Додатки Статут гарнізонної та вартової служб ЗСУ < Мобільна програма Патруль

ПРИБЛИЗНЕ РОЗМІЩЕННЯ ТА ОБЛАДНАННЯ БУДИНКУ (ПРИМІЩЕННЯ) ОРГАНУ УПРАВЛІННЯ СЛУЖБИПРАВОПОРЯДКУ В ГАРНІЗОНІ

1. Для розміщення органу управління Служби правопорядку в гарнізоні відводиться, як правило, окремий будинок (приміщення) з окремими входом і запасним виходом. У цьому будинку (приміщенні) може також розміщатися територіальне управління (зональний відділ або відділення) Служби правопорядку. Для розміщення поста Служби правопорядку у військовій частині (установі), від якої призначено начальника гарнізону, відводять спеціальне приміщення з окремим входом.

2. Будинок або приміщення повинні мати:

– кімнати для розміщення військових службових осіб органу управління Служби правопорядку в гарнізоні;

– кімнату для чергового та його помічника;

– кімнату для зберігання зброї;

– загальну кімнату (попередньої зміни);

– кімнати для чергової зміни таких підрозділів Служби правопорядку в гарнізоні: охорони військових об’єктів, патрульно-постової служби, безпеки дорожнього руху та спеціального призначення; { Абзац шостий пункту 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 245-VII ( 245-18 ) від 16.05.2013 }

– кімнату для побутового обслуговування;

– кімнату для зміни, яка відпочиває;

– кімнату (місце) для технічних засобів охорони та спостереження;

– кімнати для тимчасово затриманих військовослужбовців, окремо для офіцерів, прапорщиків (мічманів), сержантів (старшин), солдатів (матросів) та інших осіб, одягнених у військову форму одягу;

– кімнату для приймання їжі.

3. У кімнаті для чергового та його помічника повинні бути:

– пульт керування з робочими місцями чергового та його помічника, обладнаний персональним комп’ютером, засобами зв’язку, пристроями для приймання сигналів та оповіщення органів управління, підрозділів Служби правопорядку та чергового підрозділу гарнізону, контролю за їх виходом до місця збору та за прибуттям у разі оголошення тривоги офіцерів, військовослужбовців військової служби за контрактом та контролю за замиканням кімнати для зберігання зброї, а також сейф (металева шафа) для зберігання документів;

– прилади радіаційної та хімічної розвідки;

– джерело аварійного живлення системи оповіщення;

– комплект ключів від вхідних і запасних дверей;

– термометри (внутрішній та зовнішній);

– годинник;

– ключі від камер гауптвахти Служби правопорядку та кімнат для тимчасово затриманих військовослужбовців та інших осіб у військовій формі одягу, звільнених з військової служби в запас або відставку з правом її носіння;

– стенд із документацією чергових змін (інструкціями, схемами розміщення постів, патрулювання, зразками зліпків з печаток, допусків тощо);

– опис документів, які приймає черговий;

– опис обладнання, інвентарю та майна;

– документація, необхідна під час чергування;

– книга обліку (список) затриманих військовослужбовців у гарнізоні;

– книга реєстрації військовослужбовців, які прибувають до гарнізону;

– статути Збройних Сил України;

– графин для води та склянки;

– акумуляторний ліхтар;

– протипожежне обладнання;

– аптечка;

– шафа для верхнього одягу;

– урна для сміття.

Для відпочинку чергового та його помічника обладнується окреме приміщення чи місце в кімнаті чергового.

У цьому приміщенні (місці в кімнаті чергового) повинні бути:

– стіл і стільці;

– напівм’яка кушетка;

– шафа для верхнього одягу.

4. Кімната для зберігання зброї обладнується згідно із Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України (статті 144-154) ( 548-14 ).

5. У загальній кімнаті (попередньої зміни) повинні бути:

– стіл і стільці для особового складу змін, вільного від несення служби на постах;

– вішалка для верхнього і постового одягу;

– телевізор, радіоприймач, газети, журнали, шахи і шашки;

– плакати із зображенням і описом порядку несення служби; витяги з Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) про відповідальність за порушення правил несення служби;

– статути Збройних Сил України;

– акумуляторні ліхтарі за кількістю старших груп (розвідних);

– аптечка та індивідуальні пакети;

– урна для сміття.

6. У кімнаті для чергової зміни підрозділів Служби правопорядку в гарнізоні повинні бути:

– стіл і стільці для особового складу зміни;

– графин для води та склянки;

– плакати із зображенням і описом порядку несення служби; витяги з Кримінального кодексу України ( 2341-14 ) про відповідальність за порушення правил несення служби;

– статути Збройних Сил України;

– ставниця із зброєю із сигналізацією, виведеною на пульт оперативного чергового;

– урна для сміття.

7. Кімната для побутового обслуговування обладнується згідно із Статутом внутрішньої служби Збройних Сил України (стаття 157) ( 548-14 ).

8. У кімнаті для зміни, яка відпочиває, мають бути напівм’які кушетки для відпочинку з подушками для складу зміни, яка відпочиває, і наволочками для всього складу зміни.

9. У кімнаті (місці) для технічних засобів охорони та спостереження (далі – ТЗО та С) повинні бути:

– пульт управління ТЗО та С;

– радіостанція;

– засоби електроживлення апаратури та аварійне освітлення;

– інструкції для оператора ТЗО та С;

– схема розміщення постів з ТЗО та С;

– комплекти запасних частин до ТЗО та С;

– перевірені діелектричні рукавиці;

– годинник;

– необхідна документація;

– напівм’яка кушетка для відпочинку;

– вуглекислотний вогнегасник;

– урна для сміття.

10. У кімнатах для тимчасово затриманих військовослужбовців, інших осіб, одягнених у військову форму одягу, повинні бути індивідуальні спальні місця, заґратовані вікна.

11. У кімнаті для приймання їжі повинні бути:

– столи і стільці з розрахунку на дві третини складу чергових змін;

– шафи для посуду та харчів;

– комплект посуду і столових приборів для всього особового складу чергових змін;

– бак для питної води;

– електрична або газова плита для підігрівання їжі;

– кип’ятильник або електричний чайник, заварний чайник;

– мийка для посуду;

– холодильник.

12. Будинок (приміщення) органу управління Служби правопорядку в гарнізоні обладнується запасним виходом, що замикається із середини, та забезпечується електричним (резервним) джерелом освітлення за кількістю кімнат, а також засобами пожежогасіння.

13. Спеціальний майданчик (стоянка) для тимчасового тримання військових транспортних засобів обладнується на території, що прилягає до дільниці, він повинний мати огорожу висотою не менше ніж два метри, периметрові засоби охорони та засоби спостереження, виведені на пульт чергового зміни та оператора ТЗО та С.

14. Порядок господарського забезпечення та обслуговування будинку (приміщення) органу управління Служби правопорядку в гарнізоні визначає начальник гарнізону.

15. Дані про затриманих військовослужбовців записують до книги обліку.

Примітка. Записи в книзі обліку затриманих наприкінці дня підписує черговий органу управління Служби правопорядку.

{ Додаток 1 в редакції Закону N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 }

Додаток 2 до Статуту гарнізонної та вартової служб (статті 23, 25)

ПОРЯДОК ОБЛІКУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ, ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У ВІДПУСТЦІ ТА У ВІДРЯДЖЕННІ

1. По прибутті до місця проведення відпустки військовослужбовець повинен не пізніш як наступного дня стати на облік у відповідному органі управління Служби правопорядку в гарнізоні або в найближчому військовому комісаріаті, за день перед вибуттям до місця служби – знятися з обліку.

Якщо місце перебування військовослужбовця віддалене від військової комендатури гарнізону або військового комісаріату на відстань понад 30 км, військовослужбовець може стати на облік (знятися з обліку) в органі місцевого самоврядування.

Військовослужбовці, відряджені до військової частини, беруться на облік у цій частині, а відряджені до цивільних установ – у військовій комендатурі.

Про час узяття на облік і зняття з обліку на відпускній картці або посвідченні про відрядження роблять відповідну позначку.

2. У разі зміни адреси, одержання дозволу на подовження відпустки або строку відрядження, у зв’язку з хворобою чи з інших причин, що затримують вчасний виїзд, військовослужбовці мають негайно повідомити про це до відповідного органу управління Служби правопорядку в гарнізоні або до військового комісаріату, де вони стали на облік.

3. При оголошенні мобілізації військовослужбовці, які перебувають у відпустці або у відрядженні, повинні додержуватися вимог, передбачених положеннями про проходження військової служби громадянами України.

4. У відповідному органі управління Служби правопорядку в гарнізоні гарнізону та у військовому комісаріаті ведеться книга обліку військовослужбовців, які перебувають у відпустці або у відрядженні, за такою формою:

КНИГА ОБЛІКУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ,ЯКІ ПЕРЕБУВАЮТЬ У ВІДПУСТЦІ АБО У ВІДРЯДЖЕННІ

1. N п/п

2. Військове звання

3. Прізвище, ім’я та по батькові

4. З якої військової частини прибув і коли

5. Мета прибуття

6. Номер і дата посвідчення про відрядження або відпускної картки

7. Адреса і місце проживання на час відпустки

8. Коли повинен прибути до своєї частини

9. Позначка про причину затримки і на який строк

10. Позначка про зняття з обліку

“____” ________ (число, місяць, підпис чергового, прізвище)

( Додаток 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Додаток 3 до Статуту гарнізонної та вартової служб (статті 168, 258)

ПРИБЛИЗНЕ ОБЛАДНАННЯ ВАРТОВОГО ПРИМІЩЕННЯ

1. У загальній кімнаті мають бути:

– стіл і стільці для зміни, яка не спить;

– ставниця для зброї із сигналізацією, виведеною на пульт начальника варти;

– вішалки для верхнього та постового одягу;

– шафа для особистих і туалетних речей;

– табелі постів;

– телевізор і радіоприймач;

– газети й журнали;

– картини або плакати з наочним зображенням правил несення вартової служби, а також із зображенням і описом подвигів, здійснених під час перебування у вартах; витяги із закону про відповідальність за порушення правил несення вартової служби;

– військові статути;

– шахи і шашки;

– годинник;

– ліхтарі за кількістю розвідних;

– аптечка та індивідуальні пакети;

– термометри внутрішній та зовнішній;

– урни для сміття.

