Прийняття від 26.11.2012
Документ на сайті ВР

Наказ МІУ №710
Про затвердження Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки

I. Загальні положення

II. Ідентифікація конструкції ТЗ та норм щодо перевірки його технічного стану

ВИМОГИ щодо перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, його складників
відбудеться перехід на сайт ВР

ПРАВИЛА ЄЕК ООН та акти законодавства ЄС, які містять дані про марковання стосовно перевірки технічного стану ТЗ
відбудеться перехід на сайт ВР

ВИМОГИ до колісних транспортних засобів категорії N, пристосованих для перевезення пасажирів
відбудеться перехід на сайт ВР

ВИМОГИ до технологічного убезпечення методів перевірки технічного стану ТЗ
відбудеться перехід на сайт ВР

ОСОБЛИВОСТІ РОЗШИФРОВКИ типового марковання складників та завершених ТЗ, конструкцію яких затверджено відповідно до Женевської угоди 1958 року або відповідних актів законодавства ЄС, національного законодавства держави – члена ЄС
відбудеться перехід на сайт ВР

НОРМИ вмісту забруднювальних речовин у спалинах, димності спалин ТЗ
відбудеться перехід на сайт ВР


I. Загальні положення

1.1. Ці Вимоги розроблено відповідно до міжнародних договорів України, Закону України “Про автомобільний транспорт”, постанов Кабінету Міністрів України від 22 грудня 2010 року № 1166 “Про єдині вимоги до конструкції та технічного стану колісних транспортних засобів, що експлуатуються”, від 30 січня 2012 року № 137 “Про затвердження Порядку проведення обов’язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу”.

1.2. Ці Вимоги застосовуються під час перевірки технічного стану колісних транспортних засобів (далі – ТЗ) суб’єктами проведення обов’язкового технічного контролю, а також автомобільними перевізниками, суб’єктами господарювання, які надають послуги з технічного обслуговування, ремонту ТЗ (далі – виконавці).

1.3. Для ідентифікації ТЗ, визначення вимог і методів для його перевірки застосовують такі нормативно-технічні документи:

1.3.1. Національні стандарти:

ДСТУ 3525-97 “Засоби транспортні дорожні. Маркування”;

ДСТУ 3649:2010 “Колісні транспортні засоби. Вимоги щодо безпечності технічного стану та методи контролювання”;

ДСТУ 4276:2004 “Система стандартів у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання ресурсів. Атмосфера. Норми і методи вимірювання димності відпрацьованих газів автомобілів з дизелями або газодизелями”;

ДСТУ 4277:2004 “Система стандартів у галузі охорони навколишнього природного середовища та раціонального використання ресурсів. Атмосфера. Норми і методи вимірювання вмісту оксиду вуглецю та вуглеводнів у відпрацьованих газах автомобілів з двигунами, що працюють на бензині або газовому паливі”;

ДСТУ 7013:2009 “Автобуси спеціалізовані для перевезення школярів. Технічні вимоги”;

ДСТУ 7032:2009 “Колісні транспортні засоби. Автомобілі швидкої медичної допомоги та їхнє устатковання. Технічні вимоги та методи випробування (EN 1789:2007, MOD)”;

ДСТУ ГОСТ ИСО 4100:2005 “Дорожній транспорт. Міжнародний ідентифікаційний код виробника деталей (WPMI-код) (ГОСТ ИСО 4100-2005, IDT)”;

ДСТУ ГОСТ 30478:2006 “Автобуси для перевезення інвалідів. Загальні технічні вимоги (ГОСТ 30478-96, IDT)”.

1.3.2. Міждержавні стандарти:

ГОСТ 5727-88 “Стекло безопасное для наземного транспорта. Общие технические условия” (“Скло безпечне для наземного транспорту. Загальні технічні умови”);

ГОСТ 27578-87 “Газы углеводородные сжиженные для автомобильного транспорта. Технические условия” (“Гази вуглеводневі зріджені для автомобільного транспорту. Технічні умови”).

1.3.3. Галузевий стандарт ГСТУ 60.2-00017584-011-2001 “Засоби транспортні дорожні. Технічні вимоги до безпечності конструкції автобусів загального призначення, які знаходяться в експлуатації”.

