стрільбищі) обов’язково повинні бути визначені:

1) вихідний рубіж – місце шикування та підготовки до виконання вправи зі стрільби (кидання ручної гранати) стрільця;

2) пункт бойового постачання – місце обліку та видачі стрільцю боєприпасів (гранат);

3) рубіж відкриття вогню (вогнева позиція) – місце, досягнувши яке стрільцю дозволяється, за командою «Вогонь!» («Старт»!), виконання вправи зі стрільби (кидання ручної гранати);

4) рубіж огляду мішеней – місце огляду мішеней та оцінки результатів стрільби;

5) лінія мішеней – місце (ділянка місцевості) розташування мішеней, у напрямку якого стрільцю дозволяється ведення вогню.

Мішень – штучна ціль, що імітує характерні ознаки реальної цілі, порядковий номер, розмір та форму якої передбачено переліком мішеней для проведення практичних стрільб (додаток 2);

6) командний пункт – окреме місце (споруда) на стрільбищі, призначене для керівництва стрільбами та ведення спостереження за ними;

7) зона ведення вогню – простір, через який проходять траєкторії куль під час стрільби та який обмежується з тилу рубежем відкриття вогню, з флангів та гори – конструктивними елементами тиру (вказівниками стрільбища), з переду – лінією мішеней.

3. Вихідний рубіж, рубежі відкриття вогню і огляду мішеней та пункт бойового постачання позначаються лініями шириною 5-10 см та/або вказівниками.

4. На час проведення спортивних стрільб у тирі (стрільбищі) також визначаються:

1) зона лінії вогню – місце, у межах якого розміщуються вогневі позиції стрільців. Зона лінії вогню зі сторони лінії мішеней позначається бруствером, прапорцями або проведеною на підлозі білою лінією завширшки 10 см (лінія вогню). Відстань від вказаної лінії до тильного краю зони лінії вогню (переднього краю зони спостереження) повинна бути при виконанні вправ з пістолета 3-7 м, з автомата чи гвинтівки – 10-15 м;

2) вогнева позиція − рівний горизонтальний майданчик розміром не менше 1,25 м (для дистанцій 15, 25 м – 1 м) по фронту лінії вогню та 2,5 м (для дистанцій 15, 25 м – 1,5 м), у межах якого стрілець проводить підготовку до виконання вправи зі стрільби та виконує її. Вогнева позиція стрільця повинна бути вкрита таким матеріалом, щоб ходіння по ньому або біля нього не спричиняло його вібрацію. Висота стелі або перекриття повинна становити не менше 2,2 м від підлоги. Покрівля і перегородки зони лінії вогню повинні забезпечувати стрільцям однакові умови захисту від вітру, сонця, дощу і гільз, що викидаються зі зброї;

3) зона спостереження – місце (розміщується попереду пункту допуску), у межах якого перебувають представники і тренери команд-учасниць та глядачі;

4) зона контролю − місце (розміщене позаду вогневих позицій), у межах якого перебувають контролери (судді);

5) пункт допуску – місце, у межах якого перевіряється зброя стрільця та видаються боєприпаси.

4. Межі стрільбища (тиру відкритого чи напіввідкритого типу) позначаються на місцевості написами: «Стрільбище!», «Стій, стріляють!», «Прохід та проїзд заборонено!», які встановлюються в межах хорошої видимості, а також у місцях перетину стежок (доріг), які ведуть на їх територію. Стороннім особам забороняється знаходитися в межах проведення стрільб.

Місце для кидання бойових ручних гранат (полігон) обирається з таким розрахунком, щоб при киданні наступальних гранат у радіусі не менше 50 м не було людей, тварин або об’єктів, які можуть бути вражені осколками гранат. Ділянка місцевості, де проводиться кидання гранат, повинна бути позначена червоними прапорцями та вказівниками з відповідними попереджувальними написами. Крім того, можуть виставлятися пости наряду оточення (за потреби).
При киданні бойових наступальних ручних гранат з ходу, рубежі початку та припинення кидання позначаються відповідною розміткою (у тому числі з використанням підручних засобів). Кидання бойової ручної гранати проводиться поліцейськими виключно по одному. При киданні оборонних гранат поліцейський, який виконує вправу, та особа, яка проводить стрільби, знаходяться в обладнаному окопі, а решта поліцейських при цьому перебувають на безпечній відстані (в укритті). Між місцем кидання гранати та вихідним рубежем повинно бути встановлено візуальний (за допомогою оптичних приладів) та радіозв’язок.


ІІІ. Організацію проведення стрільб та обов’язки їх учасників

1. Учасниками стрільб є поліцейські, а також інші особи, які беруть у них участь або залучаються до організації їх проведення в установленому порядку.

2. Стрільби організовуються і проводяться на підставі наказу керівника органу (підрозділу), установи поліції, яким визначаються час і місце їх проведення та призначається особа, відповідальна за їх проведення (далі – керівник стрільб), і роздавач боєприпасів.

Крім того, під час проведення стрільб на стрільбищі призначається старший наряду оточення, наряд оточення, наглядач і показувачі мішеней (за необхідності).

3. Керівник стрільб – поліцейський з числа керівного складу органу (підрозділу) поліції, працівник профільного циклу установи поліції або інструктор з особистої безпеки, який володіє методикою проведення занять, має необхідний рівень знань, умінь та навичок з вогневої підготовки та особисто виконує практичні вправи зі стрільби на оцінку не нижче ніж «добре».

Керівник стрільб відповідає за суворе дотримання всіма учасниками стрільб встановленого порядку в тирі (на стрільбищі, полігоні), заходів безпеки при поводженні зі зброєю, а також умов і порядку виконання вправ, що відпрацьовуються, та зобов’язаний:

перед початком стрільби перевірити відповідність мішеневого обладнання умовам вправ, що виконуються;

провести зі стрільцями цільовий інструктаж та перевірити їхню готовність до стрільби (у тому числі знання ними заходів безпеки при поводженні зі зброєю, умов та порядку виконання вправ зі стрільби та кидання ручних гранат);

поставити завдання роздавачу боєприпасів, старшому наряду оточення і наглядачу;

чітко і голосно подавати команди, передбачені Курсом стрільб та відповідно до нього;

під час виконання вправ зі стрільби знаходитися позаду зміни, яка стріляє, і не втручатися в дії стрільців, при умові дотримання ними заходів безпеки та порядку (правильності) їх виконання;