2. У кімнаті начальника варти та його помічника мають бути:

– опис документів, що їх приймає начальник варти;

– опис обладнання, інвентаря та майна;

– інструкція начальникові варти;

– схема розміщення постів, табель постів;

– зразки зліпків з печаток (відбитків пломб);

– зразки допусків за кількістю осіб, які мають право їх підписувати, і за їх підписом;

– зразок разового посвідчення на право перевірки варт;

– список посадових осіб, які мають право розпечатувати об’єкти або можуть бути допущені для прийняття від варти бойових машин, що перебувають на стоянці (у списку зазначають їх військове звання, посаду, прізвище, ім’я та по батькові, номер посвідчення особи, дані про те, до розпечатування (запечатування) якого об’єкта допущені, якою печаткою запечатують і годину розпечатування (запечатування) об’єкта);

– ключі від камер гауптвахти;

– військові статути;

– телефони, засоби сигналізації;

– запас боєприпасів у металевих ящиках із замками і ключами до них;

– металевий ящик із замком для зберігання боєприпасів двозмінних постів;

– стіл з ящиком, який замикається на замок, або сейф і два стільці;

– письмове приладдя;

– карафа для води і склянки;

– акумуляторний ліхтар;

– вішалка;

– урна для сміття;

– кушетка для відпочинку;

– аварійне освітлення.

3. У кімнаті технічних засобів охорони мають бути:

– інструкції операторові ТЗО;

– схема розміщення постів з ТЗО;

– технічні засоби охорони з комплектами запасних частин, інструмент радіомайстра та необхідна для обслуговування документація;

– засоби електроживлення апаратури;

– радіостанція;

– аварійне освітлення;

– перевірені діелектричні рукавиці;

– стіл і два стільці;

– акумуляторний ліхтар;

– годинник;

– карафа для води й склянки;

– кушетка для відпочинку;

– вуглекислотний вогнегасник;

– урна для сміття.

4. У кімнаті для зміни, яка відпочиває, мають бути напівм’які кушетки для відпочинку з подушками для складу зміни, яка відпочиває, і наволоками для всього складу варти.

5. У їдальні мають бути:

– столи й стільці з розрахунку на дві третини складу варти;

– шафи для посуду та харчів;

– комплект посуду і столових приборів для всього особового складу варти;

– бак для питної води;

– електрична або газова плита для підігрівання їжі;

– кип’ятильник або чайник для приготування окропу, заварний чайник;

– мийка для посуду.

6. У місцях для вмивання, чищення зброї і взуття, куріння мають бути: стіл для чищення зброї, скринька для ганчірок, лавки, урни для сміття, приладдя для чищення взуття.

7. У кімнаті для попередньої варти мають бути: стіл і стільці для особового складу варти, ставниця для зброї із сигналізацією, виведеною до пульту начальника варти, радіоприймач, урна для сміття.

8. У тамбурі мають бути: стіл і стільці, письмове приладдя, освітлення основне та аварійне.

9. Вартове приміщення обладнується запасним виходом, що замикається зсередини, та забезпечується електричним (резервним) джерелом освітлення за кількістю кімнат, а також засобами пожежогасіння: вогнегасниками, ящиками з піском, бочкою з водою, відрами та інвентарем (лопатами, сокирами, ломами, гаками).

10. Територія, що прилягає до вартового приміщення, має бути з огорожею, висота якої не менше двох метрів.

Перед входом до вартового приміщення має бути обладнання для чищення взуття від бруду. Поблизу вартового приміщення встановлюють контейнер для сміття.

11. Вартове приміщення забезпечується запасом палива, засобами освітлення (лампи, гас, ліхтар) та інвентарем для прибирання, що зберігається у коморі.

Додаток 4 до Статуту гарнізонної та вартової служб

ТЕРИТОРІЯ ОБ’ЄКТА І ОБЛАДНАННЯ ПОСТА

1. Територія, на якій розташовані об’єкти, що охороняються, як правило, має бути обнесена парканом.

Територія, на якій розташовані об’єкти центрального підпорядкування, а також інші важливі об’єкти (склади з озброєнням, боєприпасами, пальним тощо), обгороджують зовнішньою і внутрішньою огорожею. Відстань між цими огорожами визначають залежно від місцевих умов, вона може бути 10 метрів чи більше. Висота огорожі – не менш як 2 метри, а відстань між дротинами – не більш як 15 сантиметрів.

Технічні засоби охорони встановлюють між внутрішньою та зовнішньою огорожами з урахуванням місцевих умов і технічних характеристик апаратури.

Для зручності спостереження за підступами до об’єкта, що охороняється, у проміжках між огорожами встановлюють спостережні вишки, обладнані куленепробивними щитами, з дверцями, що зачиняються зсередини, засобами зв’язку, сигналізації та прожекторами (див. малюнок до цього додатка).

Висота спостережної вишки має забезпечувати чатовому огляд території поста й підступів до нього.

На підходах до території з об’єктами, що охороняються, де немає огорожі, встановлюють добре видимі вдень і вночі покажчики з написом, наприклад: “Прохід (проїзд) заборонено (закрито)”, “Об’їзд (обхід) праворуч (ліворуч)” і позначають стрілкою.

2. Навколо об’єктів, розташованих поза територією військової частини, у разі необхідності, у встановленому порядку може бути відведено заборонену для сторонніх осіб зону.

Межі забороненої зони мають бути позначені покажчиками з написом “Заборонена зона, прохід (проїзд) заборонено (закрито)”. Про встановлення забороненої зони начальник гарнізону (командир військової частини, начальник об’єкта, що охороняється) має своєчасно оповістити населення.

3. На території поста залежно від місцевих умов чатовому має бути забезпечений якомога більший огляд та обстріл (не менш як 50 метрів), для чого територію навколо поста очищають від кущів, проріджують дерева, нижні сучки та гілки обрізують до висоти 2,5 метра, траву скошують, зайві предмети прибирають. Межа, за яку заборонено наближатися до поста стороннім особам, має бути позначена помітними чатовому вдень і вночі покажчиками.

Чатовому мають бути створені всі умови для несення служби на посту безперешкодним обходом території поста або спостереженням із місця.

На території об’єктів, що мають кілька постів, межі кожного поста позначають на місцевості покажчиками.

4. Для оборони найважливіших постів і вартових приміщень копаються та обладнуються окопи.

5. У нічний час підступи до поста і об’єкта, що охороняється, освітлюють.

Освітлення влаштовують так, щоб чатовий, стоячи на посту або рухаючись територією поста, перебував увесь час у затінку.

6. Пост обладнують засобами зв’язку, які забезпечують чатовому (не менш як із двох точок, а під час охорони об’єктів шляхом патрулювання – через кожні 250 метрів просування) негайний виклик начальника варти, його помічника або розвідного.

7. Внутрішні пости, а також пост біля Бойового Прапора огороджують гратами заввишки 0,7-1 метр й освітлюють.

8. На кожному зовнішньому (а в необхідних випадках і на внутрішньому) посту, безпосередньо біля складу, що його охороняють, сховища тощо мають бути засоби пожежогасіння: вогнегасники, ящики з піском, бочки з водою, відра та інвентар (лопати, сокири, ломи, гаки).

9. На зовнішньому посту має бути постовий грибок для зберігання постового одягу. Постовий грибок зафарбовують під колір об’єкта, що охороняється, або навколишньої місцевості.

1. Номер варт

2. Назва об’єктів, що охороняються

Кількість постів:

3. З трьома змінами чатових

4. З двома змінами чатових

5. Постів з ТЗО (без чатових)

6. Усього постів

7. Постів вартових собак

Склад варт:

8. Начальник варти

9. Помічник начальника варти

10. Розвідні

11. Вартові

12. Оператори ТЗО

13. Інші особи

14. Усього людей

15. Примітка

Начальник гарнізону _________________ (військове звання, підпис, прізвище)

Заступник начальника гарнізону ______ (військове звання, підпис, прізвище)

Примітки: 1. У графі 8 зазначають, хто призначений начальником варти: офіцер, прапорщик, сержант, старшина.

2. Розклад гарнізонних варт складає заступник начальника гарнізону, а внутрішніх – начальник штабу військової частини на підставі вказівок начальника гарнізону (командира військової частини) щодо організації охорони та оборони об’єктів з урахуванням їх можливості, огородження, забезпечення технічними засобами охорони й умовами розміщення на місцевості.

3. Розклад варт для охорони об’єктів центрального, оперативного підпорядкування, які мають свої підрозділи охорони, складає начальник військового об’єкта (складу, бази), а затверджують їх безпосередні начальники.

( Додаток 5 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

1. Військові частини (підрозділи)

Склад наряду і час його заступання:

2. Черговий варт і його помічник

3. Черговий підрозділ

Варти

4. N 1

5. N 2

Патрулі

6. N 1

7. N 2

8. Інспектори військової інспекції безпеки дорожнього руху

9. Патрульні контрольних постів військової інспекції безпеки дорожнього руху

10. Транспортні засоби для військової інспекції безпеки дорожнього руху

11. Черговий і днювальні парку

12. Черговий КПП та його помічники

13. Черговий та робітники їдальні

14. Таке інше

15. Примітка

Заступник начальника гарнізону

(Начальник штабу військової частини) ______ (військове звання, підпис, прізвище)

Примітки: 1. У графах 6, 7 можуть зазначатися склад патруля, категорія військовослужбовців, що призначаються начальником патруля, та час несення служби.

2. У графі 8 зазначається категорія військовослужбовців, яких призначають інспекторами служби безпеки дорожнього руху.

3. У графах 9, 10 може зазначатися час несення служби інспекторами і патрульними військової інспекції безпеки дорожнього руху.

