Розділ 4 | Статут гарнізонної та вартової служб ЗСУ < Мобільна програма Патруль

Розділ 4. Загальні положення

97. Несення вартової служби є виконанням бойового завдання і вимагає від особового складу точного дотримання всіх положень, визначених цим Статутом, високої пильності, непохитної рішучості та розумної ініціативи.

Особи, винні в порушенні правил несення вартової служби, несуть дисциплінарну або кримінальну відповідальність.

98. Для несення вартової служби віднаряджуються варти. Вартою називають озброєний підрозділ, віднаряджений для виконання бойового завдання з метою охорони та оборони військових об’єктів, бойових прапорів та осіб, яких тримають на гауптвахті й у дисциплінарній частині (батальйоні).

99. Варти можуть бути внутрішніми (корабельними) або гарнізонними, постійними або тимчасовими. ( Частина статті 99 в редакції Закону N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

У внутрішні (корабельні) варти для охорони та оборони об’єктів призначаються військовослужбовці від однієї військової частини гарнізону (корабля). ( Частина статті 99 в редакції Закону N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

У гарнізонні варти для охорони та оборони об’єктів призначаються по черзі військовослужбовці двох або більше військових частин гарнізону. Гарнізонні варти призначаються, як правило, для охорони та оборони в гарнізоні військових об’єктів, які не мають своїх підрозділів охорони. ( Частина статті 99 в редакції Закону N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Для охорони осіб, яких тримають на гауптвахтах Служби правопорядку, призначаються чергові зміни охорони і конвоювання (далі – чергові зміни), які відряджаються від підрозділів Служби правопорядку. Ці чергові зміни є внутрішніми нарядами підрозділів Служби правопорядку. Організація несення служби черговими змінами визначається наказами начальника Генерального штабу – Головнокомандувача Збройних Сил України та інструкціями начальника Головного управління Служби правопорядку. Чергові зміни підпорядковуються черговому органу управління Служби правопорядку в гарнізоні, начальникові гауптвахти Служби правопорядку та начальникові органу управління Служби правопорядку в гарнізоні.

{ Частина статті 99 в редакції Закону N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004; із змінами, внесеними згідно із Законом N 1900-VI ( 1900-17 ) від 16.02.2010 }

Постійні варти передбачаються розкладом варт. Тимчасові варти в розклад варт не включаються, вони призначаються наказом начальника гарнізону або командира військової частини для охорони та оборони військового майна під час завантаження (розвантаження), тимчасового складування, супроводу вантажів, які перевозяться різними видами транспорту, а також для охорони заарештованих.

100. Гарнізонні варти підпорядковуються начальникові гарнізону, черговому варт та його помічникові. ( Частина перша статті 100 в редакції Закону N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Внутрішні (корабельні) варти підпорядковуються командирові військової частини (командирові корабля), черговому частини (корабля) та його помічникові, якщо помічник чергового військової частини (корабля) за військовим званням рівний з начальником варти або старший від нього.

Варти переходять у підпорядкування цим особам із моменту подання під час розводу команди “Струнко” для зустрічі чергового варт (військової частини, корабля), а виходять із їх підпорядкування з моменту подачі начальником варти команди “Кроком руш” для руху в свою військову частину (підрозділ) після зміни.

101. До складу варт призначаються: начальник варти, вартові за кількістю постів і змін, розвідні, у разі потреби помічник начальника варти, помічник начальника варти з технічних засобів охорони або оператор з технічних засобів охорони, помічник начальника варти із служби вартових собак, водії транспортних засобів, а у варти при гауптвахті – вивідні й конвойні.

У варти з охорони штабів (пунктів управління) від бригади і вище, а також з охорони установ, крім перелічених осіб, можуть призначатися вартові контрольно-пропускних пунктів.

Охорона та оборона об’єктів

102. Для безпосередньої охорони та оборони об’єктів із складу варти виставляються чатові.

Чатовим називається озброєний вартовий, який виконує бойове завдання щодо охорони та оборони дорученого йому поста.

Постом називається все доручене для охорони та оборони чатовому, а також місце або ділянка місцевості, на якій він виконує свої обов’язки.

