Наказ МВС №772

1. Ця Інструкція визначає основи організації службової кінології в Національній гвардії України, а саме склад та структуру кінологічної служби, порядок використання службових собак під час виконання службово-бойових завдань, правила утримання, ветеринарного, речового, продовольчого забезпечення, списання (вибраковування).

2. Порядок використання службових собак під час виконання службово-бойових завдань, правила утримання, збереження, ветеринарного, речового, продовольчого забезпечення, дресирування, тренування, списання (вибраковування) службових собак у Національній гвардії України регламентуються законами України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства внутрішніх справ України та цією Інструкцією.

3. Кінологічна служба Національної гвардії України складається з кінологічної служби штабу Головного управління Національної гвардії України, кінологічних служб штабу територіальних управлінь Національної гвардії України, кінологічних служб штабу з’єднань та військових частин, кінологічних груп, відділень, взводів, рот та навчального батальйону в навчальному центрі Національної гвардії України.

4. З питань організації службової кінології в Національній гвардії України кінологічні служби штабів територіальних управлінь, військових частин та кінологічних підрозділів керуються розпорядженнями начальника кінологічної служби штабу Головного управління Національної гвардії України.

5. На кінологічну службу Національної гвардії України покладається участь у виконанні службово-бойових завдань з охорони та оборони важливих державних об’єктів, центральних баз матеріально-технічного забезпечення МВС України, конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, у тому числі під час їх екстрадиції, а також забезпечення охорони осіб, які тримаються під вартою, під час судових засідань, охорони громадського порядку.

6. Кінологічна служба Національної гвардії України комплектується кінологами.

7. Службові собаки – узагальнена назва групи порід собак, що використовуються в Національній гвардії України.

Службові собаки поділяються на:

розшукових;

вартових;

спеціальних;

племінних;

цуценят.

8. При виконанні службово-бойових завдань службові собаки використовуються для посилення варт та військових нарядів.

Розшукові собаки використовуються під час:

конвоювання обвинувачених (підсудних), засуджених;

обшуку місцевості, житлових масивів та приміщень;

вибору підозрюваних за запахом їх речей або слідів;

охорони важливих державних об’єктів;

розшуку (пошуку), затримання осіб, які скоїли злочин та здійснили втечу;

охорони громадського порядку;

засад для своєчасного виявлення і затримання злочинців, які наближаються;

розшуку та затримання озброєних злочинців;

пошуку та виявлення людини, речей, предметів та запахових слідів на місцевості.

Вартові собаки використовуються для посилення варт з метою підвищення надійності охорони особливо важливих державних та інших об’єктів. У місцях застосування на об’єктах ємнісних або радіопроменевих датчиків вартові собаки не застосовуються.

Спеціальні собаки (вік від 6 місяців) утримуються для навчання кінологів, поповнення розшукових, вартових, племінних собак.

Племінні собаки використовуються для поповнення поголів’я службових собак.

Цуценята (вік до 6 місяців) утримуються для поповнення спеціальних собак.

9. Містечко утримання службових собак – комплекс об’єктів, призначених для розміщення, приготування їжі, догляду та виведення службових собак, які дресируються (тренуються) для використання на бойовій службі.

Розплідник службових собак – комплекс об’єктів, призначених для розведення, вирощування, виховання, дресирування, розміщення, приготування їжі та лікування племінних, спеціальних собак та цуценят.

Розділ 2
Комплектування кінологічних підрозділів кінологами та їх підготовка

1. Комплектування посадами кінологів здійснюється відповідно до вимог законодавчих актів України, нормативно-правових актів МВС, наказів командувача Національної гвардії України та інших нормативно-правових актів.

2. На посади керівного складу кінологічних підрозділів (начальників кінологічних служб) призначаються особи, які мають відповідну кінологічну освіту.

3. Призначення офіцерів на посади начальників кінологічної служби територіальних управлінь, з’єднань та військових частин, їх переміщення і звільнення з цих посад, переміщення офіцерів кінологічних підрозділів на посади з іншими військово-обліковими спеціальностями погоджуються з начальником кінологічної служби штабу Головного управління Національної гвардії України.

4. Підбір кандидатів на навчання до навчальних закладів із кінологічною спеціалізацією здійснюється командирами підрозділів, начальниками кінологічних служб разом із працівниками кадрових органів.

5. Військовослужбовці, прийняті на військову службу на посади кінологів без відповідної кінологічної освіти, проходять навчання у навчальному центрі Національної гвардії України та інших навчальних закладах, де здійснюється підготовка за фахом кінології.

6. Підвищення кваліфікації та перепідготовка кінологів здійснюються у навчальних закладах Національної гвардії України та інших навчальних закладах, які спеціалізуються на підготовці кінологів та службових собак.

7. Тривалість і зміст курсу навчання для кожної категорії військовослужбовців визначаються відповідно до розроблених навчальних програм.

8. На курси підвищення кваліфікації направляються кінологи, які:

пройшли підготовку з кінології або проходили військову службу зі службовими собаками в правоохоронних органах, працювали в органах Національної поліції;

пройшли підготовку або перепідготовку з кінології в навчальних закладах, але потребують підготовки закріплених за ними службових собак або підвищення ступеня їх натренованості.

9. Після закінчення відповідного курсу навчання військовослужбовці складають іспити. Відповідно до рішення комісії військовослужбовцям, які успішно склали іспити, видається свідоцтво встановленого зразка.

10. На курси перепідготовки направляються військовослужбовці, які прибули до кінологічного підрозділу для проходження військової служби з інших підрозділів і служб.

11. Кандидати у навчальні підрозділи з підготовки кінологів направляються із закріпленими за ними службовими та власними собаками. Також за погодженням з начальником кінологічної служби штабу Головного управління Національної гвардії України винятково за кандидатами дозволяється закріплювати собак навчальних підрозділів. Дозволяється перезакріплення службових собак за курсантами (однієї військової частини) у навчальних підрозділах на початку навчання з метою покращення підготовки службового собаки та навчання кандидата згідно з рішенням командира підрозділу.

12. Удосконалення фахової підготовки кінологів проводиться на щорічних навчально-методичних зборах.

13. Підготовка вожатих вартових собак проводиться у з’єднаннях та військових частинах на 10-денних навчальних зборах за програмою, розробленою штабом певної військової частини.

14. З метою підвищення фізичної підготовки і професійної майстерності кінологів, обміну досвідом, виявлення кращих, а також покращення підготовки службових собак серед кінологів із закріпленими службовими собаками Національної гвардії України проводяться змагання з багатоборства кінологів.

15. Забороняється без письмового дозволу командувача Національної гвардії України брати участь кінологам із службовими собаками в змаганнях правоохоронних органів, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади (кінологічних клубах, спілках, організаціях тощо).

16. За необхідності кінологи можуть проходити навчання за фахом кінології у навчальних закладах міністерств, інших центральних органів виконавчої влади України та іноземних держав.

Розділ 3
Правила особистої гігієни та заходи безпеки при поводженні зі службовими собаками

1. Під час поводження із собаками військовослужбовець кінологічного підрозділу має бути обережним та дотримуватися правил особистої гігієни:

завжди бути в спецодязі, який необхідно ретельно чистити, прати та зберігати у визначеному місці;

не дозволяти собаці лизати руки та обличчя;

не давати корм і воду собаці з особистого посуду;

не використовувати предмети свого побуту (гребінець, носова хустка тощо) для догляду за собакою;

не їсти, не пити і не курити під час роботи із собакою та при виконанні заходів утримання, підготовки та використання собаки;

кожного разу після закінчення роботи з догляду, підготовки та використання собаки обов’язково мити руки з милом;

не допускати контакту службових собак з іншими тваринами;

спеціальне спорядження, інвентар і предмети догляду за собаками тримати в чистоті, провітрювати і регулярно піддавати механічному очищенню, обмиванню та дезінфекції;

щодня ретельно оглядати службових собак, а в разі виявлення в них ознак хвороби негайно доповідати безпосередньому начальникові, повідомляти спеціаліста ветеринарної медицини та діяти за його рекомендаціями;

своєчасно виконувати визначені спеціалістами ветеринарної медицини профілактичні та запобіжні заходи з метою запобігання інфекційним та інвазійним захворюванням, які можуть передаватися від тварин людині.

У разі укусів собакою людини рану необхідно промити розчином перекису водню, обробити настойкою йоду, накласти пов’язку та звернутись до закладу охорони здоров’я.

2. У зв’язку з постійним (безпосереднім) контактом кінологів, спеціалістів ветеринарної медицини із службовими собаками та з метою недопущення захворюваності особового складу на хвороби, спільні для людей і тварин, забороняється їх залучати до виконання службових обов’язків (робіт), пов’язаних з організацією харчування особового складу.