( Додаток 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Примітки: 1. У графі 1 перелічують увесь склад варти, наприклад:

начальник варти і офіцер (прапорщик, мічман, сержант, старшина) – 1, помічник начальника варти – 1, розвідні – 3, оператор ТЗО – 1, після чого зазначають кількість постів із трьома й двома змінами чатових, постів, обладнаних ТЗО (без чатових), постів вартових собак.

2. У графі 3 перелічують також назви об’єктів і зазначають, якими печатками вони запечатані, й кількість печаток (пломб). Якщо є пост біля Бойового Прапора, то зазначають, які державні нагороди є на Бойовому Прапорі, та їх кількість.

3. У графі 4 зазначають окремі обов’язки чатових щодо умов охорони та оборони кожного поста; порядок застосування зброї й дії чатового під час нападу, пожежі, стихійного лиха; особливості несення служби вдень і вночі; порядок зв’язку з вартовим приміщенням та контрольно-охоронною групою.

( Додаток 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

На цій сторінці робляться:

1. Записи про допуск до вартового приміщення та об’єктів, що охороняються, розписи начальника варти та осіб, допущених до розпечатування об’єктів або для прийняття від варти бойових машин, що перебувають на стоянці.

2. Розписи начальників попередньої та нової варт про зміну варти й записи про виявлені недоліки.

Примітка. Все в постовій відомості записують чорнилом або кульковою ручкою чисто, без виправлень.

(Друга і третя сторінки постової відомості)

РОЗКЛАД ПОСТІВ

Примітки: 1. Якщо чатових змінювали щогодинно, то зазначають час зміни.

2. У разі будь-яких змін в особовому складі варти про це записують у відповідних графах.

3. Якщо до складу варти призначені конвойні, то їх прізвища записують після прізвища чатових.

(Четверта сторінка постової відомості)

На цій сторінці записують:

1) результати перевірки варт;

2) час виставлення (зняття) чатових у разі запечатування (розпечатування) об’єктів, прийняття від варти бойових машин, що перебувають на стоянці;

3) про надзвичайні події у варті;

4) про виведення вартових собак на пости та їх зняття з постів;

5) про всі виявлені недоліки та час їх усунення.

Примітки: 1. Постові відомості варт, які змінилися напередодні, начальник штабу військової частини подає щоденно командирові військової частини на перегляд і для прийняття рішення. Після цього постові відомості гарнізонних варт із зазначенням, яких заходів ужито щодо усунення виявлених недоліків, начальник штабу військової частини не пізніш як через 2 доби подає заступнику начальника гарнізону.

2. Постові відомості варт зберігають у військовій комендатурі (у штабі військової частини) протягом року, який настає за поточним роком.

( Додаток 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Додаток 9 до Статуту гарнізонної тавартової служб (стаття 181)

КНИГА ОБЛІКУ ЗАПАСУ БОЙОВИХ НАБОЇВВАРТИ N ________

Примітки: 1. Книгу обліку запасу бойових набоїв веде заступник начальника гарнізону (начальник штабу військової частинии).

2. Про вилучення набоїв складається акт за підписами заступника начальника гарнізону (начальника штабу військової частини), начальника служби ракетно-артилерійськогоозброєння військової частини, якій патрони належать, чергового варти (військової частини) й начальника варти. Запас набоїв поповнюється до норми, ящик знову запечатується і передається на збереження начальникові варти.

3. Книга має бути прошнурована, пронумерована, скріплена сургучевою печаткою й підписана військовим командантом гарнізону (начальником штабу військової частиини).

4. Приблизно за такою самою формою ведеться книга обліку гранат і запалів. У відповідних графах зазначаються необхідні назви.

( Додаток 10 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Додаток 11 до Статуту гарнізонної тавартової служб (стаття 182)

ФОРМА ДОПУСКУ ДЛЯ РОЗПЕЧАТУВАННЯ ОБ’ЄКТА

Примітка. Якщо допуск постійний, то замість слова “Разовий” пишуть слово “Постійний” і зазначають строк його дії, а замість дати зазначають дні тижня (щодня), коли дозволено розпечатувати сховища (склади, парки).

( Додаток 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Додаток 12до Статуту гарнізонної та вартової служби (статті 2, 98, 218, 220, 245)

ПРО ГАУПТВАХТУ

{ У тексті додатка слова “військовий суд” у всіх відмінках замінено словом “суд” у відповідному відмінку згідно із Законом N 245-VII ( 245-18 ) від 16.05.2013 }

Загальні положення

1. Для утримання військовослужбовців, які відбувають покарання у вигляді арешту, обладнується спеціальне приміщення – гауптвахта.

На гауптвахті тримають військовослужбовців, заарештованих у дисциплінарному порядку, а також солдатів (матросів), сержантів (старшин), які проходять службу за контрактом.

2. На гауптвахті, крім військовослужбовців, зазначених у пункті 1 цього додатка, можуть тримати:

– військовослужбовців, затриманих відповідними органами за підозрою у вчиненні злочину до прийняття рішення судом, – не більш як 3 доби;

– військовослужбовців Збройних Сил України та військовозобов’язаних під час проходження ними зборів, а також військовослужбовців інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, для яких як запобіжний захід обрано тримання під вартою; { Абзац третій пункту 2 із змінами, внесеними згідно із Законом N 245-VII ( 245-18 ) від 16.05.2013 }

– засуджених військовослужбовців Збройних Сил України та військовозобов’язаних під час проходження ними зборів, а також військовослужбовців інших військових формувань, які відбувають покарання у вигляді арешту та тримаються в умовах ізоляції строком від одного до шести місяців;

– військовослужбовців, засуджених судом, яких направляють до дисциплінарної частини, – до набрання вироком законної сили;

– військовослужбовців, затриманих за порушення військової дисципліни у нетверезому стані (або таких, що не мають документів), до витвереження (або встановлення особи), але не більш як одну добу.

3. Якщо гауптвахта Служби правопорядку розташована на великому віддаленні, з дозволу начальника гарнізону (командира з’єднання) у військових частинах може обладнуватися спеціальна кімната для перебування тимчасово затриманих військовослужбовців (камера тимчасово затриманих). Контроль за перебуванням тимчасово затриманих у такому разі покладається на чергового військової частини (корабля). Строк перебування військовослужбовців у камерах тимчасово затриманих – до доби.

Відправлення заарештованих на гауптвахту та конвоювання (супровід) їх

4. Військовослужбовців, підданих арешту як тимчасовому запобіжному заходові, засуджених судом, відправляють для відбуття арешту на гауптвахту з вмотивованим рішенням суду, а затриманих за підозрою у вчиненні злочину – з постановою відповідного органу в десятиденний строк після одержання такого рішення.

Про відправлення засуджених до арешту військовослужбовців до місця відбування покарання командування військової частини (начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні) зобов’язано (зобов’язаний) в десятиденний строк повідомити його сім’ю або близьких родичів про те, ким, коли і куди він відправлений. З цією метою засудженому, який відбуває покарання, видається поштовий конверт, де засуджений заповнює адресу, прізвище, ім’я та по батькові адресата. За дорученням командира військової частини (начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні) відповідною військовою службовою особою в конверт вміщується повідомлення про те, хто, коли і куди (адреса органу управління Служби правопорядку (гауптвахти) вибув для відбування покарання.

5. Військовослужбовців, заарештованих або затриманих Службою правопорядку або іншими правоохоронними органами, відправляють на гауптвахту під конвоєм.

Сержантів (старшин) відправляють окремо від солдатів (матросів). Супровідник іде поруч (праворуч, ліворуч) від заарештованого (заарештованих).

Для супроводу засуджених до арешту військовослужбовців із числа офіцерського складу, прапорщиків (мічманів) призначається відповідно офіцерський конвой або конвой із числа прапорщиків (мічманів). Для супроводу до місця відбування покарання військовослужбовців-жінок призначається конвой із числа військовослужбовців-жінок від гауптвахти Служби правопорядку за попередньою заявкою головних штабів видів Збройних Сил України, штабів оперативних командувань, управлінь центрального апарату Міністерства оборони України, Генерального штабу Збройних Сил України та штабів інших військових формувань.

Склад конвою, його обов’язки, порядок конвоювання визначає начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні в кожному випадку окремо.

Конвойний зобов’язаний мати зброю в положенні “на ремінь”. Зброю заряджають лише за вказівкою начальника, який призначив конвой, згідно із положеннями, визначеними в статтях 111 і 112 цього Статуту.

Конвой може застосовувати зброю та спеціальні засоби згідно з правилами, визначеними статтею 241 цього Статуту, та іншими нормативно-правовими актами.

6. Конвоювання заарештованих пішки в містах і великих населених пунктах, через ринки, тротуарами, а також проїзд із заарештованими в громадському транспорті заборонено.

7. Для відправлення заарештованих на гауптвахту Служби правопорядку за наказом начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні виділяють транспортний засіб.

На автомобілях заарештованих розміщують обличчям у бік, протилежний рухові. Військовослужбовці, які їх супроводжують, розміщуються в передній частині кузова так, щоб вони мали змогу стежити за заарештованими.

Прийняття заарештованих на гауптвахту

8. Прийняття заарештованих на гауптвахту Служби правопорядку здійснює начальник гауптвахти, а за його відсутності – начальник чергової зміни.

Прийняття військовослужбовців, засуджених до арешту, на гауптвахту Служби правопорядку здійснює начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні або його заступник спільно з начальником гауптвахти Служби правопорядку на гауптвахті у спеціально обладнаній кімнаті.

Усі військовослужбовці, засуджені до арешту, які прибули на гауптвахту, підлягають обов’язковому медичному огляду. Організація медичного огляду та надання медичної допомоги покладається на начальника медичної служби гарнізону.

