Наказ МВС №285 < Мобільна програма Патруль

Прийняття від 03.04.2017
Документ на сайті ВР

НАКАЗ МВС №285
Про затвердження Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС

I. Загальні положення

1. Це Положення визначає організацію діяльності медичних (військово-лікарських) комісій МВС щодо проведення лікарської та військово-лікарської експертизи.

2. Медичні (військово-лікарські) комісії МВС (далі – ВЛК) – спеціальні підрозділи, що утворюються в закладах охорони здоров’я МВС та Національної гвардії України (далі – НГУ) для проведення лікарської та військово-лікарської експертизи.

3. Основними завданнями ВЛК є:

1) визначення за станом здоров’я, фізичного розвитку, а для окремих видів службової діяльності – за індивідуальними психофізіологічними особливостями, придатності кандидатів до служби в поліції, кандидатів до вступу до вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, які здійснюють підготовку поліцейських (далі – навчальні заклади), здобувачів вищої освіти навчальних закладів, придатності поліцейських до подальшої служби при переміщенні по службі, проходження служби у відрядженні за кордоном;

2) визначення за станом здоров’я та фізичного розвитку придатності кандидатів до військової служби за контрактом, у військовому резерві, кандидатів до вступу до вищих військових навчальних закладів НГУ (далі – ВВНЗ), ступеня придатності військовослужбовців до військової служби у зв’язку з їх звільненням;

3) визначення причинного зв’язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв у поліцейських, що проходять службу, звільняються зі служби та звільнились зі служби, військовослужбовців НГУ, колишніх військовослужбовців, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ (далі – колишні особи рядового й начальницького складу);

4) визначення причинного зв’язку захворювань, поранень, травм, контузій і каліцтв, що спричинили смерть поліцейських, військовослужбовців, колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців, колишніх осіб рядового й начальницького складу.

4. ВЛК відповідно до покладених на них завдань:

1) проводять лікарську експертизу кандидатам на службу в поліцію, поліцейським і колишнім поліцейським, кандидатам до вступу до вищих навчальних закладів, здобувачам вищої освіти навчальних закладів;

2) проводять військово-лікарську експертизу кандидатам на військову службу за контрактом, у військовому резерві, до вступу у ВВНЗ, військовослужбовцям НГУ, колишнім військовослужбовцям, колишнім особам рядового й начальницького складу;

3) забезпечують контроль за проведенням лікарської та військово-лікарської експертизи, а також лікувально-діагностичної роботи в закладах охорони здоров’я МВС та НГУ;

4) узагальнюють та аналізують результати проведення лікарської та військово-лікарської експертизи та розробляють пропозиції щодо вдосконалення цієї роботи;

5) спільно з лікарями-спеціалістами закладів охорони здоров’я МВС аналізують, узагальнюють результати лікування і медичного обстеження та здійснюють оцінку впливу умов служби на стан здоров’я та придатність до служби.

5. ВЛК у своїй роботі керуються чинним законодавством України, цим Положенням, іншими нормативно-правовими актами з питань військово-лікарської експертизи.

Визначення стану психічного здоров’я та встановлення діагнозу психічного розладу здійснюються відповідно до вимог статті 7 Закону України «Про психіатричну допомогу».

Лікарська експертиза кандидатам на службу у поліцію, кандидатам до вступу до навчальних закладів, поліцейським та здобувачам вищої освіти навчальних закладів проводиться відповідно до цього Положення.

При здійсненні військово-лікарської експертизи щодо військовослужбовців, резервістів, кандидатів на військову службу за контрактом, кандидатів до вступу до ВВНЗ ВЛК керуються Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 14 серпня 2008 року № 402, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 17 листопада 2008 року за № 1109/15800 (далі – Положення про ВЛЕ у ЗС України).

Постанови ВЛК щодо придатності (непридатності) осіб до служби в поліції приймаються відповідно до Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції (далі – Перелік захворювань) (додаток 1) та Пояснень щодо застосування статей Переліку захворювань і фізичних вад, що перешкоджають проходженню служби в поліції (далі – Пояснення щодо застосування Переліку захворювань) (додаток 2).

Постанови ВЛК щодо придатності (непридатності) осіб до військової служби приймаються відповідно до Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби (далі – Розклад хвороб) (додаток 1 до Положення про ВЛЕ у ЗС України).

Постанови ВЛК щодо причинного зв’язку захворювання, поранення (контузії, травми, каліцтва) приймаються згідно з вимогами відповідних розділів цього Положення та Положення про ВЛЕ у ЗС України.

При встановленні причинного зв’язку захворювань з наслідками аварії на АЕС (інших ядерних об’єктах) ВЛК керуються наказом Міністерства охорони здоров’я України 17 травня 1997 року № 150 «Про затвердження нормативних актів щодо хвороб, при яких може бути встановлений причинний зв’язок з дією іонізуючого випромінення та інших шкідливих чинників внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС», зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 вересня 1997 року за № 448/2252 (із змінами).

Постанови щодо ступеня придатності до служби колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців, осіб рядового й начальницького складу, причинного зв’язку їх захворювань, травм (поранень) приймаються ВЛК відповідно до цього Положення, законодавства чинного на момент звільнення зазначених осіб зі служби.

ІІ. Організація діяльності військово-лікарських комісій

1. Лікарська та військово-лікарська експертиза проводиться штатними та позаштатними ВЛК.

2. Штатними ВЛК є Центральна медична (військово-лікарська) комісія МВС (далі – ЦВЛК), медична (військово-лікарська) комісія державної установи «Територіальне медичне об’єднання» МВС (далі – ДУ ТМО) в областях, в місті Києві (далі – ВЛК ДУ ТМО).

3. ЦВЛК функціонує на базі Центрального госпіталю МВС та в адміністративному порядку підпорядковується Управлінню охорони здоров’я та реабілітації МВС (далі – УОЗР МВС).

ВЛК ДУ ТМО функціонують на базі відповідних закладів охорони здоров’я МВС та в адміністративному порядку підпорядковуються відповідній ДУ ТМО.

4. У питаннях проведення лікарської та військово-лікарської експертизи штатні і позаштатні ВЛК підпорядковуються ЦВЛК, постанови якої можуть бути оскаржені в установленому законодавством порядку.

5. До складу штатних ВЛК входить начальник (голова) комісії, лікарі-спеціалісти, медичні реєстратори.

6. Начальник (голова) ЦВЛК призначається наказом керівника Центрального госпіталю МВС за поданням начальника УОЗР МВС після погодження державним секретарем МВС.

7. Заступники начальника ЦВЛК призначаються наказом керівника Центрального госпіталю МВС за поданням начальника (голови) ЦВЛК після погодження начальником УОЗР МВС та державним секретарем МВС.

8. Начальник (голова) ВЛК ДУ ТМО призначається начальником відповідної ДУ ТМО за поданням начальника (голови) ЦВЛК після погодження начальником УОЗР МВС.

9. Штатні ВЛК мають печатки, штампи та бланки зі своїм повним найменуванням.

10. Штатні ВЛК комплектуються лікарями з клінічною підготовкою за однією з лікарських спеціальностей (терапія, хірургія, неврологія, отоларингологія, офтальмологія тощо), які мають відповідну спеціалізацію, кваліфікаційну категорію та досвід роботи в закладах охорони здоров’я, військово-лікарських комісіях.