3. Під час утримання, догляду, годування та вигулювання службових собак військовослужбовці кінологічного підрозділу повинні дотримуватися таких правил:

заборонити стороннім особам заходити та перебувати на території містечка для утримання службових собак та у розплідниках;

ворота та хвіртки містечка для утримання собак та розплідника, двері вольєрів повинні бути постійно зачинені на засув, у тому числі й під час роботи кінолога у вольєрі;

тимчасове утримання собак на прив’язі проводити на справному спеціальному спорядженні, яке має бути правильно підібрано та підігнано;

під час чищення, годування та вигулювання собак, прибирання приміщень (місць), у яких вони розміщуються, використовувати лише закріплений та справний інвентар;

під час руху за межами місць утримання собака повинен бути поруч з кінологом на короткому повідку або без нього (якщо собака до цього підготовлений) і в наморднику;

вигулювання собак проводити лише у відведених для цього місцях, не допускати контакту з іншими собаками, особливо бродячими;

під час чищення собак прив`язувати їх на справний ланцюг;

не дражнити собак під час їх догляду, годування та вигулювання.

4. Під час підготовки службових собак необхідно дотримуватися таких вимог:

знати та постійно вживати застережних заходів під час поводження із собаками на заняттях;

кожне заняття з дресирування або тренування собак розпочинати лише після необхідної підготовки та інструктажу всіх осіб, які залучаються до занять, щодо дій та правил поводження із собаками;

постійно стежити за поведінкою собаки та своєчасно запобігати його небажаним діям;

під час занять у складі групи кінологів із собаками з урахуванням особливостей поведінки тварин дотримуватися необхідних безпечних інтервалів та дистанції;

своєчасно стримувати агресивну реакцію собаки стосовно людей і тварин;

перед пуском собак на перешкоди необхідно впевнитися в їх справності і відсутності на землі гострих предметів;

даючи ласощі, слід тримати їх на долоні, а не кінчиками пальців, оскільки собака може разом із ласощами схопити зубами за руку;

у місцях занять собак прив’язувати на справні ланцюги, відстань між собаками повинна бути не менше 5 м;

з метою уникнення теплового або сонячного удару не тримати собак тривалий час у намордниках;

перед виходом на заняття надягати на собаку лише справне й підігнане за розміром спеціальне спорядження;

під час дресирування собак з навичок захисту помічник (фігурант) повинен бути у справному та надійно застебнутому (зав’язаному) захисному дресирувальному одязі. Кінолог і помічник повинні дотримуватися запобіжних заходів з метою уникнення травмування;

у разі якщо собаки зчепилися між собою, кінологи повинні сміливо і рішуче взяти їх за нашийники і скрутити їх нашийники так, щоб удушливим прийомом примусити собак розійтися. Категорично забороняється бити собак, розтягувати їх у різні боки, хапати за горло;

не розвивати у закріплених службових собак небажаних умовних рефлексів (не створювати відповідних умов для їх формування), що може призвести в подальшому до травмування персоналу і собаки;

вести щоденник обліку тренувань закріпленого службового собаки (додаток 1).

5. Під час несення служби кінологи додержуються загальних заходів безпеки, визначених цією Інструкцією.

6. Під час використання на службі собак необхідно дотримуватися таких заходів безпеки:

знати та постійно виконувати правила поводження із службовими собаками;

постійно бути насторожі та своєчасно запобігати небажаним діям службового собаки;

не використовувати на службі непідготовлених собак;

не використовувати на службі службових собак без спеціально передбаченого спорядження або з несправним спорядженням;

під час руху до місць несення служби й у зворотному напрямку слід тримати собак на повідку;

не використовувати службових собак для огляду транспортних засобів, у яких перевозяться отруйні, токсичні та їдкі речовини, кислоти, цемент, мінеральні добрива та пально-мастильні матеріали;

не допускати використання службових собак на необладнаних оглядових майданчиках, проти світла ліхтаря в темний час доби;

тимчасово не розміщувати собак у місцях: інтенсивного руху транспортних засобів та людей; незахищених у холодну пору від опадів і вітру, а влітку від прямих сонячних променів (не утримувати довгий час собак на сонці);

не дозволяти стороннім особам гладити й давати службовим собакам їжу;

не дозволяти собакам з’їдати знайдену їжу, пити з випадкових джерел.

7. У разі виявлення у службових собак підвищеної агресивності, підвищеної температури тіла, місцевого випадіння шерсті та інших ознак інфекційних захворювань, які можуть бути заразні для людини (сказ, стригучий лишай, інвазійні захворювання тощо), собак негайно ізолюють від здорових та доповідають начальникові кінологічної служби і спеціалісту ветеринарної медицини.

Розділ 4
Комплектування кінологічних підрозділів службовими собаками, їх облік та вибраковування

1. Кінологічні підрозділи військових частин комплектуються службовими собаками, які вирощені у військових частинах, придбані, безкоштовно передані до військових частин, та власними собаками військовослужбовців (власників собак), що проходять військову службу.

2. Чисельність службових собак установлюється штатом. Розподіл їх по підрозділах проводить начальник кінологічної служби штабу з’єднання, військової частини.

3. Службовий собака закріплюється за кінологом наказом командира військової частини.

4. У разі втрати (загибелі, крадіжки, утечі) службового собаки, його захворювання чи травмування, коли це призвело до списання собаки через невиконання відповідних заходів безпеки, неналежне утримання, годування або напування службового собаки, а також коли було закуплено непридатного до дресирування або використання в племінній справі службового собаки, призначається службове розслідування.

5. Розшукових, спеціальних та вартових собак використовувати в племінній роботі категорично забороняється.

6. Вибраковування службових собак здійснюється два рази на рік (навесні та восени). В окремих випадках (хвороба собаки тощо) дозволяється позачергове вибраковування. Строк служби службового собаки закінчується після досягнення ним 8-річного віку, після чого подальша його придатність для використання на бойовій службі визначається комісією з тестування.

7. Розшукові, спеціальні собаки, які частково втратили працездатність, можуть за рішенням комісії з тестування переводитись у вартові. На собак, які вибраковуються, складається акт (додаток 2).

8. Службові собаки та цуценята, у яких у процесі життєдіяльності знайдено неусувні недоліки, вади і хвороби, підлягають вибраковуванню (додаток 3).

Розділ 5
Організація використання кінологів та службових собак при виконанні завдань бойової служби

1. При виконанні завдань дозволяється використовувати на бойовій службі службових собак, які пройшли відповідний курс дресирування, комісійно визнані придатними для службового використання і перебувають у штаті кінологічних підрозділів.

2. Забороняється використовувати кінологів для виконання службово-бойових завдань без службових собак. З особовим складом кінологів, який не задіяний на службі, проводяться заняття з дресирування закріплених службових собак та здійснюються заходи щодо покращення умов збереження службових собак у містечках їх утримання, розплідниках.

3. Кінолог під час виконання завдань бойової служби повинен мати:

сумку кінолога;

завірену копію ветеринарного паспорта на службового собаку;

флягу з водою для напування закріпленого службового собаки (в літній період);

поводки довгий та короткий, нашийник, намордник, шлею (за необхідності).

4. У сумці кінолога обов’язково мають бути:

акт про використання (застосування) службового собаки (додаток 4);

кишеньковий ліхтарик;

ватно-марлевий тампон для забору запаху сліду (7 штук);

пінцет або одноразові рукавички;

поліетиленові пакети для утримання ватно-марлевого тампона та знайдених речей порушників, які можуть бути підсилювачем запаху для собаки (7 штук);

індивідуальний пакет (індивідуально-перев’язувальний пакет);

зошит та ручка (блокнот, олівець);

прилад для вивчення сліду та слідової доріжки (лінійка 20 см).

5. До складу варти з охорони важливих державних об’єктів призначається помічник начальника варти – кінолог із закріпленим службовим собакою.

У складі варти з охорони важливих державних об’єктів помічник начальника варти – кінолог призначається для:

посилення охорони об’єкта, забезпечення використання вартових собак на периметрі об’єкта;

перевірки несення служби чатовими та стану контрольної слідової смуги;

перевірки підземних комунікацій, які прилягають до об’єкта, що охороняється;

своєчасного виявлення слідів порушників заборонених зон;

переслідування та затримання по слідах порушників заборонених зон.

За вказівкою начальника варти він висувається на огляд контрольної слідової смуги і місцевості, яка прилягає до об’єкта, а також діє в складі тривожної групи варти при спробі порушників проникнути на територію (з території) об’єкта, що охороняється, або здійснити крадіжку.

Стежка помічника начальника варти – кінолога повинна бути розчищеною від чагарнику, високої рослинності та інших предметів, що ускладнюють рух, а через заболочені місця, струмки і яри влаштовуються настили чи перехідні містки. Смуга розчищення для обладнання стежки повинна бути завширшки не менше 1 м. Рух інших видів нарядів цією стежкою забороняється.

Якщо під час проведення огляду забороненої зони об’єкта або місцевості, яка прилягає до нього, службовий собака своєю поведінкою вказує на наявність сліду або перебування у забороненій зоні (наближення до забороненої зони) сторонніх осіб, помічник начальника варти – кінолог доповідає про це начальникові варти і діє згідно з бойовим розрахунком.

Основним завданням помічника начальника варти – кінолога є своєчасне виявлення ознак сліду порушників заборонених зон та затримання осіб, які роблять спробу проникнення на об’єкт, що охороняється, а під час ускладнення обстановки він діє за бойовим розрахунком варти в складі тривожної групи.

Під час зміни варт помічником начальника варти – кінологом разом з кінологом, який заступає, перевіряється стан контрольної слідової смуги і місцевість, яка прилягає до об’єкта, також пости вартових собак та стан утримання собаки у вольєрі. Про результати перевірки здійснюється доповідь начальникові варти.