Засуджений до арешту військовослужбовець передається безпосередньо начальником конвою разом з документами, особистими речами начальнику органу управління Служби правопорядку в гарнізоні (у разі його відсутності – його заступнику) у присутності начальника гауптвахти Служби правопорядку. На засудженого до арешту військовослужбовця командиром військової частини через начальника конвою надсилаються начальнику органу управління Служби правопорядку в гарнізоні, у підпорядкуванні якого знаходиться гауптвахта Служби правопорядку, де буде відбувати кримінальне покарання засуджений, такі документи:

– супровідний лист;

– копія вироку суду, а в разі зміни вироку – копія постанови чи ухвали відповідного суду;

– особова справа (для військовослужбовців строкової військової служби – обліково-послужна картка);

– службова картка;

– медична книжка;

– посвідчення офіцера, військовослужбовця військової служби за контрактом, для військовослужбовців строкової військової служби – військовий квиток;

– продовольчий, речовий та грошовий атестати (розрахункову книжку);

– опис особистих речей засудженого (у двох примірниках), підписаний командиром військової частини та засудженим.

Після прийняття засудженого до арешту військовослужбовця другий примірник опису особистих речей засудженого, завірений гербовою печаткою органу управління Служби правопорядку в гарнізоні, надсилається через начальника конвою начальнику органу управління Служби правопорядку в гарнізоні, з якого прибув конвой, з наступною передачею командиру військової частини, де проходив службу засуджений.

До опису включаються предмети першої потреби, які дозволяється утримувати засудженому протягом усього строку покарання у спеціальній кімнаті для зберігання особистих речей повсякденного користування.

Час та порядок отримання предметів першої потреби засудженими визначається внутрішнім розпорядком гауптвахти Служби правопорядку.

До предметів першої потреби належать:

– бритва електрична (механічна) або безпечна з касетними головками разового користування;

– запальничка (для тих, хто палить) – дві штуки;

– цигарки – не більше одного блока;

– предмети туалету (мило, зубна паста та щітка, гребінець, креми для гоління і дезинфекції, шампунь) та пластмасові футляри для їх утримання – один комплект;

– туалетний папір – вісім рулонів;

– рушники вафельні – два;

– щітки для одягу та взуття, крем для взуття – один комплект;

– кашне, носові хустинки, нитки (чорного, зеленого та білого кольорів) та голки;

– письмовий папір, ручка, конверти, марки.

До предметів першої потреби для жінок, крім перелічених вище, належать також халат, хустка, рейтузи, бюстгальтери, гігієнічні пакети, шпильки, вата, губна помада, пудра.

Продовольчі, речові та грошові атестати (розрахункові книжки) засуджених начальник конвою здає начальнику органу управління Служби правопорядку в гарнізоні, який у свою чергу передає їх у відповідні служби для зарахування зазначених військовослужбовців на відповідне забезпечення.

9. Начальник гауптвахти під час приймання заарештованих перевіряє наявність у них необхідних речей, проводить особистий огляд, відбирає на зберігання поясні ремені, речі й цінності, які не дозволено тримати в камері, а також усі службові документи, записує необхідні дані до книги заарештованих та іменного списку заарештованих.

Начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні (у разі його відсутності – його заступник) у присутності начальника гауптвахти Служби правопорядку, який приймає засудженого до арешту військовослужбовця, повинен:

– прийняти від начальника конвою засудженого до арешту військовослужбовця, зробити запис у другому примірнику опису документів і предметів особистих речей засудженого та завірити його гербовою печаткою;

– прийняти за відомістю на тимчасове зберігання зброю та боєприпаси конвою, забезпечити їх зберігання в кімнаті для зберігання зброї в будинку (приміщенні) органу управління Служби правопорядку в гарнізоні, організувати розміщення та відпочинок особового складу конвою, а за потреби – миття в лазні із заміною натільної білизни;

– повідомити (у день прийняття) начальника Служби правопорядку – начальника Головного управління Служби правопорядку, командира військової частини, з якої прибув засуджений до арешту військовослужбовець, та командира підрозділу Служби правопорядку, з якого прибув конвой, про прийняття зазначеного військовослужбовця та про вибуття конвою в зворотному напрямку.

ІМЕННИЙ СПИСОК ЗААРЕШТОВАНИХ

Примітка. Після здачі заарештованих начальник попередньої чергової зміни робить у списку начальника нової чергової зміни запис: “Такого-то дня, місяця, року, у таку й таку годину здав стільки-то заарештованих” і ставить свій підпис. Начальник нової чергової зміни також розписується під цим записом.

10. Позначку в записці про арешт щодо наявності речей військовослужбовців, направлених на гауптвахту, робить начальник гауптвахти, він же ставить свій підпис.

Перелік вилучених і прийнятих речей, предметів, документів і суму грошей начальник гауптвахти заносить до книги заарештованих у присутності заарештованого й видає йому розписку про їх прийняття, після чого відсилає заарештованого із запискою про арешт до начальника чергової зміни для поміщення його в камеру.

Коли заарештованого приймає начальник чергової зміни, він видає заарештованому розписку про відібрані в нього речі. Записку про арешт і речі з їх описом подає начальникові гауптвахти.

КНИГА ОБЛІКУ ЗААРЕШТОВАНИХ _______ р.

1. N п/п

2. Посада, військове звання, прізвище, ім’я та по батькові

3. З якої військової частини військовослужбовець

4. Ким заарештований

5. Причина арешту

6. На який строк заарештований, у якій камері його тримають

7. Прийняті речі, документи і гроші

8. Час взяття під арешт

9. Коли закінчується строк арешту

10. Позначка про час медогляду й миття в лазні

11. Позначка про звільнення

12. Підпис заарештованого про одержані речі, документи й гроші під час звільнення.

11. Начальник гауптвахти залишає в себе записку про арешт і видає конвойному (супровідникові) розписку про прийняття заарештованого, яку здають особі, що відправила заарештованого на гауптвахту.

РОЗПИСКА ПРО ПРИЙНЯТТЯ ЗААРЕШТОВАНОГО

12. Порядок і умови утримання військовослужбовців, заарештованих в адміністративному порядку, визначаються наказом Міністерства оборони України.

{ Пункт 12 в редакції Закону N 158-VIII ( 158-19 ) від 05.02.2015 }

13. Заарештовані зобов’язані точно додержуватися правил, встановлених на гауптвахті. На заарештованих, які не виконують встановлених правил внутрішнього розпорядку на гауптвахті або дозволяють собі порушувати військову дисципліну, накладаються дисциплінарні стягнення начальником органу управління Служби правопорядку в гарнізоні. Розпорядженням начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні такі заарештовані можуть бути переведені в одиночні камери, про що начальник гауптвахти робить необхідну позначку в записці про арешт.

Арешт військовослужбовців, що накладається на гауптвахті, оформляють повторною запискою про арешт. У такому разі безперервний строк перебування на гауптвахті військовослужбовця не може перевищувати 20 діб.

14. Розпорядок дня на гауптвахті Служби правопорядку встановлює начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні.

Солдатів (матросів), які утримуються на гауптвахті в загальних камерах, залучають до занять із стройової підготовки, до вивчення статутів Збройних Сил України і до робіт на військових об’єктах у межах гарнізону, визначених начальником органу управління Служби правопорядку в гарнізоні. Тривалість робіт – до 8 годин на добу.

З тими із заарештованих військовослужбовців, кого не залучено до роботи, щодня проводять 8-годинні заняття. На час занять їм видають ремені.

Військовослужбовців, яких тримають в одиночних камерах, до роботи та занять не залучають.

Ранковий огляд і вечірню перевірку наявності заарештованих проводять у камерах начальник чергової зміни або його помічник за іменним списком.

Тривалість сну для заарештованих передбачено 8 годин на добу в нічний час. Спати або лежати вдень заарештованим заборонено. Після підйому нари прибирають, відкидні нари беруть на замок.

15. Протягом доби, за винятком часу, передбаченого для виконання робіт (занять) і прогулянок, заарештовані перебувають у зачинених на замок камерах.

Замки для всіх камер повинні бути однаковими та замикатись одним ключем. Два такі ключі повинні зберігатися в чергового органу управління Служби правопорядку в гарнізоні, начальника чергової зміни й один – у начальника гауптвахти.

16. Заарештовані, перебуваючи в камері, мають натільну білизну, повсякденну форму одягу та взуття. Решту предметів зберігають поза камерами згідно з порядком, установленим на гауптвахті. На час сну заарештованим видаються матраци, простирадла, ковдри та подушки з верхніми наволочками.

17. У загальних камерах із числа заарештованих призначають старших камер – відповідальних за чистоту і порядок. Вони зобов’язані шикувати заарештованих для ранкового огляду, для перерахування під час зміни чергової зміни, для вечірньої перевірки наявності заарештованих, а також стежити, щоб заарештовані вчасно лягали спати, не псували стін і вікон, не робили написів на стінах, нарах і не вимикали освітлення.

18. Військовослужбовців, які утримуються на гауптвахті (крім тих, хто залучався до робіт та занять на свіжому повітрі не менше однієї години), виводять на прогулянку на свіже повітря один раз на добу тривалістю одна година в супроводі вивідних.

Заарештованих солдатів (матросів) виводять окремо від сержантів (старшин).

Для ранкового і вечірнього туалету заарештованих виводять із камер у супроводі вивідних: тих, кого тримають у загальних камерах, – усім складом камер, а тих, хто перебуває в одиночних камерах, – по одному, почергово. Для справляння природних потреб заарештованих виводять у супроводі вивідного по одному або групами до 5 осіб, а тих, хто перебуває в одиночних камерах, – по одному.

Виклик вивідного – через чатового.

19. Під час виведення заарештованих у межах гауптвахти ремені їм не видають. Для переміщення поза гауптвахтою (до лазні, до лікувальних закладів) заарештовані мають бути одягнені за формою.

Заарештовані, рухаючись поза гауптвахтою, ходять строєм, групами не більш як по 15 осіб у супроводі одного конвойного.

Заарештовані сержанти (старшини) для переміщення поза гауптвахтою пересуваються строєм, у супроводі помічника начальника чергової зміни (вивідного – з числа сержантів).

Для відправлення заарештованих за межі гауптвахти Служби правопорядку за наказом начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні виділяється транспортний засіб.

20. Конвойних для супроводу заарештованих поза гауптвахтою (на роботи, в лазню тощо) призначають із складу чергової зміни. У разі неможливості призначення таких конвойних розпорядженням начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні призначається додатковий наряд.