за необхідності провести цільовий інструктаж із показувачами мішеней, перевірити знання ними своїх обов’язків;

при порушенні стрільцем заходів безпеки, появі на полі людей, машин, тварин, одержанні повідомлення про необхідність припинення вогню, а також у разі виникнення інших обставин, що можуть призвести до негативних наслідків, терміново подати команду «Стій! Припинити вогонь!» («Стоп!»), а за необхідності − «Розряджай!», «Зброю до огляду!», доповісти керівнику органу (підрозділу), установи поліції про причину зупинки стрільби і вжити заходів щодо відновлення порядку та їх продовження;

у випадку виникнення затримок при стрільбі, надати стрільцям допомогу з їх усунення;

після закінчення виконання вправ стрільцями на стрільбищі дати наказ замінити на командному пункті червоний прапор на білий (увімкнути ліхтар білого кольору у темну пору доби) та зняти наряд оточення;

після закінчення стрільб доповісти керівнику органу (підрозділу), установи поліції про їх закінчення, про позитивні сторони і недоліки (у разі наявності таких) в їх проведенні, оголосити результати успішності та зробити відмітки у відповідних журналах і відомостях, передбачених пунктом 7 розділу I цього Курсу стрільб.

4. Старший наряду оточення – поліцейський, який координує та контролює наряд оточення під час проведення стрільб на стрільбищі.
Старший наряду оточення відповідає за порядок несення служби постами наряду оточення та зобов’язаний:

знати схему постів наряду оточення і розміщення їх на місцевості;

перед початком стрільб уважно оглянути територію стрільбища, виставити пости наряду оточення, поставити перед ними завдання, вести спостереження і не допускати до стрілецького поля людей, машин і тварин;

при виявленні на території стрільбища людей, машин або тварин терміново доповісти про це керівнику стрільб і вжити заходів з випровадження їх за межі стрільбища;

забезпечити наряд оточення засобами зв’язку і оповіщення;

після закінчення стрільб, з дозволу керівника стрільб, зняти наряд оточення.

5. Наряд оточення – поліцейські, які розташовуються по периметру стрільбища та забезпечують недопущення на його територію сторонніх осіб під час проведення стрільб.

Наряд оточення безпосередньо підпорядковується старшому наряду оточення та зобов’язаний чітко і своєчасно виконувати його накази.

6. Наглядач – поліцейський, який перебуває на командному пункті та здійснює постійне спостереження за перебігом стрільб на стрільбищі.

Наглядач зобов’язаний:

невідлучно перебувати на командному пункті, вести спостереження у вказаному секторі і доповідати керівнику стрільб про появу людей, машин або тварин у зоні ведення вогню або подавання сигналів про припинення вогню з постів оточення чи з бліндажа (укриття);

за командою керівника стрільб піднімати білий прапор на командному пункті та робити його заміну на червоний (змінювати світло ліхтаря в темну пору доби).

Наглядач забезпечується прапорцями червоного і білого кольору, відповідними ліхтарями, а за необхідності – біноклем.

7. Роздавач боєприпасів – поліцейський, який знаходиться в межах пункту бойового постачання та здійснює видачу стрільцям боєприпасів (гранат).

Роздавач боєприпасів зобов’язаний:

знати і дотримуватися заходів безпеки при поводженні з боєприпасами (гранатами);

за командою керівника стрільб видавати боєприпаси (гранати) черговій зміні (стрільцеві);

приймати від стрільців невикористані боєприпаси (гранати);

після закінчення стрільб зібрати гільзи (чеки) та у встановленому порядку провести облік одержаних, використаних і зданих боєприпасів.

8. Стрілець – поліцейський, який допущений керівником стрільб до виконання вправи зі стрільби (кидання ручної гранати) та перетнув лінію вихідного рубежу. Група поліцейських з двох і більше стрільців утворюють чергову зміну.

Стрілець зобов’язаний:

знати і дотримуватися заходів безпеки при поводженні зі зброєю;

перед виконанням вправи зі стрільби (нормативу з вогневої підготовки) засвоїти умови та порядок їх виконання;

чітко та своєчасно виконувати команди, поставлені керівником стрільб та доповідати йому в установленому порядку;

постійно вдосконалювати власний рівень вогневої підготовленості;

у випадку неповного використання боєприпасів (запалів, гранат, пострілів) здати їх роздавачу боєприпасів;

у випадку виникнення затримки при стрільбі припинити ведення вогню, не змінюючи положення зброї, увімкнути запобіжник (за можливості), підняти до гори вільну руку (при виконанні вправи, яка передбачає обмежену видимість, крім підняття вільної руки, доповісти голосом: «Затримка!» або «Проблема!»).

9. Медичний працівник – лікар або фельдшер (медична сестра) закладу охорони здоров’я Міністерства внутрішніх справ України або державного (комунального) закладу охорони здоров’я (за згодою), укомплектований відповідним табельним оснащенням.

Медичний працівник зобов’язаний:

доповісти керівнику стрільб про готовність до надання необхідної медичної допомоги;

знати розміщення приміщень у тирі (схему розміщення стрільбища, полігону);

перебувати в безпечному місці поблизу керівника стрільб, бути готовим виконувати свої обов’язки за його наказом;

у випадку травмування чи поранення когось із учасників стрільб, після команди керівника стрільб про припинення вогню, прибути на місце події та вжити заходів щодо надання необхідної медичної допомоги.

10. За необхідності до організації та проведення стрільб можуть залучатися інші учасники.

11. Під час проведення стрільб усі їх учасники безпосередньо підпорядковуються керівнику стрільб та своєчасно виконують його накази.

12. Забороняється призначати керівниками стрільб та роздавачами боєприпасів осіб, відповідальних за облік та зберігання озброєння в органах (підрозділах), установах поліції (у тому числі начальника служби озброєння, завідуючого складом, штатного чергового).


ІV. Організаційну складову навчально-тренувальних стрільб

1. У день проведення стрільб поліцейські прибувають до тиру (стрільбища) не пізніше, ніж за 20 хвилин до їх початку. Цей час використовується для підготовки зброї та боєприпасів до стрільби, перевірки знань поліцейськими заходів безпеки при поводженні зі зброєю, умов виконання вправ, роботи мішеневого обладнання і засобів зв’язку.