Завдання бойової служби кінолог виконує шляхом патрулювання стежкою кінолога, за її відсутності – стежкою наряду.

6. Використання кінологів та службових собак під час виконання службово-бойових завдань у вартах з конвоювання.

Помічник начальника варти – кінолог призначається із числа кінологів, підпорядковується начальникові варти і відповідає за використання собак для затримання осіб, які втекли з-під варти, та виявлення слідів утечі.

Забороняється призначення до складу варт кінологів без службових собак.

Під час конвоювання осіб, узятих під варту, засуджених до позбавлення волі, від спеціальних автомобілів до залів суду та назад, проведення обміну на залізничних станціях, комендантсько-диспетчерських пунктах та інших встановлених законодавством обмінних пунктах, службовий собака використовується без намордника, а під час руху разом з особовим складом варти в транспортних засобах – у наморднику.

Помічник начальника варти – кінолог зобов’язаний:

знати завдання варти, уразливі місця під час охорони осіб, узятих під варту, засуджених до позбавлення волі, на всіх етапах їх конвоювання (пішим порядком, у спеціальному автомобілі, на обмінному пункті та пункті пропуску на державному кордоні);

службу виконувати лише із закріпленим службовим собакою;

знати хитрощі, які застосовують для приховання слідів злочину, способи їх розпізнавання, прийоми й тактику дій при використанні службових собак;

перекривати шляхи втечі обвинувачених (підсудних), засуджених;

під час конвоювання, висадки (посадки) осіб, узятих під варту, засуджених до позбавлення волі, разом із службовим собакою зайняти місце, визначене планом охорони для перекриття напрямку для скоєння втечі;

не допускати наближення сторонніх осіб до лінії охорони, яка визначена у плані охорони;

вести безперервний нагляд за поведінкою осіб, узятих під варту, засуджених до позбавлення волі, з метою недопущення їх втечі;

при виникненні ситуацій, що ускладнюють оперативну обстановку, та під час надзвичайних обставин (подій) діяти в складі групи посилення (резервної групи);

виконувати правила утримання та догляду за службовим собакою.

У варту при конвоюванні на обмінному пункті призначається помічник начальника варти – кінолог із службовим собакою для посилення варти та переслідування засуджених, які втекли з-під варти. Він зобов’язаний точно знати своє місце і порядок несення бойової служби на всіх етапах, а також дії згідно з бойовим розрахунком.

При конвоюванні засуджених на обмінний пункт і назад кінолог із собакою розміщується на автомобілі основної або тимчасової варти (у зимовий період необхідно мати підстилку для собаки).

На обмінному пункті кінолог із собакою розташовується на місці, передбаченому планом охорони, де йому і службовому собаці видно пересування спецконтингенту, і знаходиться в готовності до негайних дій щодо застосування службового собаки при спробі осіб, які конвоюються, вчинити втечу (напад).

У всіх випадках втечі засуджених кінолог із собакою за розпорядженням начальника варти в складі групи переслідування переходить до переслідування осіб, що здійснили втечу.

Для виконання обов’язків у судовій варті кінолог призначається помічником начальника варти – кінологом, він залучається для конвоювання осіб, узятих під варту, від вартового приміщення до залів судових засідань та у зворотному напрямку (за необхідності виведення до туалету). При забезпеченні особливо важливих (резонансних) процесів кінолог із службовим собакою знаходиться у залі судових засідань або приміщенні, де перебуває група посилення. Після конвоювання осіб, узятих під варту (засуджених), до залів судових засідань кінолог із службовим собакою повертається до вартового приміщення.

У суді службовий собака розміщується у вартовому приміщенні та/або вартовому дворику судової установи в спеціально відведеному для цього місці. Місце утримання собаки повинно бути ізольоване від сторонніх осіб і забезпечувати правила утримання службових собак. Тимчасове місце для утримання службового собаки обладнується:

будкою (настилом) для службового собаки;

цепом (ланцюгом);

припоном з кільцем для прив’язування службового собаки;

мискою для напування (годування) службового собаки ємністю 2-2,5 л.

За необхідності начальник варти зобов’язаний надавати можливість кінологу вигулювати службового собаку.

При спробі підсудних скоїти втечу або інших осіб здійснити напад на особовий склад варти кінолог діє згідно з бойовим розрахунком.

Усі переміщення особливо небезпечних злочинців у суді здійснюються тільки в супроводі кінолога зі службовим собакою.

За рішенням командира військової частини (підрозділу) у варту з конвоювання в спеціальному автомобілі може призначатися помічник начальника варти – кінолог із службовим собакою для посилення варти і дій у складі групи переслідування при розшуку і затриманні засуджених, які втекли з-під варти. Порядок та місце (пост) несення служби визначається планом охорони.

При втечі під час руху спеціального автомобіля кінолог із собакою в складі групи переслідування висувається до місця втечі, визначає напрямок сліду засудженого, що втік, і використовує собаку для його переслідування.

У разі пожежі, аварії, стихійного лиха дії кінолога із службовим собакою визначаються планом охорони.

7. Використання кінологів та службових собак під час виконання службово-бойових завдань з охорони громадського порядку.

На патрульно-постовій службі службові собаки використовуються на маршрутах та постах у вечірній та нічний час у лісопаркових зонах, на околицях міст, на не освітлюваних вулицях та в інших місцях, де потрібна присутність таких нарядів, а також у населених пунктах сільської місцевості.

Під час інструктажу в органах Національної поліції кінологу забороняється залишати службового собаку без нагляду. Кінолог із собакою заходить у приміщення для інструктажу, а де це неможливо, залишається на вулиці. За наявності на інструктажі двох і більше кінологів із собаками службові собаки залишаються у визначеному місці начальником військового наряду під наглядом одного з кінологів, решта проходить у приміщення для інструктажу. При проведенні інструктажу на вулиці кінологи із собаками повинні знаходитися на відстані 2 метрів від останньої шеренги або на лівому фланзі підрозділу.

Кінолог призначається із числа військовослужбовців – кінологів військової частини. Він відповідає за підготовку закріпленого за ним службового собаки, правильне його використання при несенні патрульно-постової служби.

8. Використання вартових собак:

вартові собаки використовуються для посилення охорони об’єктів головним чином у нічний час, а за необхідності – цілодобово. Час виставлення собак на пости, зняття з постів установлюється рішенням командира частини (підрозділу) на охорону об’єкта.

Спеціально обладнана ділянка місцевості, де виставляється вартовий собака для посилення охорони об’єктів, називається постом вартового собаки.

Пости вартових собак повинні знаходитись на такій відстані один від одного, яка забезпечує чутність гавкання.

Залежно від умов і вимог охорони пости вартових собак можна встановлювати суцільною лінією по внутрішньому периметру території об’єкта, що охороняється, а також біля окремих особливо важливих приміщень та на прихованих підступах до об’єкта.

Розстановка вартових собак на пости та зняття їх з постів здійснюються вожатим під керівництвом помічника начальника варти – кінолога, у разі його відсутності – під особистим керівництвом начальника варти.

Вожатий має право вести на пости і з постів одночасно не більше двох собак на коротких повідках і в намордниках.

Перевірка натренованості вартових собак на постах здійснюється тільки під керівництвом помічника начальника варти – кінолога у час, визначений командиром підрозділу. Про час перевірки (тренування) вартових собак обов’язково попереджається особовий склад варти.

До постів вартових собак належать: блок-пост, пост глухої прив’язі, пост вільного обвартування.

9. Обладнання блок-поста:

блок-пост розміщується на очищеній від чагарнику, пнів та інших сторонніх предметів смузі місцевості завширшки 5-6 м та обладнується шляхом установки двох стовпів з відтяжками і натягнутим між ними дротом чи тросом. Стовпи діаметром 22 см і завдовжки 3,0-3,5 м закопуються в землю на глибину 1,0-1,5 м та на відстані 20-80 м один від одного (додаток 5).

Дріт (трос) діаметром 6-8 мм підвішується на стовпах не менше 1,5 м від землі, провис дроту (тросу) не повинен бути більше 0,4-0,5 м.

На дріт чи трос надягається ролик чи два кільця діаметром 8-10 см і перерізом 0,6 см, до ролика чи кільця за допомогою карабіна пристібається ланцюг завдовжки 2,5-3 м. Для того, щоб ланцюг не скручувався під час руху собаки, у його верхньому кінці монтується обертова ланка (вертлюг).

Допускається установка вертлюга додатково на середині ланцюга.

Карабін та ланцюг повинні бути випробувані на розрив силою не менше 150 – 200 кг.

На відстані не менше 3 м від стовпа на дроті (тросі) закріплюються затримки (обмежувачі) блоку, які запобігають ударам собаки об стовпи і закручуванню ланцюга навколо стовпа.

Дріт (трос) кріпиться до стовпів за допомогою натяжних болтів. Натягують дріт (трос) розтяжками і натяжними болтами. Для забезпечення більшої стійкості стовпи закріплюються відтяжками з опорними стовпами.

Територія блок-поста має бути вичищена від дерев, кущів, високої трави та інших предметів, що заважають руху собаки на блоці. На болотисто-багнистих місцях влаштовуються настили з дощок.