21. Під час виконання заарештованими робіт конвойний повинен:

– не допускати виконання робіт одночасно в кількох місцях, якщо охорона та стеження за заарештованими внаслідок цього ускладнюються;

– стежити, щоб під час роботи або перерви заарештовані не спілкувалися із сторонніми особами, не курили та не залишали місця роботи;

– одержати після закінчення роботи довідку від особи, у розпорядженні якої перебували заарештовані, про виконання роботи та її якість;

– доповісти після повернення на гауптвахту начальникові гауптвахти про поведінку заарештованих і подати довідку про виконання робіт.

22. Заарештовані мають митися в лазні раз на тиждень у дні й години, визначені начальником органу управління Служби правопорядку в гарнізоні. У ці самі дні проводять медичний огляд заарештованих.

Хворі заарештовані, відправлені до лікувальних закладів, після одужання в разі не закінчення строку арешту повертаються в супроводі конвою до гауптвахти Служби правопорядку.

Заарештовані, яких тримають на гауптвахті, мають бути завжди охайно підстрижені й поголені. Порядок стрижки й гоління заарештованих визначає начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні.

23. Заарештованих забезпечують харчуванням за нормою основного солдатського пайка.

Зарахування заарештованих на харчування на гауптвахті проводиться за продовольчими атестатами, а тимчасово затриманих – у порядку, визначеному наказом начальника гарнізону.

Заарештовані харчуються в камерах або в їдальні гауптвахти.

У їдальні їжу видають у різний час: окремо для солдатів (матросів), окремо для сержантів (старшин).

Заарештовані, яких тримають в одиночних камерах, і тимчасово затримані військовослужбовці харчуються тільки в камерах.

24. Щоденне й загальне (раз на тиждень) прибирання камер, туалетів, а також миття (натирання) підлоги та опалення печей на гауптвахті проводять заарештовані під наглядом помічника начальника чергової зміни.

Камери провітрюють щодня в той самий час, коли заарештовані перебувають на прогулянці або на заняттях.

Дезінфекцію приміщень гауптвахти й туалетів проводять раз на тиждень. Камери, коридори й туалети мають освітлюватися з настанням сутінок. На час сну в камерах має бути чергове освітлення.

25. Заарештованим на час перебування під арештом заборонено розмовляти через вікно, галасувати, співати, грати на музичних інструментах, порушувати порядок у камерах, приймати передачі від будь-яких осіб.

Заарештованим дозволено читати газети, військові статути, військову літературу та прослуховувати радіопередачі. На кожній гауптвахті має бути достатня кількість військових статутів та військової літератури. Гауптвахту щоденно забезпечують свіжими газетами.

Видає заарештованим літературу й газети начальник чергової зміни.

Тримання на гауптвахті військовослужбовців, заарештованих за рішенням суду, затриманих правоохоронними органами

26. Військовослужбовців, заарештованих за рішенням суду, тримають на гауптвахті окремо від затриманих правоохоронними органами.

На час сну заарештованим видають матраци, простирадла, ковдри та подушки з верхніми наволочками. Дозволяють курити у відведених для цього місцях.

Усі інші вимоги щодо них застосовують такі самі, як і до військовослужбовців, заарештованих у дисциплінарному порядку.

Побачення з ними надають лише з дозволу суду або органу досудового розслідування за спеціальними ордерами на побачення. { Абзац четвертий пункту 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 245-VII ( 245-18 ) від 16.05.2013 }

26-1. Порядок і умови відбування арешту засудженими військовослужбовцями визначаються Кримінально-виконавчим кодексом України ( 1129-15 ).

{ Додаток 12 доповнено пунктом 26-1 згідно із Законом N 487-IV ( 487-15 ) від 06.02.2003; із змінами, внесеними згідно із Законом N 245-VII ( 245-18 ) від 16.05.2013 }

27. Порядок тримання та охорони на гауптвахті і під час переміщення поза гауптвахтою військовослужбовців, заарештованих за рішенням суду, затриманих правоохоронними органами, встановлює начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні за погодженням із відповідним прокурором. { Абзац перший пункту 27 в редакції Закону N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }

Перевезення заарештованих до місця відбуття покарання здійснюється залізничним транспортом (окреме купе) або спеціально обладнаним автомобілем.

Відповідні прокурори з метою здійснення нагляду за додержанням законів, а також слідчі при здійсненні досудового розслідування за пред’явленням посвідчення особи допускаються у будь-який час на гарнізонну гауптвахту черговим варт із повідомленням військовому комендантові, а на військову гауптвахту – черговим частини із повідомленням командирові військової частини. { Абзац третій пункту 27 в редакції Закону N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012; із змінами, внесеними згідно із Законом N 1697-VII ( 1697-18 ) від 14.10.2014 }

Тримання на гауптвахті Служби правопорядку військовослужбовців, які за обвинувальним вироком засуджені до арешту з відбуттям кримінального покарання на гауптвахті

28. Підставою для тримання на гауптвахті Служби правопорядку засуджених до арешту військовослужбовців є обвинувальний вирок суду, який набрав законної сили.

Контроль за додержанням законності та порядку утримання засуджених до арешту військовослужбовців здійснює начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні. Начальником чергової зміни на гауптвахті Служби правопорядку, де утримуються засуджені військовослужбовці, призначається офіцер (прапорщик).

Засуджені військовослужбовці відбувають строк покарання на одній гауптвахті Служби правопорядку. Переведення засудженого з однієї гауптвахти (камери) Служби правопорядку до іншої допускається в разі його хвороби або для забезпечення його особистої безпеки, а також за інших виняткових обставин, що перешкоджають подальшому перебуванню засудженого в даній гауптвахті (камері). Переведення засуджених у межах однієї гауптвахти Служби правопорядку здійснюється за письмовим розпорядженням начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні, переведення до іншої гауптвахти Служби правопорядку – за рішенням начальника Служби правопорядку – начальника Головного управління Служби правопорядку за поданням начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні.

Супровід, конвоювання та охорона засуджених під час прогулянки, приймання їжі, ранкових та вечірніх заходів, медичного огляду, миття в лазні здійснюється вивідними в присутності начальника чергової зміни або його помічника.

29. Засуджені військовослужбовці несуть відповідальність і користуються правами, встановленими законодавством, з обмеженнями, що передбачені для цієї категорії засуджених, а також випливають з вироку суду та встановлені Кримінально-виконавчим кодексом України ( 1129-15 ) для відбування покарання даного виду.

30. Засуджені військовослужбовці мають право:

– на щоденну прогулянку тривалістю одна година;

– на восьмигодинний сон у нічний час;

– мати при собі і зберігати в камері особисті предмети і речі, перелік яких визначено інструкцією та правилами внутрішнього порядку на гауптвахті Служби правопорядку;

– одержувати і відправляти листи без обмеження їх кількості;

– в індивідуальному порядку відправляти релігійні обряди, користуватися релігійною літературою;

– звертатися з пропозиціями, заявами і скаргами до органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, громадських організацій, а також до посадових осіб;

– користуватися настільними іграми;

– слухати радіо;

– користуватися книгами, журналами і газетами, які є в наявності на гауптвахті Служби правопорядку;

– на побачення із захисником для одержання правової допомоги в установленому законодавством порядку.

У разі виникнення надзвичайних обставин (за наявності технічних можливостей та дозволу начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні) засудженим військовослужбовцям може бути надано право платної телефонної розмови з близькими родичами.

31. Засуджені військовослужбовці зобов’язані:

– бути ввічливими у стосунках між собою та з військовими службовими особами Служби правопорядку і чергової зміни;

– додержуватися розпорядку, встановленого на гауптвахті Служби правопорядку, виконувати законні вимоги начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні, військових службових осіб органу управління Служби правопорядку в гарнізоні та чергової зміни;

– дотримуватися санітарно-гігієнічних правил, мати охайний зовнішній вигляд, підтримувати чистоту в камерах, чергувати в них згідно з графіком;

– дбайливо ставитися до інвентарю, обладнання та іншого державного майна;

– на прогулянці дотримуватися встановлених на цей час правил поведінки;

– при відвідуванні приміщень, де утримуються засуджені, посадовими особами правоохоронних органів, Служби правопорядку, начальником чергової зміни та його помічником додержуватися правил поведінки, військового вітання та ввічливості, визначених для військовослужбовців.

32. Засудженим військовослужбовцям забороняється:

– установлювати зв’язки з особами, які утримуються в інших камерах;

– зберігати та користуватися засобами мобільного зв’язку;

– придбавати, виготовляти, вживати і зберігати предмети, вироби і речовини, зберігання яких не визначене відповідними інструкціями;

– продавати, дарувати чи відчужувати іншим шляхом предмети, вироби і речовини, що перебувають в особистому користуванні;

– грати в настільні та інші ігри з метою отримання матеріальної або іншої користі;

– наносити собі або іншим військовослужбовцям татуювання;

– завішувати чи міняти спальні місця без дозволу військових службових осіб органу управління Служби правопорядку в гарнізоні та варти, затуляти оглядове віконце;

– одержувати грошові перекази, а також посилки (передачі) і бандеролі, за винятком посилок (передач), що містять предмети форми одягу за сезоном, туалету, письмове приладдя та необхідні для лікування медичні препарати.

33. Засуджених розміщують у камерах з дотриманням таких умов:

– військовослужбовці-жінки – окремо від військовослужбовців-чоловіків;

– засуджені військовослужбовці із числа офіцерського складу – окремо від інших категорій військовослужбовців;

– засуджені військовослужбовці, які мають звання прапорщиків (мічманів), сержантів (старшин), – окремо від військовослужбовців рядового складу;

– засуджені військовослужбовці, які проходять службу за призовом, – окремо від засуджених військовослужбовців, які проходять службу за контрактом;

– засуджені військовослужбовці, яких уперше притягнуто до кримінальної відповідальності, – окремо від засуджених, які раніше притягувалися до кримінальної відповідальності;

– засуджені військовослужбовці, які раніше працювали в правоохоронних органах (правоохоронному формуванні), органах юстиції та суді, – окремо від інших засуджених військовослужбовців.

