Розділ 1 | Статут гарнізонної та вартової служб ЗСУ < Мобільна програма Патруль

Розділ 1. ВІЙСЬКОВІ СЛУЖБОВІ ОСОБИ ГАРНІЗОНУ, НАЧАЛЬНИК ОРГАНУ УПРАВЛІННЯ СЛУЖБИ ПРАВОПОРЯДКУ В ГАРНІЗОНІ ТА ЇХ ОБОВ’ЯЗКИ

( Назва розділу 1 частини I в редакції Закону N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Загальні положення

7. У кожному гарнізоні наказом командувача військ оперативного командування, а в місті Києві та містах розташування штабів видів Збройних Сил України наказом Міністра оборони України призначається начальник гарнізону. До призначення начальника гарнізону його обов’язки виконує старший за посадою командир (начальник), а при рівних посадах – старший за військовим званням.

У гарнізонах, де розташовані військові частини Військово-Морських Сил Збройних Сил України, наказом Командувача Військово-Морських Сил Збройних Сил України призначається старший морський начальник. { Частина друга статті 7 в редакції Закону N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом N 1414-VI ( 1414-17 ) від 02.06.2009 }

У разі розміщення у військовому містечку кількох військових частин Збройних Сил України наказом начальника гарнізону з командирів цих частин призначається старший військового містечка.

8. У гарнізонах за наявності в їх складі кількох військових частин Збройних Сил України із військових службових осіб, старших за відповідною посадою, наказом начальника гарнізону призначаються: ( Абзац перший частини першої статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

– заступник начальника гарнізону; ( Статтю 8 доповнено абзацом згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

– заступник начальника гарнізону з виховної роботи;

– заступник начальника гарнізону з тилу;

– помічник начальника гарнізону з правової роботи;

– начальник зв’язку гарнізону;

– начальник квартирно-експлуатаційної частини гарнізону;

– начальник фінансово-економічної служби гарнізону; ( Абзац восьмий статті 8 в редакції Закону N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

– начальник медичної служби гарнізону;

– начальник служби ветеринарної медицини гарнізону;

– начальник служби радіаційного, хімічного і біологічного захисту – начальник служби екологічної безпеки гарнізону;

– начальник служби пожежної безпеки гарнізону;

– військовий диригент гарнізону.

Начальником гарнізонної гауптвахти в установленому порядку призначається офіцер. Він одночасно є одним із помічників військового коменданта гарнізону.

Усі військові службові особи гарнізону виконують свої обов’язки за сумісництвом. ( Частина третя статті 8 в редакції Закону N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Вказівки військових службових осіб гарнізону з питань їх повноважень є обов’язковими для всього особового складу гарнізону. ( Частина четверта статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Керівництво гарнізонною і вартовою службами в гарнізонах, більшість яких складається з військових частин Військово-Морських Сил Збройних Сил України, здійснює Командувач Військово-Морських Сил Збройних Сил України. Перелік таких гарнізонів визначається Генеральним штабом Збройних Сил України. { Частина п’ята статті 8 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004, N 1414-VI ( 1414-17 ) від 02.06.2009 }

Начальник гарнізону

9. Начальник гарнізону відповідає за підтримання військової дисципліни, організацію несення гарнізонної та вартової служб, за виконання заходів з бойової та мобілізаційної готовності гарнізону, які пов’язані з виконанням загальногарнізонних заходів, забезпечення необхідних умов для повсякденного життя та підготовки військових частин Збройних Сил України, проведення гарнізонних заходів за їх участю, стан екологічної безпеки та пожежної безпеки гарнізону, взаємодію з представниками центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. ( Частина перша статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Він має право, у разі потреби, для виконання покладених на нього завдань залучати особовий склад і транспортні засоби військових частин гарнізону.

Начальник гарнізону з питань гарнізонної служби та служби гарнізонних варт підпорядкований командувачу військ оперативного командування і є прямим начальником з цих питань для всіх військовослужбовців гарнізону, у тому числі командирів з’єднань і військових частин, які входять до складу гарнізону, а також для старшого морського начальника.

Про вступ до виконання своїх обов’язків начальник гарнізону оголошує в наказі по гарнізону, доповідає командувачу військ оперативного командування та своєму безпосередньому начальникові, а також повідомляє про це відповідні органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.

Начальник гарнізону зобов’язаний:

– повсякденно керувати діяльністю військових службових осіб гарнізону; ( Абзац другий частини п’ятої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

– розробляти зусиллями підпорядкованого йому штабу та подавати на затвердження командувачу військ оперативного командування план приведення гарнізону в бойову готовність, план посилення охорони гарнізонних об’єктів, план пожежної безпеки гарнізону та розклад гарнізонних варт;

– організовувати охорону та оборону гарнізонних об’єктів, установлювати порядок допуску осіб, що прибули для розпечатування (запечатування) гарнізонних об’єктів, перевіряти не рідше одного разу на місяць несення служби гарнізонними вартами; ( Абзац четвертий частини п’ятої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

– щомісячно залучати посадових осіб гарнізону до перевірки стану служби військ і військової дисципліни всіх військових частин гарнізону згідно із затвердженим графіком, незалежно від їх підпорядкування, з виданням наказу по гарнізону;

– розміщувати частини, підрозділи, команди, які прибувають до гарнізону;

– визначати для військових частин гарнізону порядок користування навчальними об’єктами;

– розглядати й затверджувати плани загальногарнізонних заходів;

– підтримувати зв’язок з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, начальником органу управління Служби правопорядку в гарнізоні та погоджувати з ними питання, пов’язані з гарнізонною службою та проведенням спільних заходів; ( Абзац дев’ятий частини п’ятої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

( Абзац десятий частини п’ятої статті 9 виключено на підставі Закону N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

– керувати роботою квартирно-експлуатаційної частини гарнізону щодо розквартирування військових частин і затверджувати розподіл житлової площі в гарнізоні;

– щоквартально із залученням відповідного начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні аналізувати стан військової дисципліни, гарнізонної та вартової служб у гарнізоні і підбивати з командирами військових частин та їх заступниками (помічниками) з виховної роботи підсумки роботи, вживати заходів щодо попередження злочинів і надзвичайних подій, підвищення пильності і збереження державної таємниці; ( Абзац дванадцятий частини п’ятої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

– організовувати та проводити заходи з участю військ;

– організовувати пожежну безпеку в гарнізоні та спеціальну підготовку начальників служб пожежної безпеки військових частин, проводити не менш як двічі на рік відпрацювання плану пожежної безпеки гарнізону із залученням усіх сил і засобів гарнізону;

– забезпечувати додержання умов екологічної безпеки в гарнізоні;

– встановлювати час переходу військових частин гарнізону на літню чи зимову форму одягу;

– оголошувати початок і кінець опалювального періоду в гарнізоні;

– перевіряти в якому стані тримаються споруди, території військових містечок, військові цвинтарі, братські могили, військові пам’ятники та доглядати їх належним чином;

– організовувати додержання екологічних умов у гарнізоні;

