1. Стаття 66: громадяни, які призиваються на військову службу (приймаються на військову службу за контрактом), вступають у ВВНЗ, та військовослужбовці, у яких виявлені захворювання нирок, підлягають обстеженню.
З метою своєчасного встановлення діагнозу, надання медичної допомоги, початку проведення замісної ниркової терапії та проведення військово-лікарської експертизи доцільно застосовувати поняття «хронічна хвороба нирок» (ХХН).
Критерії визначення ХХН (зниження швидкості клубочкової фільтрації < 60 мл/хв./1,73 м-2 та один із наступних, за їх наявності понад 3 місяці)
Маркери ураження нирок (один або більше) |
Альбумінурія (співвідношення альбумін/креатинін ≥30 мг/г (≥3 мг/ммоль) |
Зниження швидкості клубочкової фільтрації |
< 60 мл/хв./1,73 м-2 |
__________ |
Зниження швидкості клубочкової фільтрації <60 мл/хв./1,73 м-2 без наявності маркерів ураження нирок не означає наявність ХХН. |
Діагностичні критерії стадій ХХН
Стадія ХХН |
Характеристика стадії |
ШКФ |
1 |
2 |
3 |
I |
Нормальна або висока ШКФ |
≥90 |
II |
Незначно знижена ШКФ |
60-89 |
III |
Помірно знижена ШКФ |
30-59 |
IV |
Виражено знижена ШКФ |
15-29 |
V |
Термінальна ниркова недостатність |
< 15 |
Ступені ХНН за швидкістю клубочкової фільтрації (ШКФ) та концентрацією креатиніну плазми
Стадія ХХН |
Ступінь ХНН |
ШКФ |
Рівень креатиніну (ммоль/л) |
1 |
2 |
3 |
4 |
І |
0 ступінь |
≥90 |
> 0,123 |
ІІ |
1 ступінь |
< 90 ≥60 |
> 0,123 ≤ 0,176 |
ІІІ |
2 ступінь |
< 60 ≥ 30 |
> 0,176 ≤ 0,352 |
ІV |
3 ступінь |
< 30 ≥ 15 |
> 0,352 ≤ 0,528 |
V |
4 ступінь |
< 15 або лікування методами діалізу |
> 0,528 |
1) до пункту «а» належать хронічні захворювання нирок (хронічний гломерулонефрит, хронічний первинний пієлонефрит, амілоїдоз нирок тощо), ускладнені ХНН 2-4 ступеня або ХХН IV-V стадій.
2) до пункту «б» належать хронічні захворювання нирок з помірними порушеннями їх парціальних функцій з ХНН 0-1 ступеня або ХХН III стадії. Помірним порушенням функції нирок вважається: наявність сечового синдрому (стійка еритроцитурія, лейкоцитурія, протеїнурія), стійке зниження відносної густини сечі за пробою Зимницького, зниження секреторного або екскреторного сегментів на радіоізотопній ренографії більше 30 % норми, на видільних урограмах поява контрасту пізніше 20 хвилин.
За цим пунктом оглядаються громадяни та військовослужбовці за наявності стійкої артеріальної гіпертензії, пов’язаної з хронічними захворюваннями нирок, яка потребує постійної медикаментозної корекції.
3) за пунктом «в» оглядаються громадяни та військовослужбовці з хронічними захворюваннями нирок та незначним порушенням їх функції або ХХН I-II стадій.
Незначним порушенням функції нирок уважаються: наявність сечового синдрому (минуща еритроцитурія, лейкоцитурія, протеїнурія) при нормальних показниках рівня клубочкової фільтрації та рівня креатиніну крові, на екскреторних урограмах поява контрасту пізніше 10-ї хвилини.
Військовослужбовці строкової служби, курсанти початкових курсів ВВНЗ після перенесеного гострого гломерулонефриту з тимчасовими функціональними розладами функції нирок визнаються непридатними до військової служби на підставі пункту «в». Громадяни, які призиваються на військову службу (приймаються на військову службу за контрактом), визнаються тимчасово непридатними з подальшим стаціонарним обстеженням для виключення хронічного захворювання нирок.
За цим пунктом оглядаються особи за графою I після перенесеного гострого запального захворювання нирок за наявності патологічних змін у сечі (еритроцитурія, лейкоцитурія, протеїнурія) протягом 3 місяців. За графами II-III Розкладу хвороб виноситься постанова про потребу у відпустці для лікування у зв’язку з хворобою з подальшим оглядом ВЛК.
Огляд осіб з аномаліями розвитку нирок, сечокам’яною хворобою, туберкульозом сечостатевих органів, синдромами ураження нирок при інших захворюваннях (метаболічні, судинні, токсичні тощо), за наслідками травм та хірургічного лікування проводиться за відповідними статтями Розкладу хвороб.
