Наказ МВС №622 • Патруль Інфо

Редакція від 27.06.2017
Документ на сайті ВР

НАКАЗ МВС №622
Про затвердження Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів

І. Завдання органів внутрішніх справ із здійснення дозвільної системи

II. Придбання, зберігання, облік, охорона, перевезення і використання зброї та бойових припасів, основних частин зброї, пристроїв та патронів до них

III. Придбання, зберігання, перевезення, облік і використання вибухових матеріалів

ДОДАТКИ

І. Завдання органів внутрішніх справ із здійснення дозвільної системи

{Назва Інструкції із змінами, внесеними згідно з Наказами МВС № 292 від 13.04.99, № 749 від 07.08.2013}

{У тексті Інструкції абревіатуру “ДПП” замінено абревіатурою “ДГБ” згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 207 від 16.03.2012}

{У тексті Інструкції абревіатури “УПП”, “ВПП”, “УДПП” замінено відповідно абревіатурами “УГБ”, “ВГБ”, “УДСЛ та ДОН”, слова “та зазначених патронів” замінено словами “патронів до них” у відповідних відмінках, у тексті Інструкції та додатках 25-27, 28, 32, 33, 39 до неї слово “Держнаглядохоронпраці” замінено словом “Держгірпромнагляд” у відповідних відмінках згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

{У тексті Інструкції абревіатури “ДГБ МВС”, “УДСЛ”, “ДОН МВС” замінено абревіатурами “УП ЦОУП”; слова “міськрайоргани внутрішніх справ”, “місцеві органи внутрішніх справ”, “міськрайоргани” в усіх відмінках замінено словами “територіальні підрозділи поліції” у відповідних відмінках; слова “ДСО МВС України” замінено словами “поліція охорони”; абревіатуру “ІІПС ОВС” замінено абревіатурою “БД”; слова “органи державного пожежного нагляду”, “органи пожежного нагляду”, “пожежна охорона” в усіх відмінках замінено словами “органи ДСНС” у відповідних відмінках; у тексті Інструкції та додатках абревіатури “УПП (ВПП)”, “УГБ (ВГБ)” замінено абревіатурою “УП”; абревіатури “ГУМВС”, “УМВС” замінено абревіатурою “ГУНП”; слова “органи внутрішніх справ” у всіх відмінках замінено словами “органи поліції” у відповідних відмінках; слова “чергова частина” в усіх відмінках замінено словами “чергова служба” у відповідних відмінках; слова “дільничні інспектори міліції”, “інспектори міліції” в усіх відмінках замінено словами “дільничні офіцери поліції” у відповідних відмінках; слова “Держгірпромнагляд України” замінено словом “Держпраці” згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 364 від 05.05.2017}
1. Загальні положення

1.1. Ця Інструкція визначає умови та порядок видачі та анулювання дозволів на придбання, зберігання, облік, охорону, носіння, перевезення і використання зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, боєприпасів, інших предметів, матеріалів та речовин, щодо зберігання і використання яких установлено спеціальні правила, порядок та на які поширюється дія дозвільної системи, правил поводження з ними та їх застосування.

{Пункт 1.1 глави 1 розділу I в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 364 від 05.05.2017}

1.2. Національна поліція України роботу щодо здійснення дозвільної системи організовує через свої структурні підрозділи:

уповноважений підрозділ з контролю за обігом зброї та дозвільної системи центрального органу управління поліцією (далі – УП ЦОУП);

уповноважений підрозділ з контролю за обігом зброї та дозвільної системи головних управлінь Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі, областях та м. Києві (далі – УП ГУНП);

територіальні (відокремлені) підрозділи поліції в районах, містах, районах у містах (далі – територіальні підрозділи поліції).

Категорично забороняється залучати працівників дозвільної системи до виконання завдань, не передбачених їхніми функціональними обов’язками.

{Пункт 1.2 глави 1 розділу І із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 207 від 16.03.2012; в редакції Наказів Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013, № 364 від 05.05.2017}

1.3. Основними завданнями органів поліції є запобігання порушенням порядку виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення та використання вогнепальної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 мм та швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду (далі – пневматична зброя) і холодної зброї (арбалети, луки з зусиллям натягу тятиви більше ніж 20 кг, мисливські ножі тощо (далі – холодна зброя)), пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії (далі – пристрої), та патрони до них, основних частин зброї бойових припасів до зброї і охолощеної зброї, вибухових матеріалів і речовин, попередження випадків їх втрати, крадіжок, використання не за призначенням та з протиправною метою.

{Пункт 1.3 глави 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

1.4. Контроль за дотриманням посадовими особами міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій та громадянами правил дозвільної системи органи поліції здійснюють шляхом обстеження таких об’єктів, погодження укладення трудових договорів на виконання робіт, пов’язаних з виготовленням, придбанням, зберіганням, обліком, охороною, перевезенням і використанням спеціально визначених предметів і матеріалів, проведення профілактичних заходів щодо попередження та припинення порушень правил дозвільної системи, а також притягнення осіб, що вчинили правопорушення, до відповідальності в порядку, встановленому законом.

1.5. Прийом громадян, представників підприємств, установ та організацій в органах поліції здійснюється відповідно до встановленого порядку не менше трьох разів на тиждень – у робочі дні та в один із вихідних днів. Прийом громадян та представників підприємств, установ, організацій реєструється в книзі обліку прийому громадян, представників підприємств, установ, організацій з питань дозвільної системи (додаток 1).

1.6. Уся діяльність органів поліції щодо здійснення дозвільної системи ґрунтується на суворому дотриманні Конституції України та інших нормативно-правових актів.
2. Видача дозволів на придбання, зберігання, перевезення і використання вогнепальної зброї, бойових припасів до неї, основних частин зброї, холодної зброї, пристроїв, патронів до них, пневматичної зброї, вибухових матеріалів і речовин, відкриття і функціонування об’єктів дозвільної системи.

{Назва глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

2.1. Здійснюючи дозвільну систему, органи поліції відповідно до законодавства України видають міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, суб’єктам господарювання, що здійснюють діяльність з виробництва, ремонту, торгівлі вогнепальною зброєю невійськового призначення, боєприпасами до неї, холодною та охолощеною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 мм і швидкістю польоту кулі понад 100 м/с; виробництва спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та їх продажу (далі – суб’єкти господарювання), дозволи на придбання, зберігання, перевезення (через митний кордон України, територією України, транзит через територію України) й використання вогнепальної зброї, боєприпасів до неї, основних частин зброї, холодної зброї, охолощеної зброї, пневматичної зброї; пристроїв та патронів до них; вибухових матеріалів і речовин; на відкриття та функціонування сховищ, складів і баз, де вони зберігаються, стрілецьких тирів і стрільбищ, мисливсько-спортивних стендів, а також підприємств і майстерень з виготовлення і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічних майстерень, пунктів вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, магазинів, у яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї, пристроїв та патронів до них (далі – об’єкти дозвільної системи); громадянам – дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної мисливської зброї, холодної, охолощеної, пневматичної зброї, пристроїв.

{Пункт 2.1 глави 2 розділу I в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

2.2. Бланки дозволів (додатки 2-8, 42) повинні зберігатися в підрозділах дозвільної системи у місцях, що виключають доступ до них сторонніх осіб.

Бланк дозволу на право зберігання та носіння зброї виготовляється відповідно до форм, визначених у додатку 5 або додатку 42, на вибір заявника.

Строк дії дозволів:

на виготовлення, зберігання та використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, які видаються на ім’я керівників підприємств, установ і організацій, а також громадянам, – 3 роки;

на придбання та перевезення цих предметів, матеріалів і речовин – до 3 місяців;

на придбання вибухових матеріалів – до 6 місяців.

2.3. Дозволи видаються:

2.3.1. Департаментом громадської безпеки МВС України (далі – УП ЦОУП України) на:

право придбання, перевезення через митний кордон України, транзит через територію України вогнепальної, пневматичної, холодної, охолощеної зброї, бойових припасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів і речовин міністерствам та іншим центральним органам виконавчої влади, підприємствам, установам, організаціям, суб’єктам господарювання, а також іноземним суб’єктам господарювання на підставі відповідних договорів;

{Абзац другий підпункту 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу I в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

придбання в Україні та перевезення через митний кордон України (за 5 днів до перевезення) вогнепальної зброї, пневматичної, холодної, охолощеної зброї, бойових припасів до зброї, основних частин зброї, пристроїв та патронів до них іноземцями за погодженням з іноземними дипломатичними представництвами країн, громадянами яких вони є, перевезення ними через митний кордон України, транзит через територію України вогнепальної зброї, бойових припасів до неї, основних частин зброї, холодної зброї для участі в змаганнях здійснюються за клопотанням міністерств та інших центральних органів виконавчої влади України, а з метою полювання – на конкретно визначений уповноваженим на це органом строк;

{Абзац третій підпункту 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу I в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

функціонування стрілецьких тирів і стрільбищ, мисливсько-спортивних стендів, пунктів вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування;

{Абзац четвертий підпункту 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 364 від 05.05.2017}

право перевезення через митний кордон України нагородної зброї та патронів до неї;

{Абзац п’ятий підпункту 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу I в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

зберігання нагородної зброї.

УП ЦОУП можуть видаватися всі види дозволів, передбачені законодавством, в тому числі цією Інструкцією.

{Підпункт 2.3.1 пункту 2.3 глави 2 розділу І із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 207 від 16.03.2012}

2.3.2. УП ГУНП на:

відкриття та функціонування об’єктів дозвільної системи: сховищ, складів, де зберігаються вибухові матеріали і речовини, відкриття стрілецьких тирів і стрільбищ, мисливсько-спортивних стендів, а також підприємств і майстерень з виготовлення і ремонту вогнепальної, холодної та охолощеної зброї, спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони, магазинів, у яких здійснюється продаж зброї та бойових припасів до неї, основних частин зброї, пристроїв та патронів до них;

{Абзац другий підпункту 2.3.2 пункту 2.3 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 364 від 05.05.2017}

право перевезення через митний кордон України мисливської вогнепальної зброї, основних частин зброї, бойових припасів до неї, пневматичної, холодної та охолощеної зброї громадянами України;

придбання, зберігання та носіння мисливської нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної, холодної, охолощеної зброї, пристроїв громадянами України;

придбання та зберігання відомчої вогнепальної, мисливської зброї, бойових припасів до неї, основних частин зброї, пневматичної, холодної, охолощеної зброї, пристроїв та патронів до них підприємствами, установами, організаціями, суб’єктами господарювання.

УП ГУНП також можуть видаватися дозволи, які видаються територіальними підрозділами поліції.

{Підпункт 2.3.2 пункту 2.3 глави 2 розділу I в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

2.3.3. Територіальні підрозділи поліції на:

придбання і перевезення територією України вибухових матеріалів і речовин;

{Абзац другий підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

носіння і перевезення територією України відомчої вогнепальної, пневматичної, холодної зброї та бойових припасів до неї;

{Абзац третій підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

придбання, зберігання і носіння громадянами України мисливської гладкоствольної зброї, основних частин зброї, бойових припасів до неї, пневматичної, холодної та охолощеної зброї.

{Абзац четвертий підпункту 2.3.3 пункту 2.3 глави 2 розділу I в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

{Пункт 2.4 глави 2 розділу I виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 364 від 05.05.2017}

2.4. Залежно від виду дозволів, що видаються, вони підписуються відповідно Головою Національної поліції України та його заступниками, начальником Департаменту, до складу якого входить УП ЦОУП, та його заступниками, начальником УП ЦОУП, начальником ГУНП та його заступниками (крім нагородної зброї та боєприпасів до неї), керівником управління, до складу якого входить УП ГУНП, та начальником УП ГУНП; у територіальних підрозділах поліції – начальниками або їх заступниками особисто і скріплюються гербовою печаткою органів Національної поліції або печаткою територіальних підрозділів поліції.

{Пункт глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013; в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 364 від 05.05.2017}

2.5. Дозволи на придбання, зберігання та носіння мисливської нарізної, нагородної вогнепальної зброї громадянами підписуються Міністром внутрішніх справ України, його першим заступником та заступниками, начальником УП ЦОУП, його заступниками, начальником управління дозвільної системи, ліцензування та державного охоронного нагляду УП ЦОУП, начальником ГУНП, його заступником – начальником міліції громадської безпеки, начальником УП ГУНП.

{Пункт глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

{Пункт 2.6 глави 2 розділу I виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 364 від 05.05.2017}

2.6. Видача дозволів громадянам на придбання, зберігання та носіння зброї здійснюється після проведеного з ними вивчення матеріальної частини зброї, правил поводження з нею, її застосування та використання, що здійснюється у пунктах вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування після здачі заліку та отримання довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування (додаток 39).

До складу комісій з приймання заліків обов’язково входять працівники дозвільної системи.

Справи про видачу, продовження, припинення дії та анулювання дозволів на право відкриття та функціонування пунктів вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування ведуть УП ЦОУП України, ГУНП.

Підставою для видачі дозволу на право відкриття та функціонування пункту вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування є заява суб’єкта господарської діяльності, що подається за територіальною належністю до ГУНП, у якій зазначаються: найменування суб’єкта господарської діяльності, код за ЄДРПОУ або реєстраційний номер облікової картки платника податків та інших обов’язкових платежів, місце і дата реєстрації, місцезнаходження, прізвище, ініціали керівника, службовий телефон, а також мета звернення.

До заяви додаються:

відомості про наявність матеріальної бази для проведення навчання;

відомості про осіб, які відповідають за відкриття та функціонування пункту вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, проводять навчання та мають доступ до зброї, яка буде використовуватися (використовується) в пункті, охороняють пункт (особові листки з обліку кадрів);

медичні довідки встановленого зразка для отримання дозволу (ліцензії) на об’єкт дозвільної системи (далі – медична довідка), службовий телефон, номер та дата наказу про призначення;

відомості про місце проведення практичних стрільб;

інформація про наявність зброї та дозвіл на її зберігання за умови зберігання та використання зброї на цьому об’єкті;

платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв’язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги.

ГУНП, до якого надійшла зазначена заява, приймає її до провадження і перевіряє подані документи (наявність підписів, печаток, штампів тощо).

Документи за наслідками такої перевірки та висновок про можливість видачі дозволу на право відкриття та функціонування пункту вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування, затверджений керівником УП ГУНП, протягом місяця з дня подання заяви про видачу такого дозволу, надсилаються до УП ЦОУП України для подальшого провадження.

УП ЦОУП України, протягом місяця з дня надходження документів, перевіряє їх, після чого готує висновок про видачу дозволу або відмову в його видачі. Висновок затверджується керівником Департаменту, до складу якого входить УП ЦОУП або його заступниками. У разі відмови у видачі дозволу в листі на адресу ГУНП зазначаються підстави такої відмови та повертається плата за оформлення документів, пов’язаних з видачею дозволу.

{Абзац чотирнадцятий пункту 2.6 глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 364 від 05.05.2017}

2.7. Продовження терміну дії дозволу на право відкриття та функціонування пункту вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування здійснюється в порядку, передбаченому для його видачі. При цьому документи, які були подані при отриманні дозволу і є дійсними, повторно не подаються.

2.8. Громадяни України повинні в установленому законодавством порядку укласти договір страхування цивільної відповідальності громадян України, що мають у власності чи іншому законному володінні зброю, за шкоду, яка може бути заподіяна третій особі або її майну внаслідок володіння, зберігання чи використання цієї зброї (далі – договір страхування).

2.9. Дозволи на відкриття та функціонування стрілецьких тирів і стрільбищ, мисливсько-спортивних стендів, а також підприємств і майстерень по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічних майстерень, магазинів, в яких здійснюється продаж зброї, основних частин зброї та бойових припасів до неї, пристроїв та патронів до них, видаються відповідно до пункту 11.4 глави 11 розділу ІІ цієї Інструкції.

{Абзац перший пункту глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

Приміщення стрілецького тиру повинно відповідати вимогам ДБН В.2.2-13-2003 “Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди”.

{Абзац другий пункту глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

При цьому до стрілецьких тирів і стрільбищ, мисливсько-спортивних стендів, а також підприємств і майстерень з виготовлення і ремонту вогнепальної та холодної зброї, піротехнічних майстерень, магазинів, у яких здійснюється продаж зброї, основних частин зброї та бойових припасів до неї, пристроїв та патронів до них, для оформлення зазначеного дозволу висуваються вимоги, визначені пунктом 2.8 глави 2 цього розділу та пунктом 11.4 глави 11 розділу ІІ цієї Інструкції.

{Абзац третій пункту глави 2 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}
3. Контроль за об’єктами дозвільної системи

3.1. Об’єкти дозвільної системи інспекторами дозвільної системи та дільничними офіцерами поліції обстежуються щокварталу, а об’єкти, де зберігається велика кількість зброї (20 чи більше одиниць), і базові склади вибухових матеріалів і речовин – щомісяця. При цьому обстеження складів з вибуховими матеріалами і речовинами проводиться за участю посадових осіб поліції охорони, вибухотехнічних підрозділів Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України та органів ДСНС (за згодою).

{Пункт 3.1 глави 3 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 364 від 05.05.2017}

3.2. Керівники органів поліції повинні не менше одного разу на рік особисто брати участь у перевірці об’єктів дозвільної системи.

3.3. На підприємствах, в установах і організаціях, де виготовляються, ремонтуються, зберігаються та використовуються предмети, матеріали і речовини, на які поширюється дозвільна система, перевіряються:

наявність відповідних дозволів на виготовлення, ремонт, придбання, зберігання, охорону, перевезення та використання підконтрольних предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень та лабораторій (також відповідних паспортів на бази, сховища, склади вибухових матеріалів, піротехнічні майстерні тощо); строк дії цих документів; погодження укладання трудових договорів на виконання робіт, пов’язаних з виготовленням, придбанням, зберіганням, обліком, охороною, перевезенням і використанням спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин; дотримання пропускного режиму;

облік підконтрольних предметів, матеріалів і речовин, порядок видачі, приймання зброї, бойових припасів до неї, пристроїв, патронів до них, вибухових матеріалів і речовин; їх списання після використання, повернення в місця постійного зберігання; правильність ведення відповідної службової документації;

придатність приміщень, в яких розміщені об’єкти дозвільної системи, до зберігання зброї, бойових припасів до неї, пристроїв, патронів до них, вибухових матеріалів і речовин, а саме: міцність дверей, стін, стелі, підлоги, металевих сейфів, шаф, надійність замків, справність охоронної протипожежної сигналізації;

стан технічного устаткування (складів, баз, сховищ); наявність охорони, постових вишок, блок-постів, сторожових собак, засобів пожежогасіння, зв’язку з найближчими постами охорони і органами поліції;

стан охорони об’єктів, укомплектованість особовим складом, придатність його для охорони об’єктів та знання своїх посадових обов’язків, тривалість збору за сигналом “Тривога”, порядок зміни і підміни, відповідність розміщення сил дислокації постів, а також планів оборони цих об’єктів в органах поліції та проведення навчання з відпрацюванням взаємодії всіх видів нарядів;

обладнання та технічний стан транспорту, що здійснює перевезення предметів, матеріалів і речовин, на які поширюється дозвільна система.

3.4. На всіх об’єктах дозвільної системи обов’язково перевіряється організація внутрішнього контролю за схоронністю предметів, матеріалів і речовин, на які поширюється дозвільна система.

3.5. У разі виявлення під час обстеження об’єктів дозвільної системи порушень складаються відповідні акти (додатки 9, 10), в яких докладно описується суть виявлених недоліків, указується строк їх усунення. Один примірник акта залишається на об’єкті дозвільної системи, а другий після доповіді керівнику органу поліції підшивається до облікової справи на цей об’єкт.