У місцях наявності руху автотранспорту в денний час та на деяких інших ділянках допускається кріплення дроту (тросу) на стовпах, закопаних на рівні поверхні землі. Щоб кільце вільно рухалось по дроту (тросу), землю під ним ретельно утрамбовують і вичищають від сторонніх предметів.

Щоб собака міг сховатись від негоди, на блок-посту встановлюють будку, що відкрита з одного боку. Її розміщують посередині блок-поста на відстані 2-2,5 м від троса відкритою стороною в бік, з якого можливий прохід сторонніх осіб через територію поста.

10. Обладнання поста глухої прив’язі:

пост для служби собаки на глухій прив’язі обладнується на рівній розчищеній площадці діаметром не менше 7 м (додаток 6).

У центрі майданчика вкопують завглибшки 1-1,5 м стовп заввишки 0,7-1,0 м від рівня землі і діаметром 18-20 см, ґрунт біля стовпа щільно утрамбовують. На верхньому торці стовпа влаштовують спеціальний вертлюг, до якого за допомогою карабіна прикріплюється ланцюг завдовжки 2,5-3 м.

Якщо потребують умови охорони об’єкта, стовп можна вкопати на рівні ґрунту. У цьому випадку в стовп забивають скобу з кільцем, за яке кріпиться ланцюг. Для попередження каліцтва собаки ланцюг глухої прив’язі обладнується амортизатором у вигляді спіральної пружини силою не менше 30 кг.

При розміщенні поста вартового собаки біля дверей складу або іншого приміщення ланцюг можна кріпити до скоби чи кільця, які закріплені на дверній коробці або в стіні. Майданчик перед дверима повинен бути очищений від сторонніх предметів.

Пост глухої прив’язі обладнується не ближче 5-6 м від стежки наряду. Щоб собака міг сховатися від негоди, на посту встановлюється будка.

11. Обладнання поста вільного обвартування:

пост вільного обвартування мусить мати сітчасту або штахетну огорожу заввишки не нижче 2-2,5 м, установлену паралельно паркану (додаток 7).

Довжина поста завширшки 3-4 м для одного собаки не повинна перевищувати 80-100 м, а при закругленнях та вигинах огорожі довжина поста повинна бути зменшена. Нижня частина огорожі заглиблюється в землю на 0,5 м. В огорожі влаштовуються двері, що закриваються на замок.

Вартових собак також можна використовувати на вільному обвартуванні в приміщеннях закритого типу. При виставлянні собаки для вільного обвартування всередині приміщень двері зачиняються, а вікна, які розташовані нижче двох метрів від підлоги, обладнуються ґратами.

На зовнішніх постах вільного обвартування в центрі їх встановлюється будка відкритою стороною в бік, з якого можливий прохід сторонніх осіб через територію поста.

12. Правила виставлення вартових собак та прибирання постів:

прибувши до вартового приміщення, вожатий доповідає начальникові варти (помічнику начальника варти – кінологу) про готовність до виставлення вартових собак. Після цього він разом із службовим собакою, якого має виставити на пост, проходить по всій території поста з кінця в кінець, повторюючи команду «Охороняй», і тільки після того залишає собаку на посту. Під час проходу по території поста звертає увагу на цілісність огорожі та обладнання поста. При виявленні несправностей поста вожатий зобов’язаний негайно їх усунути і тільки після цього виставити вартового собаку.

Пости вартових собак, які розташовані в місцях, де після зняття службових собак будуть працювати (ходити) цивільні особи, прибираються негайно, а пости вартових собак, що знаходяться на периметрі об’єктів, які охороняються, прибираються не менше одного разу на тиждень (за необхідності частіше за рішенням командира кінологічного підрозділу).

Територію постів вартових собак необхідно прибирати в парко-господарський день, до прибирання постів залучаються всі кінологи кінологічного підрозділу для більш швидкого виконання робіт.

Під час прибирання поста також проводиться ремонт його обладнання, якщо в цьому є необхідність.

13. Підготовка службового собаки до виконання службово-бойових завдань:

у день заступання на службу кінолог проводить підготовку службового собаки.

Основним завданням кінолога в цей період є перевірка придатності закріпленого службового собаки до виконання завдань служби, що включає таке:

оцінювання загального стану здоров’я собаки;

огляд собаки перед службою (оглядають очі, вуха, ротову порожнину, стан лап);

отримання та огляд спеціального спорядження, сумки кінолога;

ретельне вигулювання собаки, яке повинно тривати не менше 30 хвилин;

проведення чищення службового собаки. Шерсть розчісується гребінцем та щіткою, протирається вологою суконкою. Вуха, очі протираються ватою або чистою ганчіркою;

перевірка натренованості службового собаки із загального та спеціального курсу дресирування проводиться начальником кінологічної служби, у разі його відсутності – особою, що його заміщує.

Після вищепереліченого кінолог із собакою вибуває для проведення інструктажу в складі варти (військового наряду).

Після повернення зі служби в підрозділ кінолог оглядає, годує, напуває та надає собаці відпочинок, проводить огляд спорядження та приладів для собак.

14. Застосування службових собак здійснюється відповідно до законодавства України.

15. Забороняється залучати кінолога на службу з незакріпленим службовим собакою.

Розділ 6
Порядок утримання, розміщення, годування та зберігання службових собак

1. У з’єднаннях та військових частинах Національної гвардії України службові собаки утримуються у містечках для службових собак та розплідниках відповідно до штату. На їх території розташовують вольєри (для утримання службових собак), кухню, холодильну камеру, додаткові й допоміжні приміщення (додаток 8).

2. Утримання службових собак включає комплекс заходів, які спрямовані на забезпечення фізіологічних функцій організму, підтримання працездатності службових собак та попередження їх захворювання.

3. Заходи щодо утримання проводяться щодня згідно із зоогігієнічними вимогами.

4. Приміщення та основні елементи споруд містечок для утримання собак та розплідників повинні відповідати санітарним нормам та зоогігієнічним вимогам.

5. Для тимчасового розміщення службових собак обладнуються розбірні будки, що легко демонтуються.

6. Містечка для утримання службових собак та розплідники бажано будувати на підвищених сухих місцях, віддалених від житлових і господарських будівель, згідно із санітарними нормами.

7. Розміщення собак:

1) містечка для розміщення службових собак та розплідники обладнуються електроосвітленням та огороджуються глухим парканом заввишки не нижче 2 м з хвірткою і дзвінком та воротами, які повинні мати надійний засув і бути завжди зачиненими;

2) для утримання собак споруджуються спеціальні приміщення – павільйони. Кожний павільйон будується на 5-10 або 10-20 вольєрів для собак і складається із суміжно розміщених вигулів і кабін (додаток 9) або вольєрів (додаток 10) з установленням дерев’яних розбірних будок (додаток 11), які встановлюються в середині або зовні задньої частини вольєра. Відстань між павільйонами повинна бути не менше 10 м. Фасадом їх розміщують у північних районах на південь, а в південних – на північний схід. Для кожного дорослого собаки виділяється вольєр, який нумерується;

3) кабіна будується завдовжки 1,5 м, завширшки – 2 м, передня стінка заввишки 2-2,5 м, задня – 1,5-2 м. Двері кабіни заввишки 1,7 м, завширшки – 0,8 м. Двері повинні відчинятися назовні. Над дверима встановлюється засклена рама для доступу до кабіни світла. У нижній частині дверей кабіни обладнується лаз розміром 0,5×0,5 м, який виходить у вольєр. Влітку лаз кабіни тримається відкритим, узимку закривається занавіскою з брезенту або щільної тканини;

4) вигул вольєра завдовжки 3 м, завширшки – 2 м, заввишки – 2,2 м. Перегородки між вольєрами повинні бути глухими та заввишки 2,2 м. У передній частині вольєра встановлюються двері розміром 1,8×0,7 м з надійним засувом. Як правило двері повинні відчинятися всередину;

5) у кожному вигулі вольєра (де підлога бетонна або асфальтована) обладнується дерев’яний щит (лежанка) розміром 1 х 1,6 м. Щит установлюється на двох дерев’яних брусках заввишки 5-10 см;

6) на кожних вхідних дверях вигулу, де розміщується службовий собака, по середині у верхній частині закріплюється табличка розміром 20×30 см із зазначенням номера вольєра, породи, клички, виду служби та року народження даного службового собаки (додаток 12);

7) у вольєрах собаки утримуються без прив’язі, нашийників і намордників;

8) у холодну пору року в кабіні (будці) повинна бути солома (сіно). Павільйони будуються із цегли, дерева або металевої конструкції, передні стінки і двері вольєрів – з металевої сітки або металевих прутів;

9) якщо собака може перестрибувати в сусідній вольєр, то зверху встановлюється металева сітка;

10) підлога в кабінах (будках) і вигулах вольєрів виготовляється з дощок, які добре підганяються між собою. Дозволяється у вигулах вольєрів робити бетонну або асфальтову підлогу;

11) перед вигулами вольєрів (уздовж фасаду) споруджується зацементована канава для відведення дощової, талої води та рідин при дезінфекції та митті приміщень;

12) у містечку утримання службових собак та розпліднику встановлюються собако-прив’язі, для вичісування службових собак та утримання їх під час прибирання вольєрів. Найбільш зручними є стовпчики заввишки 35-40 см з дерев’яними площадками на них розміром 40х20 см, щоб собака міг опертися передніми лапами. Відстань між стовпчиками повинна бути не менше 3 м;

13) у містечку обладнуються місця для миття собак та за можливості кімнати, де вони можуть обсохнути;

14) для розміщення хворих, новоприбулих або тих собак, що повертаються з тривалого відрядження, будується ізолятор із розрахунку 10% від поголів’я собак. Ізолятор розташовується не ближче 25-50 м від основних вольєрів;

15) розміщення службових собак по вольєрах проводиться з урахуванням їх статі, віку та поведінки;

16) цуценята розміщуються у вольєрах групами, а з шестимісячного віку їх утримують по одному і закріплюють за кожним предмети догляду і спорядження;

17) у польових умовах (під час навчання, операцій тощо) собаки утримуються в розбірних будках, що легко демонтуються, які взимку утеплюються соломою (сіном), стінки та кришка будки завалюються снігом, вхід завішується цупкою тканиною;

18) місце для розміщення собак обладнується в районі розташування підрозділу, у його тилу. Ділянка повинна бути сухою і знаходитись не ближче 70 м від туалетів, вигрібних ям (сміттєзбірників), складів пально-мастильних матеріалів, автомобільної техніки.