– проводити особисто службове розслідування надзвичайних подій та правопорушень, які вчинили в межах гарнізону військовослужбовці, а в разі виявлення ознак злочину негайно повідомляти відповідного прокурора, начальника органу управління Служби правопорядку та орган, який проводить досудове розслідування, і передавати останньому всі матеріали; { Абзац частини п’ятої статті 9 в редакції Закону N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004; із змінами, внесеними згідно із Законами N 5288-VI ( 5288-17 ) від 18.09.2012, N 245-VII ( 245-18 ) від 16.05.2013 }

– сприяти військовим службовим особам Служби правопорядку у виконанні ними своїх завдань щодо виявлення причин, умов і обставин злочинів та інших правопорушень, вчинених у військових частинах і на військових об’єктах гарнізону; ( Абзац частини п’ятої статті 9 в редакції Закону N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

– вживати заходів до охорони військового транспорту, варта якого відсторонена від несення служби, до її заміни;

– організовувати конвоювання засуджених до місць відбування покарання; { Абзац двадцять третій частини п’ятої статті 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 245-VII ( 245-18 ) від 16.05.2013 }

– вести прийом військовослужбовців та членів їх сімей з особистих питань, приймати рішення стосовно заяв, скарг та інших звернень;

– виконувати інші обов’язки, визначені цим Статутом.

10. Начальник гарнізону зустрічає Президента України, Голову Верховної Ради України, Прем’єр-міністра України, Міністра оборони України, начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України, які прибули до гарнізону, відрекомендовується їм і супроводжує їх. Для зустрічі цих осіб почесна варта вишиковується за особливим розпорядженням тільки в гарнізонах, де розташовуються штаби видів Збройних Сил України, оперативних командувань. Крім того, він зустрічає заступників Міністра оборони України, командувачів видів Збройних Сил України та всіх своїх прямих начальників.

{ Стаття 10 в редакції Закону N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом N 1414-VI ( 1414-17 ) від 02.06.2009, N 1900-VI ( 1900-17 ) від 16.02.2010 }

11. Під час прибуття до гарнізону вищих офіцерів для виконання службових завдань, прямих начальників із питань гарнізонної та вартової служб начальник гарнізону відрекомендовується лише старшим за військовим званням вищим офіцерам. ( Частина перша статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

У разі вибуття з гарнізону начальник гарнізону покладає свої обов’язки на заступника начальника гарнізону, про що він оголошує в наказі по гарнізону та доповідає командувачеві військ оперативного командування. ( Частина друга статті 11 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Заступник начальника гарнізону

11-1. Заступник начальника гарнізону підпорядкований начальникові гарнізону. Він відповідає за організацію і несення гарнізонної служби та служби гарнізонними вартами, за виконання заходів бойової та мобілізаційної готовності гарнізону, проведення заходів за участю військ (сил) гарнізону.

Заступник начальника гарнізону зобов’язаний:

– розробляти плани проведення заходів за участю військ (сил) гарнізону, приведення гарнізону в бойову готовність, план посилення охорони гарнізонних об’єктів;

– складати розклад гарнізонних варт, відомість гарнізонного наряду, табелі постів, схеми розміщення постів, інструкції начальникам варт та їх помічникам, черговому варт та його помічникові, а також складати графік перевірки варт військовими службовими особами гарнізону і подавати їх на затвердження начальникові гарнізону та здійснювати контроль за їх виконанням;

– організовувати та контролювати охорону військових містечок, окремих приміщень військових частин;

– призначати і здійснювати контроль за підготовкою почесних варт від військових частин, організовувати ритуали поховань померлих та загиблих військовослужбовців й інших осіб, під час поховання яких призначається почесний ескорт;

– вести облік військових цвинтарів, братських могил і військових пам’ятників, що знаходяться в межах гарнізону, стежити за їх доглядом.

За тимчасової відсутності начальника гарнізону заступник начальника гарнізону виконує його обов’язки.

( Статут доповнено главою згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Заступник начальника гарнізону з виховної роботи

12. Заступник начальника гарнізону з виховної роботи підпорядкований начальникові гарнізону. Він відповідає за організацію і проведення загальногарнізонних заходів щодо зміцнення військової дисципліни в гарнізоні, соціального, правового, інформаційного, морально-психологічного забезпечення, а також за організацію роботи з питань культури та дозвілля відповідно до вказівок начальника гарнізону.

Заступник начальника гарнізону з виховної роботи зобов’язаний:

– брати участь у розробленні плану приведення гарнізону в бойову готовність;

– знати морально-психологічний стан військовослужбовців та військової дисципліни, відпрацьовувати заходи щодо зміцнення військової дисципліни, організованості й порядку в гарнізоні, попередження правопорушень;

– організовувати гуманітарну підготовку, проводити суспільно-політичне і правове інформування військовослужбовців, членів їх сімей, цивільного персоналу військових частин гарнізону;

– постійно вивчати запити і настрій особового складу;

– установлювати і підтримувати тісний зв’язок з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, установами, підприємствами, організаціями, засобами масової інформації;

– розробляти і подавати на затвердження начальнику гарнізону план загальногарнізонних культурно-освітніх заходів та організовувати їх проведення;

– керувати роботою гарнізонних установ культури і дозвілля, розробляти та подавати на затвердження начальникові гарнізону план обслуговування військових частин гарнізону місцевими та гарнізонними установами культури і дозвілля;

– разом з органами виконавчої влади і органами місцевого самоврядування, громадськими організаціями брати участь у проведенні заходів щодо військово-патріотичного виховання населення, особливо молоді;

– проводити роботу з додержання законодавства про охорону довкілля і раціонального використання природних ресурсів;

– постійно проводити роботу, спрямовану на збереження в гарнізоні державної та військової таємниці і підвищення пильності, особливо у військових частинах і підрозділах, що несуть бойове чергування;

– виявляти постійну турботу про охорону здоров’я військовослужбовців, побут і влаштування військ гарнізону;

– не рідше одного разу на місяць перевіряти несення служби гарнізонними і внутрішніми вартами, а також організацію і проведення виховної роботи з особовим складом варт; ( Абзац тринадцятий частини другої статті 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

– своєчасно доповідати начальникові гарнізону про морально-психологічний стан і військову дисципліну військ гарнізону, а також про проведення загальногарнізонних заходів.

Заступник начальника гарнізону з тилу

13. Заступник начальника гарнізону з тилу підпорядкований начальникові гарнізону. Він відповідає за своєчасне проведення гарнізонних заходів щодо тилового забезпечення військових частин гарнізону.