11. Психіатричне, психологічне, психофізіологічне обстеження проводиться лікарями-психіатрами, практичними психологами (лікарями-психологами) та лікарями-психофізіологами (лікарями з функціональної діагностики) ДУ «Центр психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору МВС України» та центрів психіатричної допомоги та професійного психофізіологічного відбору ДУ ТМО.

12. Лікарі-психіатри та лікарі-психофізіологи (лікарі з функціональної діагностики) беруть участь в роботі комісій на правах членів штатних ВЛК.

13. У разі потреби до роботи в штатних ВЛК на правах членів можуть залучатись інші лікарі-спеціалісти закладів охорони здоров’я МВС, а також представники кадрових підрозділів поліції та командування військових частин Національної гвардії.

14. Матеріально-технічне забезпечення ЦВЛК, ВЛК ДУ ТМО здійснюється за рахунок і в межах видатків Державного бюджету України, передбачених на утримання Центрального госпіталю МВС та відповідних ДУ ТМО.

15. Забезпечення штатних ВЛК інструментарієм, медичним і господарським майном здійснюється згідно з мінімальним переліком інструментарію, медичного та господарського майна, необхідного для медичного огляду ВЛК (додаток 3).

16. Функції штатних ВЛК:

1) організація та проведення лікарської і військово-лікарської експертизи, контроль за її проведенням в підпорядкованих ВЛК, надання їм у разі необхідності методичної і практичної допомоги;

2) розгляд звернень, заяв і скарг кандидатів до служби у поліції, поліцейських, кандидатів на військову службу, військовослужбовців, колишніх поліцейських, колишніх осіб рядового й начальницького складу і колишніх військовослужбовців з питань лікарської і військово-лікарської експертизи, аналіз та узагальнення результатів цієї роботи;

3) перегляд власних постанов і постанов підпорядкованих ВЛК у порядку контролю, а також у разі оскарження їх керівництвом МВС, Національної поліції України, командуванням НГУ чи особами, що пройшли медичний огляд, та в інших необхідних випадках;

4) затвердження (незатвердження) чи скасування постанов підпорядкованих ВЛК;

5) перевірка і узагальнення результатів роботи підпорядкованих ВЛК;

6) надання роз’яснень, вказівок, рекомендацій з питань лікарської та військово-лікарської експертизи підпорядкованим ВЛК;

7) подання голові ЦВЛК у встановленому порядку річних звітів, інформації про стан і результати проведеної лікарської та військово-лікарської експертизи;

8) організація навчання лікарів закладів охорони здоров’я МВС та НГУ з питань лікарської та військово-лікарської експертизи.

17. Штатні ВЛК мають право:

1) запитувати у разі потреби медичні документи (медична карта стаціонарного хворого, медична карта амбулаторного хворого, консультативні висновки тощо), матеріали службових перевірок, характеристики на особу, довідки з архіву, витяги з наказів, актів, протоколів та інші документи, необхідні для прийняття експертного висновку та постанови ВЛК;

2) залучати лікарів-спеціалістів закладів охорони здоров’я МВС, лікарів-спеціалістів інших міністерств та відомств (за їх згодою) для вирішення питань лікарської і військово-лікарської експертизи;

3) направляти осіб, які проходять лікарську або військово-лікарську експертизу, на стаціонарне обстеження до закладів охорони здоров’я МВС або до лікувально-профілактичних установ інших міністерств і відомств (за їх згодою) з метою проведення необхідного обстеження чи діагностики.

18. Залучати особовий склад штатних ВЛК до вирішення питань і завдань, не пов’язаних з лікарською та військово-лікарською експертизою, забороняється.

19. ЦВЛК, крім зазначеного у пунктах 16, 17 цього розділу, здійснює такі функції:

1) спільно з УОЗР МВС та лікарями-спеціалістами закладів охорони здоров’я МВС розробляє проекти нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих наказів щодо проведення лікарської експертизи;

2) надає начальнику УОЗР МВС інформацію про результати роботи ЦВЛК та ВЛК ДУ ТМО;

3) організовує та проводить наради і збори з питань лікарської та військово-лікарської експертизи;

4) направляє поліцейських або військовослужбовців, що проходять медичне обстеження, за погодженням із підрозділом кадрового забезпечення Національної поліції України або командуванням НГУ на повторний огляд до будь-якої підпорядкованої ВЛК.

20. До позаштатних ВЛК належать госпітальні ВЛК, які утворюються при Центральному госпіталі МВС, госпіталі чи лікарні ДУ ТМО, військовому госпіталі НГУ, гарнізонні ВЛК, які утворюються при поліклініці ДУ ТМО або у закладі охорони здоров’я НГУ, тимчасово діючі ВЛК ВВНЗ.

21. Перелік закладів охорони здоров’я МВС, при яких утворюються позаштатні ВЛК, затверджується начальником УОЗР МВС.

22. До складу позаштатної ВЛК входить голова, не менше двох членів з числа лікарів-спеціалістів та секретар. Склад позаштатної ВЛК затверджується начальником відповідного лікувально-профілактичного закладу, при якому утворюється комісія.

23. Голова госпітальної (гарнізонної) ВЛК у питаннях лікарської експертизи підпорядковується начальнику (голові) відповідної штатної ВЛК.

24. Головою госпітальної ВЛК може бути призначений заступник начальника (керівника) госпіталю, лікарні, а в закладах охорони здоров’я, де ця посада штатним розписом не передбачена, – начальник одного з лікувальних відділень.

25. Госпітальна (гарнізонна) ВЛК у закладі охорони здоров’я НГУ утворюється за погодженням з командуванням НГУ.

Головою гарнізонної ВЛК призначається керівник відповідного закладу охорони здоров’я.

26. До складу тимчасово діючої ВЛК ВВНЗ входять лікарі-спеціалісти медичної частини навчального закладу та за необхідності залучаються лікарі відповідного профілю цивільних лікувальних закладів на договірних засадах.

Головою тимчасово діючої ВЛК ВВНЗ призначається керівник медичної частини навчального закладу.

27. Постанови позаштатних ВЛК розглядаються, контролюються, затверджуються (у випадку визнання особи непридатною до служби), за потреби переглядаються відповідними штатними ВЛК.

Постанови, рішення, вказівки з питань лікарської та військово-лікарської експертизи штатних ВЛК є обов’язковими для виконання позаштатними ВЛК.

28. Функції позаштатних ВЛК:

1) госпітальна ВЛК за узгодженням зі штатною ВЛК та відповідним підрозділом кадрового забезпечення здійснює лікарську експертизу поліцейським, здобувачам вищої освіти, ад’юнктам та військово-лікарську експертизу військовослужбовцям, що перебувають на обстеженні і лікуванні у госпіталі (лікарні);

2) гарнізонна ВЛК здійснює функції госпітальної ВЛК, проводить лікарську експертизу кандидатам на службу в поліцію, кандидатам до вступу в навчальні заклади та військово-лікарську експертизу кандидатам на військову службу за контрактом;

3) тимчасово діючі ВЛК ВВНЗ проводять остаточний медичний огляд осіб, які вступають до відповідного навчального закладу.

III. Організація проведення лікарської та військово-лікарської експертизи

1. Направлення на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи за формою (додаток 4) здійснюють відповідні підрозділи кадрового забезпечення Національної поліції України, командири частин НГУ.