2. Стаття 67:
1) до пункту «а» належать:
захворювання, що супроводжуються значно вираженими порушеннями видільної функції нирок або ХНН 2-4 ступеня;
сечокам’яна хвороба з ураженням нирок при незадовільних результатах лікування (камінці, гідронефроз, піонефроз, вторинний пієлонефрит тощо, які не піддаються лікуванню);
двобічний нефроптоз III стадії;
тазова дистопія нирок зі значними порушеннями функцій;
відсутність однієї нирки, видаленої з приводу захворювань, за наявності будь-якого ступеня порушень функцій другої нирки;
стан після резекції або пластики сечового міхура;
склероз шийки сечового міхура, що супроводжується міхурово-сечовідним рефлюксом і вторинним двостороннім хронічним пієлонефритом або гідронефрозом;
стриктура уретри, що потребує систематичного бужування.
2) до пункту «б» належать:
cечокам’яна хвороба з частими (2 та більше разів на рік) нападами ниркової коліки, відходженням камінців, помірним порушенням функцій нирок;
нефункціонуюча нирка або відсутність однієї нирки, видаленої з приводу захворювань, без порушень функцій другої нирки;
двобічний нефроптоз II стадії з постійним больовим синдромом, вторинним пієлонефритом або вазоренальною гіпертензією;
однобічний нефроптоз III стадії;
тазова дистопія нирок з помірними порушеннями функцій;
склероз шийки сечового міхура при вторинних однобічних змінах сечовидільної системи (односторонній гідроуретер, гідронефроз, вторинний пієлонефрит тощо);
стриктура уретри, яка вимагає бужування не більше 2 разів на рік при задовільних результатах лікування.
3) до пункту «в» належать:
поодинокі камінці (до 0,5 см у діаметрі) нирок, сечоводів з рідкими (менше 2 разів на рік) нападами ниркової коліки, які підтверджуються даними ультразвукового дослідження, за наявності патологічних змін у сечі;
поодинокі камінці (0,5 см у діаметрі та більше) нирок, сечоводів без порушення видільної функції нирок;
двобічний нефроптоз II стадії з незначними клінічними проявами та незначними порушеннями функцій нирок;
однобічний нефроптоз II стадії із вторинним пієлонефритом з незначним порушенням функції;
хронічні захворювання сечовидільної системи (цистит, уретрит) з частими (2 та більше разів на рік) загостреннями, що потребують стаціонарного лікування;
тазова дистопія нирок з незначними порушеннями функцій.
4) до пункту «г» належать:
наслідки (протягом не менше 1 року) після інструментального видалення або самостійного відходження поодинокого камінця із сечовивідних шляхів (лоханка, сечовід, сечовий міхур) без по-вторного утворення камінців;
дрібні (до 0,5 см) поодинокі камінці нирок, сечоводів, підтверджені тільки ультразвуковим дослідженням, без патологічних змін у сечі;
однобічний або двосторонній нефроптоз I стадії;
однобічний нефроптоз II стадії без порушення видільної функції нирки і за відсутності патологічних змін у сечі.
Стадія нефроптозу визначається за рентгенограмами, виконаними у вертикальному положенні обстежуваного: I стадія – опущення нижнього полюса нирки на 2 хребці, II стадія – на 3 хребці, III стадія – більше ніж на 3 хребці.
3. Стаття 68: при захворюваннях чоловічих статевих органів за показаннями пропонується хірургічне лікування.
1) до пункту «а» належать:
доброякісна гіперплазія передміхурової залози III-IV стадій зі значним порушенням сечовиділення при незадовільних результатах лікування або відмові від нього;
відсутність статевого члена.
2) до пункту «б» належать:
доброякісна гіперплазія передміхурової залози II стадії з помірним порушенням сечовиділення (наявність залишкової сечі до 50 мл);
хронічний простатит, що потребує стаціонарного лікування хворого 3 та більше разів на рік;
рецидивна (після повторного хірургічного лікування) одностороння або двостороння водянка яєчка або сім’яного канатика з об’ємом рідини 100 мл і більше.
Одноразовий рецидив водянки оболонок яєчка або сім’яного канатика не є підставою для застосування пункту «б».
3) до пункту «в» належать:
доброякісна гіперплазія передміхурової залози I стадії;
хронічний простатит з камінням передміхурової залози.
4) до пункту «г» належать:
водянка яєчка або сім’яного канатика з об’ємом рідини менше 100 мл;
фімоз, інші хвороби чоловічих статевих органів без клінічних проявів.
Відсутність одного яєчка після видалення з приводу неспецифічного захворювання, поранення або інших пошкоджень не є підставою для застосування цієї статті, не перешкоджає проходженню військової служби, навчанню у ВВНЗ.
4. Стаття 69: під час медичного огляду жінок з хворобами молочної залози обов’язково повинен бути огляд мамолога і за необхідності проведення мамографії.
При визначенні ступеня порушення функцій слід враховувати:
ступінь змін у молочних залозах;
поширеність патологічного (одно- або двостороннього) процесу;
наявність локалізованих ділянок ущільнення, кістозних змін;
вираженість больового синдрому при пальпації, нагрубання молочної залози;
частота і тривалість загострення захворювання та ефективність проведеного лікування.