8. Утримання та догляд за службовим собакою:

1) приміщення для собак прибирають у години, установлені розпорядком дня. Перед прибиранням собаки вигулюються, прив’язуються до собако-прив’язі, оглядаються та вичісуються;

2) після вигулювання собак проводиться прибирання вольєрів;

3) спочатку прибирають кабіни, вигули, а потім територію. Підстилку виносять з кабіни (будки) і перетрушують або приносять чисту. Кращою підстилкою є солома. Під час прибирання вольєра собака повинен знаходитись на собако-прив’язі;

4) у розпорядку дня щодо утримання собак передбачається ранкове і вечірнє прибирання, дворазове годування та поїння, огляд, вигулювання та чищення собак, а також чищення, ремонт предметів догляду і спорядження;

5) здоров’я собаки та його працездатність залежать від правильного догляду за ним, який включає: огляд, вигулювання, чищення, миття, годування службових собак;

6) з метою запобігання захворюванню службових собак забороняється у містечках утримання службових собак та розплідниках утримувати собак, які не належать військовій частині;

7) собака, який вперше тестується комісією (до 7 робочих днів) для визначення придатності для виконання службово-бойових завдань (для оновлення поголів’я), утримується в ізоляторі (окремому вольєрі) та забезпечується продуктами для годування його власником до дати зарахування собаки до списків тварин службового призначення з’єднання, військової частини. Підставою для проведення тестування собаки є тимчасовий акт приймання-передавання собаки, який укладається між власником собаки та з’єднанням, військовою частиною;

8) щоденний огляд службового собаки кінологом проводиться під час годування, чищення, тренування, перед заступанням на бойову службу, а також після тренувань та повернення зі служби;

9) огляд проводиться в такій послідовності:

очі – за станом очей можливо частково визначити загальний стан собаки;

вуха – у вушних раковинах можуть бути кліщі, вушна сірка. При захворюванні вух можливі гнійні виділення та неприємний запах;

ротова порожнина – стан зубів, виявлення сторонніх предметів (кісток тощо);

ніс – виявлення подряпин, гнійних виділень;

лапи – виявлення порізів подушок і скалок у них;

шерстний покрив – загальний стан, наявність блиску, виявлення паразитів;

пульс – нормальний пульс дорослого собаки має частоту 70-120 ударів за хвилину;

10) службових собак миють у міру забруднення. Спочатку шерсть змочують теплою водою, потім намилюють до появлення піни. Через 3-4 хвилини піну змивають водою і собаку ставлять для обсихання. Миття собак літом поєднується з купанням. У холодний період року собаки миються в спеціально обладнаних теплих приміщеннях. За відсутності теплих приміщень у містечках утримання службових собак та розпліднику миття службових собак проводиться при температурі повітря не нижче +15°С. Купати собак забороняється одразу після служби, тренувань та годування;

11) кінологам забороняється:

допускати сторонніх осіб і тварин до службових собак, а також на територію їх розміщення;

переводити собак із однієї кабіни до іншої та розміщувати в приміщенні собак, які не пройшли карантин;

змінювати клички, дані службовим собакам;

курити і їсти під час роботи зі службовим собакою;

допускати контакт службових собак з іншими тваринами;

12) щоденне чищення собак проводиться до проведення годування на спеціально відведених місцях з метою видалення зі шкіри шерсті, що випадає, пилу, лупи, бруду тощо. Чищення захищає собак від різних шкірних захворювань;

13) для чищення собак використовуються гребінь, щітка, шкребок, сукнина і серветка. На всі предмети чищення наноситься відповідне маркування;

14) щітка застосовується з досить щільною, цупкою щетиною для чищення шерсті собаки;

15) гребінь використовується алюмінієвий або досить твердий пластмасовий з рідкими закругленими зубцями для розчісування шерсті;

16) шкребок використовується кінський для чищення щітки;

17) сукнина використовується для натирання шерсті, її розмір повинен бути не менше ніж 20 x 40 см;

18) серветка виготовляється з м’якої білої тканини і використовується для протирання очей, вух, носа (як серветка може використовуватись бинт медичний);

19) перед чищенням собаки виводяться з приміщення, вигулюються і оглядаються з метою виявлення пошкоджень шкірного покриву та ознак якихось захворювань. Після огляду кінолог прив’язує собаку до собако-прив’язі, стає з лівого боку собаки, гребенем розчісує шерсть на голові, шиї, тілі, хвості, ногах. Потім у такій самій послідовності виконується чищення щіткою. Очі і вуха собаки витираються чистою ганчіркою або ватою. Шерсть розчісується гребенем за напрямком її росту, очищується щіткою від пороху і бруду, а потім пригладжується сукниною. Чищення собак у навчальних підрозділах проводиться під наглядом командира відділення або старшого інструктора служби собак;

20) після чищення собак територія прибирається від шерсті, предмети догляду приводяться в порядок і кладуться у визначені місця зберігання;

21) догляд за спеціальними собаками проводиться черговим по містечку утримання службових собак та розпліднику чи кінологом, визначеним начальником кінологічної служби (групи);

22) для утримання, тренування і використання службових собак використовується спеціальне спорядження та інвентар. За своїм призначенням його розподіляють на такі види: для утримання, тренування і використання та підготовки службових собак; для прибирання приміщень і місць, де розташовуються службові собаки; для чищення службових собак;

23) забезпечення службових собак спеціальним спорядженням здійснюється відповідно до затверджених норм;

24) за кожним собакою закріплюється комплект спеціального спорядження і предметів догляду, які маркуються;

25) спорядження для собак, інвентар і предмети догляду за ними тримаються у чистоті, провітрюються і регулярно піддаються механічному очищенню, обмиванню та дезінфекції;

26) ремонт спорядження проводиться силами кінолога. Кожний кінолог відповідає за наявність та стан закріпленого за його собакою спеціального спорядження. Дозволяється при проведенні ремонту спорядження використовувати списане речове майно;

27) інвентар для догляду за собаками включає спеціальний одяг, інвентар для прибирання приміщень та чищення собак;

28) спеціальний одяг для догляду за собаками включає спеціальні комбінезони та халати, які закріплюються індивідуально за кожним кінологом;

29) інвентар для прибирання приміщень закріплюється індивідуально за кожним кінологом. До нього входять мітла або віник, лопата або шкребок. Інвентар повинен утримуватися поза вольєром у спеціально обладнаному місці, бути чистим і періодично піддаватись дезінфекції;

30) інвентар для підготовки та використання службових собак включає: спеціальний одяг для підготовки собак, містечко для підготовки службових собак, спеціальні прилади (одорологічний прилад, сигнальний ліхтарик тощо), зразки (запахоносії, імітатори), мішечки, пакети, ємності, серветки й тампони, контейнери, прапорці тощо;

31) до спеціального одягу для підготовки службових собак належать дресирувальний костюм, рукав, захисний шлем фігуранта, прихований захист рук тощо;

32) містечко для підготовки службових собак у підрозділі включає: смугу перешкод, майданчик з навичок захисту, виборки, слідознавства та інші містечка, необхідні для підготовки службових собак;

33) смуга перешкод обладнується у містечку утримання службових собак та розпліднику, у разі відсутності площі дозволяється розміщення на іншій території військової частини (додаток 13);

9. Годування службових собак:

1) правильно організоване якісне харчування службових собак є основним фактором збереження їх здоров’я і працездатності. Порушення правил годування призводить до погіршення якості дресирування (тренування) і використання (застосування) собак під час виконання завдань бойової служби, а також до важких захворювань, виснаження, а іноді до смерті службового собаки;

2) приготування їжі для службових собак здійснюється окремо на кожне приймання їжі;

3) усі продукти для харчування собак розподіляються на два основні види: тваринного і рослинного походження;

4) годування службових собак сухими концентрованими кормами здійснюється з урахуванням рекомендацій (норм) виробника корму і його енергетичної цінності, робочого навантаження на собак та потреби організму в поживній речовині для покриття енергетичних затрат, акта зважування службових собак (додаток 14);