2. У направленні зазначаються мета і питання, які підлягають вирішенню ВЛК, у тому числі надається така інформація:

1) щодо кандидатів на службу, поліцейських, які переміщуються по службі, щодо осіб, які закінчили навчання у навчальних закладах і призначаються на посаду, зазначається посада відповідно до графи Переліку захворювань, згідно з якою необхідно проводити експертизу;

2) щодо осіб, що звільняються зі служби, зазначаються вислуга років і мотиви звільнення, термін проходження служби в поліції, НГУ, Збройних Силах, СБУ, інших військових формуваннях, утворених відповідно до законодавства України (далі – військові формування), в органах внутрішніх справ, участь у бойових діях, антитерористичних операціях, інших заходах в умовах особливого періоду, воєнних конфліктах;

3) щодо осіб, які приймаються на службу після звільнення з військових формувань, колишніх осіб рядового й начальницького складу і колишніх поліцейських зазначається, коли і з якої причини зазначені особи були звільнені зі служби, та надаються відомості про проходження ними ВЛК у минулому;

4) щодо осіб, які є кандидатами до вступу на навчання, вказується назва навчального підрозділу навчального закладу із зазначенням спеціальності (спеціалізації);

5) щодо поліцейських, військовослужбовців, направлених на ВЛК для визначення можливості за станом здоров’я до проходження служби за кордоном, зазначається місце майбутньої служби.

3. Якщо в направленні не зазначені всі необхідні відомості для вирішення експертного питання, ВЛК має право не допустити таку особу до проходження лікарської чи військово-лікарської експертизи.

4. Якщо у поліцейських, які перебувають на лікуванні в закладах охорони здоров’я МВС, виявлені хронічні захворювання з вираженими функціональними порушеннями, несприятливим прогнозом, керівник закладу інформує про це відповідний підрозділ кадрового забезпечення Національної поліції України з метою направлення таких поліцейських на ВЛК для визначення придатності до подальшої служби.

5. Якщо у військовослужбовців, які перебувають на лікуванні в закладах охорони здоров’я МВС, виявлені хронічні захворювання з вираженими функціональними порушеннями, несприятливим прогнозом, військово-лікарська експертиза може бути проведена за направленням начальників закладів охорони здоров’я МВС, в яких вони перебувають на лікуванні, за узгодженням з командуванням військового підрозділу.

6. Якщо поліцейські, військовослужбовці впродовж року близько 4-х місяців не можуть приступити до виконання своїх службових обов’язків через захворювання (травми, поранення), часто та довготривало хворіють, вони зобов’язані за поданням підрозділу кадрового забезпечення пройти лікарську (військово-лікарську) експертизу у ВЛК для визначення придатності до подальшої служби.

До осіб, що часто та довготривало хворіють, належать ті особи, у яких за останні 12 місяців було 4 та більше випадків захворювань і 40 днів непрацездатності за однорідними захворюваннями або 6 і більше випадків захворювань та 60 і більше днів непрацездатності за неоднорідними захворюваннями.

7. У воєнний час лікування поліцейських повинно бути закінчено в закладах охорони здоров’я МВС. В окремих випадках лікування поліцейських може бути продовжене амбулаторно. Загалом у воєнний час лікування не повинне перевищувати 4-х місяців. Після закінчення зазначеного терміну лікування ВЛК за відповідним направленням підрозділу кадрового забезпечення проводить лікарську експертизу та приймає постанову щодо придатності їх до служби.

8. Особи, що проходять медичний огляд, надають лікарям – членам ВЛК оригінал документа, що посвідчує особу (паспорт, службове посвідчення, військовий квиток чи приписне свідоцтво).

9. Перед медичним оглядом проводяться рентгенологічне (флюорографічне) обстеження органів грудної клітини, електрокардіографія, загальні аналізи крові та сечі, аналіз крові на цукор, обстеження на сифіліс (реакція Вассермана), гепатити В, С та ВIЛ-інфікування, для осіб старше 40 років – вимірювання рівня внутрішньоочного тиску.

10. Кандидати на службу в поліцію та на військову службу за контрактом можуть надати документально оформлені результати зазначених обстежень, проведених протягом одного місяця до медичного огляду у ВЛК.

11. Медичний огляд осіб у ВЛК проводиться з обов’язковим обстеженням лікарями-спеціалістами: терапевтом, хірургом, невропатологом, офтальмологом, отоларингологом, дерматологом, стоматологом, психіатром та лікарем-психологом або практичним психологом закладів охорони здоров’я МВС. Жінки обов’язково обстежуються гінекологом.

12. За наявності показань особи, що проходять лікарську експертизу, направляються до лікарів: фтизіатра, ендокринолога, уролога або інших спеціалістів, а також на додаткові обстеження, необхідні для достовірної діагностики виявленої патології.

13. Кандидатам на службу в поліції, поліцейським, посади яких передбачають керування транспортними засобами, та особам, що проходять лікарську експертизу за графами II та III Переліку захворювань, за наявності показань обов’язково проводять дослідження функції вестибулярного апарату.

14. Психіатричне, психологічне та психофізіологічне обстеження проводиться лікарями-психіатрами, лікарями-психологами (практичними психологами), лікарями-психофізіологами (лікарями з функціональної діагностики) тільки у закладах охорони здоров’я МВС.

15. У разі виникнення необхідності уточнення діагнозу захворювання, поранення (контузії, травми, каліцтва) чи їх наслідків ВЛК може запропонувати особі, що проходить лікарську (військово-лікарську) експертизу, амбулаторне або стаціонарне обстеження в закладах охорони здоров’я МВС.

У випадках, коли проведення необхідного дослідження стану здоров’я у закладах охорони здоров’я МВС неможливе, стаціонарне або амбулаторне обстеження може проводитись у інших закладах охорони здоров’я (за їх згодою).

16. До направлення ВЛК на стаціонарне обстеження додається Акт дослідження стану здоров’я (далі – Акт дослідження) (додаток 5).

Після проведеного обстеження заповнений Акт дослідження завіряється підписами начальника закладу охорони здоров’я і лікаря, що проводив обстеження, та скріплюється печаткою цього закладу.

Акт дослідження розглядається з урахуванням усіх даних про стан здоров’я і фізичного розвитку та є додатковим матеріалом при прийнятті остаточного експертного рішення ВЛК щодо придатності особи до служби або навчання.

17. Дані амбулаторного медичного огляду ВЛК заносяться до Акта медичного огляду (додаток 6), який заповнюється у такому порядку:

1) особа, що проходить медичний огляд, власноруч заповнює частину анкетних даних, зазначаючи автобіографічні, паспортні дані та іншу інформацію, передбачену Актом медичного огляду, та завіряє зазначене власним підписом і надає письмову згоду на проведення лікарської чи військово-лікарської експертизи;

2) розділи медичної частини Акта медичного огляду заповнюються лікарями-спеціалістами – членами ВЛК;

3) детальний клініко-експертний анамнез, дані об’єктивного обстеження записуються в послідовності, зазначеній у формі Акта медичного огляду;

4) кожний лікар-спеціаліст заносить до Акта медичного огляду анамнестичні та об’єктивні дані, які обґрунтовують діагноз, ступінь прояву функціональних порушень, стадію, форму захворювання, робить власний висновок щодо придатності особи до служби відповідно до графи та статті Переліку захворювань з урахуванням Пояснень щодо застосування Переліку захворювань, вказує дату проведення медичного огляду та завіряє запис власним підписом;

5) зазначені в Акті медичного огляду діагнози повинні підтверджуватись даними об’єктивного обстеження.

