Гранатомет РПГ-7

рпг 7

Тактико-технічні характеристики
РПГ-7
  Калібр ствола, мм
40
  Калібр бойової частини гармати, мм
40, 70-105
  Довжина, мм
950
  Вага, кг
6,3
  Вага гармати, кг
2-4,5
  Дальність прямого пострілу, м
до 700
  Прицільна дальність, м
до 500
  Початкова швидкість гармати, м/с
  112-145
  Бронебійність, мм
до 750

рпг 7

1 – ствол; 2 – виріз для фіксатора гранати; 3 – ударно-спусковий механізм із запобіжником; 4 – рукоятка ствола, 5 – оптичний приціл, 6 – накладки, 7 – розтруб; 8 – таріль, 9 – бойковий механізм

 

рпг 7

Зверху донизу: ПГ-7В; ПГ-7ВМ; ПГ-7ВС; ПГ-7ВЛ “Луч”; ПГ-7ВР “Резюме”; ТБГ-7В “Танін”; ОГ-7 “Осколок”

 

Один із методів захисту від подібної зброї – активна броня, яка фактично є «шкурою» з вибухівки. Коли заряд потрапляє в танк, активна броня вибухає, відштовхуючи заряд, що прилетів. Це допомагає уникнути пропалювання броні розплавленим металом. Але боєприпас ПГ-7ВР справляється з активною бронею. Він складається із двох частин, званих тандемною боєголовкою. Такий заряд вражає танк двічі через строго обчислені інтервали. Перша частина нейтралізує активну броню. Друга пробиває звичайний метал.

Осколковий заряд ОГ-7В розроблений спеціально для міського бою, де цілями зазвичай є будівлі з цегли та залізобетону. Тому необхідно потрапити у порівняно невеликий отвір, з якого стріляє супротивник. Точність ОГ-7В дуже близька до стрілецької зброї.

Боєприпаси

Спектр боєприпасів для нього дуже широкий, і включає, крім кумулятивних протитанкових гранат, ще й осколково-фугасні протипіхотні гранати, термобаричні (об’ємно-детонуючі), запальні, навчальні та інші типи. Якщо сам гранатомет за минулі 40 років змінився дуже незначно, то гранати до нього зазнали істотного зростання бойових характеристик. Так, перший варіант протитанкової гранати ПГ-7В мав калібр бойової частини 85 мм і бронебійність порядку 260 мм сталевої броні.

Прийнята на озброєння в 1977 граната ПГ-7ВЛ мала калібр БЧ 93 мм і заряд з більш потужної вибухової речовини, її бронебійність досягла 500 мм. Створена наприкінці 1980-х років граната ПГ-7ВР з тандемною БЧ калібру 65/105 мм здатна вражати понад 600 мм сталевої броні, додатково прикритого динамічним захистом або протикумулятивними екранами.

РПГ 7 є гладкоствольним однозарядним пусковим пристроєм безвідкатного типу, з відкритим ззаду стволом. Стрілянина ведеться з плеча, тому стовбур має в середній частині спеціальний теплоізолюючий кожух. У задній частині ствола розташоване сопло для викиду порохових газів, у передній – рукоятка управління вогнем у зборі з ударно-спусковим механізмом (УСМ), та задня рукоятка для утримання. УСМ з відкритим курком, несамовзводний.

Гранатомет оснащений відкритим прицілом, але зазвичай комплектується оптичним прицілом ПГО-7 кратністю 2.7Х. Приціл має далекомірну шкалу за метою висотою 2,7 м (танк), а також шкали дистанційних та бічних поправок. Спеціально для повітрянодесантних військ створено варіант гранатомета РПГ-7Д, що має роз’ємний ствол. Сучасні варіанти гранатомета РПГ-7В1 відрізняються удосконаленими прицілами, що мають додаткові шкали для стрільби більш важкими гранатами ПГ-7ВР та ТБГ-7В, а також оснащуються легкою складною сошкою.

Протитанкові гранати для РПГ-7 мають надкаліберні БЧ калібру 70-105 мм залежно від модифікації. Хвостова частина гранати має калібр 40 мм і заряджається в стовбур гранатомета спереду. У середній частині гранати розташований твердопаливний реактивний двигун, що здійснює розгін гранати на траєкторії. Сопла двигуна розташовані в його передній частині, радіально та під кутом до поздовжньої осі гранати, забезпечуючи додаткову стабілізацію на активній фазі польоту.

Застосування РПГ 7

Запуск гранати здійснюється за допомогою вишибного динамореактивного заряду, що знаходиться в картонній гільзі, що згорає, навколо хвостової частини гранати, що приєднується перед заряджанням. При пострілі частина порохових газів вишибного заряду спливає із сопла гранатомета ззаду, забезпечуючи компенсацію віддачі та створюючи позаду стрілка небезпечну зону завглибшки понад 20 метрів. Запуск ракетного двигуна гранати здійснюється автоматично, на відстані 10-20 метрів від стрілка.

Деякі варіанти гранат, наприклад осколкова ОГ-7В, не мають ракетного двигуна і використовують лише вишибний заряд. Стабілізація гранат на траєкторії здійснюється за допомогою розкладних стабілізаторів, а також завдяки обертанню гранати, викликаному спеціальною турбінкою у її хвостовій частині та скосами на стабілізаторах.

Якщо у вас виникнуть питання, пишіть нам на електронну пошту або у Facebook чи Telegram.

Наскільки корисна інформація?

Оцініть сторінку

Середній рейтинг 4.3 / 5. Кількість голосів: 50

Ще немає оцінок.

Підписатися
Сповістити про
guest
1 Коментар
Найпопулярніші
Новіші Старіші
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Сергей

Пг 7с не указан