5) перехід до годування такими кормами здійснюється поступово, спочатку шляхом часткового підмішування їх у їжу, а потім поступовим збільшенням до повного переходу на основний корм;

6) усі продукти повинні бути доброякісні. Продукти з ознаками їх псування (гнилий запах, розкладання тощо), а також з домішками (пісок, скло тощо) бракуються і для приготування корму не використовуються;

7) забороняється годувати службових собак залишками їжі з громадських пунктів харчування;

8) контроль за якістю продуктів і приготуванням їжі покладається на ветеринарну службу та чергового по містечку утримання службових собак, розпліднику службових собак;

9) кухня обладнується електричними котлами, електроплитою або газовою плитою чи піччю з казанами для приготування їжі та підігрівання води;

10) у спеціальній кухні повинні бути: стіл, оббитий нержавіючим залізом (оцинкований) для розділення продуктів, колода із твердих порід дерева (дуба, клена, граба, ясена) та сокира для рубання м’яса, холодильник або холодильна камера для зберігання м’яса, дерев’яна скринька для круп та ящик для овочів, полички для зберігання годівниць, напувалок та охолодження корму. Набір кухонного реманенту визначається спеціальними нормами;

11) увесь реманент маркується відповідно до його призначення, на металевих виробах напис робиться фарбами, які не змиваються, на дерев’яних випалюється. На годівницях і напувалках наносяться фарбою номери вольєрів, у яких утримуються службові собаки;

12) у кухні вивішується документація:

обов’язки кухаря;

норма добового забезпечення службових собак;

акт зважування службових собак;

витяг з наказу про закріплення службових собак за кінологами кінологічного підрозділу;

правила користування електричними котлами (плитами при приготуванні корму для собак);

заходи безпеки при користуванні електричними котлами та правила пожежної безпеки;

розпорядок дня з догляду, годування та прибирання місць розміщення собак;

опис майна, яке знаходиться в приміщенні кухні;

13) забороняється на кухні зберігати спеціальний інвентар для утримання та тренування службових собак;

14) для приготування їжі службовим собакам щодня призначається черговий повар або за відсутності штатного – від особового складу кінологів, який докладно проходить інструктаж у начальника кінологічної служби, групи або командира підрозділу;

15) забезпечення продуктами для годування службових собак здійснюється відповідно до існуючих норм;

16) їжа для собак готується відповідно до щотижневої розкладки продуктів. Зберігання на кухні продуктів більше добової норми забороняється. Для зберігання м’ясних продуктів установлюється холодильник. Щотижнева розкладка продуктів складається продовольчою та ветеринарною службами частини;

17) усі продукти перед закладкою в казан оглядаються, очищуються від сторонніх домішок та піддаються обробці. М’ясо очищується від дрібних кісток, шерсті, а потім миється в холодній воді. Солонина вимочується і промивається під проточною водою. Термін вимочування залежить від міцності і давності посолу;

18) крупа за необхідності очищується від сміття, миється в холодній воді. Крупа-січка не миється. Картопля та овочі очищуються від шкірки, трухлявості і миються у воді;

19) із оброблених продуктів варять суп-кашу з розрахунком 2-2,5 л на одне годування дорослого собаки. Їжа вариться в такій послідовності: спочатку в казан закладається м’ясо і вариться у воді із сіллю 50-60 хвилин, коли м’ясо витягується, у м’ясний бульйон кладеться крупа, яка вариться 25-30 хвилин, а потім закладається розрізана на куски картопля. Свіжі овочі і зелень миються у холодній воді (кропива обливається кип’ятком), подрібнюються і кладуться в суп. Суп-каша вважається звареною, коли м’ясо при розділенні на порції легко розривається, картопля розминається, крупа розварилась. Годування гарячою, холодною та замерзлою їжею забороняється;

20) годування службових собак проводиться не менше двох разів на добу в установлений розпорядком дня час за годину до виходу їх на службу і не раніше ніж через 30 хвилин після повернення зі служби. Собак годують закріплені за ними кінологи, а за їх відсутності – черговий по містечку утримання службових собак та розпліднику. Залишати залишки їжі у собак або згодовувати їх іншим собакам забороняється;

21) середній обсяг їжі для разового годування службового собаки не повинен перевищувати 2,5 л. Кількість годувань і обсяг їжі змінюються за висновком спеціаліста ветеринарної медицини залежно від пори року, а також росту, ваги собаки та його службової діяльності;

22) при неправильній вгодованості собаки встановлюються індивідуальні норми годування в рамках загальної кількості продуктів, передбачених для всіх собак кінологічного підрозділу;

23) до моменту роздачі їжі її температура повинна бути в межах +25 – +30°C;

24) у відрядженнях службових собак годують сухим концентрованим кормом, м’ясними і м’ясо-рослинними консервами, за наявності кип’ятку варять бульйон з цих консервів;

25) вагітні суки годуються в першій половині вагітності три рази на день, у другій половині – чотири рази невеликими порціями через рівні проміжки часу;

26) годуючим сукам у перші два дні після щеніння згодовується половинна норма продуктів. З третього дня вони переводяться на цілу норму годування;

27) цуценята годуються молоком суки перші 30 днів. З 20-го дня народження цуценята підгодовуються коров’ячим теплим молоком, а з 30-го дня – рідкою молочною кашею. У місячному віці цуценята підгодовуються 4 рази на день по черзі: м’ясний суп і молочна каша;

28) годування цуценят проводиться за віковими групами з урахуванням того, щоб проміжки між годуванням були різні і без різких переходів від одного виду годування до іншого. Перегодовувати цуценят не дозволяється;

29) після годування собак годівниці (бачки) миють теплою водою і кладуть для сушіння на полички.

Розділ 7
Організація розведення і вирощування службових собак у кінологічних підрозділах

1. Розведення і вирощування службових собак здійснюються у розплідниках службових собак та інших кінологічних підрозділах за наявності штату племінних службових собак.

2. Розплідникам службових собак надається право:

розробляти плани племінної роботи;

підтримувати зв’язки з приватними племінними розплідниками та розплідниками міністерств та іншими центральними органами виконавчої влади України;

надсилати необхідні документи на вирощених собак для отримання міжнародних родоводів до кінологічних організацій, що наділені правом їх видачі;

проводити добір племінних собак кінологічного підрозділу;

планувати і проводити належні організаційні та практичні заходи з питань племінної роботи;

брати участь у заходах, що проводяться громадськими кінологічними організаціями: семінарах, племінних виставках, чемпіонатах, племінних оглядах собак тощо.

3. У кінологічних підрозділах розведення та вирощування собак службових порід (так само як і безпланове) без письмового дозволу начальника кінологічної служби штабу Головного управління Національної гвардії України забороняється.

4. Річні плани розведення службових собак розробляються і формуються з урахуванням заявок з підрозділів Національної гвардії України про їх потреби в собаках (цуценятах) службових порід. У планах необхідно передбачити розрахунок витрат на розведення собак (ведення племінної роботи) з відповідними обґрунтуваннями. Зазначені плани погоджуються відповідними підрозділами логістики, кінологічною службою штабу Головного управління Національної гвардії України та затверджуються першим заступником командувача Національної гвардії України (начальником штабу).

5. Заявки про необхідність отримання собак (цуценят) службових порід військовими частинами надаються завчасно.

6. План племінної роботи на рік розробляється до 01 листопада з таким розрахунком, щоб облік отриманих цуценят здійснювався протягом календарного року з 01 січня до 31 грудня. У плані зазначаються клички сук, що підлягають в’язці, і кобелів (далі – плідників), підібраних їм у пару, адреси власників собак, орієнтовні строки в’язки і щеніння сук, орієнтовна кількість отримання цуценят, відомості про планову передачу цуценят до військових частин Національної гвардії України.

7. На підставі затвердженого річного плану розведення собак видається направлення на в’язку (додаток 15), що реєструється в журналі обліку племінної роботи кінологічного підрозділу (додаток 16).

8. Підбір пар племінних собак здійснюється з урахуванням їх екстер’єру, конституції, робочих якостей і якості потомства. Вік собак має становити: сук – 18-20 місяців, плідників – 20-24 місяці. На всіх племінних собак заводяться облікові картки (додаток 17).

9. Для племінного собаки обов’язковою є наявність документів, які свідчать про чистокровність його походження, а також виставкових дипломів з відповідною оцінкою екстер’єру.

10. Факт в’язки затверджується актом і реєструється в журналі обліку племінної роботи розплідника службових собак.

11. На 3-5 добу після щеніння суку і новонароджених цуценят оглядає спеціаліст ветеринарної медицини, результати огляду цуценят фіксує в акті первинного обстеження (додаток 18).

12. Повторний огляд проводиться на тридцяту добу після народження цуценят, при цьому складається акт огляду, оцінки та оприбуткування цуценят (додаток 19). В акті зазначаються стан суки, кількість народжених цуценят, їх стать, окрас, особливі ознаки, наявність дефектів і відповідність ваги та зросту за віком. Особливу увагу звертають на прикус, відсутність пупкової грижі, будову кінцівок, повноту та впевненість рухів, типовість окрасу тощо. Визначають цуценят, які підлягають подальшому вирощуванню або відбракуванню із зазначенням причин. Цуценята, нежиттєздатні або порівняно з іншими слабкі, незалежно від їх кількості в приплоді не пізніше 5-го дня вибраковуються, про що складається акт.