18. До Акта медичного огляду додаються:

результати спеціальних (лабораторних, рентгенологічних, інструментальних тощо) обстежень;

протокол попереднього та періодичного психіатричних оглядів за формою № 122-1/0, (додаток 2 до Інструкції про проведення обов’язкових попередніх та періодичних психіатричних оглядів, затвердженої наказом Міністерства охорони здоров’я України від 17 січня 2002 року № 12, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01 лютого 2002 року за № 94/6382), який заповнює лікар-психіатр закладу охорони здоров’я МВС;

Висновок за результатами психологічного обстеження (додаток 7);

протокол психофізіологічного обстеження (додаток 8), заповнений лікарем-психофізіологом;

довідки про раніше проведені щеплення (кандидатам на службу та до вступу до навчальних закладів);

витяг з медичної карти амбулаторного хворого з місця медичного обслуговування;

витяги з медичних карт стаціонарного хворого;

медична характеристика військовослужбовця та інші документи, що можуть підтверджувати експертну постанову.

19. Постанова ВЛК щодо придатності (непридатності) особи до служби, яка приймається за результатами медичного огляду, заноситься до Акта медичного огляду, Книги (журналу) обліку документації ВЛК (додаток 9) і оформлюється Довідкою (додаток 10) або свідоцтвом про хворобу.

20. Якщо особа, яка проходить медичний огляд, під час проведення їй лікарської (військово-лікарської) експертизи відмовляється чи ухиляється від необхідного для визначення придатності до служби обстеження, відсутні необхідні документи, які підтверджують наявність і характер захворювання, наслідків травми чи поранення, то постанова ВЛК не приймається. Відмова від медичного огляду може бути оформлена рапортом цієї особи чи відповідним актом ВЛК.

Про прийняте рішення ВЛК інформує відповідний підрозділ кадрового забезпечення чи командира військової частини.

21. У разі незгоди особи, що проходила медичний огляд, із постановою штатної ВЛК, вона може оскаржити її у ЦВЛК, яка визначає за необхідності порядок додаткового обстеження та повторної лікарської (військово-лікарської) експертизи.

IV. Проведення лікарської експертизи кандидатам на службу в поліції

1. Медичний огляд кандидатів на службу в поліції здійснюється в порядку, визначеному у

розділі III цього Положення.

2. Кандидати на службу надають витяги з медичних карт амбулаторного хворого, що ведуться у лікувально-профілактичних установах за місцем проживання, роботи, навчання або служби, виписки з медичних карт стаціонарного хворого, дані диспансерного обстеження і лікарського нагляду, висновки лікарів, відомості про обов’язкові профілактичні щеплення, а також довідки з психоневрологічних, наркологічних диспансерів (за потреби, з протитуберкульозних, венерологічних диспансерів та інших лікувальних установ), інші медичні документи, що характеризують стан здоров’я особи не менше ніж за останні п’ять років.

Військовослужбовці, які були звільнені зі служби протягом останнього року і є кандидатами на службу в поліцію, надають витяги з медичних документів військових частин або медичну характеристику.

3. Кандидати на службу надають ВЛК зазначену в пункті 2 цього розділу медичну документацію до початку медичного обстеження.

Якщо особа з поважних причин не в змозі надати необхідну документацію, ВЛК здійснює відповідні запити за місцем медичного нагляду кандидата. В таких випадках ВЛК приймає експертне рішення після отримання необхідної документації.

Як виняток, за відсутності у кандидата на службу хворобливих проявів, які обмежують придатність до служби, ВЛК може прийняти постанову про придатність до служби, в якій зазначається, що лікарська експертиза проведена без урахування інформації з місця медичного нагляду.

4. Кандидати на службу, які були раніше звільнені за станом здоров’я з поліції, органів внутрішніх справ, військових формувань, особисто подають до ВЛК копію відповідної постанови ВЛК (свідоцтва про хворобу).

Лікарська експертиза у такому випадку проводиться після стаціонарного обстеження зазначених осіб у закладах охорони здоров’я МВС.

5. Висновки лікарів-спеціалістів і постанови ВЛК щодо придатності (непридатності) кандидатів на службу в поліцію приймаються відповідно до розділу «Кандидати на службу» Переліку захворювань.

Кандидати на службу, визнані ВЛК придатними до служби у поліції за графами I-IIІ Переліку захворювань, не повинні мати протипоказань для проходження служби за кордоном у будь-яких кліматичних умовах.

6. Кандидати на службу в поліції проходять психофізіологічне обстеження та обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності у закладах охорони здоров’я МВС відповідно до Порядку психофізіологічного обстеження кандидатів на службу в поліції та Порядку обстеження на предмет виявлення алкогольної, наркотичної та токсичної залежності кандидатів на службу в поліцію, затверджених наказом МВС України від 17 грудня 2015 року № 1583, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 12 січня 2016 року за № 37/28167 та № 38/28168 відповідно.

7. Якщо у кандидата на службу виявлено гостре захворювання або загострення хронічного захворювання, ВЛК інформує підрозділ кадрового забезпечення про його непридатність до служби в поліції до вилікування (з повторним оглядом за результатами лікування).

8. Постанова про придатність кандидата до служби, яка приймається за результатами медичного огляду, оформлюється Довідкою, яка разом з Висновком за результатами психологічного обстеження передається до підрозділу кадрового забезпечення у порядку, зазначеному в направленні.

9. У разі виникнення змін в стані здоров’я особи, що відбулися до реалізації постанови ВЛК, проводиться повторна лікарська експертиза.

V. Проведення лікарської експертизи кандидатам до вступу до навчальних закладів та здобувачам вищої освіти навчальних закладів

1. Медичний огляд цивільних осіб, які вступають до навчальних закладів, здійснюється відповідно до вимог проведення лікарської експертизи кандидатам на службу в поліцію.

2. Дані про лікарську експертизу заносяться до Картки медичного обстеження вступника до навчального закладу (додаток 11).

3. Кандидати на навчання, які на момент вступу є поліцейськими, подають до ВЛК медичну карту амбулаторного хворого з даними медичних обстежень і звернень за медичною допомогою не менше ніж за останні три роки та витяг із зазначеної документації.

4. Висновки лікарів-спеціалістів і постанови ВЛК про придатність кандидатів на навчання щодо цивільних осіб приймаються за графою І розділу «Кандидати на службу», щодо поліцейських – за графою І розділу «Поліцейські» Переліку захворювань.

5. Психофізіологічне обстеження кандидатів до вступу до навчальних закладів проводиться за відповідними пунктами Таблиці вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей, що визначають придатність до окремих видів службової діяльності поліцейських, навчання у вищих навчальних закладах, що належать до сфери управління МВС України (додаток 12) (далі – Таблиця вимог), з урахуванням пояснень щодо застосування пунктів Таблиці вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей, що визначають придатність до окремих видів службової діяльності поліцейських, навчання у вищих навчальних закладах, що належать до сфери управління МВС України (додаток 13) (далі – Пояснення щодо застосування Таблиці вимог).

6. Якщо у поліцейського виявлене захворювання, яке згідно з Переліком захворювань передбачає індивідуальне рішення, він може бути визнаним ВЛК придатним до вступу лише на заочну форму навчання за умови, що діагностоване захворювання не перешкоджає проходженню служби.

7. Постанова ВЛК про результати проведення лікарської експертизи кандидатам до вступу до навчальних закладів заноситься до Книги (журналу) обліку документації ВЛК, оформлюється Довідкою, яка разом з Картою медичного обстеження вступника до навчального закладу передається до відповідного підрозділу кадрового забезпечення.