У разі виявлення під час перевірки порушень порядку виготовлення, ремонту, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення і використання спеціально визначених предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, особи, які допустили порушення, притягаються до відповідальності в порядку, встановленому законами України.

3.6. Якщо на об’єкті під час обстеження не виявлені порушення, складається рапорт на ім’я начальника органу поліції, у якому вказуються дата перевірки, найменування об’єкта та результати перевірки.

3.7. Акти і рапорти про перевірки об’єктів дозвільної системи доповідаються керівнику органу поліції, який приймає відповідні рішення щодо проведеної перевірки, після чого вони підшиваються до облікових справ на ці об’єкти.
4. Права органів поліції у разі виявлення порушень правил дозвільної системи

Згідно із законодавством України органам поліції надано право:

{Абзац перший глави 4 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 364 від 05.05.2017}

анулювати виданий підприємству, установі й організації дозвіл на придбання, зберігання і використання зброї, основних частин зброї, бойових припасів, пристроїв та патронів до них, вибухових речовин і матеріалів, інших предметів і речовин при невиконанні встановлених правил користування і поводження з ними або при недоцільності їх подальшого зберігання, вилучати при необхідності зазначені предмети, опечатувати склади, бази й сховища, закривати стрілецькі тири і стенди, зброєремонтні підприємства, магазини, що торгують зброєю, основними частинами зброї і боєприпасами, пристроями та патронами до них до усунення порушень відповідних правил;

{Абзац другий глави 4 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013, № 364 від 05.05.2017}

анулювати дозволи на придбання, зберігання і носіння зброї, основних частин зброї, пристроїв та боєприпасів, видані громадянам, які зловживають спиртними напоями, вживають наркотичні засоби без призначення лікаря, інші одурманюючі засоби, хворіють на психічні захворювання, та в інших випадках, передбачених законодавством;

{Абзац третій глави 4 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

оглядати за участю адміністрації підприємств, установ, організацій приміщення, де знаходяться зброя, основні частини зброї, боєприпаси, вибухові матеріали, з метою перевірки додержання правил поводження з ними;

{Абзац четвертий глави 4 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

оглядати зброю, пристрої та патрони до них, боєприпаси, що знаходяться у громадян, а також місця їх зберігання;

{Абзац п’ятий глави 4 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

анулювати дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї, основних частин зброї та пристроїв, видані громадянам, у випадках, передбачених пунктом 5.1 глави 5 цього розділу. Після анулювання дозволу на зберігання і носіння зброї та пристрою власник зобов’язаний здати зброю (за наявності основні частини зброї) чи пристрій, патрони і бойові припаси до них до органу поліції та прийняти рішення щодо подальшого її переоформлення чи реалізації (пункт 12.21 глави 12 розділу II цієї Інструкції). У разі незгоди власника з рішенням органу поліції про анулювання зазначеного дозволу матеріали передаються до суду для вирішення питання щодо примусового вилучення зброї, основних частин зброї, пристроїв, патронів і бойових припасів до них. При цьому відповідна інформація вноситься програмно-технічними засобами інформаційного порталу Національної поліції до баз даних єдиної інформаційної системи МВС (далі – БД);

{Абзац шостий глави 4 розділу I в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 364 від 05.05.2017}

давати керівникам підприємств, установ, організацій обов’язкові для них письмові приписи щодо усунення порушень правил виготовлення, придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення і використання предметів, матеріалів і

речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система.
5. Погодження укладання трудових договорів на виконання робіт, пов’язаних з виготовленням, ремонтом, придбанням, зберіганням, обліком, охороною, перевезенням і використанням предметів, матеріалів і речовин, на які поширюється дозвільна система

5.1. Надання керівникам підприємств, установ, організацій, суб’єктам господарювання згоди на укладення трудових договорів на виконання робіт, пов’язаних з виготовленням, ремонтом, придбанням, зберіганням, обліком, охороною, перевезенням і використанням предметів, матеріалів і речовин, на які поширюється дозвільна система, здійснюється після перевірки таких осіб працівниками органів поліції за територією обслуговування (місця проживання таких осіб) на підставі листів керівників цих підприємств, установ, організацій, суб’єктам господарювання, які з цією метою подають до органів поліції необхідні дані (список осіб із зазначенням їхніх прізвищ, імен та по батькові, дати і місця народження і проживання, відомостей щодо попередньої трудової діяльності; медичні довідки; довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування).

{Абзац перший пункту 5.1 глави 5 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

Органи поліції не мають права давати згоду керівникам підприємств, установ, організацій та суб’єктам господарювання на укладення трудових договорів на виконання таких робіт, а також видавати дозволи на придбання, зберігання та носіння вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пневматичної чи холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянам, а також проводити їх перереєстрацію в разі:

{Абзац другий пункт 5.1 глави 5 розділу I в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

наявності в особи медичних протипоказань до виконання вказаних функціональних обов’язків та володіння зброєю;

наявності даних про систематичне (два чи більше разів) порушення такою особою громадського порядку, зловживання спиртними напоями, вживання наркотичних речовин без призначення лікаря, інших одурманюючих засобів, скоєння насильства в сім’ї, що підтверджується документально;

повідомлення такій особі про підозру або складення щодо такої особи повідомлення про підозру, яке не вручене внаслідок не встановлення її місця знаходження;

{Абзац пункту 5.1 глави 5 із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 1463 від 14.11.2015}

наявності в особи судимості за злочин, яка не погашена або не знята в установленому порядку;

відсутності довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування;

відсутності права, визначеного актами законодавства, на придбання, зберігання і носіння пристроїв.

{Пункт 5.1 глави 5 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

5.2. У разі наявності обставин, що перешкоджають одержанню згоди на укладення трудових договорів на виконання робіт, пов’язаних з виготовленням, ремонтом, придбанням, зберіганням, обліком, охороною, перевезенням і використанням предметів, матеріалів і речовин, на які поширюється дозвільна система, орган поліції у письмовій формі в місячний строк із дня надходження матеріалів повідомляє про це керівників цих підприємств, установ, організацій.
6. Облік предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система (об’єктів дозвільної системи)

6.1. Облік предметів, матеріалів і речовин, підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, здійснюється в книзі обліку об’єктів дозвільної системи, які перебувають під контролем (додаток 11).

6.2. На кожний об’єкт дозвільної системи заводиться облікова справа, якій присвоюється реєстраційний номер. Облікові справи на об’єкти, які знаходяться на одному підприємстві, в установі, організації, ведуться окремо.

6.3. Облікова справа на об’єкт дозвільної системи складається із двох розділів:

у першому містяться матеріали, які стали підставою для відкриття об’єкта: листування, пов’язане з одержанням дозволів на виготовлення, ремонт, придбання, зберігання, перевезення, використання предметів, матеріалів і речовин, відкриття та функціонування підприємств, майстерень і лабораторій, на які поширюється дозвільна система, корінці цих дозволів, платіжний документ (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв’язку або коду проведеної операції, копії актів перевірок або рапортів;

у другому – списки особового складу охорони, дані про осіб, які виконують роботи, пов’язані з виготовленням, ремонтом, зберіганням, придбанням, обліком, охороною, перевезенням і використанням предметів, матеріалів і речовин, матеріали перевірки зазначених осіб, дислокації постів охорони, довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування тощо.

6.4. Облікові справи постійно зберігаються у працівників дозвільної системи. У разі ліквідації об’єкта дозвільної системи облікова справа здається в архів, а при передачі цього об’єкта під контроль іншому органу поліції пересилається останньому.

6.5. УП ГУНП щодо кожного органу поліції ведуть контрольно-наглядові справи.

6.6. Контрольно-наглядові справи містять дані про працівників, які здійснюють дозвільну систему; списки об’єктів дозвільної системи із зазначенням їхньої належності, кількості в них зброї, бойових припасів до неї, звітні дані, доповідні записки про результати роботи органу поліції щодо здійснення дозвільної системи; матеріали перевірок.
7. Облік власників зброї, пристроїв

7.1. Облік власників мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної, пневматичної, а також холодної зброї, пристроїв здійснюється в книзі обліку власників мисливської вогнепальної, пневматичної зброї, а також холодної зброї (додаток 12). Відомості про наявність такої зброї у громадян заносяться в БД.

7.2. На кожну особу, яка володіє вогнепальною мисливською, а також холодною, нагородною, пневматичною зброєю (крім відомчої зброї), пристроями, заводиться особова справа. Особові справи власників нарізної, нагородної вогнепальної зброї та пристроїв ведуться в УП ГУНП, а на власників мисливської гладкоствольної, пневматичної та холодної зброї – у територіальних підрозділах поліції.

7.3. Особова справа власника зброї містить такі документи:

заяву про видачу дозволу на право придбання, зберігання та носіння на кожну одиницю зброї, основних частин зброї окремо;

{Абзац другий пункту 7.3 глави 7 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

картку-заяву (додаток 13);

корінець дозволу на придбання зброї, основних частин зброї, або копії інших документів, що засвідчують реєстрацію зброї, основних частин зброї в органах поліції;

{Абзац четвертий пункту 7.3 глави 7 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

матеріали перевірки власника зброї, рапорт (додаток 14), інформацію про відсутність або наявність судимості, медичні довідки (крім охолощеної зброї);

{Абзац п’ятий пункту 7.3 глави 7 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

довідку про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування (крім охолощеної зброї);

{Абзац сьомий пункту 7.3 глави 7 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

копію 1, 2 та 11 сторінок паспорта громадянина України.

{Пункт 7.3 глави 7 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

7.4. Особові справи власників зброї зберігаються у працівника, який здійснює дозвільну систему, і для зручності користування розставляються в алфавітному порядку.

7.5. У чергових службах територіальних підрозділів поліції працівником, який здійснює дозвільну систему, ведеться картотека, у якій містяться картки обліку власника мисливської вогнепальної, пневматичної зброї, а також холодної зброї (додаток 15), яка використовується для перевірки осіб, затриманих за правопорушення, а також для інформування нарядів міліції. Працівниками чергової служби ведеться комп’ютерний облік власників зброї, пристроїв.

{Пункт 7.5 глави 7 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

7.6. У разі зміни місця проживання власник зброї, пристрою у десятиденний строк повинен звернутися із заявою в довільній формі про постановку на облік в органі поліції за новим місцем проживання.

Особова справа власника зброї за письмовим запитом територіальним підрозділам поліції надсилається для взяття на облік в орган поліції за новим місцем проживання, а зброя, пристрій знімаються з обліку, про що вноситься інформація до БД.

У разі вилучення зброї у випадках, передбачених законодавством, добровільної її здачі в орган поліції, продажу, смерті власника зброї особова справа здається в архів, про що в книзі обліку власників мисливської вогнепальної, пневматичної зброї, а також холодної зброї робиться відповідний запис, а також дані вносяться до БД.

7.7. Контроль за зберіганням вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв, що належать громадянам, здійснюється органами поліції відповідно до законодавства. Перевірка порядку зберігання зброї громадянами проводиться дільничними офіцерами поліції не рідше одного разу на три роки. Про результати перевірки складається рапорт, який підшивається до особової справи власника зброї, пристрою. Вимоги працівників органів поліції щодо забезпечення схоронності вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, а також пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв, патронів до них є обов’язковими для її власників. При оформленні завдання дільничному офіцеру поліції допускається його заповнення як на кожного власника окремо, так і на групу власників за списком.

При зміні місця проживання, придбанні зброї та її перереєстрації громадяни обов’язково перевіряються за місцем проживання.

{Пункт 7.7 глави 7 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

{Пункт 7.7 глави 7 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

7.8. Облікові справи на об’єкти дозвільної системи, контрольно-наглядові справи на органи поліції, особові справи власників мисливської вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, пристроїв, журнали обліку об’єктів дозвільної системи обліковуються і зберігаються в порядку, встановленому для документів службового користування.

{Розділ I в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 745 від 11.10.2011}

II. Придбання, зберігання, облік, охорона, перевезення і використання зброї та бойових припасів, основних частин зброї, пристроїв та патронів до них

{Назва розділу II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}
8. Види зброї, щодо якої здійснюється дозвільна система

8.1. Дозвільна система, що здійснюється органами поліції, поширюється на бойову нарізну військових зразків зброю або виготовлену за спеціальним замовленням, охолощену, нейтралізовану, несучасну, спортивну, мисливську вогнепальну зброю, бойові припаси до зброї, основні частини зброї, пневматичну, холодну зброю, пристрої та патрони до них, що належать підприємствам, установам, організаціям, суб’єктам господарювання та громадянам.

{Пункт 8.1 глави 8 розділу II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

8.2. Вогнепальна зброя – зброя, яка призначена для ураження цілей снарядами, що одержують спрямований рух у стволі (за допомогою сили тиску газів, які утворюються в результаті згоряння метального заряду) та мають достатню кінетичну енергію для ураження цілі, що знаходиться на визначеній відстані.

{Пункт 8.2 глави 8 розділу II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

8.3. Бойова вогнепальна зброя – вогнепальна зброя, призначена для ураження людини та (або) техніки.

До бойової зброї не належить старовинна зброя та її моделі, які виготовлені до 1899 року включно.

{Пункт 8.3 глави 8 розділу II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

8.4. До несучасної зброї належить вогнепальна і холодна зброя, яка:

знята з озброєння армії та виробництва і для якої серійно не випускаються боєприпаси;

знята з озброєння зброя і яка існує в одиничних екземплярах;

виготовлена спеціально для виставок (експонування) в одиничних екземплярах.

{Пункт 8.4 глави 8 розділу II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

8.5. Охолощена зброя – пристрої, виготовлені шляхом спеціального пристосування конструкції стрілецької вогнепальної зброї до стрільби лише холостими патронами, з яких неможливо зробити постріл снарядом, що має достатню вражаючу здатність.

Призначена для використання на кінозйомках, при проведенні театралізованих, костюмованих та інших культурних заходів.

Охолощена зброя повинна бути приведена на заводах – виготовлювачах чи в майстернях з ремонту зброї у стан, придатний для стрільби тільки холостими патронами, що підтверджується відповідним висновком.

{Пункт 8.5 глави 8 розділу II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

8.6. Нейтралізована зброя – стрілецька зброя будь-якої моделі, яка з дотриманням вимог відповідних стандартів або технічних умов спеціально приведена на заводах-виробниках чи у спеціалізованих майстернях з ремонту зброї в непридатний для стрільби стан.

Кожна одиниця нейтралізованої зброї повинна мати відповідний висновок про незворотне приведення її в непридатний для проведення пострілів стан та віднесення її до певного виду нейтралізованої зброї.

На кожну одиницю нейтралізованої зброї наносять серійний номер та абревіатуру виду нейтралізованої зброї.

Нейтралізована зброя залежно від її призначення класифікується так:

учбова зброя – зброя, яка спеціально приведена в непридатний для стрільби стан, призначена для навчання правилам поводження зі зброєю (розбирання та складання, заряджання та розряджання, виконання стройових прийомів зі зброєю) (абревіатура виду – УЧ);

учбово-розрізна зброя – зброя, яка спеціально приведена в непридатний для стрільби стан, основні деталі якої мають спеціально виконані вирізи, призначені для забезпечення наочності при вивченні порядку взаємодії деталей і вузлів (абревіатура виду – УЧР);

музейна зброя – зброя, яка спеціально приведена в непридатний для стрільби стан та призначена виключно для експонування в музеях (абревіатура виду – МУЗ);

макети зброї масогабаритні – конструктивно подібні до вогнепальної зброї вироби, призначені для колекціонування та експонування фізичними і юридичними особами, які спеціально виготовлені з вогнепальної стрілецької зброї шляхом внесення до конструкції її основних частин та механізмів змін, що виключають здійснення пострілу (абревіатура виду – ММГ).

{Пункт 8.6 глави 8 розділу II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

8.7. Спортивна зброя – вогнепальна, пневматична або холодна зброя, призначена для ураження цілей під час спортивних тренувань і змагань, що відповідає правилам спортивних змагань з видів спорту, визнаних в Україні, що затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері фізичної культури та спорту, з урахуванням пропозицій відповідних всеукраїнських спортивних федерацій та правил спортивних змагань відповідної міжнародної спортивної федерації.

Кожна одиниця спортивної зброї повинна бути сертифікована в установленому порядку та відповідати вимогам ГСТУ 78-41-002-97.

{Пункт 8.7 глави 8 розділу II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

8.8. Мисливська вогнепальна зброя – вогнепальна зброя, призначена для ураження тварин і птахів під час полювання.

8.8.1. До мисливської вогнепальної зброї належать: мисливські гвинтівки, карабіни та штуцери, гладкоствольні рушниці, гладкоствольні рушниці із свердловиною “парадокс” з нарізами 100-140 мм на початку або в кінці ствола, мисливські рушниці зі свердловиною “сюпра”, комбіновані рушниці, що мають поряд з гладкими і нарізні стволи.

8.8.2. Мисливська зброя повинна відповідати таким вимогам:

для стрільби зі зброї використовуються мисливські патрони відповідного калібру;

загальна довжина з розкладеним та зафіксованим прикладом має становити не менше 800 мм;

ємність магазину (барабана) (з установленим обмежувачем за наявності) нарізної зброї не має перевищувати 10 патронів, а гладкоствольної – 4 патронів;

мати запобіжник;

довжина ствола мисливської зброї повинна відповідати вимогам ГСТУ 78-41-002-97.

{Пункт 8.8 глави 8 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 207 від 16.03.2012; в редакції Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

8.9. Боєприпаси – спеціально виготовлені вироби одноразового використання, які призначені забезпечити ураження цілей в умовах збройної боротьби, самооборони, полювання, спорту.

До бойових припасів належать патрони до нарізної вогнепальної зброї різних калібрів, а також заряджені патрони до гладкоствольних мисливських рушниць, мисливський порох і капсулі.

{Пункт 8.9 глави 8 розділу II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

8.10. До пневматичної зброї належать пістолети, револьвери, гвинтівки калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів за секунду, в яких снаряд (куля) приводиться в рух за рахунок стиснених газів.

8.11. Холодна зброя – предмети та пристрої, конструктивно призначені та за своїми властивостями придатні для неодноразового заподіяння шляхом безпосередньої дії тяжких (небезпечних для життя в момент спричинення) і смертельних тілесних ушкоджень, дія яких ґрунтується на використанні м’язової сили людини.

{Пункт 8.11 глави 8 розділу II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

8.12. До пристроїв належать такі пістолети і револьвери вітчизняного виробництва, які конструктивно призначені тільки для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії і технічно не придатні для стрільби бойовими патронами. При цьому їхня конструкція має забезпечувати неможливість взаємозаміни основних частин бойової і спортивної вогнепальної зброї, унеможливлює здійснення пострілів в автоматичному режимі чергами.

Патрони до пристроїв – належать патрони, споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, призначені для відстрілу їх тільки пристроями вітчизняного виробництва і допущені в установленому порядку до використання.

{Абзац другий пункту 8.12 глави 8 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

8.13. До основних частин зброї належать будь-які елементи або запасні деталі, спеціально призначені для вогнепальної зброї та необхідні для її функціонування, а саме: ствол, корпус або стовбурна коробка, затвор або барабан, вісь затвору або казенник.

{Главу 8 розділу II доповнено новим пунктом 8.13 згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

8.14. Порядок придбання, зберігання, обліку, охорони, перевезення і використання зброї та бойових припасів до неї в міністерствах, інших центральних органах виконавчої влади, на підприємствах, в установах, організаціях і господарських об’єднаннях регламентується відповідними інструкціями, узгодженими з Національною поліцією України.