13. Результати огляду заносяться в журнал обліку племінної роботи. В одному виводку не повинно бути двох однакових кличок собак. Усі клички повинні починатися з однакової літери. У 45-денному віці проводиться ідентифікація виводка.

14. Для розведення дозволяється використовувати племінних собак, що належать приватним особам або кінологічним організаціям, в установленому законодавством порядку.

15. Передача аліментних цуценят здійснюється на підставі акта приймання-передавання, перший примірник якого надсилається до фінансово-економічного підрозділу, другий – зберігається в кінологічному підрозділі.

16. Під час проведення огляду (прийняття) цуценят визначається їх вартість з урахуванням їх екстер’єрних якостей і племінної цінності.

17. У 6-місячному віці цуценят перевіряє на придатність до служби комісія у складі: керівника кінологічного підрозділу, спеціаліста ветеринарної медицини і представників заінтересованих підрозділів, до яких передаються собаки для дресирування і подальшого службового використання. Результати перевірки відображаються в акті.

18. З 6-місячного віку цуценята переходять у розряд спеціальних собак.

19. З метою безперервного виконання службовими собаками бойової служби в кінологічному підрозділі передбачається стерилізація сук залежно від їх кількості та закріплення за напрямами спеціалізації (якщо одна, стерилізується 100%, дві і більше – 50%).

Розділ 8
Виводка службових собак

1. Виводка службових собак проводиться за розпорядженням командира військової частини не менше одного разу на місяць. Головним завданням виводки є перевірка і визначення стану службових собак, спеціального спорядження, місць їх утримання (розміщення), території містечка утримання службових собак та розплідника, інших приміщень, інвентарю для утримання, годування службових собак.

2. Виводка проводиться командиром військової частини або особою, яка ним призначена, про що складається акт.

3. Виводці підлягають усі службові собаки з’єднання, військової частини (кінологічного підрозділу), після перевірки основних собак окремо перевіряють пустуючих сук та хворих собак.

4. Під час виводки присутні: начальник штабу з’єднання, військової частини, спеціалісти ветеринарної медицини, начальник речової, продовольчої та квартирно-експлуатаційної служб, командир підрозділу та особовий склад підрозділу, який має відношення до службових собак.

5. Командир підрозділу повинен мати список службових собак кінологічного підрозділу, який подається старшому начальникові або особі, призначеній для проведення виводки.

6. Для виводки особовий склад зі службовими собаками шикується в одну шеренгу з інтервалом у два кроки. Собаки утримуються на коротких повідках, без намордників у положенні «Поруч».

7. За командою командира підрозділу «Кроком руш» кінологи зі службовими собаками рухаються до місця проведення виводки. Прибувши на місце огляду собаки, кінолог зупиняється, приймає положення «Струнко», повертає голову в бік начальника та доповідає свою посаду, звання, прізвище, кличку собаки, рік народження, вид підготовки. Наприклад: «Товаришу майор, старший інструктор кінологічної групи старший прапорщик Баглай із службовим собакою Бейжа, 2003 року народження, розшукова, на виводку прибув». Наступний кінолог зі службовим собакою зупиняється у вихідному положенні.

8. Для огляду собаки кінолог фіксує собаку лівою рукою, притиснувши його до коліна лівої ноги, правою утримує за нашийник.

9. Для показу прикусу зубів собаки кінолог повертається в бік перевіряючого, фіксує морду собаки за допомогою повідка і утримує її лівою рукою. Пальцями правої руки розводить собаці губи до повного оголення різців.

10. При огляді живота і грудей кінолог надягає на собаку намордник, залишає собаку в положенні стоячи на задніх лапах і піднімає її перед перевіряючим за лікті.

11. Після огляду службових собак перевірці підлягають спеціальне спорядження для собак, інвентар, навчально-матеріальна база, які розміщують у визначених місцях, стан місць утримання (розміщення) службових собак. Виводка закінчується перевіркою місць утримання собак та всіх приміщень містечка утримання службових собак та розплідника.

Розділ 9
Порядок оцінки результатів виводки службових собак

1. Під час виводки службових собак перевіряються їх угодованість, чищення, стан місць розміщення, інвентарю для утримання, годування та збереження, підготовки й використання. Оцінки перевірки за розділами виставляються у відомість виводки службових собак.

2. Угодованість собак оцінюється таким чином:

«відмінно» – якщо м’язи міцні, добре розвинені та рельєфно виражені, жировий прошарок достатній, ребра непомітні, шерстний покрив блискучий, стан здоров’я добрий, тварина має жвавий вигляд;

«добре» – якщо ребра злегка помітні, а інші показники такі, як і для відмінної оцінки;

«задовільно» – якщо м’язи міцні, жировий прошарок недостатній, ребра виділяються, виступають хребці, шерстний покрив тьмяний, ламкий. Оцінка «задовільно» виставляється також собакам занадто вгодованим (округла, широка спина, провислий живіт, жировий прошарок надмірний, в’ялий вигляд тощо);

«незадовільно» – якщо м’язи недостатньо розвинені, загальна слабкість, жировий прошарок відсутній, ребра та кістки плечей виділяються, хребці різко виступають, шерстний покрив матовий, має місце випадіння шерсті, енергійний собака став малорухливим і в’ялим.

3. Чищення собак оцінюється таким чином:

«відмінно» – якщо на тулубі, шиї, голові, а також у хвості та на кінцівках немає бруду та лупи, у вухах чисто, шерстний покрив пригладжений та розчесаний, відсутні ознаки ураження нашкірними та волосяними паразитами;

«добре» – якщо на нижніх частинах кінцівок злегка помітні сліди лупи, а інші показники такі, як і для відмінної оцінки;

«задовільно» – якщо є в незначній кількості лупа, собака не брудний, але не вичищена в період линьки відмерла шерсть або занадто виражені ознаки перенесених уражень нашкірними паразитами;

«незадовільно» – якщо на тулубі, шиї, голові та у хвості є лупа, шерсть жирна, липка та брудна або собака уражений нашкірними паразитами.

4. У разі незадовільної оцінки собаки під час виводки за вгодованість або чищення через причини, що не залежать від кінолога (тривале за часом захворювання, перебої з годуванням тощо), оцінка за цими розділами кінологу не виставляється.

5. Загальна оцінка кінологічному підрозділу за вгодованість або чищення собак виставляється:

«відмінно» – якщо не менше 70% собак оцінені на «відмінно», а решта – «добре» та «задовільно»;

«добре» – якщо не менше 95% собак отримали позитивні оцінки, з них не менше 60% мають оцінки «відмінно» та «добре», а решта – «задовільно»;

«задовільно» – якщо не менше 85% отримали оцінки не нижче «задовільно»;

«незадовільно» – якщо більше 15% собак отримали оцінку «незадовільно».

6. Оцінка стану місця розміщення собак:

1) кінолог оцінюється:

«відмінно» – якщо вольєр (місце), у якому розміщується закріплений за ним службовий собака, перебуває в гарному стані, утримується в чистоті (у кабіні й вигулі вольєра (будці та поблизу неї) немає нечистот, пилу, бруду, павутини, сміття, фекалій, сечі), у вигулі вольєра (поблизу будки) є напувалка з водою, яку 2 чи 3 рази на добу міняють, суха підстилка в холодну пору або при високій вологості повітря;

«добре» – якщо вольєр (місце), у якому розміщується закріплений за ним службовий собака, утримується з незначними недоліками без порушень ветеринарних або санітарно-зоотехнічних вимог;

«задовільно» – якщо вольєр (місце), у якому розміщується закріплений за ним службовий собака, утримується з недоліками, що призводять до незначного порушення основних ветеринарно-санітарно-зоотехнічних вимог;

«незадовільно» – якщо стан розміщення собак не відповідає вимогам оцінки «задовільно»;

2) кінологічний підрозділ оцінюється:

«відмінно» – якщо не менше 60% вольєрів (місць) для розміщення службових собак підрозділу, закріплені за кінологами, у передбачений термін розпорядку дня утримуються на оцінку «відмінно», а решта – «добре» і «задовільно», територія містечка утримання службових собак та розплідника підтримується в чистоті, інвентар для догляду за собаками закріплений, справний і очищений від бруду;

«добре» – якщо не менше 90% вольєрів (місць) для розміщення службових собак підрозділу утримуються на оцінку не нижче «задовільно», а саме не менше 60% – «відмінно» і «добре», а інші показники відповідають вимогам оцінки «відмінно»;

«задовільно» – якщо не менше 80% вольєрів (місць) для розміщення службових собак підрозділу утримуються на оцінку не нижче «задовільно», є незначні недоліки в підтриманні чистоти території, утриманні закріпленого за кінологами інвентарю для догляду за собаками;

«незадовільно» – якщо більше 20% вольєрів (місць) для розміщення службових собак підрозділу утримуються на оцінку «незадовільно» або територія перебуває в антисанітарному стані, близько 30% інвентарю для догляду за собаками знаходиться в несправному й брудному стані.