8. У разі виникнення змін в стані здоров’я кандидата до вступу до навчального закладу йому пропонується повторне проведення лікарської експертизи, яке здійснюється штатною ВЛК до зарахування до навчального закладу.

9. Медичний огляд здобувачів вищої освіти навчальних закладів, ад’юнктів для визначення їх придатності до служби в поліції під час навчання проводиться в штатній ВЛК за місцем розташування навчального закладу.

10. Постанови ВЛК щодо придатності (непридатності) здобувачів вищої освіти навчальних закладів приймаються за графою І розділу «Поліцейські» Переліку захворювань.

11. У разі виявлення у здобувача вищої освіти, який вступив до навчального закладу з числа цивільних осіб, патології, що згідно із статтями Переліку захворювань за графою І передбачає індивідуальне рішення, ВЛК приймає постанову про непридатність його до служби в поліції.

12. Постанови щодо придатності до подальшої служби здобувачів вищої освіти навчальних закладів, які вступили на навчання з числа поліцейських, в період навчання приймаються відповідно до граф Переліку захворювань, які відповідають спеціалізації навчання.

VI. Проведення лікарської експертизи поліцейським

1. Лікарська експертиза поліцейським здійснюється в порядку та з урахуванням вимог, зазначених у

розділі III цього Положення.

2. Разом з направленням на медичний огляд підрозділ кадрового забезпечення надає ВЛК службову характеристику поліцейського, в якій зазначена інформація про випадки звільнення від служби у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю.

3. За наявності у поліцейського поранення, травми (їх наслідків) підрозділ кадрового забезпечення надає ВЛК акт про нещасний випадок, складений за встановленою формою відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженого наказом МВС від 27 грудня 2002 року № 1346, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31 січня 2003 року за № 83/7404 (зі змінами) (далі – Акт про нещасний випадок), а в необхідних випадках – висновок службового розслідування.

4. У випадку, коли у поліцейського під час проведення йому лікарської експертизи діагностуються хронічні захворювання, що можуть перешкоджати службі в поліції, та неможливо під час амбулаторного огляду прийняти експертний висновок, ВЛК направляє його на стаціонарне обстеження до закладу охорони здоров’я МВС з подальшим медичним оглядом цієї особи госпітальною ВЛК (за наявності такої).

Після закінчення обстеження особи в закладі охорони здоров’я, де немає госпітальної ВЛК, складається Акт дослідження, який надсилається до ВЛК, що направила особу на обстеження.

6. Поліцейський, який за направленням ВЛК проходить стаціонарне обстеження, звільняється від службових обов’язків на період його проведення, про що у встановленому порядку йому видається довідка.

7. Якщо у поліцейського під час обстеження виявлені гостре захворювання, загострення хронічного захворювання, наслідки травми (поранення), що потребують лікування (динамічного нагляду), постанова щодо придатності до служби в поліції приймається після закінчення необхідного лікування за його результатами, визначеними наслідками цього захворювання, травми (поранення).

8. Постанова ВЛК щодо ступеня придатності поліцейських приймається за розділом «Поліцейські» за графами Переліку захворювань відповідно до посади, на яку він призначається.

9. У випадку, коли у поліцейського при переміщенні по службі діагностується патологія, що підпадає під дію статті Переліку захворювань, яка передбачає непридатність до служби на зазначеній посаді, то за узгодженням з підрозділом кадрового забезпечення розглядається питання щодо його придатності до служби на посадах, умови служби яких найбільше відповідають стану здоров’я на даний час, враховуючи його вік, тривалість служби та фактичну спроможність виконувати відповідні службові обов’язки.

10. У разі встановлення непридатності поліцейського до служби на посаді за індивідуальними психофізіологічними особливостями ВЛК одночасно з відповідною постановою про непридатність приймає постанову про придатність до служби у поліції на посадах, які не вказані в Таблиці вимог, з урахуванням Пояснень щодо застосування пунктів Таблиці вимог у порядку, зазначеному у пункті 9 розділу VІ цього Положення.

11. Лікарська експертиза поліцейським для визначення стану їх здоров’я щодо можливості проходження служби (проживання) за кордоном проводиться згідно з Порядком медичного огляду поліцейських, які виїжджають у відрядження за кордон, у тому числі для участі у операціях з підтримання миру і безпеки (додаток 14), та Таблицею вимог.

12. Лікарська експертиза поліцейським, які направляються у відрядження до інших країн, проводиться ВЛК у випадках, коли тривалість відрядження перевищує 6 місяців; медичний висновок про можливість направлення поліцейських в закордонне відрядження тривалістю до 6 місяців надається поліклінікою ДУ ТМО.

13. Колишні поліцейські або колишні особи рядового й начальницького складу можуть ініціювати питання щодо визначення придатності до служби за станом здоров’я на час звільнення зі служби та причинного зв’язку їх захворювань, травм (поранень). У такому випадку вони звертаються до підрозділу кадрового забезпечення за місцем колишньої служби для отримання направлення на проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи до ВЛК за місцем проживання. Перегляд раніше прийнятої постанови ВЛК проводиться за заявою колишнього поліцейського, колишньої особи рядового чи начальницького складу.

14. Особи, зазначені в пункті 13 цього розділу, надають до ВЛК медичну документацію, складену в період проходження служби, у випадку отримання травми (поранення) під час служби – надають відповідний Акт про нещасний випадок та документацію, складену за результатами надання первинної медичної допомоги з цього приводу.

VII. Проведення військово-лікарської експертизи кандидатам на військову службу за контрактом, службу у військовому резерві та військовослужбовцям НГУ

1. Кандидати на військову службу, резервісти та військовослужбовці проходять медичний огляд у ВЛК, розташованих за місцем дислокації військових частин НГУ, відповідно до цього Положення та Положення про ВЛЕ у ЗС України.

2. Військовослужбовці, які направляються до ВЛК для проведення військово-лікарської експертизи, надають направлення, підписане командиром військового підрозділу, медичну та службову характеристики, Акти про нещасні випадки щодо перенесених поранень, травм, контузій чи каліцтв, яких вони зазнали під час проходження військової служби, іншу медичну документацію, яка характеризує стан їх здоров’я за час служби. Щодо військовослужбовців строкової служби, правомірність призову яких на військову службу за станом здоров’я викликає сумнів, в медичній характеристиці зазначаються відомості про стан здоров’я в допризовний період.

3. Лікар військової частини може на правах члена ВЛК брати участь в її роботі та має право надавати комісії інформацію щодо стану здоров’я військовослужбовця, відносно якого проводиться військово-лікарська експертиза, про вплив діагностованої патології на виконання ним службових обов’язків, висловлювати свою думку про можливі експертні висновки.

4. Військовослужбовець, якому військово-лікарська експертиза проводиться амбулаторно, може бути направлений на стаціонарне обстеження у порядку, зазначеному в пунктах 5, 6 розділу VI цього Положення.

5. Визначення причинного зв’язку захворювань, травм (поранень) колишнім військовослужбовцям чи перегляд постанови ВЛК здійснюється з урахуванням пунктів 13, 14 розділу VI цього Положення та норм Положення про ВЛЕ у ЗС України.

6. Військовослужбовці строкової служби можуть бути визнані непридатними за станом здоров’я до подальшого проходження військової служби тільки за результатами стаціонарного обстеження (лікування). Амбулаторне обстеження і медичний огляд допускаються тільки за наявності очевидних фізичних вад (відсутність ока, пальців, рук, ніг, дефекти кісток черепа, вкорочення та викривлення кінцівок тощо).