У разі потреби та з метою захисту засудженого військовослужбовця від можливих посягань на його життя з боку іншого засудженого чи запобігання вчиненню ним нового злочину або за наявності медичного висновку за мотивованим рішенням начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні його можуть тримати в одиночній камері.

Під час розміщення засуджених у камерах враховуються рекомендації заступника начальника гарнізону з виховної роботи.

34. Засуджені тримаються на гауптвахтах Служби правопорядку в окремих камерах по 2-5 осіб у кожній за категоріями військовослужбовців, при цьому на одного засудженого відводиться площа з розрахунку не менш як 2,5 кв. м, об’єм повітря має бути 9-12 куб. м на одну особу. Вікна камер на гауптвахті Служби правопорядку повинні бути завширшки 0,5 м і заввишки 0,9 м та обладнані зсередини металевими ґратами, звареними між собою, які унеможливлюють доступ до скла. Температура в камерах повинна бути не нижче 18 градусів.

Підлога в камерах будується на бетонній основі та покривається дошками, стіни штукатуряться цементною сумішшю і біляться.

Двері камер повинні бути завтовшки не менш як 6 см, зсередини оббиватися металом і укріплюватися металевими кутиками по всьому периметру. Для нагляду за засудженими в центрі дверей на висоті 1,4-1,5 м обладнується отвір. Для передачі засудженим їжі, книжок тощо в середній частині дверей на висоті 95 см від підлоги обладнується кватирка розміром 18 см на 22 см. Дверцята кватирки повинні відкриватися в бік коридору та забезпечуються замком.

Усі вікна та двері камер обладнуються автономною сигналізацією, яка виводиться на пульт начальника чергової зміни. Двері камер забезпечуються механічними та електромеханічними замками.

Електропроводка в камерах монтується таким чином, щоб унеможливити доступ до неї засуджених. Електролампочки загального освітлення встановлюються в нішах на стелі, а нічного освітлення – у нішах над дверима. Світильники захищаються від можливого їх пошкодження ґратами. Вимикачі освітлення камер установлюються поза камерою в коридорі.

Камери, де утримуються засуджені військовослужбовці, радіофікуються.

Час радіотрансляції визначається розпорядком дня на гауптвахті.

35. Із числа засуджених призначають старших камер – відповідальних за чистоту і порядок. Вони зобов’язані шикувати засуджених для ранкового огляду, для перерахування під час зміни чергової зміни, для вечірньої перевірки, а також стежити, щоб засуджені вчасно лягали спати, не псували приміщення, не робили написів на стінах та індивідуальних спальних місцях, не вимикали освітлення.

36. Начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні має право залучати засуджених військовослужбовців до робіт з господарського обслуговування та благоустрою будинку (приміщення) органу управління Служби правопорядку в гарнізоні не більш як на дві години на день.

Засуджені військовослужбовці виводяться на роботу за категоріями під наглядом вивідного, який під час роботи забезпечує ізоляцію від контакту з іншими засудженими військовослужбовцями.

37. Військовослужбовці отримують для відбування покарання польову форму одягу, а саме:

– кашкет камуфльований літній – один;

– шапку-вушанку – одну;

– костюм камуфльований польовий – один комплект;

– куртку утеплену камуфльовану – одну;

– білизну натільну (за сезоном) – два комплекти;

– білизну теплу – два комплекти;

– шкарпетки літні (або онучі) – три пари;

– шкарпетки зимові (або онучі) – дві пари;

– черевики з високими берцями – одну пару;

– тапочки – одну пару;

– ремінь до штанів – один;

– ремінь поясний – один.

Строк носіння обмундирування (крім польового та білизни) призупиняється від дня набрання законної сили вироком суду.

Засудженим військовослужбовцям надається індивідуальне спальне місце (ліжко або нари, що не відкидаються та не замикаються на ключ) і видаються:

– матрац ватяний – один;

– ковдра – одна;

– подушка ватяна – одна;

– простирадло – два;

– наволочка – одна;

– рушники для обличчя та ніг – по одному.

Спати та лежати вдень засудженим забороняється (у виняткових випадках дозволяється за рішенням начальника гауптвахти).

Після підйому ліжко охайно заправляється.

Миття в лазні засуджених військовослужбовців і прання білизни здійснюється щотижня з одночасною заміною комплекту натільної і постільної білизни за рахунок коштів Міністерства оборони України.

Мило для туалетних потреб видається безкоштовно згідно з діючими нормами.

38. Засуджені військовослужбовці утримуються в польовій формі одягу протягом усього строку покарання. Заміна і прання форми здійснюються за потребою.

39. Засуджені військовослужбовці забезпечуються триразовим гарячим харчуванням за нормами, що визначає Кабінет Міністрів України.

Засуджені військовослужбовці приймають їжу в камерах або в їдальні при гауптвахті. В їдальні їжа видається в різний час: окремо для солдатів (матросів), окремо для сержантів (старшин) і окремо для прапорщиків (мічманів) та офіцерів.

Засуджені військовослужбовці, які утримуються в одиночній камері, одержують їжу в камері.

40. Для ранкового і вечірнього туалету засуджених військовослужбовців виводять з камер у супроводі вивідних та начальника чергової зміни (його помічника): тих, хто утримується в загальних камерах, – у складі всієї камери, а тих, хто перебуває в одиночних камерах, – по одному, почергово. Для справляння природних потреб заарештованих виводять у супроводі вивідного та начальника чергової зміни (його помічника) по одному або групами до 5 осіб, а тих, хто перебуває в одиночних камерах, – по одному. Виклик вивідного та начальника чергової зміни (його помічника) здійснюється через чатового.

41. Медичне обслуговування здійснюється в порядку, встановленому для осіб, які відбувають покарання у вигляді позбавлення волі.

42. Соціально-психологічна робота із засудженими військовослужбовцями спрямована на усвідомлення ними провини за вчинений злочин, формування і збереження навичок військової служби, нейтралізацію негативного впливу на них умов ізоляції, профілактику та відвернення агресивної поведінки щодо військових службових осіб Служби правопорядку та чергової зміни, інших засуджених військовослужбовців та себе.

Основними формами соціально-психологічної та виховної роботи із засудженими військовослужбовцями є:

– індивідуальна робота;

– гуманітарна та культурно-виховна робота;

– правове виховання.

Індивідуальна робота проводиться військовими службовими особами органу управління Служби правопорядку в гарнізоні та офіцерами з виховної роботи гарнізону на підставі вивчення особи кожного засудженого з урахуванням вчиненого ним злочину, посади, військового звання, сімейного стану, фаху та інших обставин, що характеризують засудженого.

Гуманітарна та культурно-виховна робота проводиться два рази на тиждень у час, відведений розкладом занять, з метою формування високих морально-психологічних якостей, уміння розбиратися в політичній ситуації, участі у житті держави та її Збройних Сил.

Правове виховання є однією із форм виховної роботи з боку військових службових осіб Служби правопорядку, спрямованої на формування у засуджених правової культури, поваги до закону і прагнення до його точного і неухильного виконання.

Організація соціально-психологічної та виховної роботи із засудженими військовослужбовцями безпосередньо покладається на заступника начальника гарнізону з виховної роботи.

43. Засудженим військовослужбовцям під час відбування арешту виплачується оклад за військове звання. Фінансовий орган, який забезпечує діяльність гауптвахти Служби правопорядку, зараховує ці кошти на особистий рахунок засудженого і на його прохання переводить поштовим переказом його родині.

44. За сумлінну поведінку і ставлення до військової служби до засуджених військовослужбовців можуть застосовуватися заходи заохочення у вигляді подяки, дострокового зняття раніше накладеного стягнення чи зарахування часу відбування арешту до загального строку військової служби повністю або частково.

Під час відбування кримінального покарання засуджений військовослужбовець не може бути представлений до присвоєння чергового військового звання, призначений на вищу посаду, переведений на нове місце служби, звільнений з військової служби, крім випадку визнання його непридатним до військової служби за станом здоров’я.

За порушення порядку відбування покарання до засуджених військовослужбовців можуть застосовуватися заходи впливу у вигляді догани чи переведення в одиночну камеру на строк до десяти діб.

Правом застосування заходу заохочення у вигляді зарахування часу відбування арешту до загального строку військової служби користується за поданням начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні, де відбував кримінальне покарання військовослужбовець, начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні, де проходить службу військовослужбовець. Правом застосування інших заходів заохочення і стягнення користується начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні, де відбуває кримінальне покарання військовослужбовець, та начальник гарнізону, з якого прибув військовослужбовець.

45. Засуджені військовослужбовці несуть матеріальну відповідальність за завдані ними збитки відповідно до законодавства.

46. Фізичний вплив, спеціальні засоби та зброя застосовуються до засуджених військовослужбовців особовим складом чергової зміни та військовими службовими особами органу управління Служби правопорядку в гарнізоні відповідно до законодавства, про що начальник чергової зміни і військові службові особи органу управління Служби правопорядку в гарнізоні негайно доповідають начальнику органу управління Служби правопорядку в гарнізоні та повідомляють відповідного прокурора. При втечі військовослужбовців-жінок зброя не застосовується.

{ Пункт 46 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5288-VI ( 5288-17 ) від 18.09.2012 }

Звільнення заарештованих із гауптвахти

47. Заарештованих у дисциплінарному порядку звільняє після закінчення строку арешту начальник гауптвахти. У разі смерті або тяжкої хвороби рідних заарештованого, а також за будь-якого стихійного лиха, що зазнала його сім’я, військовослужбовця можуть звільнити до закінчення строку арешту за наказом начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні.

48. Військовослужбовців, заарештованих за рішенням суду і затриманих правоохоронними органами, звільняє начальник гауптвахти на підставі рішення суду або відповідно правоохоронного органу.