7. Оцінка стану інвентарю:

1) кінолог оцінюється:

«відмінно» – якщо спеціальний інвентар для утримання, годування, збереження, підготовки та використання службового собаки, закріплений за кінологом, є в наявності, використовується за призначенням, справний, утримується в гарному стані;

«добре» – якщо спеціальний інвентар для утримання, годування, збереження, підготовки та використання службових собак, закріплений за кінологом, є в наявності, використовується за призначенням, справний і утримується з незначними недоліками;

«задовільно» – якщо спеціальний інвентар для утримання, годування, збереження, підготовки та використання службових собак, закріплений за кінологом, є в наявності, але не завжди використовується за призначенням або утримується зі значними недоліками (своєчасно не ремонтується, не очищується від бруду тощо);

«незадовільно» – якщо стан збереження, використання й утримання спеціального інвентарю не відповідає вимогам оцінки «задовільно»;

2) кінологічний підрозділ оцінюється:

«відмінно» – якщо спеціальний інвентар для утримання, годування, збереження, підготовки та використання службових собак не менше ніж у 60% кінологів оцінений на «відмінно», а в решти – на «добре» і «задовільно». Інвентар для індивідуального й загального користування закріплений за кінологами, посадові особи здійснюють облік і контроль за його використанням та утриманням;

«добре» – якщо спеціальний інвентар для утримання, годування, збереження, підготовки та використання службових собак не менше ніж у 90% кінологів оцінений не нижче, ніж на «задовільно», з яких не менше 60% – на «відмінно» і «добре», або є недоліки щодо обліку, контролю з боку посадових осіб за його використанням й утриманням;

«задовільно» – якщо спеціальний інвентар для утримання, годування, збереження, підготовки та використання службових собак не менше ніж у 80% кінологів оцінений не нижче, ніж на «задовільно» або якщо відсутній контроль з боку посадових осіб за його використанням й утриманням;

«незадовільно» – якщо стан використання й утримання цього спеціального інвентарю не відповідає вимогам оцінки «задовільно».

8. Загальна оцінка за виводку службових собак кінологу, кінологічному підрозділу виставляється:

«відмінно» – якщо службовий собака (службові собаки) за вгодованість і чищення оцінені на «відмінно», а стан місць розміщення службових собак і стан спеціального інвентарю для утримання, годування, збереження, підготовки й використання оцінені не нижче, ніж на «добре»;

«добре» – якщо за всіма показниками виводки службових собак отримано оцінки не нижче «добре»;

«задовільно» – якщо за всіма показниками виводки службових собак отримано оцінки не нижче «задовільно»;

«незадовільно» – якщо один з показників виводки службових собак не відповідає вимогам оцінки «задовільно».

9. За результатами проведення виводки службових собак складається акт, у якому фіксуються всі вказівки і зауваження перевіряючих осіб. Акт виводки службових собак кінологічного підрозділу затверджується командиром військової частини (додаток 20).

Розділ 10
Перевезення службових собак

1. Перевезення службових собак до місця несення служби та назад здійснюється транспортним засобом.

2. При перевезенні службових собак вантажним транспортним засобом до несення служби посадка і висадка службових собак здійснюються за необхідності за допомогою кінолога, щоб собака не травмувався.

3. Транспортний засіб має бути справним та чистим, у кузові не повинно бути предметів, які можуть травмувати собак.

4. Під час тривалого перевезення собак транспортним засобом через 3-4 години робляться зупинки для вигулювання, відпочинку, годування та напування собак.

5. Під час перевезення службових собак транспортним засобом вони повинні утримуватися на короткому повідку і бути в наморднику.

6. Залізничним та автомобільним транспортом службові собаки перевозяться згідно з чинним законодавством України.

7. При перевезенні службових собак залізничним чи автомобільним транспортом кінолог повинен мати ветеринарні документи (ветеринарно-санітарний паспорт, ветеринарне свідоцтво) на тварин, які підлягають перевезенню, що додаються до перевізного документа і підтверджують можливість здійснення перевезення.

8. Перед перевезенням службового собаки слід його ретельно вичесати та вигуляти.

9. Якщо перевезення службових собак триває понад 12 годин, кінолог повинен мати посуд для годування і напування собаки та бути забезпеченим на період перевезення питною водою і необхідною кількістю продуктів для годування.

10. Після тривалого перевезення службового собаки на його відпочинок надається не менше 12 годин.

11. У разі втечі службового собаки подається заява до найближчого органу Національної поліції із зазначенням його клички і прикмет, а також адреси військової частини та проводиться службове розслідування.

Розділ 11
Ветеринарне обслуговування службових собак

1. Проведення профілактичної та лікувальної роботи, безпосередній контроль за дотриманням правил збереження, утримання, годування службових собак і виконанням санітарних заходів покладаються на спеціалістів ветеринарної медицини.

2. У разі відсутності в підрозділі посади спеціаліста ветеринарної медицини до ветеринарного обслуговування службових собак залучаються в установленому законодавством порядку ветеринарні установи на місцях.

3. Робота спеціаліста ветеринарної медицини здійснюється згідно з планами проведення протиепізоотичних та основних ветеринарно-санітарних заходів (додаток 21), що складаються на рік, квартал.

4. Профілактичні і протиепізоотичні заходи:

щоденний огляд собак, що перебувають в кінологічному підрозділі;

профілактична вакцинація собак;

карантинні заходи;

дезінфекція;

дегельмінтизація;

дезінсекція;

дезакаризація;

дератизація;

виявлення хворих собак;

участь у проведенні виводки службових собак.

5. Під час щоденного огляду службових собак звертається увага на їх загальний стан, угодованість, шерстний покрив, одночасно контролюється ветеринарно-санітарний стан місць розміщення та прилеглої території.

6. Карантинні заходи проводяться протягом 21 доби відносно собак, які прибули до підрозділу та передбачають ізольоване утримання і щоденний ветеринарний огляд собак з термометрією. У зазначений вище період на території спеціальних навчальних підрозділів з дозволу спеціаліста ветеринарної медицини допускається проведення занять із собаками. Собака з ознаками заразної хвороби негайно поміщається в ізолятор, а місце, де він знаходився, невідкладно піддається дезінфекції. Про встановлення інфекційної хвороби у собак спеціаліст ветеринарної медицини негайно повідомляє начальника підрозділу та головного ветеринарного лікаря міста (району). Спеціаліст ветеринарної медицини розробляє план ліквідації інфекційного захворювання відповідно до вимог ветеринарного законодавства.

7. Профілактична вакцинація службових собак здійснюється з метою утворення в них імунітету до основних інфекційних захворювань. Вакцинація поголів’я собак проводиться згідно з планом ветеринарно-санітарних заходів.

8. У разі захворювання службового собаки кінолог, за яким він закріплений, негайно доставляє його до спеціаліста ветеринарної медицини. Хворого собаку звільняють від несення бойової служби (дресирування) і надають йому кваліфіковану ветеринарну допомогу, у разі підозри на заразне захворювання – ізолюють. Годування хворих собак проводиться за вказівкою спеціаліста ветеринарної медицини.

9. Про проведення профілактичних заходів (дезінфекція, дезінсекція, дезакаризація, дегельмінтизація, дератизація, вакцинація собак) робиться запис у журналі обліку протиепізоотичних та інших ветеринарно-санітарних заходів (додаток 22). Також у містечках утримання службових собак та розплідниках спеціалістами ветеринарної медицини ведуться журнал реєстрації хворих службових собак (додаток 23) та ветеринарні паспорти.

10. Для проведення протиепізоотичних заходів на допомогу спеціалістам ветеринарної медицини командир підрозділу виділяє необхідну кількість військовослужбовців з числа кінологів.

11. З метою надання першої ветеринарної допомоги хворим собакам, а також з метою уникнення зараження людини, кінолог повинен знати основні хвороби собак (додаток 24).

12. У разі відриву від пункту постійної дислокації службового собаки більше 1 доби для надання долікарської ветеринарної допомоги у кожного кінолога повинна бути ветеринарна аптечка, яка комплектується спеціалістом ветеринарної медицини.

Аптечка комплектується перев’язувальними матеріалами та медикаментами, які застосовуються:

гумовий джут – для зупинки кровотечі;

вата – для обробки відкритих пошкоджень (ран);

бинт – для перев’язування при пошкодженні тканин та для фіксації зламаних кісток при накладанні шин;

бриліант зелений 2% – для лікування мокрих екзем, інфікованих ран, опіків, потертостей, гнійних уражень шкіри (зовнішньо);

йод – як антисептичний засіб при пошкодженнях шкіри (зовнішньо);

перекис водню – для дезінфекцій та очищення забруднених ран, язв;

лінімент стрептоциду 5% – для лікування ран, опіків, тріщин (зовнішньо);

мазь тетрациклінова очна – при запаленні очей;

активоване вугілля – при отруєннях, здутті кишечника, проносі та при інших захворюваннях шлунково-кишкового тракту (по 1-2 таблетки по 0,5 г 3-4 рази на день);

масло камфорне – як протизапальний і антисептичний засіб при запаленнях м’язів, різних забоях (зовнішньо);

мазь цинкова – як в’яжучий, підсушувальний та дезінфекційний засіб (зовнішньо).

Наказ МВС №772Про затвердження Інструкції з організації службової кінології в Національній гвардії України

Наказ МВС №772
Про затвердження Інструкції з організації службової кінології в Національній гвардії України