VIII. Постанови військово-лікарських комісій

1. За результатами лікарської та військово-лікарської експертизи ВЛК приймають постанови, які включають діагноз, встановлений особі за результатами проведеного обстеження, рішення щодо ступеня придатності чи про непридатність до служби та висновок про причинний зв’язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтва).

2. Постанови ВЛК приймаються на час фактичного огляду особи.

3. Постанови приймаються відповідно до мети проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи, зазначеної у направленні на медичний огляд.

Забороняється приймати постанови про придатність кандидатів до служби в поліції без зазначення виду службової діяльності або посади, на яку вони призначаються.

4. Формулювання постанов ВЛК за ступенем придатності осіб:

1) щодо кандидатів на службу в поліцію та кандидатів до вступу до навчальних закладів можуть бути прийняті такі постанови:

«Придатний до вступу (вказати назву навчального закладу, факультету)»;

«Непридатний до вступу (вказати назву навчального закладу, факультету)»;

«Придатний до служби в поліції на посаді»;

«Непридатний до служби в поліції на посаді»;

2) щодо поліцейських приймаються такі постанови:

«Придатний до служби в поліції»;

«Придатний до служби в поліції, непридатний до служби на посаді»;

«Непридатний до служби в поліції»;

3) у воєнний час щодо поліцейських може прийматися постанова із таким формулюванням:

«Непридатний до служби в поліції з повторним медичним оглядом через _____ місяців» (із зазначенням строку);

4) щодо поліцейських, які проходять медичний огляд у зв’язку з направленням у відрядження за кордон, приймається постанова за визначеною формою (додаток 14).

5. Якщо в особи, що проходить лікарську експертизу, діагностовано захворювання, не передбачене Переліком захворювань, ВЛК має право прийняти постанову відповідно до тієї статті Переліку захворювань, яка найбільше відповідає її захворюванню і фактичній придатності до служби.

6. При проведенні лікарської експертизи при переміщенні по службі чи призначенні на посаду поліцейських, у яких діагностовано патологію, яка згідно з Переліком захворювань передбачає прийняття рішення в індивідуальному порядку, ступінь їх придатності до служби визначається з урахуванням службових характеристик.

7. При застосуванні формулювання постанови: «Придатний до служби в поліції, непридатний до служби на посаді» ВЛК в індивідуальному порядку з урахуванням характеру захворювання або фізичної вади, особливостей фактично виконуваної роботи, пристосованості до неї, спеціалізації особи, що проходить лікарську експертизу, зазначає протипоказання для цієї особи (наприклад, робота, що потребує великого фізичного напруження, пов’язана з тривалою ходою або стоянням, перебуванням на холоді чи у вологих приміщеннях, на висоті, біля механізмів, які рухаються, вогню, води; нічні чергування, часті й тривалі відрядження). Поліцейські, які за результатами проведення лікарської експертизи визнаються придатними до служби із зазначенням певних обмежень, можуть бути переміщені на інші посади з урахуванням їх стану здоров’я на даний час.

8. Причинний зв’язок захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв) поліцейським та військовослужбовцям встановлюється ВЛК у всіх випадках встановлення їм відповідного діагнозу.

9. Постанови ВЛК про причинний зв’язок захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв) поліцейських приймаються у таких формулюваннях:

1) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов’язане з безпосередньою участю в антитерористичній операції при виконанні службових обов’язків» – якщо поранення, травма, контузія або каліцтво одержано під час виконання службових обов’язків при безпосередній охороні суверенних прав України, захисту її незалежності та територіальної цілісності, здійснення самостійно чи в складі підрозділу відбиття збройного нападу чи вторгнення на територію України військових груп і злочинних угрупувань, під час проведення антитерористичних операцій (далі – АТО);

2) «Поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов’язане з виконанням службових обов’язків» – якщо поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане під час виконання службових обов’язків, пов’язаних із здійсненням повноважень та основних завдань поліції;

3) при ураженнях, зумовлених термічними факторами (опіки, обмороження), впливом радіоактивних речовин, інших джерел іонізуючого випромінювання, компонентами ракетного палива, джерел електромагнітного поля, а також дією токсичних речовин, які виникають у зв’язку з виконанням службових обов’язків, приймається постанова: «Травма (зазначити фактор), ТАК, пов’язана з виконанням службових обов’язків»;

4) «Поранення (контузія, травма, каліцтво) одержане під час проходження служби в результаті нещасного випадку, НІ, не пов’язане з виконанням службових обов’язків» – якщо воно одержане цією особою в період проходження служби при обставинах, не пов’язаних з виконанням службових обов’язків, зазначених у підпункті 2 пункту 9 розділу VIII цього Положення;

5) «Захворювання, поранення (контузія, травма, каліцтво), ТАК, пов’язане з виконанням службових обов’язків при перебуванні в країнах, де велись бойові дії» – якщо захворювання діагностовано, поранення (травма, контузія, каліцтво) одержане в період служби в країнах на території інших держав, які вели бойові дії, згідно з Переліком держав і періодів бойових дій на їх території, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1994 року № 63;

6) «Захворювання, ТАК, пов’язане з проходженням служби в поліції» – якщо воно діагностовано в період проходження служби в поліції та/або органах внутрішніх справ (міліції) або коли захворювання було діагностовано до служби, а в період служби досягло такого розвитку, що призводить до прийняття рішення про непридатність;

7) «Захворювання, НI, не пов’язане зі службою» – якщо воно було діагностовано до вступу на службу і служба в поліції та/або органах внутрішніх справ (міліції) не вплинула на його перебіг. Постанова в такому формулюванні приймається також за наслідками поранень (контузій, травм, каліцтв) та будь – яких інших вад і хвороб, якщо вони були одержані до служби, а служба у поліції та/або органах внутрішніх справ (міліції) не вплинула на них й, відповідно, на ступінь придатності до служби;

8) «Захворювання, ТАК, пов’язане з виконанням службових обов’язків з ліквідації наслідків аварії» (вказується АЕС, ядерний об’єкт, ядерна енергетична установка тощо);

9) «Захворювання, ТАК, пов’язане з наслідками ядерної катастрофи (зазначити якої) в період проходження служби» – якщо захворювання діагностовано в період проходження служби в зонах підвищеного радіаційного забруднення внаслідок аварії (АЕС чи інший ядерний об’єкт).

10. Постанова ВЛК про причинний зв’язок захворювання, поранення (контузії, травми, каліцтва), яке призвело поліцейського до смерті, приймається в редакції одного з формулювань, що вказані у підпунктах 1-9 пункту 9 цього розділу. Встановлення зазначеного причинного зв’язку проводиться штатними ВЛК за направленням підрозділів кадрового забезпечення.

11. Постанови ВЛК про причинний зв’язок захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв) військовослужбовців НГУ приймаються в формулюваннях, передбачених Положенням про ВЛЕ у ЗС України.

12. При медичному огляді ВЛК поліцейських, у яких разом із захворюваннями діагностовано наслідки поранень (контузій, травм, каліцтв), постанови про їх причинний зв’язок комісія приймає в окремих формулюваннях, передбачених цим Положенням.