{Пункт 8.14 глави 8 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 364 від 05.05.2017}
9. Придбання зброї, основних частин зброї і бойових припасів до неї міністерствами та іншими центральними органами виконавчої влади, підприємствами, установами, організаціями і суб’єктами господарювання

{Назва глави 9 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

9.1. Вогнепальна, пневматична та холодна зброя і бойові припаси до неї, пристрої та патрони до них міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Національним банком України, підприємствами, установами, організаціями можуть придбаватися для:

{Абзац перший пункту 9.1 глави 9 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

озброєння особового складу охорони, а також окремих осіб, яким за родом служби законом дозволено носіння вогнепальної зброї, пневматичної та холодної зброї, пристроїв;

{Абзац другий пункту 9.1 глави 9 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

науково-дослідних потреб;

навчальних потреб (забезпечення допризовної військової і спеціальної підготовки);

спортивних потреб;

промислового та любительського полювання;

захисту життя, здоров’я та майна громадян;

використання на зйомках кінофільмів, у сценічних постановках, циркових виставах;

експонування в музеях та виставках;

колекціонування.

9.2. Дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї, пристроїв та патронів до них для вказаних потреб видаються тільки за наявності законодавчого або іншого нормативно-правового акта про надання права працівникам міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, Національного банку України, підприємств, установ і організацій користуватися нею при виконанні службових обов’язків лише після вивчення ними матеріальної частини зброї, правил поводження з нею, її застосування та використання, що здійснюється у пунктах вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування після здачі заліку та отримання довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування.

{Абзац перший пункту 9.2 глави 9 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

При цьому на роботу, пов’язану з використанням зброї при виконанні службових обов’язків, приймаються особи, які досягли 21-річного віку.

9.3. Спортивна зброя (пістолети, револьвери, гвинтівки, гладкоствольні рушниці), мисливська нарізна і гладкоствольна зброя, бойові припаси до неї, основні частини зброї, пневматична, холодна і охолощена зброя, пристрої та патрони до них купуються у суб’єктів господарювання, які мають відповідні (відповідну) ліцензії (ліцензію) МВС України на здійснення господарської діяльності з виробництва, ремонту вогнепальної зброї невійськового призначення і боєприпасів до неї, холодної зброї, пневматичної зброї калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду, торгівлі вогнепальною зброєю невійськового призначення та боєприпасами до неї, холодною зброєю, пневматичною зброєю калібру понад 4,5 міліметра і швидкістю польоту кулі понад 100 метрів на секунду; з виробництва спеціальних засобів, заряджених речовинами сльозоточивої та дратівної дії, індивідуального захисту, активної оборони та їх продажу за дозволами на придбання, виданими органами поліції.

{Пункт 9.3 глави 9 розділу II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

9.4. ВОХОР озброюється карабінами, пістолетами та револьверами за нормами зброї і бойових припасів до неї, що передбачаються для їх озброєння і особового складу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади. Озброєння її іншими видами вогнепальної зброї (автоматами тощо) допускається тільки за погодженням із Національною поліцією України.

{Пункт 9.4 глави 9 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 364 від 05.05.2017}

9.5. Цивільна охорона озброюється гладкоствольною вогнепальною або пневматичною зброєю. За погодженням з Національною поліцією України, ГУНП допускається озброєння такої охорони і нарізною вогнепальною зброєю за умови суворого дотримання встановлених вимог щодо її зберігання та застосування.

Про вид охорони, кількість працівників, наявної зброї і бойових припасів до неї складаються відомості про наявність вогнепальної зброї і бойових припасів (додаток 16).

{Пункт 9.5 глави 9 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 364 від 05.05.2017}

9.6. Кількість і вид вогнепальної зброї, бойових припасів до неї, пристроїв, необхідних для озброєння працівників, які використовуються ними в процесі виконання покладених на них обов’язків, залежно від характеру здійснюваної охоронної діяльності, штатної чисельності зазначених працівників встановлюються керівниками міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та Національного банку України за погодженням з Національною поліцією України згідно з нормами зброї і боєприпасів до неї, що передбачаються для озброєння воєнізованої охорони і особового складу міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (додаток 17).

{Пункт 9.6 глави 9 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 364 від 05.05.2017}

9.7. У навчальних закладах дозволено зберігати нейтралізовану вогнепальну зброю, що приведена на заводах-виготовлювачах чи в майстернях з ремонту зброї в стан, який виключає можливість здійснення пострілу без спеціальних ремонтних робіт.

{Пункт 9.7 глави 9 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

9.8. Учбова вогнепальна зброя повинна мати:

{Абзац перший пункту 9.8 глави 9 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

сегментний виріз на казенній частині ствола знизу і ПК-41 – зверху;

наскрізний проріз на початку каналу ствола з виходом його в ділянку патронника завширшки 4 мм і завдовжки в АК та РКК – 48 мм, СКС – 38 мм, ПК – 41 – 51 мм, РПД – 48 мм, ДК та ДКТ – 65 мм, СГД – 60 мм, КК-52 мм, у карабінів зразка 1938 і 1944 років – 57 мм;

спиляний бойок у всіх зразках зброї;

спиляні курок (АК, РКК, АКТ, СКС, СГД) чи стояк затворної рами (РКД) у місці удару по ударнику;

вмонтований обмежувач ствола у ствольній коробці (ПК-41, ДК, ДКМ, КК), який перешкоджає встановленню ствола від бойової зброї на навчальну;

проточку на казенній частині ствола (ПК-41, ДК, ДКМ, КК) для входження обмежувача ствола, що виступає, усередину ствольної коробки;

наскрізні поздовжні пази в передній частині ствола зверху та в кришці ствольної коробки.

На військових кафедрах навчальних закладів ІІІ та IV рівнів акредитації зберігається нарізна зброя воєнних зразків, що приведена на заводах-виготовлювачах чи в майстернях з ремонту зброї в стан, який виключає можливість здійснення пострілу без спеціальних ремонтних робіт.

9.9. Навчальними закладами вогнепальна зброя і бойові припаси отримуються за наявності дозволу на придбання, який видається органом поліції.

9.10. У сценічних постановках і циркових виставах використовується нейтралізована зброя або охолощена вогнепальна зброя. Для захисту артистів від нападу хижих звірів під час циркових вистав застосовується короткоствольна вогнепальна зброя.

{Пункт 9.10 глави 9 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

9.11. Зброя, що використовується кіностудіями для кінозйомок, повинна відповідати вимогам пунктів 8.5 та 8.6 глави 8 цього розділу.

{Пункт 9.11 глави 9 розділу II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

9.12. Для експонування в музеях та на виставках міномети, артилерійські гармати, танки, літаки з навчальним стрілецьким озброєнням відпускаються Міністерством оборони України, військовим округом (оперативним командуванням) без дозволу органу поліції. Інша зброя може бути придбана виключно за дозволом на придбання зброї, який видає орган поліції.

Забороняється використовувати для експонування в музеях і на виставках зброю, знайдену в місцях минулих боїв, подаровану або передану громадянами, яка не зареєстрована в органах поліції.

Державні музеї для отримання дозволу на придбання зброї одночасно з письмовим зверненням до УП ЦОУП та УП ЦОУП надають копію договору дарування зброї, завірену в установленому законодавством порядку.

Придбання державними музеями колекцій зброї і бойових припасів до неї у фізичних та юридичних осіб здійснюється за письмовим зверненням музею та за погодженням з органами поліції.

9.13. Вогнепальна зброя, що надходить до державних музеїв, перед експонуванням її власниками подається до майстерень з ремонту зброї, де вона має бути перероблена до стану, що виключає можливість здійснення пострілу без спеціальних ремонтних робіт, шляхом:

просвердлення відтулини діаметром не менше 5 мм у казенній частині зброї без ушкоджень написів і тавра;

вилучення чи спилення бойка.

Набої до стрілецької зброї експонуються в музеях тільки в розрядженому стані (без пороху).

9.14. Підставою для видачі органом поліції дозволу на придбання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, основних частин зброї, пристроїв та патронів до них і бойових припасів підприємствам, установам, організаціям є:

заява керівника підприємства, установи, організації, у якій зазначаються кількість зброї, основних частин зброї і бойових припасів, що купуються, номер та строк дії дозволу на право відкриття та функціонування об’єкта;

завірена керівником підприємства, установи, організації копія акта про придатність приміщення, де зберігатимуться зброя та бойові припаси, основні частини зброї, пристрої та патрони до них, що складається комісією, до складу якої входять представники органу поліції, органу державного нагляду (контроль) за додержанням і виконанням вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки та підприємства, установи, організації;

наказ керівника підприємства, установи, організації про призначення особи відповідальною за придбання зброї і бойових припасів;

{Пункт 9.14 глави 9 розділу II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

9.15. Суб’єкт господарювання, діяльність якого пов’язана з функціонуванням стрілецьких тирів, має право на користування та зберігання зброї (крім зброї військових зразків, що знаходяться на озброєнні), яка відповідає стандартам (правилам) міжнародних чи національних спортивних федерацій, несучасної стрілецької зброї, мисливської зброї, пристроїв.

{Пункт 9.15 глави 9 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

9.16. Приміщення стрілецького тиру повинно:

відповідати вимогам ДБН В.2.2-13-2003 “Державні будівельні норми України. Будинки і споруди. Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди”;

мати висновок Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру щодо відповідності приміщень заходам безпеки, які висуваються до них, і придатності проведення в них стрільби з певних видів зброї;

{Абзац четвертий пункту 9.16 глави 9 розділу II виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

9.17. Суб’єкт охоронної діяльності зобов’язаний отримати в УП ГУНП (за місцем здійснення діяльності) дозвіл на відкриття та функціонування об’єкта дозвільної системи.

9.17.1. Дозволи на придбання пристроїв та патронів до них видаються УП ЦОУП України на підставі документів, передбачених пунктом 11.4 глави 11 цього розділу, а також довідки у довільній формі за підписом керівника суб’єкта охоронної діяльності про наявність:

транспорту реагування;

пункту централізованого спостереження.

9.17.2. Зберігання, облік, перевезення і використання пристроїв та патронів до них здійснюються в порядку, установленому цією Інструкцією.

{Главу 9 розділу II доповнено новим пунктом 9.17 згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

9.18. Дозвіл на право придбання суб’єктом господарювання вогнепальної зброї, бойових припасів до неї, основних частин зброї, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, а також пристроїв та патронів до них видається УП ГУНП за заявою, у якій зазначаються вид та кількість зброї, основних частин зброї, бойових припасів, пристроїв та патронів до них, що купуються, номер та строк дії дозволу на право відкриття й функціонування об’єкта; відомості про осіб, відповідальних за їх придбання (прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані).

До заяви додаються:

копія документа, що є підставою для придбання вогнепальної зброї, бойових припасів до неї, основних частин зброї, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, а також пристроїв та патронів до них, засвідчена суб’єктом господарювання (договір купівлі-продажу або контракт);

копія наказу про призначення особи відповідальною за придбання зброї, її основних частин і бойових припасів, пристроїв та патронів до них;

{Главу 9 розділу II доповнено новим пунктом 9.18 згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}
10. Перевезення зброї і бойових припасів, основних частин зброї, пристроїв та патронів до них підприємствами, установами, організаціями та суб’єктами господарювання

{Назва глави 10 розділу II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

10.1. Дозвіл на перевезення територією України зброї, бойових припасів до неї, основних частин зброї, а також пристроїв та патронів до них видається УП ГУНП за заявою керівника підприємства, установи, організації, якій належить зброя, бойові припаси, основні частини зброї, пристрої і патрони до них, а також за заявою суб’єкта господарювання, у якій зазначаються найменування та кількість вантажу, що буде перевозитися, вид транспорту, маршрут із зазначенням початкового й кінцевого пунктів перевезення, підстава перевезення, строк, відомості про осіб, відповідальних за перевезення і охорону вантажу на шляху руху (прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані).

До заяви додаються:

копія договору (у разі його укладання відповідно до вимог пункту 10.2 цієї глави);

копія документа, що є підставою для перевезення вантажу, засвідчена керівником підприємства, установи, організації, суб’єктом господарювання (договір купівлі-продажу або контракт);

копія дозволу на право придбання зброї, бойових припасів, основних частин зброї, пристроїв та патронів до них;

копія наказу про призначення особи, відповідальної за перевезення вантажу;

{Пункт 10.1 глави 10 розділу II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

10.2. Перевезення вогнепальної, холодної, охолощеної та пневматичної зброї, а також мисливського пороху, заряджених мисливських та спортивних патронів основних частин зброї, бойових припасів до зброї військових зразків, пристроїв та патронів до них автомобільним транспортом здійснюється згідно з вимогами законодавства щодо безпеки перевезення небезпечних вантажів цим транспортом. Керівник підприємства, установи, організації, суб’єкт господарювання для супроводження цього вантажу повинен призначити не менше двох осіб, які озброюються відомчою вогнепальною зброєю. У разі її відсутності охорона здійснюється працівниками поліції охорони або охороною іншого суб’єкта господарювання, що має ліцензію на надання послуг з охорони власності та громадян, з якою укладено відповідний договір. Під час перевезення мисливської, спортивної вогнепальної зброї та пристроїв (50 і більше одиниць), а також зброї військових зразків (понад 15 одиниць), набоїв до зброї військових зразків (10000 штук і більше), набоїв до мисливської, спортивної вогнепальної зброї, патронів до пристроїв (20000 штук, 50 кг пороху і більше), основних частин зброї (100 штук і більше) охорона здійснюється виключно працівниками поліції охорони. Для перевезення мають бути виділені криті автомашини. При перевезенні пороху підлога кузова автомашини застилається повстю, кошмою або іншим подібним матеріалом. Зброя, основні частини зброї і бойові припаси, пристрої та патрони до них мають бути упаковані в пристосовану тару, яка опечатується або опломбовується.

{Пункт 10.2 глави 10 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

10.3. Посадові особи спортивних делегацій (команд), відповідальні за перевезення зброї і бойових припасів до неї, після прибуття в пункт проведення стрілецьких змагань (навчальних зборів) зобов’язані негайно здати привезену ними зброю і бойові припаси до неї разом з дозволом на перевезення для тимчасового зберігання в спеціально обладнане приміщення на місці проведення стрілецьких змагань (навчальних зборів). Забороняється зберігання зброї і бойових припасів до неї у місцях розміщення делегацій (команд), готелях, гуртожитках, спортивних таборах та інших місцях відпочинку. На період стрілецьких змагань (навчальних зборів) особи, що відповідають за збереження зброї та бойових припасів до неї на місці їх проведення, зобов’язані щодня перед здаванням зброї та бойових припасів до неї під охорону перевіряти наявність усіх одиниць зброї та бойових припасів до неї відповідно до книги обліку, видачі і прийняття зброї і боєприпасів (додаток 18).

10.4. Без дозволів органів поліції зброя, основні частини зброї, бойові припаси, пристрої та патрони до них, що належать підприємствам, установам, організаціям та суб’єктам господарювання, на які є дозволи на зберігання, перевозяться в межах міста, району, населеного пункту незалежно від відстані.

{Пункт 10.4 глави 10 розділу II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

10.5. Дозволи на перевезення вогнепальної мисливської зброї, основних частин зброї, бойових припасів до неї іноземним мисливцям, що прибувають на територію України з метою проведення полювання, видається УП ЦОУП України за відповідним клопотанням Державного агентства лісових ресурсів України, користувачів мисливських угідь, у якому зазначаються найменування та кількість вантажу, що буде перевозитися, вид транспорту, маршрут, початковий і кінцевий пункти перевезення, підстава перевезення та строк, відомості про осіб, відповідальних за перевезення і охорону вантажу на шляху руху.

До клопотання додаються:

копія договору на проведення полювання, укладеного між користувачем мисливських угідь та іноземним або вітчизняним суб’єктом господарювання чи іноземним мисливцем, який полює одноосібно;

документальне підтвердження на право користування мисливськими угіддями;

погодження територіальних органів Міністерства внутрішніх справ України щодо перебування іноземних мисливців у мисливських господарствах у конкретно визначений період;

акт обстеження відповідності спеціально обладнаної кімнати мисливського господарства, де зберігатиметься мисливська зброя та набої до неї в час, не пов’язаний з полюванням;

наказ про призначення посадової особи мисливського господарства відповідальною за збереження мисливської зброї та набоїв до неї від прибуття до вибуття іноземних мисливців;

За перевезення та зберігання зброї, основних частин зброї, бойових припасів до неї, ввезеної для полювання іноземними мисливцями, відповідає користувач мисливських угідь. Зберігання такої зброї, основних частин зброї та бойових припасів до неї здійснюється в спеціально обладнаному приміщенні за місцем проведення полювання з обов’язковим погодженням цього зберігання з територіальним органом Міністерства внутрішніх справ України.

{Пункт 10.5 глави 10 розділу II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

10.6. Дозвіл на перевезення через митний кордон України вогнепальної зброї, бойових припасів до неї, основних частин зброї, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, а також пристроїв та патронів до них видається УП ЦОУП України за заявою суб’єкта господарювання, у якій зазначаються найменування та кількість вантажу, що буде перевозитися, вид транспорту, маршрут із зазначенням початкового і кінцевого пунктів перевезення, підстава перевезення, відомості про осіб, відповідальних за перевезення через митний кордон України і охорону вантажу на шляху руху (прізвище, ім’я, по батькові, паспортні дані).

До заяви додаються:

копія дозволу на право придбання вогнепальної зброї, бойових припасів, основних частин зброї, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, а також пристроїв та патронів до них (за наявності);

копія документа, що є підставою для перевезення (експорту/імпорту) вантажу, засвідчена керівником підприємства, установи, організації, суб’єкта господарювання (копія договору або контракту);

відомості про вантаж (інвойс або специфікація до договору чи контракту);

копія договору (у разі його укладання відповідно до вимог пункту 10.2 цієї глави);

У разі здійснення суб’єктом господарювання експорту вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, основних частин зброї і бойових припасів, а також пристроїв та патронів до них додатково подається копія дозволу на право ввезення зброї, основних частин зброї та бойових припасів, пристроїв та патронів до них на територію іншої країни (покупця).

{Главу 10 розділу II доповнено новим пунктом 10.6 згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

10.7. Пересилання поштою зброї, бойових припасів до зброї, основних частин зброї, пристроїв та патронів до них, пороху забороняється.

{Главу 10 розділу II доповнено новим пунктом 10.7 згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}
11. Зберігання, облік і використання зброї, основних частин зброї та бойових припасів до неї, пристроїв та патронів до них

{Назва глави 11 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

11.1. Вогнепальна, пневматична, холодна зброя та бойові припаси до зброї, пристрої та патрони до них, придбані підприємствами, установами, організаціями з метою, зазначеною в пункті 9.1 глави 9 цього розділу, належать до відомчої. Забороняється використовувати їх не за призначенням, з метою, не передбаченою установчими документами (положеннями), статутними завданнями, передавати іншим особам, продавати, зберігати у місцях проживання працівників, за винятком випадків, передбачених у пунктах 11.15 та 11.16 цієї глави.

{Пункт 11.1 глави 11 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

11.2. Передача вогнепальної зброї і бойових припасів до неї, основних частин зброї, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв та патронів до них від однієї юридичної особи до іншої незалежно від підпорядкування здійснюється ними тільки за дозволами на придбання, які видає орган поліції. Юридична особа, яка здійснила передачу зброї, основних частин зброї і бойових припасів до неї, пристроїв та патронів до них, зобов’язана в п’ятиденний строк письмово повідомити про це орган поліції, у якому зброя перебуває на обліку, зазначивши кількість, марку, калібр, номер кожної одиниці зброї, пристроїв, основних частин зброї, що були передані, кількість і калібр бойових припасів до зброї, патронів до пристроїв. За відсутності номерів на основних частинах зброї вказується їх найменування та кількість. До повідомлень додається дозвіл на зберігання зброї, основних частин зброї для його переоформлення.