Заступник начальника гарнізону з тилу зобов’язаний:

– брати участь у розробленні плану приведення гарнізону в бойову готовність;

– розробляти і подавати на затвердження начальникові гарнізону план використання військовими частинами гарнізону хлібопекарських підприємств, підприємств побутового обслуговування і військової торгівлі, здійснювати контроль за його виконанням, а також план розподілу між військовими частинами гарнізону земельних ділянок, наданих в установленому порядку для тимчасового розташування на них підсобних господарств;

– організовувати централізоване підвезення матеріальних засобів для військових частин гарнізону і проведення ними заходів щодо економії пального та інших матеріальних засобів;

– стежити за своєчасним розвантаженням і вивезенням в установлені строки з території залізничної станції (порту) військових вантажів, які прибули на адресу військових частин гарнізону, а у разі потреби вживати заходів до прискорення виконання робіт;

– розробляти і подавати на затвердження начальнику гарнізону відповідні плани господарських заходів та забезпечувати їх виконання;

– брати участь у роботі житлової комісії гарнізону, контролювати облік і розподіл житлової площі у військових частинах, своєчасно подавати начальникові гарнізону пропозиції щодо використання житлового фонду та здійснювати прийом відвідувачів із житлових питань;

– організовувати контроль за роботою гарнізонних підприємств побутового обслуговування і військової торгівлі за наявності необхідного асортименту товарів у них – з метою найбільш повного і якісного обслуговування військовослужбовців та членів їх сімей;

– контролювати якість випеченого хліба на гарнізонних та цивільних хлібопекарських підприємствах, які забезпечують хлібом військові частини гарнізону;

– проводити з офіцерами служб тилу військових частин гарнізону заходи щодо обміну досвідом роботи тилу і ведення військового господарства кращих військових частин гарнізону;

– вивчати економічний стан району розташування військових частин гарнізону з метою кращого використання ними місцевих ресурсів;

– розміщувати військові підрозділи (команди), які прибувають на територію гарнізону, окремих військовослужбовців, а також варти, що супроводжують транспорт з військовими вантажами, та забезпечувати їх харчуванням. ( Частину другу статті 13 доповнено абзацом згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Помічник начальника гарнізону з правової роботи

14. Помічник начальника гарнізону з правової роботи підпорядкований начальникові гарнізону. Він відповідає за організацію роботи, спрямованої на правильне застосування, неухильне додержання та запобігання невиконанню вимог законів та інших нормативно-правових актів посадовими особами гарнізону.

Помічник начальника гарнізону з правової роботи зобов’язаний:

– координувати роботу і брати участь у забезпеченні реалізації державної правової політики у гарнізоні;

– перевіряти відповідність законодавству проектів наказів, інших нормативно-правових актів, що подаються на підпис начальнику гарнізону, та візувати їх за наявності погодження цих проектів із заінтересованими посадовими особами гарнізону;

– у разі невідповідності проекту наказу чи іншого нормативно-правового акта законодавству подавати письмовий висновок з пропозиціями щодо законного вирішення відповідного питання для прийняття остаточного рішення начальником гарнізону;

– давати висновки стосовно правомірності застосування дисциплінарної або іншої відповідальності посадовими особами гарнізону до військовослужбовців, правову оцінку фактам порушення військової дисципліни і правопорядку в гарнізоні; ( Абзац п’ятий частини другої статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

– брати участь разом із відповідними посадовими особами гарнізону в підготовці заходів щодо зміцнення військової дисципліни і правопорядку в гарнізоні;

– організовувати і проводити роботу, пов’язану з підвищенням рівня правових знань військовослужбовців гарнізону, інформувати про законодавство, роз’яснювати існуючу практику його застосування, давати консультації з правових питань.

Начальник зв’язку гарнізону

15. Начальник зв’язку гарнізону підпорядкований начальникові гарнізону. Він відповідає за організацію і стан зв’язку в гарнізоні.

Начальник зв’язку гарнізону зобов’язаний:

– брати участь у розробленні плану приведення гарнізону в бойову готовність;

– розробляти і подавати на затвердження начальникові гарнізону план організації і забезпечення внутрішньогарнізонного зв’язку та контролювати його стан;

– брати участь у спільних заходах із представниками центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи щодо організації зв’язку;

– здійснювати контроль за організацією і постійною готовністю системи оповіщення посадових осіб, військових об’єктів, а також військовослужбовців та членів їх сімей, які мешкають у військових містечках гарнізону;

– вирішувати з підприємствами, об’єднаннями зв’язку, іншими юридичними особами, мережі зв’язку яких входять до єдиної національної системи зв’язку, питання щодо використання їх засобів зв’язку в інтересах військових частин гарнізону;

– подавати начальникові зв’язку вищого рівня заявки на необхідні засоби зв’язку та експлуатаційні матеріали для забезпечення внутрішньогарнізонного та міжгарнізонного зв’язку;

– здійснювати заходи щодо забезпечення та обслуговування засобів зв’язку органів управління та підрозділів Служби правопорядку в гарнізоні, гарнізонних варт, своєчасно організовувати ремонт наявних засобів зв’язку; ( Абзац восьмий частини другої статті 15 в редакції Закону N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

– здійснювати контроль за додержанням правил ведення переговорів через засоби зв’язку.

Начальник квартирно-експлуатаційної частини гарнізону

16. Начальник квартирно-експлуатаційної частини гарнізону відповідає за організацію експлуатації, своєчасний ремонт і облік казармено-житлового фонду, за квартирним забезпеченням військових частин, приписаних до квартирно-експлуатаційної частини. Він підпорядкований начальникові квартирно-експлуатаційного управління оперативного командування. З питань використання казарменого фонду, розподілу жилих приміщень та упорядкування військ він виконує вказівки начальника гарнізону.

Начальник квартирно-експлуатаційної частини гарнізону зобов’язаний:

– брати участь у розробленні плану приведення гарнізону в бойову готовність;

– доповідати начальникові гарнізону пропозиції і розрахунки щодо використання казармено-житлового фонду гарнізону і заявки органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування на виділення фонду, якого не вистачає;

– розробляти і подавати на затвердження начальникові гарнізону плани розподілу жилих приміщень у гарнізонах та вести облік усієї житлової площі, що закріплена за гарнізоном;

– перевіряти правильність експлуатації військовими частинами будинків, комунальних установок, казарменого інвентаря і меблів, вживати заходів до їх збереження та своєчасного ремонту;

– розробляти і подавати на затвердження начальникові гарнізону плани щодо благоустрою, озеленення, огорожі і прибирання територій військових містечок гарнізону та контролювати їх виконання;

– керувати роботами з ремонту казармено-житлового фонду, побутових підприємств та інших будівель військових частин і здійснювати контроль за ремонтно-будівельними роботами, які виконуються безпосередньо військовими частинами;

– забезпечувати військові частини всіма видами квартирного забезпечення і перевіряти правильність їх використання;

– організовувати забезпечення військових частин електроенергією, водою, будівельними матеріалами і контролювати правильність їх використання;

– здійснювати керівництво з технічних питань із квартирно-експлуатаційними службами у військових частинах;

– брати участь у розробленні планів і проведенні заходів щодо охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів у гарнізоні;

– вести облік захисних і спеціальних споруд гарнізону та здійснювати контроль за їх правильною експлуатацією, зберіганням і триманням;

– перевіряти правильність заявок військових частин на матеріальні засоби і кошти для квартирного забезпечення, складати зведені заявки та подавати їх у довольчі органи вищого рівня;

– вести облік військових містечок, будівель у них, комунального обладнання, усіх видів квартирного забезпечення і коштів, які відпускаються на квартирне забезпечення.

