СГД

7,62-мм снайперська гвинтівка Драгунова (СГД) - є індивідуальною зброєю снайперів, призначена для ураження живої сили противника.

Виробник: Іжевський машинобудівний завод (СРСР/РФ)

Розроблена в 1958-1963 роках групою конструкторів під керівництвом Євгена Драгунова для участі у конкурсі ГРАУ (головне ракетно-артилерійське управління) ГШ ЗС СРСР зі створення самозарядної снайперської гвинтівки для радянської армії.

Потрібно відзначити, що тактична роль, яка відводилася гвинтівки СГД в радянській армії (РА) відрізняється від традиційної ролі "снайпера". Гвинтівка СГД слугувала для збільшення дальності ефективного вогню стрілецької відділення за межами можливостей штатних автоматів, до відстаней в 600-700 метрів. Використання СГД в якості саме снайперської гвинтівки, свідчить швидше про відсутність спеціального озброєння цього класу.

СГД є самозарядною зброєю з газовідвідною автоматикою, з коротким ходом газового поршня. У конструкції газовідвідного вузла передбачений двопозиційний газовий регулятор. Замикання ствола - поворотом затвора, що має три бойових упори. Ствольна коробка фрезерована зі сталі. УСМ нерегульований, виконаний на окремій основі.

Всі варіанти гвинтівки оснащені незнімними відкритими прицільними пристосуваннями у вигляді мушки в намушнику і регульованого цілика, розташованого перед кришкою ствольної коробки. Кронштейн для оптичного прицілу кріпиться до ствольної коробки зліва. Крім основного оптичного прицілу ПСО-1 (фіксованою кратності 4Х) на СВД можуть встановлюватися нічні беспідсвітні приціли НСПУ-3 або НСПУМ.

Для стрільби з СГД застосовуються гвинтівкові патрони 7,62-54R з звичайними, трасувальними і бронебійно-запалювальними кулями, а також снайперські патрони (7Н1, 7Н14).

Купчастість бою гвинтівки визнається нормальною, якщо з відкритого прицілу зі 100 метрів серія з чотирьох пострілів вкладається в коло діаметром 8 см (Настанова зі стрілецької вправи. 7,62-мм снайперська гвинтівка СГД).

Тактико-технічні характеристики