{Пункт 11.2 глави 11 розділу II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

11.3. Керівники підприємств, установ, організацій упродовж десяти днів з дня придбання вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, основних частин зброї, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв та патронів до них зобов’язані одержати в органі поліції дозвіл на право її зберігання.

{Пункт 11.3 глави 11 розділу II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

11.4. Підставою для видачі дозволу на право зберігання, використання вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, основних частин зброї та бойових припасів до неї, пристроїв та патронів до них є заява керівника підприємства, установи, організації, в якій зазначаються:

{Абзац перший пункту 11.3 глави 11 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

кількість, найменування та вид (класифікація) придбаної зброї, основних частин зброї і бойових припасів, пристроїв та патронів до них, її система, калібр, номер, рік випуску кожної одиниці;

{Абзац другий пункту 11.3 глави 11 розділу II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

дані про осіб, які відповідають за зберігання і використання зброї, та осіб, які мають доступ до зброї, у тому числі про працівників охорони (прізвище, ім’я, по батькові, дата, місце народження і проживання, відомості про попередню трудову діяльність), медичні довідки, копії договорів страхування, довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування;

наказ керівника юридичної особи про призначення особи (осіб), відповідальної (их) за зберігання зброї, основних частин зброї і бойових припасів до неї;

{Абзац четвертий пункту 11.3 глави 11 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

У разі відкриття нового об’єкта дозвільної системи, призначеного для зберігання зброї, акт про придатність приміщення до зберігання зброї та бойових припасів до неї складається комісією, до складу якої входять представники органів поліції (дозвільної системи, поліції охорони, органів ДСНС, юридичної особи, що відкриває об’єкт).

11.5. Відомча зброя, бойові припаси до неї, пристрої та зазначені патрони зберігаються в спеціально обладнаному сховищі, яке повинно відповідати таким вимогам:

бути ізольованим від інших підсобних приміщень, мати капітальні стіни, міцні перекриття на стелі та підлозі. Внутрішні стіни (перегородки) повинні бути еквівалентні за міцністю спарованим гіпсобетонним панелям завтовшки 80 мм кожна з прокладеними між ними сталевими ґратами або цегляній стінці завтовшки не менше 120 мм, армовані сталевою сіткою. У раніше побудованих спорудах допускаються перегородки із дощок, зміцнених сталевими ґратами;

мати двоє дверей з міцними і надійними замками, при цьому зовнішні – дощані однопільні товщиною не менше 40 мм, оббиті з двох боків оцинкованим покрівельним залізом із загином країв листа на торець дверей, або металеві; внутрішні – ґратчасті залізні. Зовнішні двері повинні зачинятися на два внутрішні замки і опечатуватися або опломбовуватися. Внутрішні ґратчасті двері зачиняються на внутрішній або навісний замок, обрамлення дверних прорізів кімнати для зберігання зброї виготовляється із залізного профілю. У раніше побудованих спорудах допускаються дерев’яні двері, коробки, зміцнені залізним кутом розміром 30 х 40 мм, завтовшки не менше 5 мм, прикріплені до стіни не менше ніж десятьма штирями зі сталевої арматури діаметром 10-12 мм і завдовжки не менше 120-150 мм;

мати на віконних прорізах зсередини приміщення або між рамами сталеві ґрати. У приміщеннях, розташованих на першому поверсі, віконні прорізи обладнуються внутрішніми залізними або дерев’яними, оббитими з двох боків оцинкованою сталлю, віконницями. Кінці прутів ґрат у віконних прорізах забиваються в стіну на глибину не менше 30 мм і заливаються бетонним розчином. Віконниці повинні замикатися на навісні замки;

ґрати, які встановлюються у дверні, віконні прорізи, для зміцнення стін (перегородок) виконуються з сталевого прута діаметром не менше 15 мм. Кожне перехрестя прута зварюється, утворюючи вічка не більше 150 х 150 мм;

бути обладнаними у два і більше рубежі охоронно-пожежною сигналізацією, виконаною прихованою проводкою до щитка електроживлення, з установленням датчиків на вікнах, дверях, люках, стінах, стелі, підлозі, що спрацьовує на відчинення або злом сейфів, шаф, де зберігаються зброя і бойові припаси, а також на появу людини всередині приміщення. Ці приміщення мають бути передані під охорону поліції охорони у встановленому порядку, з підключенням сигналізації на пульт централізованого нагляду. Допускається прокладання шлейфів охоронної сигналізації в трубах тільки всередині приміщення по залізобетонних і бетонних будівельних конструкціях;

мати протипожежні засоби та опис майна, в який заносяться дані про кількість шаф, сейфів, металевих ящиків із зазначенням їх номерів і якою печаткою опечатуються. У разі наявності вентиляційних вікон, люків на них повинні встановлюватися залізні ґрати з вічками розміром не більше 100 х 100 мм, які виключають можливість проникнення через ці системи. Створи в стінах, призначені для прокладання інженерних мереж, повинні мати діаметр не більше 200 мм.

11.6. Від збройової кімнати і металевих шаф (сейфів) зі зброєю, основними частинами зброї і бойовими припасами до неї, пристроями та патронами до них має бути два комплекти ключів. Один комплект ключів постійно знаходиться в особи, яка відповідає за зберігання зброї і бойових припасів до неї, пристроїв та патронів до них. Дублікати ключів повинні зберігатися в опечатаному пеналі в керівника юридичної особи, на ім’я якого видано дозвіл на зберігання зброї, основних частин зброї і бойових припасів до неї, пристроїв та патронів до них.

{Пункт 11.6 глави 11 розділу II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

11.7. Вогнепальна зброя, основні частини зброї, бойові припаси до неї, пристрої та патрони до них мають зберігатися в металевих шафах (сейфах), стінки яких повинні бути завтовшки не менше 3 мм з внутрішніми замками (не менше двох). Дверці шаф для міцності укріплюються металевими накладками або косинцями. На дверцях шафи з внутрішнього боку має бути опис зброї, основних частин зброї, бойових припасів, пристроїв та патронів до них за номерами. Допускається зберігання зброї, основних частин зброї, бойових припасів до неї, пристроїв, патронів до них, у важких сейфах, які мають внутрішні замки.

{Пункт 11.7 глави 11 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

11.8. Забороняється спільне зберігання із вогнепальною зброєю і бойовими припасами до неї навчально-наочних приладів, спортивного реманенту, інших предметів, окрім пневматичної зброї, радіостанцій і дозиметричних приладів, які можуть зберігатися у відгородженій залізними ґратами частині збройової кімнати. Бойові припаси до зброї мають зберігатися в окремому від зброї металевому ящику або в металевій шафі. Матеріал для обтирання, мастило і луг, приладдя для чищення і змащування зброї зберігаються у спеціально відведених для цього місцях окремо від зброї, бойових припасів до неї, пристроїв, патронів до них.

11.9. У відокремлених підрозділах банків зброя, бойові припаси до неї, пристрої та зазначені патрони зберігаються в залізобетонних коморах, сейфах або металевих шафах. У разі відсутності комор зброя, бойові припаси до неї, пристрої та зазначені патрони (у разі наявності охоронної сигналізації, що виведена на пульт централізованого спостереження органів поліції) – у залізобетонних внутрішніх або вбудованих шафах (касах) чи у важких сейфах.

11.10. Експонування зброї, основних частин зброї та бойових припасів до неї здійснюється у зачинених вітринах і на стендах, обладнаних автономною сигналізацією з установкою датчиків на кожній вітрині і стенді з виведенням дзвінка до місцезнаходження сторожа (вахтера) і на пульт охорони.

У разі експонування зброї, основних частин зброї та бойових припасів до неї на відкритих вітринах і стендах датчиками охоронної сигналізації має бути заблокована кожна одиниця зброї, основних частин зброї.

11.11. У професійно-технічних навчальних закладах дозволено зберігати не більше 5 малокаліберних гвинтівок, а у середніх навчальних закладах – не більше 3 малокаліберних гвинтівок на 100 учнів.

Забороняється зберігати малокаліберні гвинтівки у середніх навчальних закладах, професійно-технічних навчальних закладах, вищих навчальних закладах з числом осіб у них менше 100 осіб, малокаліберних пістолетів – у середніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах з кількістю осіб у них менше 500 осіб.

Дозволено за наявності письмового погодження з органами поліції спільне зберігання вогнепальної зброї і бойових припасів до неї, які належать навчальним закладам, підприємствам, установам, організаціям, у збройових кімнатах команд (загонів) ВОХОР.

У навчальних закладах, спортивних товариствах, які не мають створених на підставі дозволів органів поліції на відкриття та функціонування стрілецьких тирів і стрільбищ, зберігання зброї та бойових припасів до неї, крім навчальної, заборонено.

11.12. Для зберігання відомчої зброї і бойових припасів до неї, які належать різним підприємствам, установам, організаціям, навчальним закладам, ними обладнуються пункти централізованого зберігання зброї та бойових припасів до неї. Такі пункти утворюються ними на базі сховищ, складів і баз, стрілецьких тирів і стрільбищ, спортивно-стрілецьких клубів, навчальних закладів, загонів (команд) ВОХОР, де вони функціонують.

У пункті централізованого зберігання зброя і бойові припаси до неї зберігаються відповідно до вимог, установлених пунктом 11.5 цієї глави. Передача зброї та бойових припасів до неї на пункт централізованого зберігання оформлюється актом. Кожній юридичній особі, яка зберігає там зброю і бойові припаси до неї, повинні бути виділені окремі металеві шафи або бокси.

Ключі від металевих шаф або боксів зберігаються у осіб, які відповідають за зберігання зброї та бойових припасів до неї, юридичних осіб, які здали зброю та бойові припаси до неї, а дублікати ключів – у адміністрації пункту централізованого зберігання зброї та бойових припасів до неї в металевих сейфах (шафах).

Дозвіл на зберігання зброї і бойових припасів до неї у пункті централізованого зберігання зброї і бойових припасів до неї видається органами поліції на ім’я керівника юридичної особи, на базі якої утворений такий пункт централізованого зберігання.

11.13. У загонах (командах) ВОХОР, сторожовій охороні, на підприємствах, в установах, організаціях, навчальних закладах зброя і бойові припаси до неї, пристрої та зазначені патрони (у тому числі резервні) зберігаються відповідно до вимог, викладених у пункті 11.5 цієї глави та інших нормативно-правових актах. У разі неможливості обладнання збройової кімнати сигналізацією із виведенням на пульт централізованого спостереження органів поліції вона обладнується автономною сигналізацією з установленням датчиків на стінах, стелі, віконних рамах з виведенням її сигналу, крім вартового приміщення (поста охорони), на найближчий озброєний пост.

11.14. Бойові припаси до зброї, що використані на навчальні цілі (практичні стрільби), у стрілецьких змаганнях (навчальних зборах) або в результаті застосування (використання) зброї під час несення служби, а також втрачені списуються за актом списання бойових припасів (додаток 19) із залученням відповідних роздавально-здавальних відомостей (додатки 20, 21) або за матеріалами службового розслідування причин застосування (використання) зброї або втрати боєприпасів. Акт складається не пізніше наступного дня після застосування (використання) зброї чи втрати бойових припасів до неї – затверджується керівником юридичної особи і повинен зберігатися в особи, яка відповідає за зберігання зброї та бойових припасів до неї. Копія акта в той самий день передається до органу поліції, який видав дозвіл на зберігання зброї та бойових припасів до неї. Факт списання бойових припасів до зброї фіксується в книзі обліку вогнепальної зброї і бойових припасів, яка ведеться на підприємствах, в установах, організаціях, особою, відповідальною за збереження зброї та бойових припасів.

11.15. Працівниками правоохоронних органів нарізна і гладкоствольна вогнепальна зброя (пістолети, револьвери, рушниці) і бойові припаси до неї, пристрої та зазначені патрони зберігаються за місцем їх проживання. Нарізна вогнепальна зброя повинна зберігатися у міцно прикріплених до підлоги або стіни металевих ящиках (шафах) з внутрішніми замками (не менше двох), товщина стінок яких повинна бути не менше 3 мм.

11.16. Територіальними підрозділами поліції за клопотанням керівників підприємств, установ, організацій видаються дозволи на право зберігання і носіння відомчої вогнепальної, пневматичної, холодної зброї, бойових припасів для супроводження їхніми працівниками грошових сум, цінностей, спеціальних вантажів під час перевезення та у разі потреби на носіння зброї поза об’єктом, що охороняється, працівникам правоохоронних органів на право зберігання і носіння відомчих пристроїв, патронів до них. При цьому в дозволі робиться відмітка “відомчий”.

{Абзац другий пункту 11.16 глави 11 розділу ІІ виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 364 від 05.05.2017}

До заяв керівників підприємств, установ, організацій додаються такі документи:

список осіб із зазначенням прізвищ, імен, по батькові, дат і місць народження та проживання, відомості про попередню трудову діяльність;

медичні довідки;

копії договорів страхування;

довідки про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування;

копія наказу керівника підприємства, установи, організації про закріплення осіб, відповідальних за супроводження грошових сум, цінностей, спеціальних вантажів;

дві фотокартки розміром 3 х 4 см для кожної особи;

У заяві обов’язково зазначається мета отримання дозволу.

Орган поліції упродовж місяця з дня надходження заяви і документів розглядає їх і видає дозволи на зберігання та носіння відомчої зброї, а в разі відмови у видачі дозволу на зберігання та носіння відомчої зброї – письмово повідомляє про це керівника підприємства, установи, організації із зазначенням причин відмови.

11.17. Дозволи на право носіння відомчої вогнепальної зброї та бойових припасів до неї поза об’єктом, що охороняється, видаються МВС України, ГУНП, територіальними підрозділами поліції з обов’язковим проставленням у них штампа “Є дійсним під час виконання службових обов’язків”.

11.18. Для охорони цінностей, які перевозяться в поштових вагонах відділами (відділеннями) поштового зв’язку при вокзалах, начальникам поштових вагонів та їх заступникам відповідальною особою видається по одному пістолету (револьверу) та бойові припаси до нього із числа відомчої вогнепальної зброї, про що робиться запис у дорожніх відомостях. З прибуттям поштового вагона в пункт призначення зброя передається на тимчасове зберігання у відділ (відділення) поштового зв’язку пункту призначення, а після повернення зазначених осіб до місця дислокації здається у відділ (відділення) поштового зв’язку, який видав зброю.

11.19. Працівники ВОХОР, які супроводжують вантажі, після прибуття в пункт призначення і закінчення роботи, пов’язаної з охороною вантажу, здають відомчу вогнепальну зброю та бойові припаси до неї на тимчасове зберігання в збройову кімнату ВОХОР юридичної особи, яка прийняла вантаж, або в найближчий територіальний підрозділ поліції.

11.20. Юридичні особи, які використовують зброю і бойові припаси до неї, пристрої та зазначені патрони, повинні вести книги обліку вогнепальної зброї і бойових припасів на підприємствах, в установах, організаціях (додаток 22), які мають бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою органу поліції.

11.21. Облік видачі і прийняття вогнепальної зброї та бойових припасів до неї, пристроїв, патронів до них, що видаються працівникам охорони юридичної особи на час несення служби, здійснюється відповідальною особою в книзі обліку видачі і прийняття вогнепальної зброї і боєприпасів. Видача відомчої зброї повинна здійснюватися відповідальною особою на підставі розпорядження керівника підприємства, установи, організації.

11.22. Не придатна для подальшого використання відомча вогнепальна зброя, бойові припаси до неї, пристрої та зазначені патрони здаються підприємствами, установами, організаціями в органи поліції, які видали дозвіл на її придбання або зберігання. Ця зброя та бойові припаси до неї, пристрої та зазначені патрони здаються органами поліції на склади озброєння управлінь логістики та матеріально-технічного забезпечення ГУНП.

{Пункт 11.22 глави 11 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 364 від 05.05.2017}

11.23. Зайва, але придатна для подальшого використання відомча вогнепальна зброя, бойові припаси до неї, пристрої та зазначені патрони, що належать юридичним особам, здаються ними за місцем їх придбання або передаються (продаються) в інші підприємства, установи, організації за дозволом органів поліції на придбання зброї та бойових припасів. Зайва, але придатна для подальшого використання навчальна вогнепальна зброя воєнних зразків здається юридичними особами за місцем її отримання.

11.24. За стан обліку, зберігання і використання зброї, бойових припасів до неї, пристроїв, патронів до них відповідають керівники юридичних осіб, а в загонах (командах) ВОХОР – начальники загонів (команд), які в разі втрати зброї, бойових припасів до неї, пристроїв, патронів до них, зобов’язані негайно повідомити про це територіальний орган поліції і вжити заходів до їх розшуку. Підставою для зняття з обліку органів поліції втраченої зброї і бойових припасів до неї є відповідний документ органу досудового розслідування.

{Пункт 11.24 глави 11 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 364 від 05.05.2017}
12. Придбання, зберігання та носіння, перевезення мисливської вогнепальної нарізної і гладкоствольної зброї, бойових припасів до неї, основних частин зброї, пневматичної, охолощеної та холодної зброї, пристроїв та патронів до них громадянами

{Назва глави 12 розділу II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

12.1. Правом придбання мисливської гладкоствольної зброї та основних частин до неї користуються громадяни України, які досягли 21-річного віку, мисливської нарізної зброї та основних частин до неї – 25-річного віку, холодної, охолощеної та пневматичної зброї та основних частин до неї – 18-річного віку. Кількість зброї, яку може мати громадянин України, не обмежена, однак власник зброї повинен забезпечити її безумовну схоронність.

{Пункт 12.1 глави 12 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

12.2. Для одержання громадянами в органах поліції дозволу на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної зброї, холодної та охолощеної зброї громадянами подаються такі документи:

{Абзац перший пункту 12.2 глави 12 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

заява щодо видачі дозволу на придбання зброї на ім’я керівника органу поліції за місцем проживання заявника;

заповнена картка-заява (додаток 13);

медична довідка (крім охолощеної зброї);

{Абзац четвертий пункту 12.2 глави 12 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

довідка про вивчення матеріальної частини зброї, спеціальних засобів, правил поводження з ними та їх застосування (крім охолощеної зброї);

{Абзац п’ятий пункту 12.2 глави 12 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

копії 1, 2 та 11 сторінок паспорта громадянина України.

{Абзац сьомий пункту 12.2 глави 12 розділу II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

Якщо фактичне проживання громадянина інше, ніж зазначене в паспорті, необхідно надати документ, що підтверджує фактичне місце проживання громадянина (договір оренди житлового приміщення, свідоцтво про право власності на житлове приміщення тощо).

Дозволи на придбання, зберігання та носіння зброї, пристроїв оформляються, переоформляються після проведення органами поліції у встановленому порядку перевірок, тривалість яких не повинна перевищувати один місяць, щодо відсутності обставин, визначених у пункті 5.1 глави 5 розділу I цієї Інструкції, та достовірності документів, які подані для отримання, перереєстрації зазначених дозволів.

{Абзац дев’ятий пункту 12.2 глави 12 розділу II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

Якщо громадянин, який звертається до органу поліції для оформлення дозволу на придбання зброї, пристрою, вже має у власності чи у користуванні зброю, пристрій, він надає копію дозволу на зберігання цієї зброї, пристрою, а документи (довідки), які були подані при отриманні дозволу на придбання, зберігання (перереєстрації), є дійсними, повторно не оформляються, власник подає їх копії.