– Начальник квартирно-експлуатаційної частини може здійснювати свою діяльність у кількох гарнізонах.

Начальник фінансово-економічної служби гарнізону

17. Начальник фінансово-економічної служби гарнізону підпорядкований начальникові гарнізону. Він відповідає за організацію фінансово-економічної роботи в гарнізоні.

Начальник фінансово-економічної служби гарнізону зобов’язаний:

– вести облік військових частин гарнізону, які фінансуються з Державного бюджету України і обслуговуються в органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;

– організовувати взаємодію з органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;

– своєчасно та якісно виконувати розпорядження старших начальників стосовно збирання, узагальнення та надання необхідної фінансово-економічної інформації, здійснення перевірок діяльності фінансово-економічних органів військових частин гарнізону;

– оперативно доводити до фінансово-економічних органів військових частин розпорядження відповідного органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, давати роз’яснення щодо їх застосування, сприяти командирам та начальникам фінансово-економічних органів військових частин гарнізону у взаємодії з органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів;

– у разі необхідності узгоджувати з органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, і банками графіки отримання готівки;

– мати інформацію про залишки коштів на реєстраційних рахунках військових частин гарнізону за кодами програмної та економічної класифікації видатків, а також причини їх виникнення;

– інформувати відповідних старших за підлеглістю начальників про суми коштів, які своєчасно не використовуються;

– мати інформацію з питань взаємодії фінансово-економічних органів військових частин гарнізону з органами, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів; про неможливість вирішення окремих питань негайно інформувати старших начальників за підлеглістю;

– планувати, організовувати та проводити спеціальну підготовку з особовим складом фінансово-економічних органів військових частин гарнізону;

– мати інформацію, контролювати та вживати заходів щодо своєчасного подання військовими частинами до органів, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів, фінансово-планових документів, звітів, внесення змін до показників кошторисів доходів і видатків та планів асигнувань із загального фонду бюджету, до єдиної бази даних та мережі розпорядників бюджетних коштів;

– виконувати інші завдання, покладені на нього наказами, розпорядженнями та дорученнями начальника гарнізону, інших старших начальників.

Положення цієї статті поширюються тільки на Збройні Сили України.

{ Пункт 17 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5463-VI ( 5463-17 ) від 16.10.2012 }

( Глава в редакції Закону N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Начальник медичної служби гарнізону

18. Начальник медичної служби гарнізону підпорядкований начальникові гарнізону. Він відповідає за організацію і проведення лікувально-профілактичних і протиепідемічних заходів, а також здійснює контроль за виконанням санітарних правил у гарнізоні.

Начальник медичної служби гарнізону зобов’язаний:

– брати участь у розробленні плану приведення гарнізону в бойову готовність;

– опрацьовувати і втілювати в життя загальногарнізонні лікувально-профілактичні, санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи;

– брати участь у розробленні заходів щодо захисту гарнізону від зброї масового ураження і заходів щодо ліквідації наслідків її застосування, а також заходів, що вживаються на випадок аварій на потенційно небезпечних об’єктах, розташованих у районах дислокації військових частин гарнізону;

– аналізувати захворюваність особового складу і своєчасно доповідати начальникові гарнізону пропозиції щодо вжиття необхідних заходів;

– перевіряти санітарно-епідемічний стан гарнізону, тримання територій військових частин, придатність води для пиття і господарчих потреб, санітарний стан гарнізонних їдалень, хлібопекарських підприємств, боєнь, холодильників, підприємств побутового обслуговування і військової торгівлі, місць купання особового складу військових частин гарнізону та вживати заходів до усунення виявлених недоліків;

– перевіряти не рідше одного разу на місяць санітарний стан приміщень гарнізонних варт і гауптвахти; організовувати щотижневі медичні огляди заарештованих, що тримаються на гауптвахті Служби правопорядку, і подавати їм медичну допомогу; ( Абзац сьомий частини другої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

– брати участь у спільних заходах із представниками центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи щодо медичного забезпечення;

– організовувати медичне забезпечення військових частин гарнізону, які не мають фахівців медичної служби, підрозділів (команд) і окремих військовослужбовців, які тимчасово перебувають у гарнізоні, членів сімей військовослужбовців гарнізону, а також звільнених із військової служби громадян, які мають право на безоплатну медичну допомогу у військово-медичних закладах, і членів їх сімей;

– складати графік чергування лікарів військових частин гарнізону у військово-лікувальних закладах і здійснювати контроль за ними;

– залучати з дозволу начальника гарнізону фахівців медичної служби військових частин гарнізону до проведення лікувально-профілактичних і протиепідемічних заходів у гарнізоні;

– контролювати роботу гарнізонних військово-медичних закладів і керувати діяльністю гарнізонної військово-лікарської і санаторно-відбіркової комісій;

– стежити за триманням хворих у госпіталях і періодично робити обходи хворих;

– опрацьовувати разом із начальником гарнізонної поліклініки (госпіталю) план проведення поглибленого медичного обстеження особового складу військових частин гарнізону;

– брати участь у проведенні заходів щодо медичного обстеження та огляду громадян, які призиваються або йдуть на військову службу в добровільному порядку;

– брати участь у розробленні місцевими органами охорони здоров’я заходів щодо поліпшення санітарного стану районів розташування військових частин гарнізону;

– стежити за обслуговуванням військових частин гарнізону цивільними закладами і підприємствами, що забезпечують їх життєдіяльність, а також за лікуванням військовослужбовців, які перебувають у цивільних лікувальних закладах, та за своєчасною їх випискою або переведенням у військовий госпіталь;

– організовувати медичне забезпечення військових частин під час проведення парадів, інших гарнізонних заходів з участю військ, а також ліквідації наслідків великих аварій, катастроф і стихійного лиха;

– організовувати за вказівкою начальника гарнізону перевірку санітарного стану військових ешелонів, що проходять, а також періодично стежити за санітарним станом залів очікування для військовослужбовців на вокзалах;

– розробляти і подавати на затвердження начальникові гарнізону план заходів щодо обміну досвідом роботи фахівців медичної служби військових частин і підвищення їх кваліфікації;

– контролювати підготовку військовозобов’язаних – фахівців медичної служби, яка проводиться в гарнізоні;

– негайно доповідати начальникові гарнізону та повідомляти начальникові органу управління Служби правопорядку в гарнізоні про надзвичайні події, що призвели до поранення або смерті військовослужбовців, небезпечний епідемічний стан військових частин, цивільних побутових та торговельних підприємств, які обслуговують військові частини, про випадки інфекційних захворювань у військових частинах і серед місцевого населення та про заходи, що вживаються для припинення цих захворювань. ( Абзац двадцять другий частини другої статті 18 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Начальник служби ветеринарної медицини гарнізону

19. Начальник служби ветеринарної медицини гарнізону підпорядкований начальникові гарнізону. Він відповідає за організацію та проведення заходів щодо охорони особового складу військових частин від спільних для людини і тварини хвороб, заходів ветеринарного контролю за забезпеченням військ продуктами тваринного і рослинного походження, ветеринарно-профілактичних, протиепізоотичних та лікувальних заходів.