До постів також належать об’єкти та ділянки місцевості, що їх охороняє варта, на яких встановлено технічні засоби охорони або є вартові собаки.

Начальник гарнізону (командир військової частини) несе особисту відповідальність за стан вартових приміщень гарнізонних (внутрішніх) варт і постів, наявність і справність технічних засобів охорони, засобів зв’язку та освітлення, забезпечення вартових приміщень інвентарем, обладнанням, постовим одягом і запасом палива.

Начальник об’єкта, що охороняється, відповідає за стан об’єкта, справність його огорожі та освітлення.

Начальник органу управління Служби правопорядку в гарнізоні несе особисту відповідальність за стан вартового приміщення (приміщення чергової зміни), обладнання постів Служби правопорядку в гарнізонах та інших підпорядкованих об’єктів, а також за організацію служби черговими змінами, які віднаряджені від підрозділів Служби правопорядку, взаємодії їх з черговим підрозділом, тримання заарештованих військовослужбовців на гауптвахті Служби правопорядку. ( Статтю 102 доповнено частиною сьомою згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

103. Пости, залежно від важливості та тривалості несення служби на них, поділяються на постійні (охороняють протягом доби) та тимчасові (охороняють протягом частини доби); перші – тризмінні, другі – двозмінні.

Порядок охорони, розташування та межі постів визначає для гарнізонних варт начальник гарнізону, для внутрішніх варт – командир військової частини (корабля) та зазначає в табелі постів (додаток 7 до цього Статуту). ( Частина друга статті 103 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Для охорони складів тилу, автомобільного, бронетанкового та інших видів майна, парків військових частин, гарнізонних гауптвахт за наявності на них тільки військовослужбовців, які заарештовані у дисциплінарному порядку, дозволяється озброювати чатових багнетами.

104. Охорона об’єктів чатовими здійснюється шляхом патрулювання (обходу) всередині огорожі або за периметром між внутрішньою і зовнішньою огорожами, а також стеженням з вишок (з використанням технічних засобів охорони). Для посилення охорони об’єкта можуть застосовуватися вартові собаки (додаток 17 до цього Статуту). Окремі об’єкти можуть охоронятися нерухомими чатовими. ( Частина перша статті 104 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Начальники гарнізонів, командири з’єднань і окремих військових частин, начальники військових об’єктів, а також їх усі прямі начальники зобов’язані постійно прагнути скорочення чисельності особового складу, який залучається для охорони та оборони об’єктів. Це досягається:

– переходом до оборони постів із використанням технічних засобів охорони і вартових собак;

– обладнанням для охорони однією вартою всіх розташованих поруч сховищ, складів, парків та інших об’єктів, що охороняються, які мають загальне огородження, але належать різним військовим частинам;

– скороченням кількості постів із нерухомими чатовими;

– організацією охорони об’єктів способом патрулювання пішим порядком і на транспортних засобах.

105. У разі організації охорони об’єктів шляхом патрулювання чатовому залежно від огородження об’єкта й особливостей місцевості призначається для охорони та оборони ділянка смуги завдовжки: вдень – до 2 км, уночі – до 1 км, а для об’єктів, які обладнані технічними засобами охорони: вдень – до 3 км, уночі – до 2 км. Для посилення охорони об’єктів під час негоди (туману, завірюхи тощо) розпорядженням начальника гарнізону (командира військової частини) можуть віднаряджуватися додаткові вартові або патрулі. Порядок несення служби додатковими вартовими й патрулями визначається начальником гарнізону (командиром військової частини).

Чатові пересуваються за маршрутами руху пішки із швидкістю, що забезпечує надійну охорону об’єкта, роблячи короткі зупинки для огляду місцевості, технічних засобів охорони й огорожі, а також для доповіді за допомогою засобів зв’язку начальникові варти про несення служби або подачі визначеного сигналу під час проходження пунктів сигналізації.

За умови хорошої видимості, якщо умови місцевості дозволяють, чатові можуть вести нагляд за об’єктами, які підлягають охороні, і підступами до них із спостережних вишок цілодобово.