{Абзац десятий пункту 12.2 глави 12 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

Для одержання в органах поліції дозволу на придбання основних частин до мисливської вогнепальної зброї громадянами подаються:

{Пункт 12.2 глави 12 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

заява щодо видачі дозволу на придбання основних частин зброї на ім’я керівника органу поліції за місцем проживання заявника;

копія дозволу на право зберігання, носіння зброї відповідного виду, моделі;

Заміна основних частин зброї, в майстернях, які мають ліцензії МВС України, здійснюється без отримання додаткового дозволу на їх придбання.

Особи, що звернулися до органів поліції за видачею дозволів на придбання, зберігання та носіння зброї, пристроїв, персонально відповідають за достовірність наданих документів відповідно до законодавства України.

12.3. Військовослужбовці Збройних Сил України, інших військових формувань, а також особи рядового і начальницького складу органів поліції України дозволи на придбання мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, основних частин зброї, пневматичної зброї, холодної зброї одержують після подання рапорту, довідки з місця служби, платіжного документа (платіжне доручення, квитанція) з відміткою банку, відділення поштового зв’язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги, копії 1, 2 та 11 сторінок паспорта громадянина України та заповненої картки-заяви.

{Пункт 12.3 глави 12 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

12.4. Придбана мисливська вогнепальна нарізна, гладкоствольна зброя, основні частини зброї, охолощена, пневматична зброя, холодна зброя, пристрої протягом десяти днів з дня придбання мають бути зареєстровані в органах поліції за місцем проживання власника з одержанням дозволу на її зберігання та носіння.

{Пункт 12.4 глави 12 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

12.5. Для одержання дозволу на зберігання та носіння мисливської вогнепальної нарізної, гладкоствольної зброї, пневматичної зброї, холодної і охолощенної зброї, пристроїв власниками до органів поліції подаються:

{Абзац перший пункту 12.5 глави 12 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

заява щодо видачі дозволу на зберігання та носіння зброї на ім’я керівника органу поліції;

дві фотокартки розміром 3 х 4 см;

дублікат дозволу з відміткою магазину про продаж зброї, пристрою або з відміткою про переоформлення їх у встановленому законодавством порядку;

Також власник зброї пред’являє договір страхування (крім охолощеної зброї).

{Абзац шостий пункту 12.5 глави 12 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

Для одержання дозволу на зберігання колекційної холодної зброї її власник подає в орган поліції за місцем проживання:

заяву щодо видачі дозволу на зберігання колекційної холодної зброї на ім’я керівника органу поліції;

фотографії зброї розміром 15 х 15 см;

На підставі поданих документів орган поліції видає дозвіл на зберігання такої зброї. У дозволі ставиться штамп “колекція”.

У разі потреби перевезення такої зброї органи поліції, у яких така зброя зареєстрована, видають дозволи на її перевезення в порядку, визначеному для надання дозволу на перевезення вогнепальної зброї.

Мисливські ножі придбаваються громадянами за наявності дозволу органу поліції на право зберігання та носіння мисливської вогнепальної зброї. При цьому в дозволі на право зберігання та носіння такої зброї магазином робиться відмітка про реалізацію ножа.

За відсутності в громадянина зазначеного вище дозволу мисливські ножі придбаваються за дозволом на право придбання холодної зброї в порядку, установленому пунктом 12.2 цієї глави.

{Пункт 12.5 глави 12 розділу II доповнено новим абзацом чотирнадцятим згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

У разі неможливості зробити в дозволі на право зберігання та носіння мисливської зброї відмітку про придбання ножа магазином видається довідка, яка в 10-денний строк разом з відповідною заявою про реєстрацію подається власником до органу поліції за місцем реєстрації мисливської зброї.

{Пункт 12.5 глави 12 розділу II доповнено новим абзацом п’ятнадцятим згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

Для перереєстрації зброї, пристроїв (продовження терміну дії дозволу на їх зберігання та носіння), які придбані відповідно до законодавства, до органів поліції власник подає:

заяву про продовження терміну дії дозволу;

медичну довідку;

платіжний документ (платіжне доручення, квитанцію) з відміткою банку, відділення поштового зв’язку або коду проведеної операції про внесення коштів за надання відповідної платної послуги.

Також власник зброї пред’являє договір страхування.

Власниками пристроїв до заяви додаються документи, які підтверджують статус особи щодо права їх придбання, зберігання і носіння.

{Пункт 12.5 глави 12 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

Перереєстрація (продовження строку дії дозволу на зберігання та носіння) охолощеної зброї не проводиться.

12.6. Особам, які мають нагородну вогнепальну зброю, органами поліції видаються дозволи на її зберігання, носіння без зазначення строку їх дії з позначкою “Нагородна”. Нагородною вважається зброя, одержана в порядку, встановленому законодавством України.

12.7. Для одержання дозволу на зберігання, носіння нагородної зброї власник до органу поліції подає такі документи:

заяву;

заповнену картку-заяву;

оригінал, що повертається власнику, або засвідчену в установленому законодавством порядку копію документа про нагородження зброєю;

дві фотокартки розміром 3 х 4 см;

копії 1, 2 та 11 сторінок паспорта громадянина України;

{Пункт 12.7 глави 12 розділу ІІ доповнено новим абзацом шостим згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 364 від 05.05.2017}

особи, нагороджені зброєю уповноваженими посадовими особами іноземних держав, подають оригінали документів про нагородження зброєю. Якщо такі документи складені іноземною мовою, до них додаються їх переклади, засвідчені в установленому законодавством порядку.

12.8. Генерали, адмірали і офіцери Збройних Сил України, інших військових формувань, а також особи вищого, старшого та середнього начальницького складу органів поліції України та інші громадяни, які мають нагородну зброю, зобов’язані в місячний строк зареєструвати таку зброю в Міністерстві внутрішніх справ і одержати дозвіл на її зберігання, носіння.

12.9. Подарована мисливська вогнепальна нарізна, гладкоствольна зброя, пневматична зброя, холодна зброя, пристрої можуть бути зареєстровані в органах поліції, якщо особа, якій ця зброя подарована, має дозвіл на її придбання. Реєстрація такої зброї відбувається відповідно до вимог, встановлених пунктом 12.5 цієї глави.

12.10. Спортсмени користуються закріпленою за ними спортивною нарізною та холодною зброєю тільки в межах стрілецьких тирів і стрільбищ без права зберігання її за місцем проживання. Гладкоствольна спортивна зброя може зберігатися за місцем проживання членів і кандидатів у члени збірної команди України, майстрів спорту, кандидатів у майстри спорту і першорозрядників із стендової стрільби у разі одержання ними в органах поліції дозволу на зберігання такої зброї. Зазначена зброя зберігається цими особами відповідно до вимог, викладених у пункті 12.12 цієї глави.

12.11. Для навчання практичній стрільбі громадян, які мають бажання придбати зброю, у стрілецьких тирах і стрільбищах, мисливсько-спортивних стендах дозволено використовувати мисливську вогнепальну зброю, яка належить іншим громадянам, підприємствам, установам, організаціям. Навчання стрільбі проводиться тільки у стрілецьких тирах і стрільбищах, мисливсько-спортивних стендах, які мають дозвіл, виданий УП ЦОУП на провадження діяльності, пов’язаної з наданням послуг стрільбищами невійськового призначення та функціонування мисливських стендів, в присутності власника зброї та особи, яка проводить навчання з стрільби.

{Абзац перший пункту 12.11 глави 12 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 364 від 05.05.2017}

Особи, які мають нагородну зброю, зареєстровану в установленому законодавством порядку в органах поліції, для підтримання навичок користування нею можуть придбавати бойові припаси до неї. Продаж бойових припасів до зброї здійснюється суб’єктами господарювання, які мають ліцензії на торгівлю вогнепальною зброєю невійськового призначення та боєприпасами до неї, які видані УП ЦОУП на підставі дозволів на придбання бойових припасів до конкретного виду зброї, виданих УП ЦОУП. Перевезення бойових припасів до нагородної зброї здійснюється на підставі дозволів на придбання та перевезення бойових припасів, виданих УП ЦОУП.

{Абзац другий пункту 12.11 глави 12 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 364 від 05.05.2017}

Для отримання дозволу на придбання, перевезення бойових припасів до нагородної зброї її власник подає до УП ЦОУП:

{Абзац третій пункту 12.11 глави 12 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 364 від 05.05.2017}

заяву про видачу дозволу на придбання та (або) перевезення бойових припасів в Україну із зазначенням їх кількості (та країни, якщо здійснюється перевезення);

копію дозволу на зберігання нагородної зброї;

12.12. Зброя, бойові припаси до неї, основні частини зброї, пристрої та патрони до них, що належать громадянам, мають зберігатися в металевих ящиках, сейфах, спеціально виготовлених для зберігання зброї, за місцем їх постійного проживання або в місцях тимчасового перебування власників (дачних будинках тощо), про що повідомляються органи поліції. При цьому зброя, пристрої мають бути в розрядженому стані.

{Абзац перший пункту 12.12 глави 12 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

Дозволяється за погодженням з органами поліції, де зареєстрована зброя, основні частини зброї та пристрої, тимчасове їх зберігання без права використання в іншого члена сім’ї або найближчої близької особи, а в разі їх відсутності – в органах поліції або в інших громадян, які мають відповідні дозволи на зберігання особистої зброї на час тривалого (понад три місяці) відрядження, перебування на військових зборах або проходження власником зброї строкової служби у Збройних Силах України при дотриманні встановлених правил її зберігання. В особових справах власників зброї робиться запис про передачу зброї, основних частин зброї на тимчасове зберігання.

{Абзац другий пункту 12.12 глави 12 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

12.13. Під час перенесення або перевезення вогнепальна, пневматична зброя має бути у розрядженому стані та знаходитися у спеціальному чохлі, кейсі, футлярі тощо. Під час перенесення або перевезення зброї та боєприпасів до неї, основних частин зброї, пристроїв та патронів до них власник зобов’язаний мати при собі дозвіл органу поліції на право зберігання та носіння такої зброї, основних частин зброї та пристроїв.

{Пункт 12.13 глави 12 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

12.14. Вогнепальна мисливська зброя, основні частини зброї, бойові припаси до неї, пневматична, холодна, охолощена зброя, пристрої та зазначені патрони громадянами України перевозяться через митний кордон України на підставі дозволів на право перевезення зброї територією України, які видаються УП ЦОУП, ГУНП.

{Абзац перший пункту 12.14 глави 12 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013, № 364 від 05.05.2017}

Перевезення громадянами України зброї, якою вони нагороджені уповноваженими посадовими особами іноземних держав, здійснюється за дозволом УП ЦОУП на перевезення зброї через митний кордон України.

{Абзац другий пункту 12.14 глави 12 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013, № 364 від 05.05.2017}

Дозвіл на перевезення через митний кордон України нагородної вогнепальної зброї, врученої відповідно до законодавства України іноземцям, оформляється відповідно до листа (клопотання) органу державної влади, який здійснював нагородження. До листа (клопотання) додаються:

{Пункт 12.14 глави 12 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

засвідчена в установленому законодавством порядку копія документа про нагородження зброєю;

копії 1 та 2 сторінок паспорта особи, якій вручено нагородну зброю;

12.15. Дозволено оформлення документів в органах поліції про передачу мисливської вогнепальної (за наявності основних частин зброї), пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв від одного власника іншому, а також переоформлення мисливської вогнепальної (за наявності основних частин зброї), пневматичної, холодної і охолощеної зброї та пристроїв від особи, яка їх успадкувала після смерті власника, особі, що має дозвіл органів поліції на їх придбання.

{Пункт 12.15 глави 12 розділу II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

12.16. У разі смерті власника нагородна, нарізна вогнепальна та інша зброя військових зразків, мисливська нарізна або гладкоствольна вогнепальна зброя, основні частини зброї та бойові припаси до неї, пневматична, холодна та охолощена зброя, пристрої та патрони до них у п’ятиденний строк здаються близькими особами до органів поліції на тимчасове зберігання до вирішення питання щодо спадкування майна (але на строк не більше шести місяців).

{Абзац перший пункту 12.16 глави 12 розділу II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

Якщо хтось із спадкоємців бажає таку зброю (крім нагородної) залишити у власності та користуватися нею, вона може бути зареєстрована на його ім’я в установленому законодавством порядку відповідно до вимог пункту 12.2 цієї глави.

Якщо серед спадкоємців немає осіб, які мають право на зберігання зброї, основних частин зброї, пристроїв, то зброя, основні частини зброї і пристрій у місячний строк після строку, указаного в абзаці першому цього пункту, повинні бути реалізовані в установленому законодавством України порядку особі, що має дозвіл органів поліції на придбання зброї, основних частин зброї, пристрою, або здані на реалізацію в магазин з торгівлі зброєю, спеціальними засобами активної оборони.

{Абзац третій пункту 12.16 глави 12 розділу II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

Нагородна короткоствольна вогнепальна нарізна зброя за погодженням з Національною поліцією України також може бути передана спадкоємцями до державного музею або залишена у власності спадкоємців після приведення її підприємством або майстернею по виготовленню і ремонту вогнепальної та холодної зброї у стан, що виключає можливість здійснення пострілу без спеціальних ремонтних робіт. Зазначене підприємство чи майстерня видає довідку про таку переробку, ксерокопія якої надається до органу поліції, де зареєстрована зброя, а оригінал залишається у спадкоємця або разом з експонатом передається до музею. Така зброя вважається масогабаритним макетом і знімається органами поліції з обліку власників нагородної зброї.

{Абзац четвертий пункту 12.16 глави 12 розділу IIІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 364 від 05.05.2017}

У разі позбавлення нагородженого відзнаки на підставі рішення суду, наказу органу, що вручив відзнаку, та в випадках, передбачених відповідними актами законодавства України, зброя підлягає здачі до органу поліції, дозвіл на нагородну зброю анулюється, а до обліків ІІПС вносяться відповідні зміни.

{Пункт 12.16 глави 12 розділу II доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

12.17. Мисливська вогнепальна зброя, основні частини зброї, пневматична зброя, пристрій, що визнані комісією з визначення технічного стану зброї, пристрою не придатними для подальшого користування (не підлягають ремонту), не реєструються (не перереєстровуються). У місячний строк від дати прийняття комісією рішення про визнання їх непридатними вони здаються власником до органів поліції безкоштовно для знищення або приводяться підприємством чи майстернею з виготовлення і ремонту вогнепальної та холодної зброї, пристроїв у стан, що унеможливлює здійснення пострілу без спеціальних ремонтних робіт, і знімається з обліку.

{Пункт 12.17 глави 12 розділу II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

12.18. У разі втрати зброї, основних частин зброї, пристрою власник зобов’язаний негайно повідомити про це органи поліції за місцем встановлення факту втрати зброї та за місцем перебування її на обліку.

{Пункт 12.18 глави 12 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

12.19. У разі анулювання дозволу на зберігання та носіння вогнепальної зброї (разом із основними частинами зброї – за наявності), пневматичної та холодної, охолощеної зброї, пристроїв органом поліції виноситься мотивований висновок про анулювання дозволу на їх зберігання (додаток 23), який затверджується начальником органу поліції. У цьому висновку викладаються підстави прийняття такого рішення.

{Пункт 12.19 глави 12 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

12.20. У разі анулювання органом поліції дозволу на зберігання та носіння вогнепальної зброї (разом із основними частинами зброї – за наявності), пневматичної та холодної, охолощеної зброї, пристроїв вони в 15-денний строк передаються власниками на комісійний продаж або можуть бути переоформлені на особу, що має дозвіл на їх придбання.

{Пункт 12.20 глави 12 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

12.21. При проведенні кримінального провадження тимчасове вилучення чи накладення арешту на вогнепальну зброю (на основні частини зброї – за наявності), бойові припаси до неї, пневматичну, холодну і охолощену зброю, пристрої та патрони до них, а також нагородну зброю, що належать особам, здійснюється в порядку, установленому статтями 167-175 Кримінального процесуального кодексу України.

{Пункт 12.21 глави 12 розділу II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

12.22. Для визначення технічного стану щодо наявності основних ушкоджень мисливської вогнепальної зброї, основних частин зброї, пристроїв які враховуються при реєстрації (перереєстрації) (додаток 24), в органах поліції створюються комісії з числа працівників дозвільної системи, експертів-криміналістів.

{Пункт 12.22 глави 12 розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

12.23. При здачі до органів поліції мисливської вогнепальної, пневматичної, холодної і охолощеної зброї, пристроїв, які не були зареєстровані в органах поліції, але можуть перебувати у власності громадян України, для подальшої реєстрації в особисте користування оформлення документів здійснюється в порядку, передбаченому пунктами 12.2, 12.3, 12.5, 12.15 цієї глави. При цьому в дозволі на придбання зброї, пристрою вказуються марка, калібр, номер зброї та зазначається, що оформлення проводиться відповідно до пункту 12.23 глави 12 розділу II цієї Інструкції. Органами поліції обов’язково здійснюється перевірка кожної одиниці зброї за обліками МВС України як викраденої, втраченої, знайденої.

{Пункт 12.23 глави 12 розділу II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

12.24. Громадянам, які мають у власності мисливську гладкоствольну зброю, дозволяється придбання, зберігання та перевезення затворів (затворів із затворними рамами) до зброї відповідної моделі (за наявності дозволу на право зберігання та носіння такої зброї); придбання комплектуючих до мисливських набоїв (гільзи, мисливський порох, капсулі, дріб тощо) без отримання додаткового дозволу органів поліції на їх придбання, а також спорядження патронів до мисливської гладкоствольної зброї для особистого використання.

{Главу 12 доповнено новим пунктом 12.24 згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013; в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 364 від 05.05.2017}

{Розділ II в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 745 від 11.10.2011}

III. Придбання, зберігання, перевезення, облік і використання вибухових матеріалів

13. Визначення терміну та здійснення маркування

{Пункт 13 із змінами, внесеними згідно з Наказом МВС № 806 від 16.07.2004}

13.1. Термін вибухові матеріали (ВМ) об’єднує в собі два терміни – вибухові речовини (ВР) та засоби ініціювання (ЗІ). Вибухові речовини – це хімічні сполуки чи суміші, здатні під впливом зовнішнього імпульсу до самопоширення з великою швидкістю хімічної реакції із утворенням газоподібних продуктів та виділенням тепла. До них належать амоніти, амонали, тротил, вибухові напівпродукти утилізації – порохи тощо. Засоби ініціювання – зовнішні джерела імпульсу для здійснення вибуху (електродетонатори, капсуль-детонатори, вогнепровідний та детонаційний шнури тощо).

13.2. Усі вибухові матеріали повинні бути промарковані в умовах виробника, підприємства-споживача та містити особисту позначку майстра-підривника під час їх видавання останнім зі складу ВМ для проведення вибухових робіт. Керівники підприємств у триденний термін після проведення маркування чи його оновлення зобов’язані надавати інформацію про вище згадане до територіальних органів поліції.

{Розділ доповнено підпунктом 13.2 згідно з Наказом МВС № 806 від 16.07.2004}
14. Придбання вибухових матеріалів

14.1. Підставою для видачі дозволів на придбання вибухових матеріалів підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють вибухові роботи та виготовляють вибухові речовини, є клопотання керівників цих організацій, до яких додаються:

свідоцтво (дозвіл) Державної служби України з питань праці (далі – Держпраці) на придбання вибухових матеріалів та ведення підривних робіт чи виготовлення вибухових речовин (додатки 25, 26, 27);

{Абзац другий пункту 14.1 глави 14 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013, № 364 від 05.05.2017}

акт про придатність приміщення, де зберігатимуться вибухові матеріали, який складається комісією з представників органу поліції, пожежного нагляду, Держпраці та зацікавленої організації;

{Пункт 14.1 доповнено абзацом третім згідно з Наказом МВС № 806 від 16.07.2004; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

платіжне доручення (квитанція) банку про оплату послуг, пов’язаних із видачею дозволів на придбання чи виготовлення вибухових речовин.