Начальник служби ветеринарної медицини гарнізону зобов’язаний:

– брати участь у розробленні плану приведення гарнізону в бойову готовність;

– організовувати спільно з медичною службою проведення заходів щодо охорони особового складу військових частин від спільних для людини і тварини інфекційних захворювань;

– брати участь у розробленні заходів щодо захисту військових частин від зброї масового ураження і заходів щодо ліквідації наслідків її застосування;

– контролювати ветеринарно-санітарний стан харчових продуктів, які поставляються військовим частинам, та проводити експертизу продовольства під час його зберігання на складах (базах) і засобів транспортування;

– організовувати у разі потреби проведення ветеринарно-оздоровчих заходів у військових частинах;

– здійснювати ветеринарне обслуговування тварин, які належать військовим частинам, а також тварин їх підсобних господарств, давати висновки на вибракування і забій хворих тварин військових частин;

– розробляти і проводити ветеринарно-профілактичні, протиепізоотичні та лікувальні заходи, перевіряти епізоотичний стан військових частин і об’єктів гарнізону, залучаючи для цього з дозволу начальника гарнізону фахівців ветеринарної служби військових частин;

– брати участь у спільних заходах із представниками центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи щодо ветеринарного забезпечення;

– брати участь у розробленні цивільними державними органами управління ветеринарної медицини заходів щодо поліпшення ветеринарно-санітарного і епізоотичного стану району розташування військових частин;

– контролювати роботу військово-ветеринарних установ гарнізону;

– доповідати начальникові гарнізону про ветеринарно-санітарний стан гарнізону (військових частин) і про необхідні заходи щодо його поліпшення;

– перевіряти за вказівкою начальника гарнізону ветеринарно-санітарний стан військових ешелонів, що проходять;

– розробляти і подавати на затвердження начальникові гарнізону план заходів щодо обміну досвідом роботи фахівців ветеринарної служби військових частин гарнізону і підвищення їх кваліфікації;

– негайно доповідати начальникові гарнізону та повідомляти начальникові органу управління Служби правопорядку в гарнізоні про випадки інфекційних захворювань серед тварин, що належать військовим частинам і населенню гарнізону, про заходи, вжиті для ліквідації цих захворювань, та повідомляти про це командирам військових частин гарнізону. ( Абзац п’ятнадцятий частини другої статті 19 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Начальник служби ветеринарної медицини може здійснювати свою діяльність у кількох гарнізонах.

Начальник служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту – начальник служби екологічної безпеки гарнізону

20. Начальник служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту – начальник служби екологічної безпеки гарнізону підпорякований начальникові гарнізону. Він відповідає за організацію і виконання гарнізонних заходів щодо захисту від радіоактивних та отруйних речовин відповідно до вказівок начальника гарнізону, а також за організацію заходів екологічного забезпечення військових частин гарнізону.

Начальник служби радіаційного, хімічного, біологічного захисту – начальник служби екологічної безпеки гарнізону зобов’язаний:

– брати участь у розробленні плану приведення гарнізону в бойову готовність;

– організовувати та контролювати виконання військовими частинами гарнізону заходів з охорони навколишнього природного середовища та раціонального природокористування, а також організовувати їх взаємодію з зазначених питань з місцевими природоохоронними органами;

– брати участь у спільних заходах із представниками центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи щодо захисту від ядерного, хімічного та біологічного забруднення;

– знати метеорологічну обстановку в приземному атмосферному шарі;

– організовувати заходи щодо ліквідації наслідків забруднення природного середовища в гарнізоні.

Начальник служби пожежної безпеки гарнізону

21. Начальник служби пожежної безпеки гарнізону підпорядкований начальникові гарнізону. Він відповідає за стан пожежної безпеки в гарнізоні. ( Частина перша статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Начальник служби пожежної безпеки гарнізону зобов’язаний:

– брати участь у розробленні та узгодженні з місцевими органами державної пожежної охорони плану пожежної безпеки гарнізону;

– узгоджувати плани пожежної безпеки військових частин гарнізону; ( Частину другу статті 21 доповнено абзацом згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

– здійснювати контроль за станом пожежної безпеки та несенням служби пожежними підрозділами військових частин; стежити за триманням у справності засобів пожежогасіння, блискавковідвідних пристроїв, пожежної сигналізації на гарнізонних об’єктах та у військових частинах гарнізону;

– вимагати усунення недоліків щодо пожежної безпеки жилих і службових приміщень, складів, парків та інших об’єктів;

– забороняти експлуатацію окремих будівель, орендованих приміщень, сховищ, майстерень та агрегатів, якщо їх використання може призвести до виникнення пожежі;

– інструктувати начальників пожежної безпеки військових частин гарнізону та періодично проводити з ними заняття із спеціальної підготовки, з дозволу начальника гарнізону залучати осіб органів пожежної охорони військових частин для перевірки стану пожежної безпеки в гарнізоні;

– у разі виникнення пожежі у військових частинах гарнізону викликати пожежні підрозділи військових частин, державної пожежної охорони, інших відомств та керувати їх роботою під час гасіння пожежі;

– негайно доповідати начальникові гарнізону та повідомляти начальникові органу управління Служби правопорядку в гарнізоні про виникнення пожежі в гарнізоні та про вжиті заходи щодо її гасіння; проводити на місці технічне розслідування обставин та причин пожежі; ( Абзац дев’ятий частини другої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

– своєчасно доповідати начальникові гарнізону про недоліки пожежної безпеки в гарнізоні та свої пропозиції щодо їх усунення. ( Абзац десятий частини другої статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Військовий диригент гарнізону

22. Військовий диригент гарнізону підпорядкований начальникові гарнізону. Він відповідає за обслуговування спільних для всього гарнізону заходів оркестрами військових частин і за підготовку зведеного оркестру гарнізону.

Військовий диригент гарнізону зобов’язаний:

– організовувати обслуговування військових частин гарнізону, які не мають своїх оркестрів, оркестрами інших військових частин і подавати допомогу командирам цих частин у підготовці ротних сигналістів-барабанщиків;

– складати відомості наряду оркестрів військових частин на розвід гарнізонних варт і для інших гарнізонних заходів;

– розробляти і подавати на затвердження начальникові гарнізону план спеціальної підготовки оркестрів військових частин гарнізону;

– контролювати якість відтворювання музики розводу варт технічними засобами;

– проводити стройову і спеціальну підготовку зведеного оркестру гарнізону і керувати ним;

– керувати методичними зборами з військовими диригентами та із старшинами оркестрів, проводити концерти зведеного оркестру для особового складу військових частин гарнізону.