2. Порядок проведення стрільб:

1) після прибуття чергової зміни (стрільця) на стрільбище за командою керівника стрільб на командному пункті підіймається білий прапор (у темну пору доби вмикається світло ліхтаря білого кольору). З виходом зміни на вихідний рубіж і до команди про припинення вогню («Стій! Припинити вогонь!», «Стоп!», «Відбій!») замість білого прапора підіймається червоний (у темну пору доби вмикається ліхтар червоного кольору);

2) перед початком виконання вправи зі стрільби керівник стрільб на вихідному рубежі перевіряє готовність чергової зміни (стрільця) до її виконання, після чого дає наказ роздавачу боєприпасів видати черговій зміні (стрільцю) боєприпаси;

3) стрілець, який одержав боєприпаси, оглядає їх, доповідає керівнику стрільб, наприклад: «Капітан поліції Іваненко три бойові патрони одержав та оглянув їх!». При наявності зауважень до цілісності та якості боєприпасів стрілець повинен доповісти про них керівнику стрільб, який уживає заходів щодо їх заміни;

4) за командою керівника стрільб: «Спорядити магазин!» чергова зміна (стрілець) самостійно споряджає магазин (магазини) та приєднує його до зброї (кишені для запасного магазину кобури, підсумку, розвантажувального жилету);

5) керівник стрільб, переконавшись у готовності до стрільби, визначає кожному стрільцю його ціль (номер мішені) та подає одну з наступних команд: «На рубіж відкриття вогню кроком (бігом) руш!», «До бою!», «Приготуватися!», що одночасно є наказом для переміщення чергової зміни (стрільця) на рубіж відкриття вогню;

6) перемістившись на рубіж відкриття вогню, чергова зміна (стрілець) приймає положення для стрільби, одягає захисні окуляри і навушники та, зайнявши вихідне положення для виконання вправи доповідає про свою готовність, наприклад: «Капітан поліції Іваненко до стрільби готовий!»;

7) виключно за командою керівника стрільб: «Вогонь!» («Старт!») або сигналом звукового таймеру чергова зміна (стрілець) розпочинає виконання вправи зі стрільби, після завершення виконання якої доповідає, наприклад: «Капітан поліції Іваненко стрільбу закінчив!», після чого, по команді: «Зброю до огляду!» забезпечує огляд зброї керівником стрільб;

8) після огляду зброї керівник стрільб подає команду: «Оглянуто!», після чого − «Відбій!» і за необхідності веде чергову зміну (стрільця) для огляду мішеней. Огляд мішеней керівником і стрільцями здійснюється за командою: «Зміна, до мішеней кроком (бігом) руш!». На рубежі огляду мішеней чергова зміна (стрілець) повинна зупинитися, а керівник стрільб − оголосити кожному стрільцю його результати та оцінку;

9) за командою: «Кругом, на вихідний рубіж кроком (бігом) руш!» чергова зміна (стрілець) повертається на свою попередню позицію та далі діє за наказом керівника стрільб.

3. Загальні вимоги до виконання вправ з кидання ручних гранат:

1) перед початком виконання вправи керівник стрільб перевіряє в поліцейського знання заходів безпеки при поводженні з гранатою, її будови, умов та порядку виконання вправи, що виконується; ставить бойове завдання (за необхідності), оголошує черговість виконання вправи; наказує роздавачу боєприпасів видати гранатні сумки, гранати та запали до них;

2) поліцейський, отримавши гранати та запали, оглядає їх, укладає у сумку для гранат (підсумок) окремо один від одного та за командою керівника стрільб переміщається на вихідний рубіж для виконання вправи;

3) після прибуття на вихідний рубіж керівник стрільб оглядає гранати, запали до них і, переконавшись у готовності поліцейського, визначає йому укриття (якщо це необхідно), напрямок наступу, порядок кидання гранати, наказує замінити білий прапор на червоний (світло ліхтаря білого кольору на червоний) та подає команду, наприклад: «Капітану поліції Іваненко в укриття кроком (бігом) руш!, Підготувати гранату!»;

4) при виконанні вправи наступальними гранатами поліцейський займає укриття, приєднує запал та доповідає, наприклад: «Капітан поліції Іваненко до кидання гранати готовий!»;

5) керівник стрільб, переконавшись у готовності до виконання вправи, подає команду: «Гранатою − вогонь!» або «Вперед!», за якою поліцейський починає її виконання;

6) після закінчення виконання вправи керівник стрільб оглядає ціль і вказує поліцейському на недоліки в діях, потім повертає його на вихідний рубіж, дає наказ замінити червоний прапор на білий (світло ліхтаря білого кольору на червоний). Якщо необхідно продовжити кидання гранат, червоний прапор (світло ліхтаря червоного кольору) на білий не замінюється.

Бойові оборонні гранати кидаються із окопу з місця. Після кидання гранати необхідно негайно опуститися на дно окопу та пригнутися. Не менше ніж через 10 сек. після вибуху гранати керівник стрільб виходить з окопу (укриття), оглядає ціль, а потім проводить аналіз дій поліцейського.

Під час кидання навчально-імітаційних ручних гранат організовується спостереження за місцем падіння гранати, їх збирання та підготовка до повторного кидання. Траншея, по якій кидається граната, обладнується відповідно до встановлених вимог, а її глибина повинна бути не менше 40-50 см.


V. Організаційну складову спортивних стрільб

На період проведення стрільб на кожній вогневій позиції стрільця повинні бути розміщені:

1) столик висотою 0,7-1 м для зброї, боєприпасів та зорової труби (для виконання вправ з пістолета);

2) стілець або табурет для стрільця;

3) мат (підстилка) товщиною 5-50 мм мінімальним розміром 80 х 200 см однаковий для всіх стрільців (для виконання стрільби лежачи та з коліна).
Установки для мішеней і щити повинні бути позначені номерами, які відповідають номерам стрілецьких місць. Номера повинні бути достатньо великими, контрастного кольору, щоб їх було чітко видно на відстані стрільби при звичайних умовах освітлення, незалежно від того виставлені мішені чи ні.
Мішені повинні бути закріплені так, щоб не було видимих коливань, навіть при сильному вітрі. Допускаються будь-які установки для мішеней, які забезпечують необхідний рівень безпеки, точний час експозиції, швидку і точну оцінку пробоїн та швидку заміну мішеней.

Стрільбище, лінія мішеней якого обладнана бліндажем, повинно мати телефонний, селекторний або радіозв’язок бліндажа із зоною лінії вогню.

Для стрільби на 25 м у тирах закритого типу мінімальна рекомендована освітленість мішеней 2500 люкс, мінімальна загальна (на лінії вогню) освітленість тиру 300 люкс.