З числа змін вартових створюються резервні групи, які у разі сигналу тривоги за командою начальника варти, його помічника або розвідного прибувають на місце події і діють залежно від обставин. Для швидкого прибуття цих груп до місця порушення варти у разі потреби вони забезпечуються транспортними засобами, а в особливих випадках для посилення їх боєздатності – бойовими машинами.

106. Дисциплінарні стягнення на осіб, які входять до складу варти, за правопорушення, вчинені ними під час несення служби, накладаються у порядку, визначеному Дисциплінарним статутом Збройних Сил України після зміни варти або заміни їх іншими військовослужбовцями. Розбір правопорушення проводиться у підрозділі.

Якщо за характером вчиненого правопорушення військовослужбовець не може бути допущений до подальшого несення служби, то він розпорядженням чергового варт (військової частини) направляється у військову частину без боєприпасів і зброї для заміни іншим військовослужбовцем, у супроводі командира підрозділу, від якого віднаряджено варту.

Озброєння варт

107. Особовий склад варти має бути у вартовій формі одягу (додаток 14 до цього Статуту), озброєний справною, приведеною до нормального бою зброєю (автоматами або карабінами з багнетами). Вартові контрольно-пропускних постів, як виняток, можуть бути озброєні пістолетами. Начальники варт озброюються своєю штатною зброєю. ( Частина перша статті 107 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Боєприпасами варта забезпечується із розрахунку: на кожний автомат і пістолет – по два споряджені магазини і на кожний карабін – 30 патронів у обоймах.

Особливим розпорядженням начальника гарнізону (командира військової частини) варти можуть озброюватися кулеметами з трьома спорядженими магазинами до кожного з них і ручними гранатами на весь склад варти з розрахунку по дві гранати на кожного, а також посилюватися бойовою технікою. Боєприпаси особовому складу варт, крім осіб, які мають на озброєнні пістолети, видаються на вартовому містечку після проведення практичного заняття.

108. Розпорядженням начальника гарнізону (командира військової частини, начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні – для чергових змін Служби правопорядку) у вартовому приміщенні (приміщенні чергової зміни) створюється запас набоїв з розрахунку: на кожний автомат або карабін – по 150 набоїв, на пістолет – по 16 набоїв, які зберігаються в герметичних коробках (цинках) у металевому ящику. У такому ж ящику зберігаються також індивідуальні перев’язувальні пакети для всього особового складу варти (чергової зміни). ( Частина перша статті 108 в редакції Закону N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Ручні гранати й запали до них зберігаються у спеціальних металевих ящиках. Запали зберігають окремо від гранат. Книги обліку запасу патронів, гранат і запалів, акт закладки (вилучення) боєприпасів і незаповнені бланки, а також ключі для відкриття цинків зберігаються в тих самих ящиках.

109. У гарнізонних вартах ящики з боєприпасами замикаються та запечатуються сургучевою печаткою військовим комендантом гарнізону, у внутрішніх вартах – начальником штабу військової частини. Цими особами перевіряються наявність і стан запасу патронів (гранат і запалів до них) не рідше одного разу на місяць. Результати перевірки записуються до книги обліку запасу боєприпасів (додаток 10 до цього Статуту) і до постової відомості. Іншими посадовими особами перевіряється наявність і стан запасу патронів (гранат і запалів до них) тільки в присутності військового коменданта гарнізону (начальника штабу військової частини).

( Стаття 109 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

110. Начальник варти несе особисту відповідальність за збереження ящиків з боєприпасами. Ключі від ящиків, запечатані сургучевою печаткою заступника начальника гарнізону (начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні, начальника штабу військової частини), та зразок зліпка з печатки зберігаються у сейфі (шухляді стола, яка замикається на ключ) начальника варти. Передавати ключі іншим особам забороняється. Ящики включаються до опису майна та інвентаря варти.

( Стаття 110 в редакції Закону N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

111. Зброя заряджається перед виходом на пости, для конвоювання заарештованих, стосовно яких здійснюється кримінальне провадження, або для конвоювання засуджених та для супроводу осіб, які перевіряють варту, а розряджання та огляд зброї здійснюється негайно після повернення до вартового приміщення.