1.4. У цих Вимогах терміни вживаються в таких значеннях:

акти законодавства ЄС – регламенти, директиви, рішення Європейського Союзу з питань технічного регулювання відповідно до Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання і частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів 1958 року з поправками 1995 року;

з’єднина – сполука складових частин транспортного засобу або транспортних засобів, визначена заданими виробником їхнім відносним положенням і видом зв’язку між ними, що позбавляє ці частини певної кількості ступенів вільності переміщення;

колесо – обертовий несівний елемент, розташований між шиною і маточиною осі ТЗ;

колесо пневматичне – колесо з установленою на ньому пневматичною шиною;

колесо пневматичне запасне – запасне пневматичне колесо, в якому познака розміру колеса і шини, виліт колеса, індекс несівної здатності і символ категорії швидкості шини відповідають мінімальним вимогам безпеки виробника ТЗ щодо пневматичних коліс, установлюваних на маточині відповідної осі ТЗ;

колесо пневматичне запасне тимчасового використовування – пневматичне колесо, передбачене для тимчасового використовування виробником ТЗ згідно з Правилами ЄЕК ООН № 64;

колесо ходове – пневматичне колесо, що за познакою розміру колеса і шини, вильотом, індексом несівної здатності і символом категорії швидкості шини відповідає мінімальним вимогам безпеки виробника ТЗ до пневматичного колеса, установлюваного виробником на маточині відповідної осі ТЗ;

контакт пневматичної шини і засобу вимірювання сили гальмування сухий – контакт, який утворюється внаслідок безпосередньої взаємодії елемента засобу вимірювання гальмової сили (барабан, рухома площадка тощо) з протектором пневматичної шини, на якому немає слідів води, які видно органами зору;

контроль органолептичний – перевірка технічного стану транспортного засобу органами зору, дотику, слуху, нюху кваліфікованим виконавцем із застосуванням у разі потреби інформації засобів сигналізації (індикації), що вмонтовані в транспортний засіб, але без застосування засобів вимірювальної техніки;

марковання – нанесені на виріб знаки, які характеризують цей виріб;

методика виконання випробувань – сукупність процедур і правил, виконання яких забезпечує одержання результатів вимірювань із гарантованою точністю;

неробочий хід двигуна – режим функціонування двигуна, за якого на будь-якій частоті обертання він виробляє механічну енергію, достатню лише для подолання внутрішнього опору, але недостатню для виконання корисної роботи;

спалини – забруднювальні речовини, інші продукти, утворені внаслідок згоряння моторного палива в двигуні транспортного засобу, які надходять через його випускну систему до атмосферного повітря, зокрема після перетворення, знешкодження, очищення спеціальним обладнанням випускної системи (нейтралізатор, фільтр тощо), якщо таке обладнання передбачив виробник;

технічний стан колісного транспортного засобу – відповідність колісного транспортного засобу його конструкції на дату першої реєстрації та сукупність фактичних експлуатаційних характеристик колісного транспортного засобу на дату перевірки;

технологічна операція – закінчена частина технологічного процесу, яку виконують на одному робочому місці;

технологічний процес – частина виробничого процесу, а саме дії, спрямовані на перевірку технічного стану транспортного засобу в обсязі, визначеному законодавством;

шина пневматична відновлена – шина, відремонтована методом заміни зношеного протектора новим.

1.5. У цих Вимогах скорочення вживаються в таких значеннях:

1.5.1. Умовні скорочення літерами української абетки:

Євро-0, -1, -2, -3, -4, -5, -6, EEV – познаки рівнів європейських екологічних норм ТЗ категорій M, N згідно з додатком 2 до Порядку затвердження конструкції транспортних засобів, їх частин та обладнання, затвердженого наказом Міністерства інфраструктури України від 17 серпня 2012 року № 521, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 вересня 2012 року за № 1586/21898;

ЗНГ – зріджений нафтовий газ;

ІЗВ – інформаційне забезпечення від виробника ТЗ;

КВТ ЄЕК ООН – Комітет внутрішнього транспорту Європейської економічної комісії ООН;

СПГ – стиснений природний газ.

1.5.2. Умовні скорочення літерами латинської, грецької абетки:

CO – умовна познака оксиду вуглецю;

CnHm – умовна познака вуглеводнів;

λ – “лямбда” – безрозмірна величина, що характеризує ефективність згоряння у двигуні через співвідношення повітря та палива, визначене з урахуванням складу газових викидів, яку розраховують за стандартною формулою;

DOT – абревіатура Департаменту автомобільного транспорту США;

EOBD – стандарти OBD виробників, які поставляють ТЗ на європейський автомобільний ринок;

OBD – система самодіагностування ТЗ;

OBD-I, OBD-II – стандарти OBD виробників, які поставляють ТЗ на американський автомобільний ринок.

1.6. Перевірка конструкції та технічного стану ТЗ здійснюється відповідно до цих Вимог, а також даних марковання ТЗ, що передбачене міжнародними договорами України, законодавством з питань затвердження конструкції ТЗ, вимогами документації з питань переобладнання ТЗ.

1.7. Спеціальний і спеціалізований ТЗ, на шасі яких встановлено устатковання для виконання спеціальних робочих функцій, повинні відповідати вимогам до ТЗ, на базі яких їх виконано. Масу такого устатковання враховують як масу закріпленого на ТЗ вантажу. Перевірці технічного стану підлягають лише елементи закріплення такого устатковання на шасі та у транспортному положенні.

