Гаряча лінія Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів
(044) 528-92-44

Особисті речі

При вході до торговельного центрy Ви маєте право не здавати Ваші особисті речі, оскільки такий обов’язок жодним чинним нормативно-правовим актом не передбачений. Згідно із ст. 12 Закону України «Про охоронну діяльність», який набув чинності 18.10.2012, лише за Вашою добровільною згодою, персонал охорони має право під час здійснення пропускного режиму на об’єктах охорони проводити огляд Ваших речей. У разі, якщо Ви вирішили залишити свої речі у камері схову, закрили її на ключ, Ви як споживач уклали з торговельним центром безоплатний публічний договір зберігання, умови якого регулюються нормами глави 66 ЦК України. У той самий час зазвичай адміністрація торговельних закладів зазначає, що за збереження залишених речей вона відповідальність не несе, що суперечить нормам статей 942, 949–951 ЦК України, оскільки саме торговельний центр як зберігач відшкодовує збитки за втрату (нестачу) або пошкодження речі, прийнятої на зберігання. Крім того, у п. 21 Постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» зазначено, що суб’єкт господарювання зобов’язаний забезпечити доступ споживачів до торговельних об’єктів без здавання на збереження особистих речей, крім товарів, реалізація яких здійснюється у таких торговельних об’єктах, та створити умови для збереження речей споживачів, у разі, коли вхід до торговельного об’єкта з товарами, які реалізуються в таких закладах, заборонено.

Затримання

Персонал охорони торговельного центру не має права Вас затримувати або проводити особистий огляд чи огляд Ваших речей. Єдине, що може зробити персонал, – це викликати співробітників правоохоронних органів та попросити Вас їх дочекатися, але утримувати Вас, застосовуючи фізичний примус, вони права не мають. Відповідно до положень ст. 16 ЗУ «Про охоронну діяльність» заходи фізичного впливу застосовуються персоналом охорони у чітко визначених Законом випадках, а затримання особи персоналом охорони не є адміністративним затриманням, та затримана особа негайно передається органу внутрішніх справ за місцем вчинення правопорушення.

Затримання може здійснювати тільки співробітник поліції. А "привласнення повноважень посадової особи" - ст.353 КК України - від штрафу до обмеження волі на строк до 3 місяців. Так само дані дії підпадають під ст.146 КК України "Незаконне позбавлення волі" (права вільно пересуватися) або викрадення людини, караються обмеженням волі на строк до 3 років або позбавленням волі на той самий строк.

Різниця в ціні

У випадку виявлення Вами різниці при здійсненні оплати за товар між ціною, зазначеною у розрахунковому документі, і ціною, вказаною на ярликах (цінниках) або у покажчиках цін, Ви маєте право платити за товар за ціною згідно цінника відповідно до положень ЗУ «Про захист прав споживачів» та Постанови Кабінету Міністрів України від 15.06.2006 № 833 «Про затвердження Порядку провадження торговельної діяльності та правил торговельного обслуговування на ринку споживчих товарів» та Наказу Міністерства економіки України від 19.04.2007 № 104 «Про затвердження Правил роздрібної торгівлі непродовольчими товарами».

Копійки, надірвані банкноти або немає здачі

Якщо касир магазину відмовляється приймати дрібні копійки або банкноти з надривами, а також у випадку відмови видачі решти з крупної банкноти, то він діє всупереч законодавству України. Так, зокрема, згідно з положеннями ст. 17 ЗУ «Про захист прав споживачів» споживач має право на вільний вибір товарів і послуг у зручний для нього час та на вільне використання електронних платіжних засобів з урахуванням режиму роботи та обов’язкових для продавця (виконавця) форм (видів) розрахунків, установлених законодавством України. Продавець (виконавець) зобов’язаний всіляко сприяти споживачеві у вільному виборі продукції та форм її оплати.

Якщо пошкодили товар

Якщо адміністрація все ж наполягає на тому, щоб ви заплатили за пошкоджений товар, вимагайте складання акту про інцидент. Куди вже будуть записані і свідчення свідків, і ваші, і адміністрації. Поясніть, що тільки на підставі цього акта та через суд будете оплачувати штраф.

Згідно ст.323 ЦК України ризик випадкового знищення або пошкодження майна несе його власник, тобто магазин. Право власності переходить в момент оплати товару. А поки продукція не оплачена покупцем, її власником є супермаркет і всі ризики теж лежать на ньому

Якщо вас затримали та тиснуть

Якщо адміністрація продовжує на вас тиснути (завела в кімнату охорони, відмовляється випускати з приміщення супермаркету, вимагає залишити свої документи) слід згадати про пункти 1,4 і 5 статті 19 Закону України «Про захист прав споживачів», у яких йдеться про заборону нечесної підприємницької практики і агресивної діяльності. Відповідно до закону охорона супермаркету не має права затримувати вас, обмежувати вашу свободу. Поясніть, що це вже їм загрожує судовими або кримінальними розглядами.

Затримання може здійснювати тільки співробітник поліції. А "привласнення повноважень посадової особи" - ст.353 КК України - від штрафу до обмеження волі на строк до 3 місяців. Так само дані дії підпадають під ст.146 КК України "Незаконне позбавлення волі" (права вільно пересуватися) або викрадення людини, караються обмеженням волі на строк до 3 років або позбавленням волі на той самий строк.

Фото- відео- фіксація в супермаркеті

Торгові зали - це громадське місце, незалежно від форми власності. (Стаття 1 Закону України Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення).

Також не забуваємо про:

Стаття 50 Конституції України.

Кожен має право на безпечне для життя і здоров`я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Кожному гарантується право вільного доступу до інформації про стан довкілля, про якість харчових продуктів і предметів побуту, а також право на її поширення. Така інформація ніким не може бути засекречена.

Стаття 34 Конституції України

Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань.

Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб – на свій вибір.