13. При медичному огляді військовослужбовців, у яких разом із захворюванням діагностовано також наслідки поранень (контузій, травм, каліцтв), ВЛК приймає постанови про їх причинний зв’язок в окремих формулюваннях, передбачених Положенням про ВЛЕ у ЗС України.

14. Якщо в особи, що проходить медичний огляд, виявлено декілька захворювань чи поранень (контузій, травм, каліцтв) та їх наслідків, що отримані за різних обставин, то постанови про їх причинний зв’язок приймаються ВЛК в окремих формулюваннях залежно від обставин виникнення патології.

15. При медичному огляді у ВЛК поліцейських, які перебувають під слідством, постанова про причинний зв’язок поранення (контузії, травми, каліцтва) не приймається, якщо відсутній відповідний акт про нещасний випадок. Якщо слідство завершено, то питання вирішується в установленому порядку.

16. У Свідоцтві про хворобу (додаток 15), складеному щодо поліцейського чи військовослужбовця, у яких за результатами медичного огляду діагностовано наслідки поранення (контузії, травми, каліцтва), вказуються обставини їх отримання з обов’язковим зазначенням документів, на підставі яких зроблено запис, зазначаються дані об’єктивного обстеження щодо цих наслідків, повністю вказується їх діагноз.

17. ВЛК можуть приймати постанови щодо поліцейських про причинний зв’язок контузії, отриманої у зв’язку з участю в АТО, з виконанням службових обов’язків на підставі записів у відповідних документах, у яких є відомості про поранення голови, шиї чи одночасно отримані множинні осколкові поранення (двома і більше осколками) будь-якої локалізації.

18. Визначення причинного зв’язку захворювань, поранень (контузії, травми, каліцтва) у колишніх поліцейських, колишніх осіб рядового й начальницького складу органів внутрішніх справ, колишніх військовослужбовців покладено на штатні ВЛК. Такі постанови приймаються, якщо при медичному огляді в період проходження служби зазначеним особам був установлений відповідний діагноз. Звільнені зі служби поліцейські, яким постановою ВЛК встановлено причинний зв’язок захворювань відповідно до Порядку проведення військово-лікарської експертизи і медичного огляду військовослужбовців та осіб рядового і начальницького складу в системі МВС України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 лютого 2001 року № 85, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2001 року за № 165/5356, мають право на внесення змін до зазначених постанов згідно з цим Положенням.

19. Встановлення причинного зв’язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв), що призвели до смерті колишніх поліцейських, колишніх військовослужбовців, осіб рядового чи начальницького складу, проводиться штатними ВЛК за наявності раніше прийнятої постанови ВЛК про причинний зв’язок захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв) на час звільнення зазначених осіб зі служби та висновку патологоанатомічного дослідження (судово-медичної експертизи) про причину їх смерті. Постанова ВЛК в таких випадках приймається в редакції одного з формулювань, що вказані в підпунктах 1-9 пункту 9 розділу VІІІ цього Положення та відповідних пунктах Положення про ВЛЕ у ЗС України.

20. Причину інвалідності звільнених зі служби осіб установлюють медико-соціальні експертні комісії (далі – МСЕК), відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 03 грудня 2009 року № 1317 «Питання медико-соціальної експертизи» та з урахуванням висновку ВЛК про причинний зв’язок їх захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв).

21. Постанови ВЛК про причинний зв’язок травм, травматичних уражень, зумовлених радіоактивними речовинами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, компонентами ракетного палива, джерелами електромагнітного поля, а також дією токсичних речовин, які виникли у поліцейських у зв’язку із виконанням службових обов’язків у мирний час, приймаються за участю радіолога-токсиколога.

22. Для розгляду питань причинного зв’язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв) звільнених зі служби осіб з участю в АТО, в бойових діях до штатної ВЛК необхідно надати відомості щодо їх медичного огляду у ВЛК перед вступом на службу та в період проходження служби, довідку про час та місце служби, дату та причину звільнення, час перебування в АТО, участь в інших бойових діях, медичні документи щодо лікування під час служби, посвідчення учасника бойових дій, документи про обставини поранення (контузії, травми, каліцтва), додаткові документи, що підтверджують цей факт: висновок судово-медичної експертизи, службові характеристики тощо.

Щодо осіб, які не проходили медичний огляд у ВЛК при звільненні, крім зазначених вище документів, до ВЛК надаються направлення, складені підрозділами кадрового забезпечення (військовими комісаріатами) за встановленою формою із зазначенням мети проведення експертизи.

У довідках чи медичних характеристиках військових комісаріатів мають бути посилання на документи (із зазначенням, ким і коли їх видано), на підставі яких вони складені.

23. Надання архівних документів про проходження служби, участь в бойових діях, перебування у полоні проводять підрозділи кадрового забезпечення або військові комісаріати в установленому порядку. Архівні документи про перебування на лікуванні у військових, відомчих, цивільних лікувально-профілактичних установах надають колишні поліцейські, колишні військовослужбовці, особи рядового чи начальницького складу за запитом ВЛК. Штатні ВЛК за потреби можуть проводити розшук додаткових документів.

24. Для встановлення характеру і давності очевидних тілесних ушкоджень (відсутність кінцівки, дефект кісток черепа, рубці після поранень, наявність сторонніх тіл) у спірних випадках учасники бойових дій за направленням підрозділу кадрового забезпечення (військового комісара) підлягають огляду судово-медичним експертом. Результати зазначеної експертизи заносяться до акта судово-медичного дослідження.

На підставі акта судово-медичного дослідження та інших документів ВЛК приймає постанову про причинний зв’язок поранення чи каліцтва, яка разом із довідкою про проходження служби, перебування в АТО та іншими необхідними документами подається поліклінікою за місцем медичного нагляду до МСЕК (для встановлення причинного зв’язку інвалідності у випадку її настання).

25. Якщо в документі, на підставі якого ВЛК раніше прийняла постанову про причинний зв’язок захворювання, поранення (контузії, травми, каліцтва), діагноз сформульовано неточно, ВЛК, враховуючи дані складеної під час служби медичної документації, вказує уточнений діагноз і приймає постанову у новій редакції, чинній на цей час.

26. Якщо раніше складене свідоцтво про хворобу втрачено, то додатковою документацією для прийняття постанови про причинний зв’язок захворювання (поранення) можуть бути записи в архівних документах (книзі протоколів засідань ВЛК, історії хвороби, медичній довідці) лікувально-профілактичного закладу, який надавав медичну допомогу особі під час її служби.

27. Якщо у медичних документах, складених у період участі в АТО або в інших бойових діях, є згадки про поранення або в цих самих документах зазначені тільки окремі його наслідки, то ВЛК може враховувати ці дані та висновки розслідування нещасного випадку для встановлення його причинного зв’язку.

28. Покази свідків не є підставою для встановлення у поліцейських, військовослужбовців та колишніх поліцейських і військовослужбовців, осіб рядового чи начальницького складу факту перенесеного захворювання, поранення (контузії, травми, каліцтва).

29. Якщо питання про причинний зв’язок захворювання (поранення) розглядалось за заявою звільненої зі служби особи, то ВЛК повідомляє заявника про своє рішення, а якщо за результатами розгляду прийнято постанову, – надсилає чи видає її заявнику особисто.

30. При здійсненні лікарської експертизи і встановленні причинного зв’язку захворювань з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (іншого ядерного об’єкта) ВЛК розглядає такі документи: направлення підрозділу кадрового забезпечення чи заяву особи, довідку підрозділу кадрового забезпечення про час роботи особи в зоні радіоактивного забруднення (за наявності), копію посвідчення особи, що потерпіла від зазначеної катастрофи, витяг з медичної карти амбулаторного хворого, копію Свідоцтва про хворобу, складеного щодо особи на час звільнення зі служби (у випадку його складення).