Бліндаж на лінії мішеней повинен служити надійним укриттям від куль і бути зручним для роботи в ньому обслуговуючого персоналу.

Під час проведення стрільб у районі стрільбища виставляється оточення для виключення можливості проникнення у вогневу зону людей і тварин.

На стрільбищі (в тирі) повинні бути встановлені щогли для підйому прапорів та ліхтарі з відповідним освітленням:

червоного кольору (освітлення), що дозволяє ведення вогню;

білого кольору (освітлення), що забороняє ведення вогню.

Під час проведення спортивних стрільб у тирах і на стрільбищах повинні бути в наявності:

навіси для укриття від сонця, вітру і дощу для стрільців та інших осіб;

місця для стрільців, призначені для відпочинку, переодягання, розминки і розміщення зброї, патронів та приладдя;

приміщення для роботи комісії з визначення результатів стрільб, зберігання мішеней та необхідних матеріалів;

місця, зручні для контролю зброї і оснащення, їх чищення та ремонту;

приміщення для надання медичної допомоги.

Для показу напрямку і сили вітру у відкритій зоні між лінією вогню і лінією мішеней повинні бути встановлені вітровказівні прапорці з бавовняної тканини розміром 50 х 400 мм на дистанціях до 50 м і 200 х 750 мм на відстанях понад 50 м. Вони розміщуються максимально наближено до траєкторії польоту кулі, але не повинні перекривати лінії прицілювання та траєкторії польоту кулі. Прапорці встановлюються на відстанях 1/6 та 2/3 від загальної відстані стрільби, з рівномірністю:
при стрільбі на 50 м та на 100 м – для кожного другого стрільця;
при стрільбі на 200 м та на 300 м – для кожного четвертого стрільця.
Використання стрільцями власних прапорців заборонено.

Для виконання вправи з дуельної стрільбі на місцевості вибирається рівна ділянка 100 х 20 м, яка дозволяє вести стрільбу на відстані 50 м. Ділянка повинна мати кулеуловлюючий вал або інші пристрої, які повинні перешкоджати вильоту куль за її межі. Крім того, дозволяється використовувати стаціонарні тири і стрільбища.

Лінія вогню визначається на стрілецькій позиції завширшки 1,5 м. Глибина зони лінії вогню – 3 м. Межі зон позначаються прапорцями та лініями. Поверхня вогневої позиції повинна бути рівною. На відстані 50 м від лінії вогню визначається лінія старту, яка наноситься суцільною лінією завширшки 5 см. Від лінії старту до лінії вогню розмічають сектори для кожної команди (стрільця), а в секторах – доріжки завширшки 1,5 м для стрільців. Нумерація доріжок ведеться зліва направо за напрямком стрільби в кожному секторі окремо.

Вимоги до встановлення та обладнання мішеней:

1) мішені для стрільби виготовляються не з глянцевого матеріалу та встановлюються на однаковій (+/- 1 см) для усіх стрільців висоті відносно рівня лінії вогню, а саме:

у вправах МГС-1, дуельна стрільба – 0,75 +/- 0,5 м до центру мішені;

у вправах АК-1, АК-3, СГ-3 (100 м, 200 м) – 1 +/- 2,5 м до центру мішені;

у вправах ПМ-1, ПМ-2, ПМ-3, ПМ-4 (для першої серії стрільби), ПМ-7, ПМ-8 – 1,4 +/-0,1 м до центру мішені;

у вправах СГ-1, СГ-2, СГ-3 (300 м), СГ-5 – 3 +/- 4 м до центру мішені;

у вправах АК-2, АК-4, ПМ-5, ПМ-6 і ПМ-4 (для другої серії стрільби) – 20-30 см до нижнього краю мішені;

у вправах ПМ-4, ПМ-5, ПМ-7 інтервал – 75 +/- 1 см між центрами мішеней;

2) центри мішеней повинні бути навпроти відповідних стрілецьких місць;

3) горизонтальне відхилення від перпендикулярного до лінії вогню напрямку не повинно перевищувати 2% відстані стрільби;

4) час, упродовж якого мішень з’являється (повертається), не повинен перевищувати 0,3 сек.;

5) час показу мішеней, що з’являються (повертаються), повинен відповідати умовам виконання вправ з допуском до + 0,2 сек., що повинно регулярно перевірятись до та під час стрільб. Вимірювання часу розпочинається, коли мішень починає з’являтися (повертатися) і припиняється, коли починається її зворотний рух. Якщо використовується електронна установка для мішеней, замість повороту мішені «на лице» сигналом для виконання пострілу є вмикання зеленого світла на визначений умовами виконання вправи час;

6) у дуельній стрільбі лінія мішеней обладнується пристроями з круглими мішенями діаметром 11 см, які падають або руйнуються при влученні в них.


VI. Поводження зі зброєю під час проведення стрільб

1. При виконанні вправи зі стрільби (кидання ручної гранати) на рубежі відкриття вогню стрілець повинен зайняти положення для її виконання, зброя при цьому повинна перебувати у відповідному вихідному положенні.

2. Положення для стрільби – положення, яке займає стрілець для виконання пострілу (кидання ручної гранати).

При виконанні вправ зі стрільби вогонь ведеться:

у статичному положенні – вправа відпрацьовується стоячи, з коліна, у присіді, лежачи тощо;

у динамічному положенні − вправа відпрацьовується з короткими зупинками (пересуваючись стрілець приймає статичне положення для виконання пострілу (серії пострілів) або в безперервному русі (постріли виконуються без зупинки у просуванні).

3. Вихідне положення – положення, у якому знаходиться стрілець та зброя в момент прийняття рішення про приведення її у готовність чи застосування (під час навчально-тренувальних стрільб – у момент отримання команди керівника стрільб: «Вогонь!» («Старт!», звукового сигналу), або при досягненні рубежу відкриття вогню у вправах з доланням певної дистанції).

