21.1. Дозволяється перевозити пасажирів у транспортному засобі обладнаному місцями для сидіння в кількості, що передбачена технічною характеристикою так, щоб вони не заважали водієві керувати транспортним засобом і не обмежували оглядовість, відповідно до правил перевезення.
21.2. Водіям маршрутних транспортних засобів забороняється під час перевезення пасажирів розмовляти з ними, їсти, пити, палити, а також перевозити пасажирів і вантаж у кабіні, якщо вона відокремлена від салону.
21.3. Перевезення автобусом (мікроавтобусом) організованої групи дітей здійснюється за умови обов’язкового проведення інструктажу з дітьми та супровідниками щодо правил безпечної поведінки під час руху та дій у разі виникнення аварійно-небезпечних ситуацій чи скоєння дорожньо-транспортної пригоди. При цьому спереду і ззаду автобуса (мікроавтобуса) обов’язково встановлюється згідно з вимогами підпункту “в” пункту 30.3 цих Правил розпізнавальний знак “Діти”.
Водій автобуса (мікроавтобуса), який здійснює перевезення організованих груп дітей, повинен мати стаж водія не менше 5 років і посвідчення водія категорії “D”.
На транспортному засобі з розпізнавальним знаком “Діти” під час посадки (висадки) до (з) нього пасажирів повинні бути увімкнені проблискові маячки оранжевого кольору та (або) аварійна світлова сигналізація.
{Пункт 21.3 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 111 від 11.02.2013}
{Пункт 21.3 в редакції Постанови КМ № 876 від 01.10.2008}
21.4. Водію забороняється починати рух до повного зачинення дверей та відчиняти їх до зупинки транспортного засобу.
21.5. Перевезення пасажирів (до 8 чоловік, крім водія) у пристосованому для цього вантажному автомобілі дозволяється водіям, які мають стаж керування транспортним засобом більше трьох років і посвідчення водія категорії “С”, а у разі перевезення понад зазначену кількість (включаючи пасажирів у кабіні) – категорій “С” і “D”.
21.6. Вантажний автомобіль, що використовується для перевезення пасажирів, повинен бути обладнаний сидіннями, закріпленими в кузові на відстані не менш як 0,3 м від верхнього краю борту і 0,3-0,5 м від підлоги. Сидіння, що розташовані вздовж заднього або бокового борту, повинні мати міцні спинки.
21.7. Кількість пасажирів, які перевозяться в кузові вантажного автомобіля, не повинна перевищувати кількості обладнаних для сидіння місць.
21.8. Військовослужбовці строкової служби, які мають посвідчення водія транспортного засобу категорії “С”, допускаються до перевезення пасажирів у кузові пристосованого для цього вантажного автомобіля згідно з кількістю обладнаних для сидіння місць після проходження спеціальної підготовки і стажування протягом 6 місяців.
21.9. Перед поїздкою водій вантажного автомобіля повинен проінструктувати пасажирів про їх обов’язки та правила посадки, висадки, розміщення і поведінки в кузові.
Починати рух можна, лише переконавшись, що створено умови для безпечного перевезення пасажирів.
21.10. Проїзд у кузові вантажного автомобіля, не обладнаного для перевезення пасажирів, дозволяється лише особам, які супроводжують вантаж або їдуть за ним, за умови, що вони забезпечені місцями для сидіння, розташованими згідно з вимогами пункту 21.5 цих Правил і техніки безпеки. Кількість пасажирів у кузові та кабіні не повинна перевищувати 8 чоловік.
21.11. Забороняється перевозити:
а) пасажирів поза кабіною автомобіля (крім передбачених цими Правилами випадків перевезення пасажирів у кузові вантажного автомобіля з бортовою платформою або в кузові-фургоні, призначених для перевезення пасажирів), у кузові автомобіля-самоскида, трактора, інших самохідних машин, на вантажному причепі, напівпричепі, в причепі-дачі, в кузові вантажного мотоцикла;
б) дітей, зріст яких менше 145 см, у транспортних засобах без використання дитячих утримуючих систем, що дають змогу пристебнути дитину за допомогою ременів безпеки, передбачених конструкцією цього транспортного засобу; на задньому сидінні мотоцикла та мопеда, крім:
транспортних засобів, що здійснюють регулярні, регулярні спеціальні та нерегулярні пасажирські автобусні перевезення, за умови дотримання встановлених цими Правилами обмежень швидкості руху;
спеціалізованих санітарних автомобілів бригад екстреної (швидкої) медичної допомоги, оперативних транспортних засобів Міноборони, МВС, Національної поліції, ДСНС, Держприкордонслужби, Служби безпеки, Управління державної охорони під час виконання ними невідкладного службового завдання;
{Підпункт “б” пункту 21.11 в редакції Постанов КМ № 876 від 01.10.2008, № 152 від 24.02.2021}
в) дітей до 16-річного віку в кузові будь-якого вантажного автомобіля;
г) організовані групи дітей у темну пору доби.
21.12. Дитячі утримуючі системи повинні використовуватися у транспортних засобах, обладнаних ременями безпеки чи системами з’єднання дитячої утримуючої системи, передбаченими їх конструкцією, та відповідати вимогам чинних в Україні правил і нормативів.
{Правила доповнено пунктом 21.12 згідно з Постановою КМ № 152 від 24.02.2021}
21.13. Дитячі утримуючі системи встановлюють на місцях для сидіння, крім першого ряду. У разі перевезення дитини віком до трьох років у легковому автомобілі на місці для сидіння першого ряду допускається встановлення дитячих утримуючих систем, які встановлюються проти напрямку руху з обов’язковим відключенням фронтальної подушки безпеки цього місця для сидіння (у разі її наявності).
{Правила доповнено пунктом 21.13 згідно з Постановою КМ № 152 від 24.02.2021}
21.14. Дитячі утримуючі системи встановлюють та використовують відповідно до інструкцій виробників цих систем та транспортних засобів.
{Правила доповнено пунктом 21.14 згідно з Постановою КМ № 152 від 24.02.2021}
21.15. Характеристики дитячої утримуючої системи повинні відповідати масі та зросту дитини, яка у ній перевозиться.
{Правила доповнено пунктом 21.15 згідно з Постановою КМ № 152 від 24.02.2021}
21.16. Діти повинні перебувати у дитячих утримуючих системах у пристебнутому положенні.
{Правила доповнено пунктом 21.16 згідно з Постановою КМ № 152 від 24.02.2021}