Начальник органу управління Службиправопорядку в гарнізоні

( Назва глави в редакції Закону N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

23. Начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні підпорядковується начальникові відповідного органу управління Служби правопорядку. Він відповідає за забезпечення правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України у місцях дислокації військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій гарнізону, у військових містечках, на вулицях і в громадських місцях, за організацію діяльності підрозділів Служби правопорядку щодо запобігання кримінальним та іншим правопорушенням серед військовослужбовців Збройних Сил України, їх виявлення і припинення, а також за забезпечення захисту життя, здоров’я, прав і законних інтересів військовослужбовців, військовозобов’язаних під час проходження ними зборів, працівників Збройних Сил України, захисту майна Збройних Сил України від розкрадання та інших протиправних посягань, участь у протидії диверсійним проявам і терористичним актам на військових об’єктах.

{ Частина перша статті 23 в редакції Закону N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }

Начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні зобов’язаний:

– організовувати несення служби підрозділами охорони військових об’єктів, патрульно-постової служби, безпеки дорожнього руху та спеціального призначення Служби правопорядку; { Абзац другий частини другої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }

– вимагати від військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, військовозобов’язаних під час проходження ними зборів та від інших осіб у військовій формі одягу, звільнених з військової служби в запас або відставку з правом її носіння, дотримання громадського порядку, правил носіння військової форми одягу, припинення правопорушень, а також дій, що перешкоджають здійсненню завдань і функцій Служби правопорядку, а в разі невиконання зазначених вимог застосовувати відповідні заходи примусу, передбачені Законом України “Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України” ( 3099-14 );

– приймати та реєструвати заяви і повідомлення про злочини та інші правопорушення, вчинені у військових частинах, а також в інших місцях військовослужбовцями, військовозобов’язаними під час проходження ними зборів та працівниками Збройних Сил України під час виконання ними службових обов’язків, своєчасно приймати стосовно них обґрунтовані і законні рішення;

– виявляти причини та умови, що сприяють вчиненню злочинів та інших правопорушень у Збройних Силах України, вживати заходів щодо їх усунення, брати участь у правовому вихованні військовослужбовців, працівників Збройних Сил України;

– вести облік злочинів та інших правопорушень, вчинених військовослужбовцями та працівниками Збройних Сил України у зоні відповідальності органу управління Служби правопорядку, та проводити щомісячні періодичні звірки з даними відповідних прокуратур; { Абзац шостий частини другої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5288-VI ( 5288-17 ) від 18.09.2012 }

– подавати начальникові гарнізону пропозиції щодо підтримання правопорядку і військової дисципліни серед військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, у місцях дислокації військових частин гарнізону, щоквартально брати участь у підведенні підсумків роботи військових службових осіб гарнізону;

{ Абзац восьмий частини другої статті 23 виключено на підставі Закону N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }

– у випадках та в порядку, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення ( 80731-10, 80732-10 ), передавати матеріали про адміністративні правопорушення на розгляд органів (посадових осіб), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення;

– припиняти адміністративні правопорушення і здійснювати провадження у справах про адміністративні правопорушення, що віднесені Кодексом України про адміністративні правопорушення ( 80731-10, 80732-10 ) до компетенції Служби правопорядку;

– передавати матеріали про дисциплінарні правопорушення, вчинені військовослужбовцями і військовозобов’язаними під час проходження ними зборів, на розгляд їх командирів (начальників);

– брати участь у проведенні профілактичної роботи серед військовослужбовців, схильних до вчинення правопорушень, сприяти органам військового управління, військовому командуванню в забезпеченні військової дисципліни серед військовослужбовців;

– забезпечувати в передбачених законом випадках виконання кримінальних покарань стосовно військовослужбовців, які за вироком суду засуджені до тримання в дисциплінарному батальйоні або до кримінального покарання у вигляді арешту;

– виконувати в установленому законом порядку і в межах своєї компетенції доручення прокурора, слідчого, ухвали суду та постанови суддів;

– сприяти у межах своєї компетенції органам, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органам досудового розслідування та суду, органам державної влади, органам місцевого самоврядування, органам військового управління, підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них відповідно до законів обов’язків; { Абзац п’ятнадцятий частини другої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }

– взаємодіяти з військовими формуваннями, утвореними відповідно до законів України, органами Національної поліції, іншими правоохоронними органами, у тому числі обмінюватися з ними інформацією для швидкого і повного розкриття злочинів та виявлення правопорушень; { Абзац шістнадцятий частини другої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом N 901-VIII ( 901-19 ) від 23.12.2015 }

– надавати у межах своєї компетенції допомогу органам державної влади, органам місцевого самоврядування, військовому командуванню, органам військового управління та їх представникам, громадським організаціям у провадженні їх законної діяльності в разі протидії їм або небезпеки з боку правопорушників – військовослужбовців Збройних Сил України;

– повідомляти органи державної влади та органи місцевого самоврядування, військове командування, органи військового управління, громадськість за місцем служби або роботи особи, в тому числі цивільних громадян, які незаконно перебували на території військової частини або військового об’єкта і вчинили протиправні дії, про вчинення ними правопорушення, провадження стосовно якого належить до компетенції Служби правопорядку;

– забезпечувати збереження знайдених, вилучених у затриманих та заарештованих осіб, які перебувають на гауптвахті, документів, речей, цінностей та іншого майна, а також передавати органам Національної поліції документи і речі цивільних осіб, затриманих на території військових частин (військових об’єктів); { Абзац дев’ятнадцятий частини другої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом N 901-VIII ( 901-19 ) від 23.12.2015 }

– забезпечувати охорону та конвоювання затриманих чи взятих під варту військовослужбовців та військовозобов’язаних під час проходження ними зборів, а також тих, що відбувають покарання в дисциплінарному батальйоні;

– повідомляти командирів (начальників) військових частин не пізніше ніж у триденний строк, а відповідного прокурора та начальника гарнізону – негайно про вчинення військовослужбовцями та військовозобов’язаними під час проходження ними зборів злочинів та інших правопорушень; { Абзац двадцять перший частини другої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом N 5288-VI ( 5288-17 ) від 18.09.2012 }

– вносити в межах своєї компетенції відповідним органам виконавчої влади, органам місцевого самоврядування, військовому командуванню, органам військового управління, громадським організаціям або посадовим особам підприємств, установ та організацій подання щодо усунення порушень закону, причин і умов, що їм сприяють. Не пізніш як у місячний строк щодо подання має бути вжито необхідних заходів і про результати повідомлено особу, яка його надіслала;

– проводити розшук вогнепальної зброї, бойових припасів до неї, вибухових речовин, які викрадені або втрачені у військових частинах гарнізону;

– організовувати розшук і затримання військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України, які самовільно залишили військові частини чи місця служби або не з’явилися в строк без поважних причин на військову службу, а також тих, які переховуються від органів досудового розслідування або суду, чи засуджених, які ухиляються від виконання кримінального покарання; { Абзац двадцять четвертий частини другої статті 23 із змінами, внесеними згідно із Законом N 4652-VI ( 4652-17 ) від 13.04.2012 }

– здійснювати в межах своєї компетенції нагляд за дорожнім рухом військових транспортних засобів, контроль за виконанням у Збройних Силах України вимог законодавства з питань забезпечення безаварійного використання техніки; вести облік та розподіл номерних знаків, реєстрацію транспортних засобів Збройних Сил України;