{ Частина перша статті 111 із змінами, внесеними згідно із Законом N 245-VII ( 245-18 ) від 16.05.2013 }

Зброя заряджається та розряджається в спеціальному освітленому місці, яке обладнане кулеуловлювачами, перед вартовим приміщенням, а під час переїздів змін на машинах – у спеціальних обладнаних у такому самому порядку місцях, які визначаються в інструкції начальникові варти.

Під час зарядження і розрядження ствол зброї має бути направлений вгору (під кутом 45-60 градусів) і в бік від оточуючих жилих приміщень і об’єктів, які охороняються. Якщо поблизу і навколо вартового приміщення розташовані житлові та службові приміщення, зарядження і розрядження зброї може проводитися у вартовому приміщенні в спеціальному місці, обладнаному кулеуловлювачем.

Пістолет заряджається після одержання патронів у чергового частини в спеціально обладнаному кулеуловлювачем місці, а розряджається після зміни варти і прибуття начальника варти до чергового частини.

Зарядження та розрядження зброї проводиться за командами начальника варти та під його безпосереднім наглядом.

У дощову (снігову) погоду зброя протирається від вологи та проводиться змащування її поверхні. Часткове та повне розбирання зброї забороняється.

112. Автомат заряджається спорядженим магазином. Перед зарядженням він оглядається (при цьому курок спускається) і ставиться на запобіжник. Затворна рама після приєднання магазину назад не відводиться.

Карабін заряджається на повну ємкість магазину. Після заряджання карабіну затвор повільно закривається (при цьому патрон у патронник не досилається), знімається запобіжник, спускається курок і карабін ставиться на запобіжник.

Пістолет заряджається спорядженим магазином, затвор під час зарядження назад не відводиться. Перед зарядженням пістолет ставиться на запобіжник.

Кулемети та ручні гранати заряджаються безпосередньо перед їх застосуванням.

Пароль

113. Пароль – це таємне слово, яке служить для начальника варти (чергової зміни) засобом для переконання, що варта (чергова зміна), яка прибула для заміни, справді призначена з цією метою. ( Частина перша статті 113 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Крім того, пароль є засобом переконання в тому, що особа, яка прибула з наказом від начальника гарнізону (командира військової частини) та його заступника або чергового варт (військової частини), начальника органу управління Служби правопорядку в гарнізоні або чергового органу управління Служби правопорядку (для чергових змін, віднаряджених від підрозділів Служби правопорядку) дійсно уповноважена на те відповідним начальником. ( Частина друга статті 113 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

114. Пароль добирається за назвою якогось міста та призначається на кожний день: для гарнізонних варт – заступником начальника гарнізону, для внутрішніх варт – начальником штабу військової частини. ( Частина перша статті 114 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Для кожної варти добирається окремий пароль.

115. Паролі визначаються не раніш як за 10 днів, заносяться до книги, яку військова службова особа, зазначена в частині першій статті 114 цього Статуту зберігає в запечатаній папці в сейфі. ( Частина перша статті 115 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Паролі для нових варт, які заступають у разі оголошення тривоги, зберігаються в запечатаному сургучевою печаткою заступника начальника гарнізону (начальника штабу військової частини) пакеті у чергового варт (військової частини).

( Частина друга статті 115 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

116. Записки з новими й старими паролями вручаються черговому варт (військової частини), який заступає на чергування, заступником начальника гарнізону (начальником штабу військової частини) у призначений час перед розводом варт. ( Частина перша статті 116 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

Черговий варт (військової частини) розписується в журналі за одержання пароля та у разі потреби під час розводу ознайомлює з ним свого помічника. ( Частина друга статті 116 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )

117. Усі особи, яким відомий пароль, зобов’язані зберігати його в найсуворішій таємниці. Під час опитування пароль повідомляється запискою, без його оголошення, після чого записка негайно знищується.

118. У разі розсекречення пароля його дія негайно припиняється, про що доповідається заступникові начальника гарнізону (начальникові штабу військової частини). Начальникові варти новий пароль вручається черговим варт (військової частини) або його помічником у вартовому приміщенні.

( Стаття 118 із змінами, внесеними згідно із Законом N 1420-IV ( 1420-15 ) від 03.02.2004 )