1.8. Конструкція ТЗ має відповідати ідентифікаційним даним, зазначеним у реєстраційних документах ТЗ.

Вимоги щодо перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, його складників наведено в додатку 1 до цих Вимог. У цьому додатку наведено вимоги: Правил Європейської економічної комісії ООН з поправками (далі – Правила ЄЕК ООН), що додаються до Угоди про прийняття єдиних технічних приписів для колісних транспортних засобів, предметів обладнання і частин, які можуть бути встановлені та/або використані на колісних транспортних засобах, і про умови взаємного визнання офіційних затверджень, виданих на основі цих приписів 1958 року з поправками 1995 року (далі – Женевська угода 1958 року); Регламентів, Директив, Рішень ЄС щодо затвердження конструкції ТЗ, за якими визначають еквівалентними Правила ЄЕК ООН; Зведеної резолюції стосовно конструкції транспортних засобів (CP.3) – (ECE/TRANS/WP.29/78/Rev.2 від 30 червня 2011 року) – документ Європейської економічної комісії ООН (далі – Зведена резолюція); стандартів законодавчо регульованої сфери. Ці вимоги застосовують не вище рівня, який був чинним на дату реєстрації ТЗ.

Правила ЄЕК ООН та акти законодавства ЄС, які містять дані про марковання стосовно перевірки технічного стану ТЗ, наведено в додатку 2 до цих Вимог.

Вимоги до колісних транспортних засобів категорії N, пристосованих для перевезення пасажирів, наведено в додатку 3 до цих Вимог.

Вимоги до технологічного убезпечення методів перевірки технічного стану ТЗ наведено в додатку 4 до цих Вимог.


II. Ідентифікація конструкції ТЗ та норм щодо перевірки його технічного стану

2.1. ТЗ ідентифікують, беручи до уваги вимоги стосовно конструкції та технічних характеристик, наведених у його реєстраційних документах, зокрема реєстраційних документах інших держав, у маркованні, в експлуатаційній та (або) ремонтній документації, іншому інформаційному забезпеченні виробника, документах з питань переобладнання, які були чинними на дату реєстрації (перереєстрації), та відповідно до законодавства.

2.2. Ідентифікацію виробника, категорії, моделі, дати виготовлення завершеного ТЗ, його призначення, типу двигуна, окремих технічних характеристик здійснюють за даними:

міжнародного ідентифікаційного номера (VIN – Vehicle Identification Number);

марковання стосовно затвердження типу або конструкції ТЗ;

марковання складників (систем, технічних вузлів, компонентів);

документів з експлуатації та ремонту ТЗ;

сертифіката відповідності;

нормативних документів на виготовлення, зокрема технічних умов;

документів з питань затвердження типу або конструкції ТЗ;

іншого інформаційного забезпечення від виробника;

документів щодо переобладнання;

класифікаційних ознак ТЗ.

До уваги береться ідентифікаційний номер, виконаний виробником завершеного ТЗ. У разі потреби детальнішого ідентифікування виконують відповідне товарознавче дослідження, як передбачено законодавством.

Для ідентифікації ТЗ національного виробника застосовують національні стандарти ДСТУ 3525, ДСТУ ГОСТ ИСО 4100, а у разі потреби:

вимоги розділу VI Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (у редакції наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 липня 2009 року № 1335/5/1159), зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2003 року за № 1074/8395 (далі – Методика);

вимоги пунктів 7 та 8 Правил митного контролю та митного оформлення транспортних засобів, що переміщуються громадянами через митний кордон України, затверджених наказом Державної митної служби України від 17 листопада 2005 року № 1118, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 25 листопада 2005 року за № 1428/11708.

ІЗВ, технічні характеристики, необхідні для ідентифікації і перевірки технічного стану ТЗ та його складників, що виготовлені за кордоном, надає офіційне представництво виробника ТЗ, його складників в Україні.

2.3. ТЗ, що виготовлені не відповідно до Женевської угоди 1958 року, ідентифікують з урахуванням норм відповідних стандартів, наведених у пункті 1.3 розділу I цих Вимог.

Наявність у маркованні абревіатури “DOT” з нанесеним поряд персональним номером виробника означає, що він відповідає стандартам законодавчо регульованої сфери з питань технічного регулювання як США, так і України, за винятком зовнішніх світлових приладів, стекол та тягово-зчіпних пристроїв, для технічного контролю яких необхідно застосовувати норми відповідних Правил ЄЕК ООН чи актів законодавства ЄС.

Якщо даних марковання виробника ТЗ недостатньо для необхідної ідентифікації і визначення вимог стосовно перевірки його технічного стану, ураховують інформацію марковання складників ТЗ, яку співставляють з даними ІЗВ, зокрема комп’ютерних баз даних, з програмним забезпеченням, наведеним у Методиці, а також у каталогах запасних частин, з метою ідентифікації ТЗ за його окремими технічними вузлами, компонентами, технічними характеристиками його складників.