14.2. Наукові і учбові організації, які використовують вибухові матеріали або вироби з вибуховими матеріалами, на застосування яких у виробничих умовах немає дозволів органів Держпраці, можуть одержувати в органах поліції дозволи на придбання таких ВМ на підставі поданої заяви із зазначенням причин відсутності дозволу органу Держпраці інших документів і відомостей, а також даних про те, до якої групи за ступенем небезпеки під час зберігання і перевезення належать ВМ, які купуються. Крім того, в заяві зазначаються експлуатаційні документи, у яких містяться вимоги щодо безпеки перевезення і зберігання зазначених вибухових матеріалів.

14.3. Підприємство не має права передавати (продавати) ВМ іншому підприємству за відсутності в останнього дозволу на придбання вибухових матеріалів, виданого органами поліції.
15. Зберігання вибухових матеріалів

15.1. Вибухові матеріали мають зберігатися в призначених для цієї мети приміщеннях і місцях (далі – місця зберігання ВМ), які відповідають встановленим НПАОП 0.00-7.08-07 вимогам. При цьому дозволяється зберігання вибухових матеріалів на спеціально призначених для цього складах Збройних Сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формуваннях на підставі укладених з командуванням військових частин договорів за умови дотримання на цих об’єктах вимог Єдиних правил безпеки при підривних роботах, затверджених Держгіртехнаглядом України від 25 березня 1992 року, та цієї Інструкції, а також забезпечення доступу і контролю органів поліції та Держпраці. Організація зберігання ВМ повинна виключати їх втрату, а умови зберігання – псування.

{Пункт 15.1 із змінами, внесеними згідно з Наказами Міністерства внутрішніх справ № 806 від 16.07.2004, № 745 від 11.10.2011}

15.1.1. Загальні положення щодо обладнання і експлуатації складів вибухових матеріалів

15.1.1.1. Під терміном “склад вибухових матеріалів” слід розуміти комплекс будинків і споруд основного і допоміжного призначення, розташованих на загальній території з оформленою в установленому порядку земельною ділянкою, а для підземних складів – камери і комірки для зберігання ВМ і додаткові камери з гірничими виробками, які придатні для складу.

15.1.1.2. За місцем розташування відносно земної поверхні склади вибухових матеріалів поділяються на поверхневі, напівзаглиблені, заглиблені і підземні.

До поверхневих належать склади, підвали сховищ яких розташовані на рівні поверхні землі; до напівзаглиблених – склади, приміщення сховищ яких заглиблені в грунт нижче земної поверхні не більше ніж до карниза; до заглиблених – у яких шар грунту над сховищем становить менше 15 м, і до підземних, відповідно, – більше 15 м.

15.1.1.3. Залежно від строку експлуатації склади поділяються на постійні, тимчасові – до 3 років і короткочасні – до 1 року, рахуючи ці роки з моменту завезення вибухових матеріалів.

Термін експлуатації короткочасних складів може бути подовженим на один наступний строк за умови повторного прийняття їх комісією.

15.1.1.4. За призначенням склади ВМ поділяються на базисні й видаткові.

15.1.1.5. Загальна місткість базисних складів ВМ не обмежується і повинна встановлюватися з урахуванням того, що місткість окремого сховища не повинна перевищувати 420 т вибухових матеріалів (нетто).

15.1.1.6. На поверхневих і напівзаглиблених видаткових складах:

загальна місткість усіх сховищ постійного видаткового складу ВМ не повинна перевищувати ВР-420 т, детонаторів – 300 тис.шт., детонаційного шнура – 400 тис.м; кількість вогнепровідного шнура і засобів його підпалювання – не обмежується. Для підприємств із сезонним завезенням ВМ при їх зберіганні в контейнерах або сховищах загальна місткість постійних видаткових складів може не обмежуватися.

загальна місткість усіх сховищ тимчасового видаткового складу ВМ не повинна перевищувати: ВР-120 т, детонаторів – 150 тис.шт., детонаційного шнура – 200 тис.м, кількість вогнепровідного шнура і засобів його підпалювання не обмежується;

загальна місткість усіх сховищ короткочасного видаткового складу ВМ не повинна перевищувати: ВР – за проектом, детонаторів – 75 тис.шт., детонаційного шнура – 100 тис.м; кількість вогнепровідного шнура і засобів його підпалювання – не обмежується;

загальна місткість кожного сховища постійних видаткових складів ВМ не повинна перевищувати 120 т, тимчасових – 60 т, короткочасних – за проектом;

зберігання в контейнерах повинно проводитися на спеціальних відкритих майданчиках. Майданчики для контейнерів з вибуховими матеріалами можуть споруджуватися як на території складів ВМ, так і як самостійні склади з контейнерними майданчиками. Місткість контейнерних майданчиків повинна відповідати встановленій місткості для сховищ складів ВМ.

15.1.1.7. Загальна місткість підземного (поглибленого) видаткового складу і місткість окремих камер (комірок) визначаються проектом. При цьому на вугільних шахтах місткість складу не повинна перевищувати семидобового запасу вибухових речовин і п’ятнадцятидобового запасу засобів ініціювання.

Місткість камери в складах камерного типу не повинна перевищувати 2 т ВР, а у складах коміркового типу в кожній комірці дозволяється зберігати не більше 400 кг ВР.

Гранична місткість окремої роздавальної камери в підземних виробках не повинна перевищувати 2 т ВР і відповідної кількості ЗІ, окремого дільничного пункту зберігання – 1 т вибухових речовин і відповідної кількості засобів ініціювання.

15.1.1.8. У науково-дослідних інститутах, лабораторіях і учбових закладах вибухові матеріали дозволяється зберігати в сейфах (у кожному не більше 10 кг вибухових речовин або 500 детонаторів і по 300 м детонаційного і вогнепровідного шнурів). Допускається зберігання цих вибухових матеріалів в одному приміщенні, але в різних сейфах. Сейфи повинні розміщуватися на відстані, яка виключає передавання детонації.

15.1.1.9. На підприємствах повинні забезпечуватися умови для випробувань і знищення вибухових матеріалів. З цією метою обладнуються полігони і лабораторії, проекти яких погоджуються з органами Держпраці і органами поліції.

15.1.1.10. При здійсненні на базисному складі операцій з видавання вибухових матеріалів підривникам і приймання від них невикористаних ВР і ЗІ приміщення, в якому проводяться ці операції, повинно знаходитися поблизу в’їзду (входу) на склад, але не ближче 20 м від сховищ вибухових матеріалів, споруджуватися з неспалимих матеріалів і розділятися на дві частини для зберігання ВР і ЗІ суцільною неспалимою цегельною або бетонною стіною (товщиною не менш 25 см). Його необхідно обладнати двома тамбурами для видавання-приймання вибухових речовин і засобів ініціювання.

Крім того, повинні виконуватися такі умови:

загальна кількість матеріалів усіх найменувань у вказаному приміщенні не повинна перевищувати 3 т, у т.ч. детонаторів не більше 10 тис.шт.;

ящики з детонаторами повинні розміщуватися на стелажах біля зовнішньої стіни сховища.

15.1.1.11. У постійних і тимчасових видаткових складах розкупорювання тари і видавання вибухових матеріалів підривникам, а також приймання від них невикористаних ВР і ЗІ слід проводити в окремих приміщеннях, у тамбурах сховищ або в будинку підготовки ВМ. При цьому, для видавання детонаторів необхідно встановлювати стіл із закраїнами, оббитий брезентом по повсті або гумовою пластиною завтовшки не менше 3 мм, і стіл для різання детонаційного і вогнепровідного шнурів. Для усунення небезпечного впливу на електродетонатори зарядів статичної електрики відповідний стіл повинен бути заземлений.

Виготовлення (підготовка) бойків з детонаційного шнура у випадку видавання-приймання вибухових матеріалів на базисному складі повинно проводитися в окремому будинку (приміщенні).

15.1.1.12. У сховищах складів ВМ повинна бути підлога без щілин, рівна, а стіни – побілені або пофарбовані.

Кожне сховище повинно провітрюватися і захищатися від проникання води і снігу. Сховища вибухових матеріалів повинні забезпечуватися припливно-витяжним природним провітрюванням.

Усередині приміщень повинні встановлюватися термометри.

15.1.1.13. Постійні і тимчасові склади ВМ повинні мати два види освітлення – робоче і резервне (аварійне).

15.1.1.14. У сховищах складів ВМ стелажі для ВР і ЗІ і штабелі для вибухових матеріалів повинні бути віддалені від стін щонайменше на 20 см, а від підлоги – щонайменше на 10 см. Ящики, мішки з ВР необхідно розміщувати на настилах. Висота штабеля не повинна перевищувати 2 м. По ширині штабеля можна розміщати не більше двох мішків (ящиків) так, щоб вільно забезпечувався підрахунок місць.

При використанні засобів механізації вантажно-розвантажувальних операцій дозволяється зберігати ящики і мішки з ВР у пакетах на піддонах, у т.ч. у кроквяних контейнерах до двох ярусів заввишки. Порядок розміщення піддонів і кроквяних контейнерів визначається проектом. При цьому максимальна висота штабелів не повинна перевищувати 2, 6 м.

Між штабелями, в т.ч. із кроквяними контейнерами, слід залишати проходи завширшки не менше 1,3 м і стелажами – 1 м.

15.1.1.15. На стелажах ящики, мішки та інші місця з вибуховими матеріалами повинні розміщуватися не більше ніж по два у висоту і в штабелях (кроквяних контейнерах) у відповідності з вимогами стандартів (ТУ). Розкриті місця з вибуховими матеріалами груп В, С і димного пороху повинні розміщуватися тільки в один ряд по висоті. Висота верхніх полиць стелажів для зазначених ВМ не повинна перевищувати 1,7 м і для інших – 2 м.

Відстань між кожними двома полицями повинна бути такою, щоб між ящиками (мішками) з вибуховими матеріалами і полицями над ними залишилися зазори не менше 4 см. По ширині полиці забороняється ставити ящики більше ніж у два ряди, а при розміщенні біля стін за відсутності проходу – більше ніж в один ряд.

Головки залізних цвяхів і болтів, що застосовуються для укріплення полиць у сховищах ВМ, необхідно утоплювати повністю.

Дошки полиць стелажів повинні настелятися з проміжками до 3 см. Нижня полиця повинна бути суцільною.

15.1.1.16. Біля камер, стелажів і штабелів на складі ВМ мають бути вивішені таблички із зазначенням:

найменування вибухових речовин і засобів ініціювання, їх кількості, номерів партій, дати виготовлення і гарантійного строку зберігання.

15.1.1.17. Електродетонатори, електрозварювальні трубки і електрозапальники, а також вироби, що їх містять, з ВР на складах і в інших місцях зберігання вибухових матеріалів повинні знаходитися лише в заводській або спеціально призначеній упаковці (тарі).

15.1.1.18. Запалювальні і контрольні трубки виготовляються в приміщенні будинку підготовки вибухових матеріалів, відокремленому від приміщення підготовки ВР капітальною стіною з неспалимих матеріалів або (при спалимих матеріалах) стіною, оштукатуреною і покритою неспалимою фарбою, а у підземних складах – в окремих камерах для виготовлення запалювальних трубок.

Стіл, на якому виготовляються запалювальні і контрольні трубки, при роботі кількох підривників має бути поділений по всій довжині поперечними дерев’яними щитками.

Підлогу приміщень у місцях виготовлення і зберігання запалювальних і контрольних трубок (контрольних відрізків вогнепровідного шнура) необхідно покрити м’якими килимками.

Заготовлені запалювальні трубки слід зберігати в сховищах складу ВМ (роздавальній камері) у металевих або дерев’яних, оббитих металевими листами ззовні, ящиках (шафах, касетах і т.п.) з м’якою прокладкою в середині. Ящики повинні закриватися кришками.

15.1.1.19. Температура в сховищах складів і контейнерах з ВР

на основі аміачної селітри не повинна перевищувати + 30 °C.

15.1.1.20. При зберіганні вибухових матеріалів у контейнерах на майданчиках, допускається їх розміщення в два яруси.

15.1.1.21. Для кожного постійного складу ВМ повинен розроблятися план ліквідації аварії, який визначає порядок дій в аварійних ситуаціях. Такі плани для складів (крім підземних) підлягають затвердженню керівником підприємства (шахти, рудника, кар’єру і т. п.) за узгодженням з органами Держпраці. Для підземних складів ВМ заходи щодо ліквідації можливих аварій повинні включатися до загального плану ліквідації аварії.

15.1.1.22. При ремонті місць зберігання вибухових матеріалів вони повинні звільнятися від ВР, ЗІ, які необхідно тимчасово розміщати в інших сховищах (на майданчиках). Якщо сховище розділено на частини капітальною стіною, то на час ремонту в одній з них допускається зберігання ВМ у другій частині.

15.1.2. Поверхневі і напівзаглиблені постійні склади ВМ

15.1.2.1. Поверхневі постійні склади повинні відповідати таким вимогам:

мати відповідні канави;

дороги і під’їзні шляхи повинні бути чистими і справними;

сховища слід розташовувати так, щоб забезпечувати вільний підхід і під’їзд до кожного з них;

відстань між окремими сховищами, а також між сховищами і різними будинками та спорудами на території складу і поза ними повинна бути не менше встановлених протипожежних розривів;

склади повинні огороджуватися і мати заборонену зону на відстані від огорожі не менше 50 м. Межі забороненої зони і порядок її використання визначаються адміністрацією підприємства за узгодженням з органами поліції. На межі забороненої зони встановлюються огорожа і попереджувальні знаки.

15.1.2.2. На території складів дозволяється розташовувати лише такі споруди:

сховища вибухових речовин;

сховища засобів ініціювання;

майданчик для ВР або ЗІ в контейнерах;

будинок (приміщення) для видавання вибухових матеріалів;

допоміжне приміщення (сховище, майданчик);

будинок для підготовки вибухових матеріалів;

пункти виготовлення найпростіших гранульованих і водомістких ВР, а також пункти підготовки ВР, заводського виробництва до механізованого зарядження;

лабораторію;

вартові вежі, приміщення для сторожових собак;

вежі (щогли, стовпи) з ліхтарями, прожекторами і т.п.;

сарай для протипожежних засобів;

протипожежні водоймища;

прохідні будинки.

15.1.2.3. За забороненою зоною складу в межах небезпечної зони дозволяється розміщувати тільки:

полігон для випробовувань і знищення вибухових матеріалів, спалювання тари;

караульне приміщення;

адміністративно-побутове приміщення для персоналу, який обслуговує склад;

пункти обслуговування і заправлення засобів механізації;

котельні, склади палива;

водопровідні і каналізаційні насосні станції;

трансформаторні станції;

убиральні.

Сарай або навіс для зберігання тари допускається розміщувати в межах забороненої зони не ближче 25 м від огорожі складу.

15.1.2.4. Відстань від огорожі до найближчого сховища повинна бути не меншою ніж 40 м. У гірських місцевостях ця відстань може бути зменшена за узгодженням з органами поліції.

Огорожу необхідно виготовляти з колючого дроту, дерева, цегли, каміння, металу. Висота огорожі повинна бути не менше 2 м. По верху огорожі з дерева, цегли, каміння, металу на металеві стрижні висотою щонайменше 0,5 м повинен натягуватися колючий дріт у чотири нитки.

15.1.2.5. На території складу і забороненої зони, навколо них, дерева і чагарники повинні бути вирубані, суха трава, зарості, хмиз та інші легкозаймисті речі зібрані та прибрані.

15.1.2.6. Сховища ВР постійних складів повинні бути обладнані неспалимими матеріалами.

В окремих випадках з дозволу органів Держпожежнагляду допускається влаштування рублених або каркасно-засипних стін сховищ. При влаштуванні каркасно-засипних стін і перегородок дозволяється застосовувати бетон, шлак або тирсу, просочену вапняним молоком, як засипку.

Стіни каркасно-засипних і рублених сховищ вибухових матеріалів і перегородки повинні бути оштукатурені або покриті неспалимою речовиною.

У місцевостях з сухим кліматом дозволяється зведення глинобитних сховищ, а також сховищ із сирцевої або саманної цегли.

Дахи сховищ повинні бути споруджені з неспалимих матеріалів або покриті неспалимою речовиною усередині і ззовні.

Сховище необхідно влаштовувати так, щоб температура повітря в них не могла підніматися вище 30 градусів. Кожне із сховищ повинно мати горищне приміщення (при залізобетонних перекриттях влаштування горищних приміщень необов’язкове).

15.1.2.7. Підлога у сховищах повинна бути дерев’яною, бетонною, асфальтованою або глинобитною. У сховищах для димних порохів підлогу необхідно покривати м’якими матами.

15.1.2.8. У сховищах, призначених для видачі вибухових матеріалів дрібними партіями, необхідно обладнати не менше одного тамбура. Тамбур повинен мати площу 2 х 2 м і споруджуватися з неспалимих матеріалів. Вхід через тамбур слід обладнати не менше ніж двостулчастими дверима, які відкриваються назовні: одні з них ведуть ззовні в тамбур, другі – з тамбура до сховища. Зовнішні двері повинні бути суцільними, оббитими покрівельною сталлю. Другі двері повинні бути гратчастими, дерев’яними.

У сховищах, які мають рампи і засоби механізації вантажно-розвантажувальних робіт (електронавантажувачі та ін.), улаштування тамбурів необов’язкове, але одні і другі двері підлягають установленню.

15.1.2.9. Кількість входів до сховища вибухових матеріалів слід визначати, виходячи з розрахунку, щоб максимальна відстань від входу до сховища до найвіддаленішої точки одного приміщення по проходах була щонайбільше 15 м і при механізації вантажно-розвантажувальних робіт – 25 м.

15.1.2.10. Вікна сховищ необхідно обладнувати сталевими гратами, виготовленими з прутика діаметром щонайменше 15 мм, який підлягає зварюванню в кожному перехресті, з утворенням комірок не більше 150 х 150 мм. Кінці прутиків повинні замуровуватися в стіну на глибину щонайменше 80 мм. Грати слід покривати світлою фарбою. Шибки вікон, які виходять на сонячний бік, повинні бути матовими або покриватися білою фарбою. Співвідношення світлої поверхні вікон до площі підлоги повинно становити від 1:25 до 1 : 30.

15.1.2.11. У горищних приміщеннях забороняється зберігання будь-яких речей або матеріалів. Вхід на горище необхідно забезпечувати по сходах, встановлених ззовні будинку.

15.1.2.12. Входи до сховища і на горище повинні зачинятися на замок і опломбовуватися або опечатуватися.

15.1.2.13. Освітлення складу ВМ повинно бути таким, щоб підступи до нього і сховищ вибухових матеріалів були освітлені. Освітлення допускається здійснювати по периметру огорожі.

15.1.2.14. Робоче освітлення складу ВМ повинно здійснюватися лампами (світильниками) напругою до 220 В.

Як резервне (аварійне) освітлення для сховищ складу дозволяється застосовувати рудникові акумуляторні світильники або ліхтарі з сухими батареями (при металевих корпусах – у гумових чохлах).

Використовувати ручні переносні лампи, які живляться від електромережі, у всіх приміщеннях складу не дозволяється.

Якщо видавання вибухових матеріалів проводиться тільки у світлі години доби, електроосвітлення сховищ необов’язкове.