Військовослужбовців, які за обвинувальним вироком суду засуджені до арешту з відбуттям кримінального покарання на гауптвахті Служби правопорядку, звільняє начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні або його заступник у присутності начальника гауптвахти Служби правопорядку. Після отримання від начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні посвідчення про відрядження, військових перевізних документів, коштів на проїзд та харчування військовослужбовці у визначений строк повертаються до своїх військових частин. Про дату повернення військовослужбовця до військової частини командир (начальник) сповіщає телеграмою начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні, де відбував покарання військовослужбовець.

Військовослужбовців, яких незаконно тримають на гауптвахті, звільняють на вимогу відповідного прокурора. { Абзац третій пункту 48 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5288-VI ( 5288-17 ) від 18.09.2012 }

49. Для звільнення заарештованого з гауптвахти начальник гауптвахти напередодні закінчення строку арешту надсилає начальникові чергової зміни записку про звільнення заарештованого й повідомляє командирові підрозділу (військової частини) про час звільнення заарештованого для надсилання за ним представника.

Начальник чергової зміни, одержавши записку про звільнення, звільняє заарештованого в строк, зазначений у записці, й відправляє його до начальника гауптвахти.

Начальник гауптвахти робить у книзі обліку заарештованих і в іменному списку заарештованих позначки про час звільнення заарештованого й видає йому під розписку у книзі особисті речі, гроші й документи, а також записку про арешт з позначкою про звільнення для подання її командирові підрозділу.

Раніше видану заарештованому розписку про прийняття на зберігання речей, грошей і документів знищують.

Записку про звільнення начальник чергової зміни подає в порядку підпорядкованості разом із постовою відомістю.

Обладнання гауптвахти

50. Гауптвахта Служби правопорядку має приміщення для перебування заарештованих солдатів (матросів), сержантів (старшин) і окремі приміщення в органі управління Служби правопорядку в гарнізоні. У разі розміщення гауптвахти в одному будинку із черговою зміною підрозділу охорони Служби правопорядку прохід заарештованих через приміщення Служби правопорядку не допускається.

51. На гауптвахті Служби правопорядку мають бути:

– загальні камери для заарештованих солдатів (матросів);

– загальні камери для заарештованих сержантів (старшин);

– одиночні камери;

– загальні й одиночні камери для солдатів (матросів) і сержантів (старшин), стосовно яких здійснюється кримінальне провадження; { Абзац п’ятий пункту 51 із змінами, внесеними згідно із Законом N 245-VII ( 245-18 ) від 16.05.2013 }

– камери для військовослужбовців, які за обвинувальним вироком засуджені до арешту з відбуттям кримінального покарання на гауптвахті Служби правопорядку;

– загальні камери для засуджених солдатів (матросів), сержантів (старшин).

В одиночних камерах мають бути нари, які зачиняються на стіл, табурет і плювальниця.

У загальних камерах мають бути нари, столи, лави (табурети), баки з питною водою, обладнані фонтанчиками, і плювальниці.

52. Крім камер для заарештованих, гауптвахта Служби правопорядку має такі приміщення:

– окремі камери для допиту заарештованих і осіб, затриманих правоохоронними органами;

– приміщення чергової зміни охорони (якщо воно не розташоване в будинку (приміщенні) органу управління Служби правопорядку в гарнізоні);

– кімнату для роботи штатного складу гауптвахти;

– кухню для підігрівання або приготування їжі заарештованим з необхідними підсобними приміщеннями;

– їдальню;

– комірчину, обладнану стелажами (вішалками) для зберігання речей заарештованих;

– кімнату для вмивання;

– внутрішні або зовнішні туалети.

53. У кімнаті начальника гауптвахти мають бути стіл, два-три стільці (табурети), ліжко, вішалка, а також вогнетривкий сейф (металева шафа) або оббитий металом і прикріплений до підлоги чи до стіни ящик для документів, грошей і цінних речей, прийнятих від заарештованих на зберігання.

54. Двері та вікна у камерах заарештованих і місцях загального користування (у кімнатах для вмивання, туалетах) обладнуються металевими гратами. Двері камер обладнують оглядовими вікнами. В коридорах гауптвахти мають бути шафи, які зачиняються на замки, для туалетних речей і приладдя для чищення взуття, а також для курток і головних уборів. Ключі від шаф зберігаються у начальника чергової зміни. Гауптвахту обладнують радіоточками для прослуховування радіопередач.

55. У кожній гауптвахті має бути двір для прогулянок заарештованих і місце для проведення занять з стройової підготовки. Двір огороджують щільним парканом заввишки не менш як 2 метри.

56. Вхідні двері у приміщення гауптвахти, двері (у разі потреби й вікна) камер, вихід у двір для прогулянок обладнують автономною сигналізацією, яку виводять на пульт начальника чергової зміни.

57. Особливості обладнання приміщень гауптвахти, де тримаються військовослужбовці, засуджені до арешту, визначаються нормативно-правовими актами Міністерства оборони України. ( Додаток доповнено пунктом 38 згідно із Законом N 487-IV ( 487-15 ) від 06.02.2003, із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Додаток N 13 до Статуту гарнізонної та вартової служб (стаття 234)

ПОЛОЖЕННЯ ЗБРОЇ У ЧАТОВОГО НА ПОСТУ (Малюнки відсутні)

Додаток 14 до Статуту гарнізонної та вартової служб (стаття 107)

ВАРТОВА ФОРМА ОДЯГУ

1. Вартову форму одягу складає: польова утеплена куртка (куртка утеплена або кожух); комплект чистого й непошкодженого обмундирування; взуття; головний убір; пояс; сумка для магазинів.

Як постовий одяг застосовують: для зимового часу – кожух і валянки, для літнього – брезентовий плащ із капюшоном або плащ-намет чи плащ-накидку.

Постовий одяг, крім кожуха, отримують із двох комплектів на кожний пост, один з яких зберігають у вартовому приміщенні. Крім того, у вартовому приміщенні мають бути брезентові плащі або плащ-намети, плащ-накидки для начальника варти, його помічників і розвідних.

2. У літній час варти прибувають до місця розводу з польовими утепленими куртками (куртками утепленими), крім офіцерів, прапорщиків і мічманів, а за температури повітря нижче +10 (град.) С, холодного вітру та дощів – у польових утеплених куртках (куртках утеплених), одягнених у рукави. У спеку за вказівкою військового коменданта гарнізону (начальника штабу військової частини) варти можуть з’являтися на розвід без польових утеплених курток (курток утеплених).

Порядок носіння польової утепленої куртки (куртки утепленої) може бути змінений під час розводу черговим варт (військової частини), а під час прямування варти після розводу до місця свого призначення та під час несення вартової служби – начальником варти.

3. У літній час при холодному вітрі й дощі зміни вирушають на пости в польових утеплених куртках (куртках утеплених), одягнених в рукави. За температури повітря вище +15 (град.) С у затінку змінам дозволено залишати польові утеплені куртки (куртки утеплені) на вішалці у вартовому приміщенні.

4. Постовий кожух одягають і скидають лише під час зміни на посту.

5. У разі негоди зміни виходять на пости в плащах (плащ-наметах, плащ-накидках).

Плащі (плащ-намети, плащ-накидки) на постах чатові скидають (одягають) у разі потреби.

Валянки взувають у вартовому приміщенні.

Кожухи й валянки дозволено носити за температури нижче -5 (град.) С і при холодному вітрі.

6. Кожух одягають поверх польової утепленої куртки (куртки утепленої), а плащ (плащ-намет, плащ-накидку) – поверх польової утепленої куртки (куртки утепленої) або кітеля.

Скинуті кожухи й плащі (плащ-намети, плащ-накидки) вішають під грибком (на спостережній вишці).

7. Чатові всередині опалюваних приміщень за температури не нижче +18 (град.) С мають бути завжди без польових утеплених курток (курток утеплених). На час перебування на постах польові утеплені куртки (куртки утеплені) вішають на вішалку або в шафу.

8. Плащі (плащ-намети, плащ-накидки) та валянки після повернення з постів скидають і просушують.

Додаток 15 до Статуту гарнізонної та вартової служб (стаття 251)

РОЗПІЗНАВАЛЬНІ СИГНАЛЬНІ ВОГНІ НА ТРАНСПОРТНОМУ АВТОМОБІЛІ ВАРТИ

Розпізнавальні сигнальні вогні служать для визначення належності автомобіля варті.

Розпізнавальні сигнальні вогні встановлюють на даху кабіни автомобіля стаціонарно (на штатних автомобілях) або тимчасово (на час перебування автомобіля в розпорядженні варти).

В іншому випадку розпізнавальні сигнальні вогні монтують на спеціальній панелі, яку кріплять на кабіні автомобіля, а пульт управління вогнями влаштовують у кабіні.

Панель із вогнями монтує водій транспортного автомобіля, віднаряджений у варту.

Один-два комплекти розпізнавальних вогнів та інструкцію з їх монтування зберігають у місці, визначеному військовим комендантом (начальником штабу військової частини).

Додаток 16 до Статуту гарнізонної та вартової служб (стаття 261)

ЖУРНАЛ обліку роботи технічних засобів охорони варти N _______

Примітка. На цій сторінці під час передавання чергування робиться запис, наприклад: “За час чергування надійшло 5 сигналів тривоги від ТЗО. Показання лічильника “тривог” – 1010 (якщо він є на пульті). Чергування на посту ТЗО, документи та апаратура у справному стані згідно з описом, за винятком (зазначаються недоліки, якщо вони є)

здав: сержант =ІВАНЕНКО= (підпис)

прийняв: 02.01. о 18.26. сержант =ПЕТРЕНКО= (підпис)

Зміну дозволяю.

Начальник варти лейтенант =СИДОРЕНКО= (підпис)

Додаток 17 до Статуту гарнізонної та вартової служб (стаття 104)

ОХОРОНА ОБ’ЄКТІВ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ ВАРТОВИХ СОБАК

1. Вартових собак залучають для посилення охорони об’єктів і використовують, головним чином, уночі, як виняток – удень в умовах поганої видимості (дощ, туман тощо).

Постом вартового собаки називають спеціально обладнану ділянку місцевості, на яку виставляють вартового собаку для посилення охорони об’єкта.