IX. Оформлення постанов ВЛК

1. Постанови ВЛК, прийняті за результатами лікарської (військово-лікарської) експертизи, записуються:

1) щодо кандидатів на службу в поліцію – до Акта медичного огляду, Книги (журналу) обліку документації ВЛК, Довідки;

2) щодо кандидатів до вступу до навчальних закладів – цивільних осіб – до Картки медичного обстеження вступника до навчального закладу, Довідки та Книги (журналу) обліку документації ВЛК, щодо кандидатів, що є поліцейськими та військовослужбовцями, крім того, – до медичної карти амбулаторного хворого;

3) щодо поліцейських, військовослужбовців за результатами медичного огляду – до Акта медичного огляду, Довідки або Свідоцтва про хворобу, медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого, Книги (журналу) обліку документації ВЛК, в інших випадках – до Книги протоколів засідань ВЛК (додаток 16) та Постанови (додаток 17).

2. При проведенні лікарської чи військово-лікарської експертизи особам, які перебувають на стаціонарному обстеженні (лікуванні) в закладі охорони здоров’я МВС, за наявності в ньому госпітальної ВЛК, складається Свідоцтво про хворобу або Довідка, залежно від рішення комісії.

За відсутності у закладі госпітальної ВЛК складається Акт дослідження, що передається до штатної ВЛК.

3. В Книзі протоколів засідань ВЛК зазначаються документи, на підставі яких прийнята постанова (витяги із медичної документації, документація щодо участі в АТО, у бойових діях, щодо обставин отримання поранення (контузії, травми, каліцтва), щодо часу виникнення і загострення захворювання). Наводиться скорочений зміст вказаних документів.

4. Оформлення протоколів засідань ВЛК за дорученням голови комісії здійснюють лікар та медичний реєстратор ВЛК. Протокол засідання ВЛК підписується головою та членами комісії.

5. Книги протоколів засідань ВЛК та книги (журнали) обліку документації ВЛК зберігаються в реєстратурі ВЛК. Реєстрація постанов ВЛК здійснюється секретарем (реєстратором) ВЛК. Реєстрація постанов ВЛК проводиться окремо для кожної категорії осіб.

6. У разі оформлення Свідоцтва про хворобу один його примірник долучається до Акта медичного огляду.

Окремі постанови штатних ВЛК про причинний зв’язок захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтва) оформлюються протоколом у Книзі протоколів засідань ВЛК та Постановою (додаток 17).

7. Постанова госпітальної ВЛК заноситься до медичної карти стаціонарного хворого, Книги протоколів засідань ВЛК, Книги обліку документації ВЛК, в якій вказується постанова штатної ВЛК, що затверджує експертне рішення, і до якої додається один примірник Свідоцтва про хворобу (у випадку визнання особи, що проходить медичний огляд, непридатною до служби).

8. Постанова госпітальної (гарнізонної) ВЛК, що не підлягає затвердженню штатною ВЛК, оформлюється в день закінчення медичного огляду і у триденний термін передається до підрозділу кадрового забезпечення.

9. Свідоцтво про хворобу, що підлягає затвердженню, направляється до вищої за статусом ВЛК у триденний термін після закінчення медичного огляду, де має бути розглянуто упродовж двох днів від часу його надходження, за винятком експертних випадків, що вимагають уточнення (запити документації про обставини одержання травми, поранення, медичних документів, виклик на очний медичний огляд до штатної ВЛК тощо).

10. Затверджене Свідоцтво про хворобу передається до підрозділу (кадрового апарату поліції або військової частини), який направив особу на медичний огляд, у порядку, зазначеному в направленні.

11. Свідоцтво про хворобу складається у випадках визнання поліцейських, військовослужбовців, здобувачів вищої освіти навчальних закладів МВС, ад’юнктів непридатними до служби. В усіх інших випадках постанова ВЛК оформлюється довідкою або постановою.

12. У мирний час штатною ВЛК Свідоцтво про хворобу складається у чотирьох примірниках. Один примірник Свідоцтва про хворобу у триденний термін після його складення передається до відповідного підрозділу кадрового забезпечення, два примірники видаються особі, що пройшла медичний огляд, один примірник залишається у справах комісії.

У разі складання Свідоцтва про хворобу позаштатною ВЛК воно оформлюється у п’яти примірниках. Додатковий примірник після затвердження постанови вищою за статусом комісією повертається і зберігається у ВЛК, яка його склала.

13. Свідоцтво про хворобу госпітальної (гарнізонної) ВЛК з незатвердженою штатною ВЛК постановою повертається до ВЛК, яка його склала, з викладенням мотивів, за якими вона не затверджена, та з необхідними вказівками.

14. Постанови ВЛК про придатність поліцейських до служби у поліції, придатність військовослужбовців до військової служби можуть бути реалізовані у термін, що не перевищує один рік від часу проведення їм медичного огляду.

Постанови ВЛК про придатність кандидатів на службу та кандидатів до вступу до навчальних закладів можуть бути реалізовані у термін, що не перевищує 6 місяців від часу проведення їм медичного огляду.

Якщо в цей період відбулися суттєві зміни в стані здоров’я особи (за її заявою або за висновком лікарів), вона потребує повторного медичного огляду у ВЛК.

15. Свідоцтва про хворобу з постановою ВЛК щодо поліцейських та військовослужбовців, які визнані непридатними до подальшої служби, реалізуються невідкладно.

16. Експертна медична документація, утворена в процесі діяльності ВЛК, підлягає зберіганню в її архіві. Термін зберігання та порядок передачі зазначеної документації до іншого архіву визначаються нормативними актами МВС.

17. У разі втрати Свідоцтва про хворобу, Постанови чи Довідки їх дублікати видаються ВЛК на підставі запитів підрозділу кадрового забезпечення, командира військової частини чи заяви особи, щодо якої складені документи.
МІНІМАЛЬНИЙ ПЕРЕЛІК інструментарію, медичного та господарського майна, необхідного для медичного огляду медичними (військово-лікарськими) комісіями

НАПРАВЛЕННЯ на медичний огляд для проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи

АКТ дослідження стану здоров’я

АКТ медичного огляду

ВИСНОВОК за результатами психологічного обстеження

ПРОТОКОЛ психофізіологічного обстеження

КНИГА обліку документації ВЛК

ДОВІДКА

КАРТКА медичного обстеження вступника до навчального закладу

ТАБЛИЦЯ ВИМОГ до індивідуальних психофізіологічних особливостей, що визначають придатність до окремих видів службової діяльності поліцейських, навчання у вищих навчальних закладах, що належать до сфери управління МВС України

ПОЯСНЕННЯ щодо застосування пунктів Таблиці вимог до індивідуальних психофізіологічних особливостей, що визначають придатність до окремих видів службової діяльності поліцейських, навчання у вищих навчальних закладах, що належать до сфери управління МВС України

ПОРЯДОК медичного огляду поліцейських, які виїжджають у відрядження за кордон, у тому числі для участі у миротворчих операціях з підтримання миру і безпеки

СВІДОЦТВО про хворобу

КНИГА ПРОТОКОЛІВ засідань ВЛК ДУ ТМО МВС України (зразок протоколу)

ПОСТАНОВА