Види вихідного положення:

«Зброя в кобурі» – пістолет зафіксований у кобурі, всі патрони в магазині, запобіжник увімкнений;

«Заряджена зброя в кобурі» – пістолет зафіксований у кобурі, один патрон у патроннику, решта – у магазині, запобіжник увімкнений;

«Позиція очікування» – пістолет у руках (руці) стрільця (одноручний або дворучний хват), ствол спрямований під кутом 45-60 градусів вгору або вниз у напрямку лінії мішеней, запобіжник увімкнено або вимкнено (залежно від умов вправи). Позиція може прийматись у положенні для стрільби стоячи, з коліна, у присіді, лежачи;

«Позиція готовності» – пістолет у руках (руці) поліцейського (одноручний або дворучний хват) біля тулуба, на рівні сонячного сплетіння (автоматична зброя ременем на шиї, утримується двома руками зі зведеними донизу та притиснутими до тулуба ліктями, приклад впирається у плече), ствол спрямований під кутом донизу в напрямку лінії мішеней. Вказівний палець руки, що тримає зброю за пістолетну рукоятку знаходиться на запобіжній скобі або вздовж затвору (ствольній коробці – для автоматичної зброї). Позиція може прийматись у положенні для стрільби стоячи, з коліна, у присіді.

«Зброя на плечі» − помпова рушниця, споряджена трьома патронами, перебуває в положенні «на плечі», запобіжник увімкнений.

4. Приведення зброї в готовність передбачає:

направлення стрільцем ствола зброї в напрямку цілі, вимкнення запобіжника та досилання патрона до патронника (вихідні положення «Зброя в кобурі», «Позиція очікування»);
направлення стрільцем ствола зброї в напрямку цілі, вимкнення запобіжника та поставлення курка на бойовий звід (вихідне положення «Заряджена зброя в кобурі»).


VII. Поводження зі зброєю в екстремальних умовах

1. Основні правила поводження зі зброєю в екстремальних умовах:

1) при утриманні зброї вказівний палець постійно знаходиться на запобіжній скобі вздовж затвору (ствольній коробці – для автоматичної зброї);

2) перед відкриттям вогню, стрілець діє відповідно до чітко визначеного алгоритму (візуально оцінює мішень, яку необхідно вразити, виносить зброю вперед на рівень очей для прицілювання, голосно подає команду: «Ціль!», опускає палець зі спускової скоби (корпусу затвора) на спусковий гачок та відкриває вогонь);

3) перед поміщенням пістолета до кобури курок необхідно зняти з бойового зводу та перевести його в переднє положення;

4) перший постріл з пістолета виконується самозводом;

5) при стрільбі на дистанціях до 30 метрів при виникненні будь-якої затримки з автоматичною зброєю стрілець миттєво переходить на допоміжну (короткоствольну) зброю;

6) усі дії, пов’язані з усуненням затримок та заміною магазинів зброї (після візуальної перевірки зброї і оцінки причин), проводяться без зупинки спостереження за зоною ведення вогню та відпрацьовуються в тактичних рукавицях як правою, так і лівою руками;

7) магазини в підсумках повинні знаходитися в положенні «подавачем донизу».

2. Порядок усунення затримки на пістолеті із затвором у передньому положенні в екстремальних умовах:

1) пістолет виноситься стрільцем на лінію очей у напрямку цілі;

2) підтримуючою рукою наноситься різкий удар знизу по магазину в основі рукоятці;

3) зброя повертається правою площиною доверху, затвор за задню ребристу частину відводиться назад, а правою (лівою) рукою пістолет різко повертається у вихідне положення. Тобто, стрілець наносить удар по магазину, викидає несправний патрон або гільзу (досилає патрон у патронник) та займає позицію готовності до стрільби.
Причинами затримки при стрільбі, в якій затвор пістолета залишається в передньому положенні, може бути неподаний патрон у патронник, осічка, невикидання гільзи з патронника тощо.

3. Візуальна перевірка зброї передбачає огляд зброї стрільцем на предмет виявлення можливої несправності при подальшому продовженні стрільби. Вона проводиться миттєво, після враження цілі. При цьому зброя розвертається навколо осі каналу ствола проти часової стрілки правою площиною доверху для більш зручного огляду положення затвору та вікна екстракції гільз (затворної рами та патронника для автомата).


VІІІ. Загальні вимоги до виконання вправ зі стрільби та кидання ручних гранат

1. Дії при виконанні вправ зі стрільби з пістолета:

1) за командою «Спорядити магазин!», якщо пістолет знаходиться в кобурі, стрілець (не виймаючи зброю повністю) повинен від’єднати магазин, спорядити його патронами та самостійно приєднати до основи рукоятки. Якщо ж пістолет і магазин до нього окремо один від одного знаходяться на стійці для стрільби, то стрілець повинен спорядити магазин патронами та утримувати його в руці;

2) за командою «Заряджай!», якщо пістолет знаходиться в кобурі, стрілець повинен вийняти його, направити стволом у напрямку лінії мішеней, вимкнути запобіжник, дослати патрон до патронника, увімкнути запобіжник та доповісти про готовність. Перебуваючи у вихідному положенні «Заряджена зброя в кобурі», стрілець повинен вийняти пістолет, направити його стволом у напрямку лінії мішеней, вимкнути запобіжник, дослати патрон до патронника, увімкнути запобіжник, сховати його до кобури та доповісти про готовність. Якщо ж пістолет знаходиться на стійці для стрільби, то стрілець повинен взяти його вільною рукою, направити стволом у напрямку лінії мішеней, приєднати магазин до основи рукоятки, вимкнути запобіжник, дослати патрон до патронника, увімкнути запобіжник та доповісти про готовність;

3) за командою «Приготуватись!», перебуваючи у вихідних положеннях «Зброя в кобурі», «Позиція очікування», стрілець повинен обрати відповідне положення для стрільби та доповісти про готовність;

4) за командою «Вогонь!»:

перебуваючи у вихідному положенні «Позиція очікування», стрілець повинен спрямувати ствол у напрямку лінії мішеней, вимкнути запобіжник (за необхідності), поставити курок на бойовий звід та виконати, визначену умовами виконання вправи, кількість пострілів;

перебуваючи у вихідному положенні «Заряджена зброя в кобурі», стрілець повинен вийняти пістолет з кобури, направити його стволом у напрямку лінії мішеней, вимкнути запобіжник, поставити курок на бойовий звід та виконати, визначену умовами виконання вправи, кількість пострілів;

перебуваючи у вихідному положенні «Зброя в кобурі», стрілець повинен вийняти пістолет з кобури, направити його стволом у напрямку лінії мішеней, вимкнути запобіжник, дослати патрон до патронника та виконати, визначену умовами виконання вправи, кількість пострілів;

5) за командою «Зброю до огляду!» стрілець повинен від’єднати магазин від основи рукоятки (не змінюючи напрямку ствола), покласти його під великий палець руки, яка утримує зброю, попереду запобіжника так, щоб подавач магазину був на 2-3 см вище, ніж затвор, та забезпечити огляд керівником стрільб відсутності патрона в патроннику і магазині. Якщо при виконанні вправи було задіяно більше одного магазина, то стрілець надає до огляду всі використані магазини;

6) за командою «Оглянуто!» стрілець повинен, спрямовуючи зброю в напрямку лінії мішеней, зняти затвор із затворної затримки, спустити курок з бойового зводу, натиснувши на спусковий гачок, увімкнути запобіжник, приєднати магазин до основи рукоятки пістолета і сховати зброю до кобури (покласти на стійку для стрільби).