Наявність гіпертрофії та нагрубання молочних залоз з больовим синдромом при доброякісних дисплазіях молочної залози дає підстави вважати їх такими, що заважають носінню стандартного одягу та спорядження.
1) до пункту «а» належать:
захворювання молочної залози з поширеним двостороннім процесом та частими загостреннями;
доброякісна дисплазія молочної залози з проліферацією епітелію.
2) до пункту «б» належить односторонній процес у молочній залозі з нечастими загостреннями.
При злоякісних та доброякісних новоутвореннях медичний огляд проводиться за відповідними статтями Розкладу хвороб.
5. Стаття 70: передбачає хронічні запальні хвороби яєчників, маткових труб, тазової клітковини, очеревини, матки, шийки матки, піхви і вульви. Діагноз має бути встановлений у стаціонарних умовах.
1) до пункту «а» належать вказані захворювання, які потребують лікування хворої 3 та більше разів на рік і супроводжуються стійким больовим синдромом, порушенням менструальної функції.
2) до пункту «б» належать хронічні запальні хвороби жіночих статевих органів з помірними клінічними проявами, частими (2 рази на рік) загостреннями.
3) пункт «в» передбачає хронічні запальні хвороби жіночих статевих органів з незначними проявами та нечастими загостреннями.
6. Стаття 71:
1) до пункту «а» належать:
ендометріоз зі значними клінічними проявами, що потребують стаціонарного лікування (слід ураховувати ступінь поширеності процесу, вираженості больового синдрому та порушення менструальної функції, відсутність стійкого ефекту від консервативного лікування);
повне випадіння матки або піхви. Випадінням матки вважається такий стан, коли у положенні стоячи (або лежачи – при потугах) уся матка виходить за межі статевої щілини назовні, вивертаючи за собою стінки піхви;
свищі із залученням статевих органів (сечостатеві, кишково-статеві) при незадовільних результатах лікування або відмові від нього;
органічно не зумовлені кровотечі, які призводять до стійкої анемії;
стійкі розлади оваріально-менструальної функції зі значними клінічними проявами при незадовільних результатах лікування (у тому числі пов’язані з менопаузою).
2) до пункту «б» належать:
ендометріоз з помірними клінічними проявами та тимчасовим ефектом від консервативного лікування;
опущення жіночих статевих органів. Опущенням матки та піхви вважається такий стан, коли при потугах статева щілина розкривається і з’являється шийка матки або передня чи задня стінка піхви, але не виходить за її межі. При опущенні статевих органів, ускладнених нетриманням сечі, медичний огляд проводиться за пунктами «а» чи «б» залежно від результатів лікування. Дистопія матки без порушення функції не є підставою для застосування цієї статті та не перешкоджає проходженню військової служби, навчанню у ВВНЗ;
дисплазія шийки матки тяжкого ступеня;
порушення оваріально-менструальної функції з помірними клінічними проявами, що проявляється олігоменореєю, аменореєю (не постопераційною), у тому числі при синдромі Штейна-Левенталя.
3) до пункту «в» належать:
ендометріоз з незначними клінічними проявами;
дистопія матки, що супроводжується менорагіями, запорами, болями в ділянці куприка, низу живота;
незначне опущення стінок піхви;
рубцеві та спайкові процеси малого тазу без больового синдрому;
дисплазія шийки матки легкого та середнього ступеня;
статевий інфантилізм при задовільному загальному розвитку;
безпліддя та інші незапальні хвороби жіночих статевих органів з незначними порушеннями функцій.
7. Стаття 72: громадяни під час призову на строкову військову службу (при прийомі на військову службу за контрактом), які перенесли гострі запальні захворювання нирок, визнаються тимчасово непридатними та їм надається відстрочка на 12 місяців, після чого проводиться стаціонарне обстеження та в разі відсутності патологічних змін у сечі (виключено хронічний процес) вони визнаються придатними до військової служби, до навчання у ВВНЗ.
Військовослужбовцям строкової служби, які перенесли гострий гломерулонефрит навіть з хорошим результатом лікування, огляд проводиться за пунктом «в» статті 66 Розкладу хвороб, а військовослужбовці, оглянуті за графами II-III Розкладу хвороб, потребують відпустки для лікування у зв’язку з хворобою.
Військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом та перенесли гострі запальні захворювання зі строком лікування не більше 2 місяців або хірургічні втручання з приводу: видалення каміння нирок, сечоводів; станів після літотрипсії; нефропексії; видалення нирки з приводу гідронефрозу, у разі нормальної функції нирки, яка залишилась; станів позаматкової вагітності; апоплексії яєчника; запальних гнійних процесів молочної залози, матки та її додатків; спайкової хвороби малого тазу – потребують відпустки для лікування у зв’язку з хворобою.