– погоджувати в установленому законодавством порядку з відповідними органами перевезення великогабаритних, великовагових і небезпечних вантажів транспортними засобами Збройних Сил України, забезпечувати їх супроводження та контроль за дотриманням особливих умов, правил, норм і стандартів з організації перевезення зазначених вантажів;

– запобігати диверсійним проявам і терористичним актам на військових об’єктах;

– забезпечувати зберігання, правила носіння та застосовування зброї, спеціальних засобів військовослужбовцями Служби правопорядку у встановленому законом порядку. Не рідше одного разу на місяць перевіряти наявність та стан зброї і боєприпасів, спеціальних засобів у місцях зберігання зброї Служби правопорядку;

– разом з начальником гарнізону зустрічати осіб, зазначених у статті 10 цього Статуту;

– вести облік військових частин гарнізону, окремих підрозділів, команд, а також військовослужбовців, які прибувають у відрядження та відпустки (додаток 2 до цього Статуту), здійснювати контроль за своєчасним їх відбуттям до місця служби;

– вести облік і організовувати збереження зброї та боєприпасів;

– складати відомість наряду, табелі постів, схеми розміщення постів, інструкції черговому органу управління Служби правопорядку в гарнізоні (черговому зміни) та його помічникові, графік перевірки чергових змін і подавати їх на затвердження безпосередньому начальникові органу управління Служби правопорядку;

– не рідше одного разу на тиждень перевіряти додержання законності та правил нагляду за заарештованими на гауптвахті Служби правопорядку, давати начальникові гауптвахти письмове розпорядження про направлення заарештованих до лазні, на роботи, а хворих – до лікувальної установи;

– надавати допомогу начальникові гарнізону щодо підготовки військ гарнізону до парадів і забезпечувати за узгодженням з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування порядок під час підготовки і проведення парадів та інших гарнізонних заходів з участю військ;

– складати інструкції особовому складу добового наряду Служби правопорядку, проводити з ними інструктаж, вручати йому необхідні документи для несення служби та здійснювати контроль за несенням служби добового наряду;

– призначати і здійснювати контроль за підготовкою почесних варт від військових частин, організації ритуалів поховань померлих та загиблих військовослужбовців, інших осіб, під час поховання яких призначається почесний ескорт;

– здійснювати керівництво черговим підрозділом гарнізонного наряду під час залучення до виконання окремих завдань щодо забезпечення правопорядку і військової дисципліни військовослужбовців Збройних Сил України та інших військових формувань, утворених відповідно до законів України.

У разі введення в Україні чи в окремих її місцевостях режиму воєнного або надзвичайного стану начальник органу управління Служби правопорядку зобов’язаний:

– залучати підрозділи Служби правопорядку до участі у боротьбі з ворожими диверсійно-розвідувальними групами на території України;

– організовувати супроводження, охорону та тримання військовополонених;

– забезпечувати дотримання комендантської години в гарнізоні;

– організувати охорону військових об’єктів, військових містечок та їх населення, сприяти його евакуації;

– вживати заходів щодо відновлення та підтримання порядку і дисципліни у військових частинах;

– здійснювати контроль за рухом транспортних засобів і перевезенням вантажів Збройних Сил України.

– Повноваження начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні стосовно обліку та розподілу номерних знаків та реєстрації транспортних засобів поширюються тільки на Збройні Сили України.

( Стаття 23 в редакції Закону N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

24. У разі виникнення у військових частинах, гарнізонних вартах і гарнізонних об’єктах пожежі, стихійного лиха чи надзвичайної події начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні зобов’язаний прибути на місце пожежі, стихійного лиха чи надзвичайної події для вжиття необхідних заходів. ( Стаття 24 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

25. ( Частину першу статті 25 виключено на підставі Закону N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

У разі порушення військовослужбовцем військової дисципліни під час перебування його у звільненні або відрядженні всім начальникам органів управління Служби правопорядку в гарнізоні, військовим комендантам на транспорті, а також військовим комісарам за місцем проведення військовослужбовцем звільнення (відрядження) надається право припиняти звільнення (відрядження) і відправляти цього військовослужбовця до своєї військової частини. ( Частина друга статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Про всі заходи, вжиті стосовно військовослужбовця, який порушив військову дисципліну, начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні повідомляє командирові його військової частини, робить відповідну позначку в його відпускному квитку, посвідченні про відрядження або приписі, записці про звільнення та в книзі обліку військовослужбовців, які перебувають у відпустці або відрядженні (додаток 2 до цього Статуту), і повідомляє начальникові гарнізону. ( Частина третя статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Коли особа затриманого військовослужбовця не може бути негайно встановлена через відсутність у нього документів, начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні протягом доби з моменту затримання військовослужбовця повинен вжити заходів для встановлення його особи. Про таких осіб військовий комендант гарнізону негайно повідомляє начальникові гарнізону і повідомляє відповідного прокурора. Рішення щодо цих осіб має бути прийнято не пізніше ніж через 3 доби з моменту їх затримання.

{ Частина четверта статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004, N 5288-VI ( 5288-17 ) від 18.09.2012 }

Облік таких осіб ведеться: у відповідних органах управління Служби правопорядку в гарнізоні – у книзі обліку затриманих військовослужбовців за встановленою формою (військове звання, прізвище, ім’я та по батькові, номер військової частини, її поштова адреса, підлеглість і найменування оперативного командування, кому повідомлено і яких вжито заходів); на гауптвахті – у книзі обліку заарештованих, які тримаються на гауптвахті (додаток 12 до цього Статуту). ( Частина п’ята статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Якщо військовослужбовець затримався в дорозі до місця відпустки або відрядження внаслідок непередбачених перешкод у сполученні або через хворобу чи вчасно не може прибути до місця своєї служби з тих самих причин, начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні повідомляє про причину затримки військовослужбовця командирові військової частини, з якої військовослужбовець прибув, і подовжує відпустку на фактичний строк затримання. ( Частина шоста статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

У разі смерті або тяжкої хвороби близьких родичів військовослужбовця (батька, матері, дружини та близьких її родичів, дітей, рідних братів, сестер або інших осіб, які його виховували), а також у разі пожежі або стихійного лиха, від яких постраждала сім’я військовослужбовця, який перебував у відпустці, начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні має право подовжити відпустку на строк до 10 діб, негайно повідомивши про це командира військової частини, з якої прибув військовослужбовець. ( Частина сьома статті 25 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Про час відбуття військовослужбовця до місця відпустки або відрядження та причину його затримання начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні робить позначку в документах військовослужбовця та в книзі обліку військовослужбовців, які перебувають у відпустці або у відрядженні (додаток 2 до цього Статуту). ( Частина восьма статті 25 в редакції Закону N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

26. Місце розташування відповідного органу управління Служби правопорядку в гарнізоні має бути відоме всім військовим частинам гарнізону та доступне для всіх осіб.

Адреса відповідного органу управління Служби правопорядку в гарнізоні та номери телефонів мають бути в органах виконавчої влади та органах місцевого самоврядування, громадських місцях (театрах, будинках культури, готелях тощо).