У випадку, якщо було перевищено час, відведений на виконання вправи, або керівник стрільб подав команду «Стій! Припинити вогонь!» («Стоп!») і, як наслідок, залишилися невикористані патрони, стрілець повинен увімкнути запобіжник. Після команди «Розряджай!» − від’єднати магазин від основи рукоятки (не змінюючи напрямку ствола), вимкнути запобіжник, відвести затвор у заднє крайнє положення та вилучити патрон з патронника, спустити курок з бойового зводу, натиснувши на спусковий гачок, увімкнути запобіжник, покласти зброю до кобури (на стійку запобіжником догори), вийняти патрони з магазину та приєднати його до зброї, підібрати вилучений патрон (при його наявності).

Крім того, поліцейські при виконанні вправ третьої категорії можуть проводити тактичну та бойову заміну магазину пістолета.

Під час тактичної заміни магазина стрілець мізинцем, безіменним та середнім пальцями вільної руки дістає з підсумку запасний магазин та, утримуючи його, натискає великим пальцем руки, що утримує зброю, кнопку фіксатора магазина (при використанні пістолета Макарова або автоматичного пістолета Стєчкіна − натискає великим пальцем вільної руки защіпку магазина в основі рукоятки пістолета); водночас за допомогою другої фаланги вказівного та великого пальців вільної руки витягує магазин з рукоятки пістолета і поворотом кісті вільної руки навколо себе замінює його на запасний, після цього стрілець досилає патрон до патронника (вільною рукою знімає затвор з затворної затримки), витягнутий магазин після візуальної оцінки вставляє в підсумок або скидає в спеціальну сумку для незаповнених магазинів.

Під час бойової заміни магазину стрілець, рукою, яка утримує зброю, робить різкий напівоберт за часовою стрілкою з одночасним натисканням кнопки фіксатора магазина в основі рукоятки пістолета великим пальцем з метою його викидання; водночас вільною рукою дістає запасний магазин з підсумка та вставляє в основу рукоятки пістолета (при використанні пістолета Макарова або автоматичного пістолета Стєчкіна − вільною рукою дістає запасний магазин та, утримуючи його в руці, натискає великим пальцем вільної руки на защіпку магазина в основі рукоятки пістолета, за допомогою другої фаланги вказівного та великого пальців вільної руки витягує магазин з рукоятки пістолета і заміняє на запасний магазин); після заміни магазина стрілець досилає патрон до патронника (вільною рукою знімає затвор з затворної затримки).

2. Дії при виконанні вправ зі стрільби зі штурмової і снайперської гвинтівок, автомата та кулемета:

1) за командою «Спорядити магазин!» стрілець повинен самостійно спорядити магазин (магазини) патронами та утримувати його в руці (запасні – покласти до підсумка для магазинів чи розвантажувального жилету);

2) за командою «Заряджай!» стрілець повинен приєднати до зброї споряджений магазин, вимкнути запобіжник (перемістити перевідник у відповідне положення), дослати патрон до патронника, увімкнути запобіжник (якщо не передбачається негайного відкриття вогню або не надійшло команди «Вогонь!») та доповісти про готовність;

3) за командою «Вогонь!» стрілець повинен вимкнути запобіжник (перемістити перевідник у відповідне положення), виконати, визначену умовами виконання вправи, кількість пострілів та увімкнути запобіжник. Після команди «Вогонь!», при необхідності переміщення зі зброєю в руках, стрілець повинен увімкнути запобіжник (якщо інше не передбачено умовами виконання вправи);

4) за командою «Зброю до огляду!», якщо стрільба велась у положенні лежачи, стрілець повинен від’єднати магазин і покласти його біля зброї (подавачем до себе), вимкнути запобіжник (перемістити перевідник у відповідне положення), відвести затворну раму в заднє крайнє положення і, розвернувши зброю запобіжником догори (вздовж осі ствола) та утримуючи її, забезпечити огляд керівником стрільб відсутності патрона в патроннику і магазині. Якщо ж стрільба велася в положенні стоячи, стрілець повинен, утримуючи зброю за цівку, вільною рукою від’єднати магазин і перекласти його в руку, яка утримує зброю (притиснути до цівки подавачем догори, а випуклою частиною від себе), так, щоб подавач магазину був на 2-3 см вище, ніж верхній зріз кришки ствольної коробки, вимкнути запобіжник (перемістити перевідник у відповідне положення), відвести вільною рукою затворну раму в заднє крайнє положення і, розвернувши зброю запобіжником догори (вздовж осі ствола) та утримуючи її, забезпечити огляд керівником стрільб відсутності патрона в патроннику і магазині.

Якщо при виконанні вправи було задіяно більше одного магазину, то стрілець надає до огляду всі використані магазини;

5) за командою «Оглянуто!» стрілець повинен відпустити затворну раму, здійснити спуск курка, увімкнути запобіжник (перемістити перевідник вогню у відповідне положення), прибрати магазин (магазини) в підсумок чи розвантажувальний жилет, поставити зброю в положення «на ремінь» (взяти кулемет до ноги).

У випадку, якщо було перевищено час, відведений на виконання вправи і, як наслідок, залишилися невикористані патрони, стрілець повинен увімкнути запобіжник;

6) після команди «Розряджай!» стрілець повинен, не змінюючи напрямку ствола, від’єднати магазин від ствольної коробки і покласти його на стійку для стрільби (до підсумку, розвантажувального жилету), вимкнути запобіжник, відвести затворну раму в заднє крайнє положення та вилучити патрон з патронника, здійснити спуск курка з бойового зводу, увімкнути запобіжник, покласти зброю положення «на ремінь» (на стійку), вийняти патрони з магазину та приєднати його до зброї, підібрати вилучений патрон (при його наявності).

Крім того, поліцейські при виконанні вправ третьої категорії можуть проводити тактичну та бойову заміну магазину автомата (АК-74, АКС-74У та їх модифікацій).