2.4. Керуючись міжнародним ідентифікаційним кодом виробника та розширеним ідентифікаційний кодом виробника, визначають дату реєстрації, модель, тип ТЗ. Таку інформацію отримують також в уповноважених міжнародною організацією зі стандартизації компетентних органах держав, на території яких зареєстровано виробника ТЗ.

2.5. Технічні норми, необхідні для перевірки технічного стану ТЗ, визначають відповідно до категорії, типу ТЗ або його складника згідно з Правилами ЄЕК ООН, Зведеною резолюцією, актами законодавства ЄС. Необхідна для перевірки технічного стану ТЗ інформація береться з експлуатаційної, супровідної документації на ТЗ та (або) його складники, з марковання, що містять інформацію про відповідність Правилам ЄЕК ООН, актам законодавства ЄС в частині вимог, що стосуються перевірки технічного стану транспортних засобів, які були чинними на дату реєстрації ТЗ.

2.6. ТЗ, що був зареєстрований в ЄС, його складники ідентифікують за інформацією про їх відповідність Правилам ЄЕК ООН або актам законодавства ЄС, наведеною в реєстраційних документах ТЗ держави – члена ЄС, зокрема за даними, зазначеними такими кодами:

(К) – номер затвердження типу (у разі наявності);

(S.1) – кількість пасажирських місць, враховуючи місце водія;

(S.2) – кількість місць для перевезення пасажирів стоячи;

(J) – категорія транспортного засобу;

(U.1) – рівень акустичного шуму нерухомого ТЗ з двигуном, що діє в режимі неробочого ходу, дБ(А);

(V.6) – скоригований коефіцієнт поглинання спалинами дизелів, м-1;

(V.9) – познака категорії забруднення довкілля згідно із законодавством з питань затвердження конструкції або типу ТЗ в ЄС.

2.7. Переобладнані ТЗ ідентифікують за інформацією документів з питань переобладнання, з оцінки відповідності переобладнаного транспортного засобу, виданих відповідно до Порядку переобладнання транспортних засобів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2010 року № 607.

2.8. Для ідентифікації ураховують інформацію марковання таких складників і систем ТЗ:

автомобільні стекла (норми Правил ЄЕК ООН № 43, еквівалентні акти законодавства ЄС);

пневматичні шини (норми Правил ЄЕК ООН № 30, № 54, № 64, № 75, № 88, № 108, № 109, № 117, норми DOT та еквівалентних актів законодавства ЄС);

гальмові колодки, якщо вони доступні для огляду, гальмові системи (норми Правил ЄЕК ООН № 13, № 13H, № 90, норми DOT та еквівалентні акти законодавства ЄС);

системи і складники ТЗ, пов’язані з роботою двигуна, щодо концентрації забруднювальних речовин у спалинах, димності спалин, акустичного шуму (норми Правил ЄЕК ООН № 9, № 24, № 83, № 40, № 41, № 47, № 49, № 51, № 59, № 67, № 83, № 85, № 101, № 103, № 110, № 115, норми DOT та Директив ЄС);

фари, інші зовнішні світлові прилади, прилади для контролю за робочими процесами (режимами) використання ТЗ (норми Правил ЄЕК ООН № 1 – № 8, № 19, № 20, № 23, № 31, № 38, № 39, № 48, № 50, № 68, № 72, № 76, № 77, № 82, № 87, № 89, № 91, № 112, № 113, № 119, № 123, а також еквівалентні акти законодавства ЄС).

Інші складники ідентифікують у разі потреби для визначення технічних характеристик ТЗ.

2.9. Марковання типових складників та завершених ТЗ, що виготовлені відповідно до вимог Женевської угоди 1958 року, законодавства ЄС, національного законодавства держави – члена ЄС, зокрема які вперше зареєстровані за кордоном та ввезені в Україну як такі, що були в користуванні, містять інформацію про затвердження типу їх конструкції. Їх ідентифікують за допомогою додатка 2 до цих Вимог, використовуючи інформацію відповідного марковання залежно від предмета технічного регулювання, номера відповідного акта законодавства ЄС.

Особливості розшифровки типового марковання складників та завершених ТЗ, конструкцію яких затверджено відповідно до Женевської угоди 1958 року або відповідних актів законодавства ЄС, національного законодавства держави – члена ЄС, наведено в додатку 5 до цих Вимог.

2.10. Норми вмісту забруднювальних речовин у спалинах, димності спалин ТЗ наведено в додатку 6 до цих Вимог.

Наскільки корисна інформація?

Оцініть сторінку

Середній рейтинг 5 / 5. Кількість голосів: 1

Ще немає оцінок.