Приблизне розміщення та обладнання будинку (приміщення) органу управління Служби правопорядку в гарнізоні визначено в додатку 1 до цього Статуту. ( Частина третя статті 26 в редакції Закону N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

( Частину четверту статті 26 виключено на підставі Закону N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

( Стаття 26 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Заступник (помічник) начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні

27. Заступник (помічник) начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні підпорядкований начальникові органу управління Служби правопорядку в гарнізоні і в службовій діяльності керується його вказівками, інструкцією, яка затверджується начальником відповідного органу управління Служби правопорядку, і цим Статутом.

За тимчасової відсутності начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні заступник (помічник) начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні виконує його обов’язки.

( Глава в редакції Закону N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Начальник гауптвахти Служби правопорядку

( Назва глави в редакції Закону N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

28. Начальник гауптвахти Служби правопорядку підпорядкований начальникові органу управління Служби правопорядку в гарнізоні. Він відповідає за підтримання порядку на гауптвахті, за додержання законності та порядку тримання заарештованих, а також за збереження майна й обладнання гауптвахти. Йому підпорядкований командир підрозділу, який здійснює охорону гауптвахти, та військовослужбовці, які на ній утримуються. ( Частина перша статті 28 в редакції Закону N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Начальник гауптвахти Служби правопорядку зобов’язаний: ( Абзац перший частини другої статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

– приймати на гауптвахту заарештованих, перевіряти наявність і правильність оформлення відповідних документів, а також вести облік заарештованих і стежити за неухильним виконанням правил їх тримання;

– забезпечувати збереження відповідних документів про арешт та речей і документів заарештованих; ( Абзац третій частини другої статті 28 в редакції Закону N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

– проводити інструктаж начальника чергової зміни на гауптвахті з питань організації та несення служби, звертаючи увагу на практичні дії у разі заворушень, спроб самогубства чи втечі, вручати йому список заарештованих, яких тримають на гауптвахті; ( Абзац четвертий частини другої статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

– перевіряти не рідше одного разу на тиждень проведення ранкових оглядів і вечірніх перевірок заарештованих;

– установлювати порядок виведення та охорони заарештованих під час умивання, справляння природних потреб та прогулянки;

– давати начальникові чергової зміни письмові розпорядження про звільнення заарештованих після закінчення строку їх арешту, а також про відправлення заарештованих за розпорядженням начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні до лазні, лікувальної установи й на вимогу слідчого, прокурора або суду; { Абзац сьомий частини другої статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законами N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004, N 245-VII ( 245-18 ) від 16.05.2013 }

– вести облік роботи заарештованих із зазначенням часу, місця та виду робіт;

– стежити за санітарним і протипожежним станом гауптвахти й вартового приміщення;

– постійно дбати про належний стан камер тримання заарештованих, технічних засобів охорони, обладнання та інвентаря гауптвахти, приміщення чергової зміни Служби правопорядку та постів; ( Абзац десятий частини другої статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

– розглядати в межах своїх повноважень або передавати у порядку підпорядкованості пропозиції, заяви, прохання і скарги, які надходять від заарештованих;

– організовувати й проводити заняття з стройової підготовки та вивчення статутів заарештованими;

– щодня перевіряти правильність несення служби черговою зміною на гауптвахті, роблячи про це відповідні записи у постовій відомості; ( Абзац тринадцятий частини другої статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

– щодня доповідати начальникові органу управління Служби правопорядку в гарнізоні про стан військової дисципліни на гауптвахті, кількість прийнятих за день заарештованих, наявність вільних місць, негайно повідомляти про надзвичайні події, які сталися на гауптвахті. ( Абзац чотирнадцятий частини другої статті 28 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Військовий комендант на транспорті

29. Військовий комендант залізничної (водної) дільниці, станції (порту), аеропорту забезпечує підтримання порядку серед військовослужбовців у межах своєї дільниці, станції (порту), аеропорту. Під час виконання цих обов’язків військовий комендант на транспорті підпорядкований начальникові гарнізону. Йому підпорядковуються варти, що супроводжують транспорт із військовими вантажами, а також гарнізонні патрулі, призначені для патрулювання на станції (у порту).

Військовий комендант на транспорті зобов’язаний:

– підтримувати військову дисципліну та порядок серед військовослужбовців, які перебувають на території залізничної (водної) дільниці, станції (порту), аеропорту;

– зустрічати пасажирські поїзди (судна, літальні апарати), у яких переміщаються військові команди, а також військові ешелони і транспорт із військовими вантажами, супроводжувані вартами, перевіряти особисто або через помічників порядок у вартах, їх матеріально-побутове забезпечення, кріплення техніки й вантажів, стан пожежної безпеки, про що робити запис у постовій відомості (маршрутному листі);

– перевіряти несення служби гарнізонними вартами, розміщеними на території залізничної (водної) дільниці, станції (порту), аеропорту;

– проводити без затримання відправлення варт, з виділенням окремого купе в купейному (якщо такого немає – у плацкартному) вагоні;

– проводити інструктаж виділених у його розпорядження патрулів, стежити за несенням ними служби;

– затримувати, а у разі потреби знімати з поїздів, морських (річкових), повітряних суден військовослужбовців, які порушують заведений на транспорті порядок, а також за необхідності відправляти затриманого (знятого) військовослужбовця у відповідний орган Служби правопорядку під охороною патруля; ( Абзац сьомий частини другої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

– організовувати культурно-побутове обслуговування й відпочинок військовослужбовців, які перебувають у пунктах пересадки та їдуть поодинці або в складі команд;

– стежити за санітарним станом залів очікування для військовослужбовців, вживати необхідних заходів для подання медичної допомоги, придбання квитків при прямуванні у відпустку або відрядження військовослужбовцями та членами їх сімей;

– доповідати начальникові гарнізону та інформувати начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні про всі надзвичайні події, порушення військової дисципліни та вжиті заходи, про проходження військових вантажів під охороною варт, а також про простої залізничних вагонів (суден) з військовими вантажами, що прибули на адресу військових частин гарнізону; ( Абзац десятий частини другої статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

– сприяти військовослужбовцям Служби правопорядку під час службових відряджень у бронюванні та позачерговому придбанні квитків на всі види транспорту. ( Частину другу статті 29 доповнено абзацом згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Старший військового містечка

30. Старший військового містечка підпорядкований начальникові гарнізону та відповідає за підтримання військової дисципліни, внутрішнього порядку і пожежної безпеки на території військового містечка.

Старший військового містечка зобов’язаний:

– підтримувати військову дисципліну та порядок серед військовослужбовців на території містечка;

– призначати у разі потреби внутрішні патрулі для підтримання порядку у межах військового містечка. Начальник патруля підпорядковується черговому військової частини, командир якої є старшим військового містечка;

– організовувати охорону, а в разі потреби оборону військового містечка;

– контролювати стан територій, закріплених за військовими частинами, та прилеглої до них території.

Вказівки старшого військового містечка із зазначених питань є обов’язковими для виконання всіма командирами військових частин і підрозділів, розташованих на території військового містечка.