Під час тактичної заміни магазину стрілець вільною рукою, що утримує зброю за цівку, дістає з підсумку запасний магазин та прикладає його до автомата верхнім зрізом магазину на рівні кришки ствольної коробки; охопивши два магазини разом, від’єднує (за допомогою великого пальця вільної руки) той, що знаходиться в автоматі, приєднує запасний та заряджає зброю (вільною рукою, що тримає замінений магазин відводить затворну раму в крайнє заднє положення та відпускає її); після візуальної оцінки вставляє порожній магазин у підсумок або скидає в спеціальну сумку для незаповнених магазинів.

Під час бойової заміни магазина стрілець вільною рукою, що утримує зброю за цівку, дістає з підсумку запасний магазин та його верхнім кінцем поступовим рухом натискає на фіксатор магазина в основі ствольної коробки, чим від’єднує та скидає донизу магазин, що потребує заміни; після приєднання запасного магазину стрілець досилає патрон до патронника (вільною рукою через низ або верх автомата відводить затворну раму в крайнє заднє положення та відпускає його).

3. Дії при виконанні вправ зі стрільби із підствольного гранатомета:

1) за командою «Заряджай!» стрілець повинен увімкнути запобіжник, взяти зброю за рукоятку автомата в напрямку цілі, вільною рукою вийняти із підсумка (розвантажувального жилету) постріли, вставити постріл хвостовою частиною до ствола гранатомета, поєднавши виступи на пострілі з нарізами каналу ствола, перемістити постріл до упору в казенник, переконатися в тому, що гранатомет знаходиться на запобіжнику, та доповісти про готовність до стрільби;

2) за командою «Вогонь!» стрілець повинен вимкнути запобіжник гранатомета та виконати визначену умовами виконання вправи кількість прицільних пострілів;

3) після завершення стрільби стрілець повинен поставити гранатомет на запобіжник та доповісти про закінчення виконання вправи.

Якщо команда про припинення вогню поступила коли гранатомет був заряджений, то після поставлення його на запобіжник, стрілець повинен доповісти керівнику стрільб: «Гранатомет заряджений!». У цьому випадку останнім подається команда «Розряджай!», за якою стрілець повинен переконатися в тому, що гранатомет знаходиться на запобіжнику, взяти автомат за ствольну коробку між магазином та рукояткою гранатомета (при цьому ствол повинен перебувати під кутом 45 градусів), вільною рукою взяти гранатомет знизу за корпус ударно-спускового механізму (при цьому великим пальцем руки перемістити екстрактор вперед), обхопити частину дульного зрізу ствола гранатомета (опустивши при цьому ствол донизу), вилучити постріл із каналу ствола, помістивши його до підсумку, та передати роздавачу боєприпасів.

4. Дії при виконанні вправ зі стрільби із ручного протитанкового гранатомета:

1) за командою «Підготувати постріли до стрільби!» стрілець повинен вийняти з підсумка гранату та оглянути її; вийняти з підсумка пенал із зарядом, від’єднати заряд від пенала, відкрутити з дна гранати запобіжну кришку, приєднати заряд із гранатою до межі (без зайвих зусиль). Стрільба гранатами з неповністю приєднаним зарядом категорично заборонена;

2) за командою «Заряджай!» стрілець повинен перевірити, чи не зведений курок, поставити гранатомет на запобіжник; взяти постріл у вільну руку за реактивний двигун і разом з пороховим зарядом помістити його до дульної частини ствола таким чином, щоб фіксатор гранати пройшов у отвір на дульній частині ствола до межі;

3) за командою «Вогонь!» стрілець повинен поставити курок на бойовий звід, вимкнути запобіжник та виконати, визначену умовами виконання вправи, кількість прицільних пострілів;

4) після завершення стрільби стрілець повинен поставити гранатомет на запобіжник та доповісти про закінчення виконання вправи.

Якщо команда про припинення вогню поступила коли гранатомет був заряджений, то після поставлення його на запобіжник, стрілець повинен доповісти керівнику стрільб: «Гранатомет заряджений!». У цьому випадку останнім подається команда «Розряджай!», за якою стрілець повинен, не вимикаючи запобіжник, від’єднати постріл від ствола і покласти його на підсумок, вимкнути запобіжник, якщо курок був зведений, то необхідно його спустити.

5. Дії при виконанні вправ з кидання ручних гранат:

1) за командою «Підготувати гранати!» поліцейський повинен вийняти гранату з гранатної сумки, відкрутити пробку з трубки корпусу гранати, на її місце вкрутити до упору запал та доповісти про готовність до кидання;

2) за командою «Гранатою – вогонь!» або «По траншеї гранатами – вогонь!», поліцейський повинен взяти гранату в руку і пальцями міцно притиснути спусковий важіль до корпусу гранати; продовжуючи міцно притискати спусковий важіль, другою рукою стиснути (випрямити) кінці запобіжної чеки і висмикнути її пальцем (за кільце) із запалу; розмахнутися і метнути гранату в ціль;

3) після кидання оборонної гранати необхідно сховатися за укриття. Зброя при цьому повинна знаходитися в положенні, що забезпечує негайну підготовку до дії (у лівій руці (для правші), у положенні «на груди», на бруствері окопу тощо).

Якщо гранату не кинули, а із запалу запобіжна чека не висмикнулась, то поліцейський по команді «Розрядити гранату!» повинен:

викрутити запал, замотати його в ганчірку чи папір і покласти в гранатну сумку;

вкрутити пробку в трубку корпусу гранати та покласти розряджену гранату до сумки.


IX. Загальні вимоги до виконання спортивних стрілецьких вправ

1. При виконанні вправи стрілець повинен перебувати на відведеній йому вогневій позиції без торкання до будь-яких предметів та розташовуватися перед лінією вогню (лицем до лінії мішеней) у відповідному положенні для стрільби.

2. Положенням для виконання вправ з пістолета є положення стоячи – при якому стрілець стоїть обома ступнями повністю на своєму стрілецькому місці, ні на що не спираючись. Пістолет повинен утримуватись однією рукою (крім вправи ПМ-7 та ПМ-4 у видах спортивних багатоборств) і постріл повинен виконуватись тією ж рукою. У положенні для стрільби повинно бути чітко видно, що кисть руки вільна і не доторкається ні до яких предметів. Заборонено закріплювати зап’ястя руки, яка утримує зброю, та використовувати будь-які пристрої, які могли б служити опорою для пістолета і утримуючої його руки.