15.1.3. Поверхневі і напівзаглиблені тимчасові склади ВМ

15.1.3.1. Сховища тимчасових складів ВМ можуть бути дощаними, глинобитними, земляними і т.п.

Під сховища складів дозволяється пристосовувати невикористані будівлі, сараї, землянки і т.п. приміщення. Ці приміщення повинні провітрюватися і захищатися від попадання в них дощу і снігу. Топки печей, які є у пристосованих для сховищ будинках, повинні бути замуровані.

15.1.3.2. У тимчасових складах:

підлога може бути дерев’яною, бетонною або глинобитною;

дерев’яні стіни і дахи повинні покриватися вогнезахисною речовиною;

огорожу дозволяється споруджувати із жердин, дошок і т.п. матеріалів, при чому висота огорожі повинна бути не менше 2 м;

влаштування водоймищ необов’язкове;

влаштування тамбурів необов’язкове, двері можуть бути одинарними;

робоче освітлення всередині сховищ може здійснюватися рудниковими акумуляторними світильниками або ліхтарями з сухими батареями (при металевих корпусах – у гумових чохлах);

у приміщеннях, що пристосовуються, можуть бути збережені існуючі розміри дверей і вікон;

у всьому іншому до тимчасових складів висуваються такі ж вимоги, як і до постійних складів.

15.1.3.3. Тимчасові склади ВМ, які влаштовуються в межах міста (проходка виробок при будівництві метрополітену тощо), можуть розміщуватися у сухих підвалах, що провітрюються, в будинках, які не використовуються, або в спеціально заглиблених до 2,5 м приміщеннях із засипкою по верху щонайменше 2 м, ВР і ЗІ повинні зберігатися у приміщеннях, відокремлених одне від одного і від приміщення підготовки вибухових матеріалів цегляною (бетонною) стіною завтовшки щонайменше 25 см.

15.1.4. Поверхневі і напівзаглиблені короткочасні склади ВМ

15.1.4.1. Для проведення робіт короткочасного характеру, зберігання вибухових матеріалів допускається:

у будівлях, які не використовуються, сараях, землянках та ін.;

в залізничних вагонах;

на суднах;

на автомобілях, причепах і візках;

у палатках, шатрах і печерах;

на майданчиках біля місць проведення підривних робіт.

15.1.4.2. На короткочасних складах ВМ повинні виконуватися вимоги п. 15.1.3.2 цієї інструкції. При цьому, необов’язкові влаштування громовідводу, освітлення, телефонного зв’язку, канави біля огорожі складу і очищення зони навколо складу ВМ від дерев. У всьому іншому повинні бути виконані відповідні вимоги, передбачені цією Інструкцією.

Огорожу короткочасних складів дозволяється робити висотою щонайменше 1,5 м і не ближче 20 м від найближчої стіни сховища. Відстань від огорожі до вартового приміщення повинна бути щонайменше 15 м.

Дерев’яні стіни сховищ короткочасних складів ззовні і зсередини необхідно покривати вапняно-соляним розчином трьома шарами. Дах, стеля і конструкції горищних перекриттів складу повинні бути неспалимими або також покриті вогнезахисною речовиною.

15.1.5. Зберігання вибухових матеріалів на автомобілях, причепах і візках

15.1.5.1. На роботах пересувного характеру (сейсморозвідування, розчищення траси для лісових доріг і т.п.) допускається зберігання вибухових матеріалів на спеціально обладнаних автомобілях, причепах, візках і санях (пересувні склади).

15.1.5.2. Пересувний склад повинен являти собою міцний фургон, встановлений і капітально закріплений на автомобілі, візку, причепі, санях.

Фургон необхідно споруджувати з дюралюмінію або дерева, обшитого ззовні металевими листами і покритого з усіх боків вогнезахисною речовиною.

Такий склад ВМ може бути самохідним або несамохідним.

У передній частині кузова (у правому нижньому кутку) повинен бути розміщений ящик (відсік) для засобів ініціювання з дверима для їх завантаження із зовнішнього боку кузова. Цей ящик (відсік) повинен бути зсередини оббитий м’яким матеріалом (повстю, гумою, поролоном і т. ін.). Конструкція ящика (відсіку) повинна виключати передачу детонації вибуховим речовинам у випадку непередбаченого вибуху найбільшої кількості засобів ініціювання.

15.1.5.3. Навантаження (вивантаження) вибухових речовин треба провадити через двері, розташовані з правого боку фургона. Допускається розташування дверей у задній стінці фургона за умови обладнання сигналізацією, виведеною до кабіни транспортного засобу, яка спрацьовує при відкриванні дверей.

Двері відсіків для ЗІ і ВР повинні бути забезпечені врізними замками і пристосуваннями, які перешкоджають відкриттю їх у випадку виходу із зачіпки замків.

15.1.5.4. Освітлення фургона повинно здійснюватися світильниками, плафон яких встановлюється у верхній передній частині кузова, із зовнішньою електропроводкою, прокладеною у захисному кожусі.

Електричні проводки усередині кузова не допускаються.

15.1.5.5. У кузові пересувного складу повинні бути обладнані вікна з запірними гратами. Вікно в передній стінці фургона необхідно влаштовувати на рівні заднього вікна кабіни транспортного засобу.

Пересувний несамохідний склад повинен мати пристрій для його приєднання на жорсткій зчіпці до транспортного засобу, що здійснює буксирування.

15.1.5.6. При транспортуванні несамохідного складу ВМ маса причепу, який буксирується, не повинна перевищувати половини маси транспортного засобу, який буксирує, або трьох четвертин тягового зусилля тягача.

15.1.6. Майданчик для зберігання вибухових матеріалів

15.1.6.1. При проведенні підривних робіт для охорони об’єктів від пошкодження льодоходом і паводковими водами допускається короткочасне (не більше місяця) зберігання вибухових матеріалів на спеціальних майданчиках, для проведення масових вибухів, геофізичних і інших разових робіт, строк короткочасного зберігання ВР не повинен перевищувати трьох місяців. ВР необхідно розміщувати на дерев’яному настилі висотою щонайменше 20 см від землі і під навісом або брезентовим покриттям.

15.1.6.2. Строки і порядок тимчасового зберігання ВМ на майданчиках при меліоративному будівництві можуть встановлюватися керівниками будівельних організацій за узгодженнями з органами Держпраці і внутрішніх справ, але в усіх випадках не повинні перевищувати 2 років при щорічній перереєстрації майданчиків і прийманні їх в експлуатацію.

15.1.6.3. При зберіганні вибухових матеріалів на площадках засоби ініціювання розміщують на окремих майданчиках (у палатках), розташованих на відстані, безпечній за передачею детонації в разі прийняття ЗІ за активний заряд.

15.1.7. Приміщення з сейфами, приміщення-сейфи

15.1.7.1. У наукових і учбових організаціях вибухові матеріали повинні зберігатися в приміщеннях із сейфами або приміщеннях-сейфах. Такі приміщення повинні мати неспалимі стіни і перекриття. У суміжних кімнатах, а також кімнатах, розташованих під і над приміщеннями, призначеними для зберігання ВМ, не повинно бути робочих місць з постійним перебуванням людей. Від сусідніх приміщень ці кімнати слід відгороджувати капітальною стіною з цегли або бетону завтовшки не менше 25 см. Двері до приміщення необхідно виготовляти з матеріалу з межею вогнестійкості щонайменше 45 хв.

Сейф для зберігання засобів ініціювання повинен бути футерований всередині м’яким матеріалом, земляний і розміщений не ближче 2 м від сейфа з ВР.

15.1.8. Підземні і напівзаглиблені склади ВМ

15.1.8.1. Зберігання вибухових матеріалів у підземних умовах повинно здійснюватися в окремо влаштованих виробках-камерах або комірках, які необхідно розташовувати так, щоб вибух ВМ в одній з них не міг викликати детонації в сусідніх.

15.1.8.2. Підземний склад повинен складатися з виробок, які являють собою власне склад, де розташовані камери або комірки зберігання вибухових матеріалів, а також відвідних виробок і допоміжних камер.

До допоміжних належать камери:

для перевірки електродетонаторів або виготовлення запалювальних трубок і маркірування детонаторів;

для видавання вибухових матеріалів;

для розміщення засобів механізації вантажно-розвантажувальних операцій;

для зберігання касет і сумок;

для розміщення електророзподільних пристроїв і протипожежних засобів. Перелічені камери можуть розташовуватися в тупиках виробок, підвідних до складу.

Підривні, контрольні і вимірювальні прилади і пристрої, а також касети і сумки в підземних поглиблених складах ВМ повинні зберігатися на спеціальних стелажах або в шафах.

15.1.8.3. Кожний склад ВМ необхідно обладнати телефонним зв’язком з підприємством або прямим телефонним виходом на диспетчера.

15.1.8.4. При обладнанні підземних складів ВМ автономною охоронною сигналізацією повинен забезпечуватися вивід сигналу на пульт чергового (диспетчера) підприємства.

15.1.8.5. На складах біля вхідних дверей і в камері видачі ВМ повинні встановлюватися телефони.

15.1.9. Вантажно-розвантажувальні майданчики

15.1.9.1. Навантажування і розвантажування вибухових матеріалів повинно виконуватися в окремо відведеному і обладнаному у відповідності з проектом огородженому місці (на вантажно-розвантажувальному майданчику), яке охороняється озброєною охороною, і під наглядом спеціально призначеної особи з числа допущених до керівництва або проведення підривних робіт. На майданчик не допускаються особи, які не мають відношення до таких робіт. Керівники підприємства, які здійснюють навантаження чи розвантаження ВМ, забезпечують перерахунок усіх місць з вибуховими матеріалами, що надійшли, на місці вивантаження.

15.1.9.2. Вантажно-розвантажувальний майданчик підприємства повинен відповідати таким вимогам:

огороджуватися колючим дротом на відстані щонайменше 15 м від місця навантаження (вивантаження) транспортних засобів. Висота огорожі повинна становити щонайменше 2 м;

освітлюватися в темні години доби стаціонарним електричним освітленням або рудничими акумуляторними світильниками. Рубильники в нормальному виконанні дозволяється розташовувати на відстані не ближче 50 м від місця навантаження або вивантаження вибухових матеріалів;

забезпечуватися необхідними протипожежними засобами;

мати телефонний зв’язок з підприємством, залізничною станцією (пристанню, портом і т.ін.), органом поліції і органами ДСНС. Телефон повинен встановлюватися у приміщенні, розташованому не далі як за 50 м від місця навантаження (вивантаження) вибухових матеріалів.

Вантажно-розвантажувальний майданчик повинен бути прийнятий в експлуатацію комісією підприємства за участю представників органів Держпраці, пожежного нагляду і внутрішніх справ.

15.1.10. Протипожежна охорона постійних складів ВМ

15.1.10.1. Усі склади повинні бути споряджені достатньою кількістю протипожежних засобів (насосів, вогнегасників, бочок з водою, ящиків з піском, драбин і відер).

Кількість і номенклатура протипожежних засобів і їх розташування встановлюються місцевими органами, органами ДСНС згідно з обсягом і ступенем вогнестійкості складських приміщень.

Пожежні водойми складів ВМ повинні мати насоси з електроприводом і дистанційним пуском із вартового приміщення.

В окремих випадках, за згодою з місцевими органами Держпраці і пожежного нагляду, допускається обладнання складів автомотопомпами.

15.1.10.2. Склади повинні бути забезпечені протипожежним водопроводом або водоймищем утепленого типу, із зручним під’їздом до нього. Місцезнаходження пожежних гідрантів та водоймищ повинні бути позначені покажчиками, а у нічний час – освітлені.

15.1.10.3. Всі будівлі, розміщені на території складу, в т.ч. і вартові вежі, обладнуються засобами захисту від блискавки.

15.1.10.4. У кожному складі повинна бути вивішена Інструкція про дотримання вимог пожежної безпеки, а також про порядок користування і утримання протипожежних засобів і заходи на випадок виникнення пожежі.

15.1.10.5. При обладнанні вартового приміщення повинні бути виконані всі протипожежні норми і, крім того, на димових трубах повинні бути встановлені іскрогасні сітки. Забороняється користуватися саморобними електричними нагрівальними приладами.

15.1.10.6. При виникненні пожежі на території складу, його охороною вживаються негайні заходи для гасіння вогню з одночасним викликом пожежної команди і повідомленням завідуючого складом і органів поліції. При неможливості запобігання поширенню вогню безпосередньо на складі ВМ всі люди негайно повинні бути виведені на безпечну відстань.

15.1.10.7. Забороняється на території складу розпалювати вогонь і палити, захаращувати підходи та під’їзди до будинків, споруд та засобів пожежогасіння, будувати тимчасові споруди, складувати будь-які матеріали у протипожежних розривах між будинками та спорудами.

15.1.10.8. На території складу і в сховищах для освітлювальної проводки повинні застосовуватися броньовані кабелі. Допускається застосування кабелів гумових гнучких або у поліхлорвініловій оболонці. Підвішування проводів і кабелів над сховищами забороняється.

15.1.10.9. Нагляд за справним станом пожежного інвентарю, обладнання і за суворим дотриманням встановлених запобіжних заходів повинен здійснюватися завідуючим складом і начальником органу ДСНС підприємства.

15.2. Місця зберігання ВМ (крім ящиків, сейфів, короткочасних складів, які розташовані поблизу місць ведення підривних робіт) повинні бути прийняті комісіями, що складаються з представників підприємств-власників, органів поліції (міліції, пожежного нагляду), органів Держпраці. Приймання повинно оформлятися актом, у якому зазначається відповідність місця зберігання технічним проектам на такі об’єкти.

15.3. Для отримання дозволу на зберігання вибухових матеріалів, у тому числі і на відкриття майстерень, керівники підприємств, установ і організацій надсилають до органів поліції клопотання, до яких додаються:

свідоцтво органів Держпраці на експлуатацію місця зберігання ВМ (додаток 28);

паспорт складу вибухових матеріалів (на кожний постійний і тимчасовий стаціонарні склади ВМ) (додаток 29) і акт приймання місця зберігання ВМ в експлуатацію (за відсутності паспорта додаються схема складу і план прилеглої місцевості в радіусі, який відповідає безпечній відстані, розрахованій за ударною повітряною хвилею від найбільшого за місткістю сховища ВМ, а для пересувного складу – зазначається район, який обслуговується складом);

акт про придатність приміщення, де зберігатимуться вибухові матеріали, що складається комісією з представників органу поліції, пожежного нагляду, Держпраці та зацікавленої організації;

{Пункт 15.3 доповнено абзацом четвертим згідно з Наказом МВС № 806 від 16.07.2004}

наказ керівника підприємства про призначення особи (осіб), відповідальної за зберігання вибухових матеріалів;

{Пункт 15.3 доповнено абзацом п’ятим згідно з Наказом МВС № 806 від 16.07.2004}

список осіб, що будуть мати доступ до вибухових матеріалів чи охороняти їх (прізвища, імена, по батькові, роки, місця народження та проживання, відомості про попередню трудову діяльність, довідки (висновки) медичних установ (ЛКК), що такі особи за станом здоров’я можуть виконувати вказані роботи);

платіжне доручення (квитанція) про оплату послуг, пов’язаних з видачею дозволу на зберігання вибухових матеріалів.

При цьому особи, які отримують допуск до робіт з ВМ, перевіряються за оперативними обліками органів поліції.

{Пункт 15.3 доповнено абзацом восьмим згідно з Наказом МВС № 806 від 16.07.2004}

15.4. Порядок зберігання ВМ у дільничних пунктах, ящиках (сейфах), розташованих поблизу місць ведення підривних робіт, а у наукових і учбових організаціях, у приміщеннях із сейфами і приміщеннях-сейфах – визначається інструкціями, затвердженими керівниками підприємств за узгодженням з органами Держпраці.

15.5. У наукових і учбових організаціях виготовлені вибухові матеріали зберігаються в спеціально призначених для цього сейфах. Не допускається спільне (в одному сейфі) зберігання щойно виготовлених вибухових матеріалів з вибуховими речовинами або засобами ініціювання, на які вже є дозвіл Держпраці про допуск до застосування.

15.6. На складах ВМ сховища з вибуховими речовинами та засобами ініціювання мають зачинятися на замки і опломбовуватися або опечатуватися. У витратних складах ВМ, де здійснюється цілодобове чергування роздавальників, опломбування або опечатування сховищ може не проводитися.

15.7. Розпаковані ящики, коробки і контейнери з ВМ у місцях зберігання повинні бути закриті кришками або зав’язані.

15.8. У разі припинення робіт, пов’язаних з використанням ВМ, на строк понад шість місяців вибухові матеріали, які залишилися на складі, мають бути вивезені на інший склад вибухових матеріалів.
16. Приймання, відпускання і облік вибухових матеріалів

16.1. Підприємство зобов’язане вести облік надходжень і витрат вибухових матеріалів на складах ВМ у книзі обліку надходжень і витрат вибухових матеріалів (додаток 30), а на складах і в роздавальних камерах, з яких відбувається видавання вибухових матеріалів підривникам і приймання від них решток ВМ, – у книзі видачі і повернення вибухових матеріалів (додаток 31). Книги, які ведуться завідуючими складами і роздавальниками, мають бути пронумеровані, прошнуровані і скріплені печаткою або пломбою органу Держпраці.

16.2. У книзі надходжень і витрат вибухових матеріалів їх облік ведеться за кожним найменуванням окремо, а кількість витрачених вибухових матеріалів за кожним найменуванням має бути підрахована і записана в книгу на кінець поточної доби. Записи в книзі робляться лише про ті вибухові матеріали, щодо яких відбулась кількісна зміна за добу.

16.3. У книзі видачі і повернення вибухових матеріалів у кінці поточної доби підраховується, скільки і яких (за найменуваннями) вибухових матеріалів витрачено, і під рискою фіксується їх видаток (відпущені вибухові матеріали з відрахуванням повернених).

У разі проведення масових вибухів допускається видавання вибухових матеріалів безпосередньо на місцях робіт з оформленням в окремому, призначеному для цього, примірнику такої книги. При цьому дані про витрати ВМ повинні бути у викладеному вище порядку зазначені в основному примірнику книги надходжень і витрат вибухових матеріалів, що знаходиться на складі вибухових матеріалів.

16.4. Доставлені в місця зберігання вибухові матеріали мають бути поміщені в сховища, на майданчики тощо і оприбутковані за відправними заводськими (транспортними) документами або нарядом-накладною чи нарядом-путівкою (додатки 32, 33).

16.5. Наряд-накладна служить для відпуску потрібних матеріалів з одного місця зберігання до іншого.

Наряд-накладна повинна виписуватися бухгалтерією підприємства (шахти, рудника, кар’єру і т.п.), у віданні якого перебуває склад, що відпускає вибухові матеріали, у чотирьох примірниках, які підписуються відповідним керівником і головним (старшим) бухгалтером, реєструються у спеціальній книзі бухгалтерії із зазначенням порядкового номера, дати видачі й найменування одержувача.

Наряд-накладна повинна видаватися бухгалтерією одержувачу для пред’явлення на склад разом з дорученням на одержання вибухових матеріалів.

Завідуючий складом (роздавальник), відпустивши вибухові матеріали, один примірник наряду-накладної зобов’язаний зберігати на складі, другий примірник – видати одержувачу як супровідний документ і два примірники з дорученням одержувача передати до бухгалтерії. Один з них залишається при бухгалтерському проведенні для списання вибухових матеріалів зі складу, а другий – з рахунком або авізо підлягає відправленню одержувачу.