2. Пости вартових собак встановлюються на найнебезпечніших підступах, не більш як за 80 метрів попереду від зовнішньої огорожі або між зовнішньою огорожею і першим рубежем, обладнаним технічними засобами охорони, з урахуванням можливості обстрілу місцевості перед собакою.

На пост виставляють тільки здорових собак. Перед розводом на пости собак необхідно за 1-2 години до цього нагодувати, перевірити справність шлейок, нашийників, повідків та ланцюгів, виявлені несправності усунути.

3. Розставляє собак на пости (знімає з постів) помічник начальника варти із служби вартових собак за розпорядженням начальника варти у супроводі помічника начальника варти або відповідного розвідного.

Ведуть собак вожаті вартових собак на повідках або ланцюгах, пристебнутих до нашийників, утримуючи собак поруч себе, причому кожен веде не більше двох собак, які мають бути в намордниках і в шлейках (намордник із собаки вожатий скидає і відстібає поводок від нашийника після перевірки обладнання поста і прикріплення вартового ланцюга до шлейки собаки).

4. Тривалість перебування собаки на посту не повинна перевищувати 12 годин на добу, а за температури -20 (град.) С й нижче – 6 годин, про що начальник варти робить запис у постовій відомості та в журналі наряду вартових собак.

5. Про розстановку, зняття й заміну собак на постах начальник варти записує в журналі наряду вартових собак і в постовій відомості.

6. Одержавши сигнал від чатового або почувши гавкання собаки, начальник варти для з’ясування обставин негайно направляє помічника начальника варти із служби вартових собак, розвідного цього поста та вожатого вартових собак на цей пост.

7. Порядок тримання і підготовки вартових собак, а також вказівки щодо обладнання постів вартових собак і порядок перевірки їх роботи на постах викладені в спеціальному положенні.

8. Помічник начальника варти із служби вартових собак призначається із старших вожатих вартових собак. Він відповідає за своєчасну розстановку собак на пости й несення служби вожатими вартових собак. Помічник начальника варти із служби вартових собак підпорядкований начальникові варти, він має бути присутній на розводі варт. Йому підпорядковані вожаті вартових собак, які входять до складу варти.

Помічник начальника варти із служби вартових собак зобов’язаний:

– точно знати розміщення постів вартових собак і керувати розстановкою собак на пости;

– перед відправленням вожатих із вартовими собаками на пости перевіряти знання вожатими своїх обов’язків і справність спорядження вартових собак;

– не рідше як один раз за час перебування вартових собак на постах перевіряти їх поведінку;

– вести журнал наряду вартових собак.

9. Вожатий вартових собак відповідає за належне тримання постів вартових собак і справність їхнього спорядження. Він підпорядковується начальникові варти та його помічникові із служби вартових собак і виконує тільки їх розпорядження.

Вожатий вартових собак зобов’язаний:

– знати чисельність та розміщення постів вартових собак і умови несення служби на них;

– знати вартових собак своєї зміни та їх поведінку на постах; перевіряти за наказом помічника начальника варти із служби вартових собак поведінку вартових собак на постах, а також стан постів;

– вживати заходів до негайного усунення виявлених на постах несправностей (обрив троса або ланцюга, заплутування собаки).

Додаток 18 до Статуту гарнізонної та вартової служб (стаття 84)

ПОРЯДОК ВІДНАРЯДЖЕННЯ ПОЧЕСНИХ ЕСКОРТІВ, ОРГАНІЗАЦІЇ ПОХОРОНУ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦІВ ТА УЧАСТІ В НЬОМУ ВІЙСЬКОВИХ ПІДРОЗДІЛІВ

1. Для поховання військовослужбовців споряджують почесний ескорт.

2. Почесний ескорт споряджують у складі відділення, взводу, роти. Почесний ескорт, призначений у складі взводу, роти, має бути з Державним Прапором України без чохла та з жалобною стрічкою.

3. Крім почесного ескорту, на поховання споряджають:

– оркестр (сигналіста та барабанщика);

– почесну варту біля труни;

– військовослужбовців для опускання труни у могилу (8-10 осіб).

4. Для перевезення труни з тілом покійного виділяють автомобіль або лафет гармати.

Для несення орденів і медалей на подушечках призначають по одній особі на кожну подушечку з орденом чи медалями.

Кожен орден прикріпляють до окремої подушечки. Медалі можуть прикріплятися по кілька на одній подушечці. Подушечки мають бути малинового кольору розміром 25 х 25 сантиметрів.

На віко труни кладуть головний убір.

5. Якщо військовослужбовця, що помер, ховають в іншому населеному пункті, труну з тілом покійного супроводжують почесний ескорт та оркестр до залізничного вокзалу, аеродрому, пристані або до межі міста.

6. Для супроводу труни з тілом покійного в дорозі до місця похорону розпорядженням командира військової частини, начальника гарнізону (військового комісара) призначають дві-чотири особи.

Про час прибуття труни з тілом покійного до пункту, де призначено похорон, а також до пунктів перевантаження з одного виду транспорту на інший військовий комендант або начальник відповідного гарнізону (військовий комісар) має бути оповіщений командиром військової частини (військовим комендантом гарнізону, військовим комісаром), де помер військовослужбовець, не пізніш як за добу.

Для зустрічі та супроводу труни з тілом покійного до місця поховання призначають почесний ескорт і наряд на поховання.

7. Про смерть військовослужбовця командир військової частини (військовий комендант гарнізону) зобов’язаний того самого дня повідомити найближчим родичам померлого, погодивши місце та час його поховання.

8. Військовий комендант гарнізону заздалегідь повідомляє командирові військової частини, від якої призначають почесний ескорт і наряд на поховання, про час і місце їх прибуття.

9. Час виставлення почесної варти біля труни з тілом покійного визначає начальник гарнізону або командир військової частини.

10. З почесної варти біля труни виставляють дві пари чатових. Одна пара чатових стає по обидва боки труни з тілом покійного за два кроки від труни в узголів’я, інша пара – в ногах. Пари чатових стають обличчям одна до одної. Чатові виструнчуються, тримаючи автомати в положенні “на груди” або карабіни в положенні “до ноги”.

Чатові мають пов’язку на лівому рукаві. Пов’язка має бути малинового кольору завширшки 10 сантиметрів, завдовжки 30-40 сантиметрів, уздовж з обох боків обшита стрічками чорного кольору завширшки 3 сантиметри.

Чатових біля труни змінюють кожні 15 хвилин. Команди для зміни не подають.

Під час проходження процесії та опускання труни з тілом покійного в могилу зміни чатових не проводять.

11. Для віддання почестей покійному можна виставляти почесних чатових із представників військових частин і громадських організацій. Вони стоять без головних уборів, з пов’язками поряд із чатовими почесної варти на відстані одного-двох кроків із зовнішнього від них боку, і їх змінюють кожні 3-5 хвилин.

12. Після прибуття до місця винесення труни почесний ескорт вишиковується в розгорнутий стрій фронтом до виходу, звідки мають винести труну з тілом покійного.

Оркестр (сигналіст та барабанщик) шикується за три кроки праворуч від ескорту.

13. Під час винесення труни з тілом покійного з приміщення попереду за три-п’ять кроків один за одним рухаються військовослужбовці з вінками, за ними на тих самих дистанціях – військовослужбовці з орденами й медалями покійного, а потім – військовослужбовці з труною, особи, які супроводжують покійного, та почесна варта.

14. При винесенні труни з тілом покійного начальник ескорту, не залишаючи свого місця в строю, подає команду “СТРУНКО” та прикладає руку до головного убору. Оркестр виконує жалобний марш, сигналіст та барабанщик – сигнал для поховання (додаток 5 до Стройового статуту).

Військовослужбовці, які перебувають поза строєм, прикладають руку до головного убору.

15. Процесія рухається в порядку, визначеному у пункті 14. За почесною вартою йдуть оркестр (сигналіст та барабанщик) і почесний ескорт.

Під час руху процесії оркестр із перервами виконує жалобний марш (сигналіст та барабанщик – сигнал для поховання).

Чатові почесної варти йдуть по обидва боки труни з автоматами в положенні “на груди”, з карабінами – в положенні “на плече”; при супроводі труни на автомобілі чатові в положенні сидячи тримають карабіни між колінами, а в положенні стоячи – “до ноги”.

16. За вказівкою начальника гарнізону біля місця винесення труни та на підході до місця поховання з обох боків шляху, яким рухається процесія, можуть бути вишикувані війська в пішому одношеренговому або двошеренговому строю.

17. Після прибуття до місця поховання оркестр (сигналіст та барабанщик) перестає грати жалобний марш. Почесний ескорт і оркестр (сигналіст та барабанщик) шикуються, якщо є місце, фронтом до могили.

Військовослужбовці з вінками, орденами й медалями, а також чатові почесної варти стають біля могили.

18. Перед опусканням труни з тілом покійного у могилу відкривають жалобний мітинг. Під час опускання труни в могилу схиляють Державний Прапор України, почесний ескорт виструнчується, оркестр виконує жалобний марш (сигналіст та барабанщик – сигнал для поховання). Призначений із складу почесного ескорту підрозділ (рота, взвод, відділення) салютує трьома залпами холостими патронами.

З першим залпом салюту оркестр виконує Державний Гімн України. Після виконання Гімну військовослужбовці, якщо є місце, проходять повз могилу маршем.

19. У разі кремації тіла покійного почесний ескорт вишиковується біля крематорію фронтом паралельно до напрямку руху похоронної процесії.

Оркестр (сигналіст та барабанщик) вишиковується за три кроки праворуч або ліворуч від ескорту. З наближенням похоронної процесії до крематорію оркестр виконує жалобний марш (сигналіст та барабанщик – сигнал для поховання).

Потім проводять жалобний мітинг.

Під час опускання труни з тілом покійного для кремації оркестр виконує жалобний марш (сигналіст та барабанщик – сигнал для поховання); призначений підрозділ салютує трьома залпами холостими патронами.

Після салюту оркестр виконує Державний Гімн України.

20. Після закінчення похорону ордени, медалі покійного та документи про його нагородження сім’я покійного залишає в себе.