3. Види положення для виконання вправ з гвинтівки або автомата:

1) лежачи – при якому стрілець розташовується на стрілецькому місці головою в сторону мішені. При стрільбі без упору зброя може утримуватись тільки двома руками і одним плечем. Під час прицілювання щока стрільця може опиратись на приклад. Зброя може підтримуватись ременем і не повинна доторкатись або опиратись ні на які інші предмети, у тому числі підстилку. Передпліччя руки і рукав над ліктем повинні чітко відділятись від поверхні стрілецького місця;

2) з коліна – при якому стрілець може торкатись поверхні стрілецького місця носком і коліном одної ноги та ступнею іншої. Зброя може утримуватись тільки двома руками і одним плечем. Під час прицілювання щока стрільця може опиратись на приклад. Лікоть повинен опиратись на відповідне йому коліно, при цьому точка опори не повинна бути більш ніж на 100 мм попереду або на 150 мм позаду коліна. Зброя може утримуватись ременем і не повинна доторкатись або опиратись на будь-які інші предмети. Може використовуватись підгомільник (валик), але в будь-якому випадку ні стегна, ні сідниці стрільця не повинні торкатись поверхні стрілецької позиції (підстилки);

3) стоячи – при якому стрілець повинен стояти вільно обома ногами на стрілецькому місці без будь-якої додаткової опори. Зброя може утримуватися двома руками і плечем (верхньою правою (лівою) частиною грудей) або верхньою частиною руки близько до плеча, щокою і верхньою правою (лівою) частиною грудей. Під час прицілювання щока стрільця може опиратись на приклад. Верхня частина і лікоть руки можуть опиратись на корпус стрільця або на підсумок для магазинів.

4. Серії спортивних стрілецьких вправ виконуються роздільно. У перервах між серіями проводиться заміна мішеней або показ влучень та оголошення результату, з подальшим заклеюванням пробоїн. При виконанні однієї серії з 10 пострілів у дві мішені (вправи ПМ-1, ПМ-2, ПМ-3, ПМ-8 та інші) установлений час ділиться, надається час для заміни мішеней або заклеювання пробоїн і перед продовженням серії дається час на приготування (1 хвилина).

У момент пострілу дульний зріз зброї повинен знаходитися попереду лінії вогню.

Після виклику зміни на лінію вогню стрільцям відводиться час для підготовки:

до виконання вправи – 3 хв.;

після перерви, між серіями – 1 хв.

У цей час мішені повинні бути підняті (виставлені) для огляду.

Під час підготовки до виконання вправи (після команди «Приготуватися!» і до команди «Заряджай!» або «Вогонь!» («Старт!») дозволяється (із дотриманням заходів безпеки при поводженні зі зброєю та боєприпасами) на лінії вогню:

виймати зброю з кобури (чохла);

готувати зброю до стрільби;

прицілюватись без патрона та проводити спуски курка, імітуючи виконання вправи.

До команди «Приготуватися!» стрільцям дозволяється прибувати на лінію вогню зі спорядженими для виконання вправи магазинами (крім вправи АК-2), не приєднуючи їх до зброї.

5. При виконанні спортивних стрілецьких вправ з автомата або гвинтівки:

1) дозволяється використовувати парні (однакові) рукавиці форменого типу (п’ятипалі, однотонного чорного, коричневого або темно-сірого кольору з однаково закритими пальцями, без зовнішніх накладок) з еластичного матеріалу, загальна товщина кожної з яких при вимірюванні лицевої і тильної частини разом поза межами швів та складок не перевищує 12 мм (при стисканні із зусиллям 5 кг). Рукавиця не повинна заходити на руку далі як на 50 мм за центр променевозап’ястного суглоба, відповідно до зразка, передбаченого додатком 3 до цього Курсу стрільб. Біля зап’ястя рукавиця повинна бути вільною для зручності при вдяганні, будь-які зав’язки заборонені;

2) забороняється користуватися лунками для ліктів, торкатись магазином чи іншими частинами зброї до землі чи будь-яких предметів (за винятком вправ СГ-3, СГ-5);

3) при стрільбі з будь-якого положення дозволяється використовувати ремінь зброї (при цьому дозволяється використання на ремені фіксатора від послаблення), не відстібаючи його з обох сторін від зброї;

4) рукоятка зброї та рука, яка її утримує не повинні торкатися іншої руки чи рукава;

5) дозволяється додатково забезпечувати ущільнення отвору кришки ствольної коробки автомата;

6) при стрільбі з коліна (за винятком вправ АК-2, АК-4) дозволяється використовувати підгомільник (валик) завдовжки до 250 мм та діаметром до 180 мм з еластичного матеріалу без каркасу, який надає форму;

7) допускається використання під час стрільби на поясному ремені підсумка з магазинами, яким комплектується зброя, що використовується;

8) стрільцям, які закінчили стрільбу раніше встановленого часу, забороняється до подання загальної команди про закінчення стрільби з цього положення (серії) готуватися до наступного, заважати іншим стрільцям.

Рекомендації керівникам стрільб та особам, які проводять заняття з вогневої підготовки

1. Навчайте прийомам стрільби методом наочного показу (демонстрації) з поясненням процесів, які виникають під час пострілу.

2. Показуйте виконання прийомів зі стрільби загальній авдиторії, а їх засвоєння перевіряйте індивідуально.

3. Робіть перед початком кожного заняття огляд зброї і боєприпасів, аби впевнитися, що зброя не заряджена, а серед навчальних патронів немає бойових. Перш за все навчіть відрізняти бойові патрони від навчальних і холостих.

4. Не дозволяйте тим, кого навчаєте, спрямовувати зброю (незалежно від того, заряджена вона чи ні) у бік людей та місця, де вони можуть перебувати.

5. Забезпечуйте виконання нормативів з вогневої підготовки винятково із навчальною зброєю.

6. Не переходьте до розгляду наступної теми доки ті, хто навчається, не опанують попередній матеріал.

7. Не опікайте того, кого навчаєте, а відпрацьовуйте з ним самостійність дій і впевненість у власних силах.

8. Нагадуйте тим, кого навчаєте, перед початком кожного заняття про необхідність суворого дотримання заходів безпеки при поводженні зі зброєю і боєприпасами.

9. Робіть висновок про засвоєні навички на основі практичного відпрацювання тими, хто навчається, прийому зі зброєю, а не теоретичного його опису.

10. Навчайте основам стрільби нерозривно з її практичною складовою.