Під час передавання вибухових матеріалів з одного складу до іншого, одного і того ж підприємства, наряд-накладна повинна виписуватися в трьох примірниках. Завідуючий складом, відпустивши вибухові матеріали, два примірники зобов’язаний залишити на складі, а один – видати одержувачу як супровідний документ.

При доставці вибухових матеріалів зі складу на склад постачальник, який одержав ВМ, і завідуючий складом (роздавальник), котрий видав вибухові матеріали, зобов’язані розписатися в наряді-накладній про одержання і видачу вибухових матеріалів.

За нарядами-накладними також мають відпускатися вибухові матеріали постачальникам зі складу для перевезення їх до дільничних пунктів зберігання на масові вибухи. У таких випадках наряд-накладна може підписуватися керівником підривних робіт підприємства (шахти, рудника, кар’єру) або начальником цеху (служби) підривних робіт у двох примірниках. Завідуючий складом (роздавальник), відпустивши затребувані вибухові матеріали, один примірник наряду-накладної зобов’язаний зберігати на складі, другий – видати постачальнику як супровідний документ.

16.6. Наряд-путівка на здійснення підривних робіт призначена для відпускання вибухових матеріалів підривникам (майстрам-підривникам).

Наряд-путівка повинна підписуватися начальником дільниці (цеху), на якій проводяться підривні роботи, або його заступником (прорабом, старшим майстром і т.п.)

Після підривних робіт підривник (майстер-підривник), на ім’я якого виписана наряд-путівка, і особа, відповідальна за технічний огляд, яка керувала роботами на зміні, зобов’язані підтвердити своїми підписами в наряді-путівці фактичну витрату вибухових матеріалів за призначенням, наряд-путівку необхідно повернути роздавальнику, завідуючому складом ВМ. Залишки вибухових матеріалів після закінчення робочої зміни з наряд-путівкою повинні бути здані на склад ВМ (роздавальні камери, дільничні пункти зберігання). У виняткових випадках порядок повернення залишків вибухових матеріалів і нарядів-путівок з урахуванням конкретних умов може бути змінений за узгодженням з органами Держпраці.

Вибухові матеріали не повинні видаватися підривникам (майстрам-підривникам), які не звітували про витрачання раніше отриманих вибухових матеріалів.

Наряд-путівка є на складі підставою для записування виданих ВМ у книгу обліку і повернення таких матеріалів, а заповнена після закінчення роботи – для списування їх за книгою обліку надходжень і витрат вибухових матеріалів.

16.7. Реєстрація індивідуальних заводських номерів вибухових речовин при видаванні підривникам має здійснюватися в книзі обліку їх видачі і повернення. Електродетонатори і капсулі-детонатори в металевих гільзах допускається маркувати спеціальними пристроями, що означають індекс підприємства і номер підривника, із зазначенням у книзі обліку.

У прибутково-видаткових документах не допускаються записи олівцем, помарки і підчищення записів, а будь-які виправлення повинні проводитися проставленням нових цифр. Кожну поправку необхідно обумовити і ставити підпис особи, яка її внесла.

16.8. На складі ВМ повинні бути зразки підписів осіб, які мають право підписувати наряди-путівки і наряди-накладні на відпуск вибухових матеріалів, а також зразки підписів осіб, котрі мають право підтверджувати їх фактичне витрачання. Зразки підписів повинні бути засвідчені керівником підприємства (шахти, рудника, кар’єру і т.п.). Відпуск вибухових матеріалів за зазначеними документами, підписаними іншими особами, забороняється.

16.9. Порядок обліку вибухових матеріалів у роздавальних камерах повинен бути аналогічним встановленому для складів ВМ.

16.10. У порядку, встановленому наказом керівника підприємства, на базисному складі ВМ допускається здійснення операцій з видавання підривникам (майстрам-підривникам) вибухових матеріалів для проведення підривних робіт і приймання від них лишків вибухових матеріалів.

16.11. Для одержання вибухових матеріалів, які прибувають на залізничну станцію, пристань, інший транспортний пункт, керівник підприємства зобов’язаний направити відповідального за приймання працівника з дорученням у супроводі озброєної охорони.

16.12. Бухгалтерія підприємства повинна вести облік надходжень і втрат вибухових матеріалів на підставі прибутково-видаткових документів, які подаються завідуючим складом ВМ.

16.13. Перевірка правильності обліку, зберігання і наявності таких матеріалів на складах повинна проводитися щомісячно особами, призначеними керівником підприємства (шахти, рудника, кар’єру і т.п.), і періодично – представниками органів Держпраці та внутрішніх справ.

При цьому не допускається розпаковування нерозкритих ящиків, мішків, пакетів, коробок і контейнерів при непошкодженості упаковок і цілісності пломб.

16.14. Перевірка кількості електродетонаторів, капсулів-детонаторів, піротехнічних реле, інших засобів ініціювання в розкритих ящиках повинна проводитися в тамбурі сховища, в окремій камері або поза сховищем. При цьому вироби повинні викладатися на столи, які відповідають встановленим вимогам.

16.15. У разі виявлення в ході перевірки нестачі або надлишків вибухових матеріалів про це негайно повідомляються керівники підприємства, а також органи Держпраці і внутрішніх справ.
17. Організація і порядок охорони складів вибухових матеріалів

17.1. Охорона складів здійснюється для:

забезпечення пропускного режиму, контролю за ввезенням і вивезенням вибухових матеріалів;

своєчасного запобігання нападам на об’єкт, спробам розкрадання, а також для вжиття заходів у разі стихійного лиха.

17.2. Склад постів, їх кількість і дислокація, а також порядок організації охорони стосовно конкретних умов визначаються керівниками підприємств спільно з територіальними підрозділами поліції і Службою безпеки України.

17.3. Комплектування особового складу підрозділів воєнізованої охорони складів ВМ здійснюється громадянами не молодше 21-річного віку, які за своїми фізичними і моральними даними спроможні володіти зброєю і забезпечувати охорону таких об’єктів.

17.4. Територія складів має заборонену зону, на межах якої установлюються покажчики з написами “Заборонена зона”, “Прохід заборонений”, “Палити заборонено”, “Відкритий вогонь заборонений”. Відстань між покажчиками в конкретних умовах вирішується керівником підприємства в межах їх видимості.

17.5. На пересіченій місцевості, на підходах (дорогах, стежках), що ведуть до складів вибухових матеріалів, вивішуються попереджувальні знаки, які забороняють прохід (проїзд) сторонніх осіб до цих місць.

17.6. Для збільшення огляду і кращого проглядання постовим ділянок і підступів до складу ВМ із внутрішнього боку огорожі встановлюються вартові вежі. Необхідність обладнання вартових веж, їх кількість і місце розташування в конкретних умовах визначаються за погодженням із органами поліції.

17.7. Стрільці охорони повинні мати переговорний зв’язок між собою і вартовими приміщеннями, а вартові вежі мають бути оснащені пультом вмикання освітлення і звуковою сигналізацією. На зимовий час вежі забезпечуються обігрівальними апаратами промислового виготовлення.

17.8. Вартові приміщення повинні знаходитися за межами огорожі складу на відстані щонайменше 50 м, мати надійний радіо або телефонний зв’язок з органами ДСНС, адміністрацією підприємства, установи, організації і територіальними підрозділами поліції.

17.9. По периметру огорожі базисного складу встановлюються периметральна сигналізація з виведенням звукових сигналів у вартове приміщення і на вартові вежі. Освітлення складу вибухових матеріалів у нічний час здійснюється таким чином, щоб усі підступи до нього були добре освітлені.

17.10. Охорона базисних та витратних складів ВМ озброюється нарізною вогнепальною зброєю, а в разі потреби виділяються службові собаки. При розробці дислокації постів у обов’язковому порядку передбачається виставлення постів охорони на складах ВМ, контрольно-пропускних пунктах, у місцях відкритого зберігання вибухових матеріалів під накриттям, на майданчиках, залізничних платформах тощо.

17.11. Пропускний режим вводиться на всіх базисних і витратних складах ВМ і складається з таких основних заходів:

встановлення порядку проходу робітників та інших осіб на склад;

встановлення порядку вивозу і виносу вибухових матеріалів з території складу;

обладнання службових приміщень, що забезпечують пропускний режим (вартових приміщень, контрольно-пропускних пунктів).

Відповідальність за правильну організацію і здійснення пропускного режиму несуть керівник підприємства і начальник охорони.

17.12. Вхід робітників, службовців та інших осіб і в’їзд транспорту на територію складу ВМ, а також вихід і зворотний виїзд через встановлені контрольно-пропускні пункти здійснюються лише за перепустками встановленого зразка. Перепустки за строками дії поділяються на постійні, тимчасові й одноразові, а за призначенням – на матеріальні і транспортні (додатки 34, 35, 36, 37).

17.13. Постійні перепустки видаються робітникам і службовцям, що прийняті на постійну роботу на підприємство за розпорядженням керівника підприємства або його заступника, які підписують перепустку. Постійна перепустка видається особисто власнику перепустки під розписку в спеціальному журналі. У разі звільнення працівника постійна перепустка здається адміністрації підприємства.

17.14. Тимчасові перепустки видаються лише тим, хто працює на складі (сезонним робітникам, особам з іспитовим строком, командировочним і т.п.), на визначений строк.

Тимчасова перепустка може видаватися без фотокартки. У цьому разі власник перепустки зобов’язаний на пропускному пункті пред’являти разом з тимчасовою перепусткою паспорт або інший документ, що засвідчує особу.

17.15. Одноразові перепустки для проходу відвідувачів на склад ВМ видаються за розпорядженням керівника підприємства і скріпляються печаткою.

17.16. Оформлення перепусток здійснюється лише при пред’явленні документа, що засвідчує особу (паспорт, посвідчення особи з фотокарткою).

17.17. Матеріальні перепустки видаються на право вивозу (виносу) матеріальних цінностей на підставі наряду-накладної, підписаної керівником підприємства або його заступником. Відібрані на контрольно-пропускних пунктах складів ВМ матеріальні перепустки з позначками на них про вивіз (винос) матеріальних цінностей, які реєструються в книзі, зберігаються протягом року завідуючим складом ВМ, після чого знищуються за актом. Матеріальна перепустка дійсна один раз і тільки в день її видачі. Вивіз (винос) матеріальних цінностей за усним розпорядженням заборонений.

17.18. Транспортні перепустки видаються на транспорт, що обслуговує виробництво. Транспортні перепустки не є підставою для перевезення вибухових матеріалів зі складу. Транспортні засоби сторонніх організацій на територію складів ВМ допускаються за одноразовими транспортними перепустками, що видані підприємствам. Така перепустка одночасно є особистою одноразовою і для водія.

17.19. Вантажники та інші особи, що прямують з машиною, пропускаються на територію складу ВМ і випускаються зі складу за одноразовими перепустками. Оформлення і видача одноразових транспортних перепусток проводяться на підставі розпорядження керівника підприємства або його заступника при пред’явленні подорожнього листа і паспорта (посвідчення). Такі перепустки підписуються керівником підприємства.

17.20. Допуск відвідувачів на склад за одноразовими перепустками здійснюється, як правило, тільки вдень під час перебування там завідуючого складом ВМ.

17.21. Допуск на право розкриття і опечатування складів ВМ видається завідуючому складом ВМ або іншим особам за письмовим розпорядженням керівника підприємства. Допуск виписується працівником спецчастини, підписується керівником підприємства і видається під розписку.

17.22. Допуск на територію складу ВМ осіб, що перевіряють охорону складу, здійснюється впродовж доби в супроводі начальника варти або осіб охорони, яким підпорядкована варта.

17.23. На територію складів ВМ для виконання своїх функцій за посвідченнями допускаються лише працівники міліції, Держпраці, Служби безпеки України та прокурорсько-слідчі працівники.

17.24. Вартові приміщення для постійних і тимчасових складів ВМ мають бути обладнані для розміщення особового складу охорони, зберігання вогнепальної зброї і боєприпасів, документації варти (охорони) і здійснення пропускного режиму.

Обладнання приміщень, пірамід і ящиків для зберігання вогнепальної зброї і боєприпасів, що призначені для охорони складів ВМ, а також порядок їх зберігання здійснюються згідно з вимогами, встановленими п. 11.5 цієї Інструкції.

У вартових приміщеннях і на контрольно-пропускних пунктах складів ВМ повинні бути зразки всіх чинних перепусток, перелік осіб, які мають право допуску на територію складів ВМ, список адрес і телефони осіб, відповідальних за облік, зберігання і використання вибухових матеріалів, табель постів (для варти), правила пожежної безпеки, книги перевірки несення караульної служби, опис майна, що знаходиться в караульному приміщенні.

Усі зразки чинних перепусток, списки вказаних вище осіб мають бути в рамках під склом, закриті шторкою. Оновлення зразків перепусток здійснюється в міру потреби (зміна керівника підприємства, печатки і т.п.), проте не рідше одного разу на рік.

Вартові приміщення повинні бути обладнані світломаскувальними засобами, мати автономне джерело електричного живлення, перелік дій особового складу охорони в разі надзвичайних подій (пожежі, збройного нападу тощо).

17.25. Захист передбачає комплекс заходів щодо забезпечення охорони вибухових матеріалів у разі розбійного нападу, стихійного лиха, пожежі або іншої непередбаченої обставини, виходячи із реальної наявності сил і засобів, з урахуванням місцевих умов і конкретних обставин. Для кожного конкретного складу розробляється план оборони, який включає коротку характеристику об’єкта, обов’язки залучених нарядів і порядок їх взаємодії. План затверджується начальником органу поліції і узгоджується з керівником відповідної господарської організації. Складається план у двох примірниках, один з яких зберігається в черговій службі органу поліції, а другий – у підрозділі охорони (у представника адміністрації об’єкта).

17.26. Для відпрацювання взаємодії нарядів при відбитті нападу або інших надзвичайних обставинах на кожному складі ВМ не рідше одного разу на квартал проводяться навчання.

17.27. Дозвіл на в’їзд пожежних підрозділів для гасіння пожежі або відпрацювання оперативних планів (карток) пожежогасіння узгоджується з адміністрацією і відповідними місцевими службами нагляду, що відображається в оперативному плані кожного об’єкта.
18. Перевезення вибухових матеріалів

18.1. Перевезення територією України вибухових матеріалів здійснюється на підставі дозволів, що видаються органами поліції відповідно до заяви керівника підприємства, а також копій дозволу на придбання ВМ або, у відповідних випадках, дозволу на право проведення підривних робіт (робіт з ВМ). Охорона вибухових матеріалів під час перевезень територією України здійснюється працівниками підрозділів Державної служби охорони при МВС України або відомчої воєнізованої охорони, які озброюються вогнепальною зброєю. У разі охорони вибухових матеріалів відомчою воєнізованою охороною в дозволі на перевезення територією України ВМ зазначаються особи, що охороняють вантаж у дорозі, а також дані про зброю. При цьому без дозволу органів поліції здійснюється:

перевезення територією України вибухових речовин, засобів ініціювання, прострільних і підривних апаратів централізовано залізничним та водним транспортом із заводів-виготовлювачів на склади ВМ за дозволами на зберігання вибухових матеріалів;

з одного складу на інший одного підприємства в межах області (міста) за нарядами-накладними та до місць проведення підривних робіт (використання або випробування ВМ) – за нарядами-путівками.

{Пункт 18.1 глави 18 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

18.2. Для отримання дозволу на перевезення територією України вибухових матеріалів до органу поліції подаються:

клопотання керівників організацій про видачу дозволу на перевезення територією України вибухових матеріалів;

дозвіл органу поліції на зберігання вибухових матеріалів;

відомості про осіб, відповідальних за перевезення територією України вибухових матеріалів;

найменування, кількість вантажу, що буде перевозиться, вид транспорту, маршрут, початковий і кінцевий пункти перевезення територією України, підстава перевезення, термін;

{Пункт 18.2 доповнено абзацом п’ятим згідно з Наказом МВС № 806 від 16.07.2004}

відомості про осіб, відповідальних за охорону вибухових матеріалів (прізвище, ім’я та по батькові, дата, місце народження і проживання, модель, номер, калібр зброї, якою буде озброєна відомча воєнізована охорона);

{Пункт 18.2 доповнено абзацом шостим згідно з Наказом МВС № 806 від 16.07.2004}

копія договору про охорону або накази керівника підприємства про призначення осіб, відповідальних за охорону та перевезення територією України;

{Пункт 18.2 доповнено абзацом сьомим згідно з Наказом МВС № 806 від 16.07.2004}

свідоцтво про підготовку уповноваженого з питань безпеки перевезення вантажів;

{Пункт 18.2 глави 8 розділу III доповнено новим абзацом восьмим згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 364 від 05.05.2017}

ДОПНВ-свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі;

{Пункт 18.2 глави 8 розділу III доповнено новим абзацом дев’ятим згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 364 від 05.05.2017}

свідоцтво про допущення транспортних засобів до перевезення визначених небезпечних вантажів;

{Пункт 18.2 глави 8 розділу III доповнено новим абзацом десятим згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 364 від 05.05.2017}

чинний договір обов’язкового страхування відповідальності суб’єктів перевезення небезпечних вантажів на випадок настання негативних наслідків під час перевезення небезпечних вантажів;

{Пункт 18.2 глави 8 розділу III доповнено новим абзацом одинадцятим згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 364 від 05.05.2017}

свідоцтво органу Державтоінспекції про допуск водія до перевезення територією України відповідного небезпечного вантажу;

{Пункт 18.2 доповнено абзацом згідно з Наказом МВС № 806 від 16.07.2004}

свідоцтво органу Державтоінспекції про допуск транспортного засобу до перевезення територією України ВМ;

{Пункт 18.2 доповнено абзацом згідно з Наказом МВС № 806 від 16.07.2004}

платіжне доручення (квитанція) про оплату послуг, пов’язаних із видачею дозволу на перевезення територією України вибухових матеріалів;

технічні умови або стандарти вибухових матеріалів, що підлягають перевезенню територією України.

{Пункт 18.2 глави 18 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

18.3. Для отримання дозволу на перевезення через митний кордон України імпортованих або тих, що експортуються, вибухових матеріалів та їх компонентів разом із вищезазначеними матеріалами до УП ЦОУП України подаються:

договір або контракт, що підтверджує доцільність видачі дозволу на перевезення вибухових матеріалів та їх компонентів (експорт/імпорт);

нотаріально завірена копія дозволу Державної служби експортного контролю України на здійснення відповідного експорту/імпорту (додаток 40);

{Абзац четвертий пункту 18.3 глави 18 розділу III виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

погодження Держпраці на право придбання і використання вибухових матеріалів та їх компонентів імпортного виробництва (додаток 38);

технічна документація, зразки ввезених на територію України та розроблених новітніх вибухових матеріалів (з позначкою “Для підрозділів експертної служби Державного науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України” та їх подальшим передаванням).

{Абзац шостий пункту 18.3 глави 18 розділу III виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

Для оформлення дозволу на перевезення через митний кордон України вибухових матеріалів та їх компонентів у режимі транзиту через територію України до ДГБ також подається нотаріально завірена копія висновку Державної служби експортного контролю України щодо можливості здійснення зазначеного міжнародного передавання (додаток 41).

{Пункт 18.3 в редакції Наказу МВС № 806 від 16.07.2004; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

18.4. До початку перевезення територією України вибухових матеріалів автомобільним транспортом перевізник повинен у порядку, визначеному Правилами дорожнього перевезення територією України небезпечних вантажів, отримати в органах Державтоінспекції дозвіл на таке перевезення.

{Пункт 18.4 в редакції Наказу МВС № 806 від 16.07.2004; із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 749 від 07.08.2013}

ДОДАТКИ

Перехід на сайт ВР