Тактико-технічні характеристики
АКМ
  Калібр, мм
  7,62
  Патрон
 7,62х39 зразок 1943 р.
  Довжина, мм
  880
  Довжина ствола, мм
  415
  Вага, кг
  3,1
  Ємність магазину, патронів
  30
  Прицільна дальність, м
  100
  Темп стрільби, вистр./хв
  660

Автомат АКМ в неповному розібраному вигляді: 1 – ствол зі ствольною коробкою; 2 – кришка ствольної коробки; 3 – рама затвора з газовим поршнем; 4 – затвор; 5 – поворотний механізм; 6 – газова трубка зі ствольною накладкою; 7 – цівка; 8 – магазин; 9 – шомпол

 

АКМ в цілому зберіг схему автомата АК: автоматика з газовим двигуном з довгим ходом поршня, об’єднаного із рамою затвора; замикання каналу ствола поворотом затвора з двома бойовими виступами; розташування зворотного механізму в поздовжньому каналі рами затвора; УСМ, що допускає ведення автоматичного та одиночного вогню та забезпечений прапорцевим неавтоматичним перекладачем – запобіжником; збирання всіх систем та механізмів у ствольній коробці. Варто відзначити, що потужність газового двигуна автоматики в АК і АКМ спочатку визначена надлишковою – разом з вивішеним (з великими зазорами) положенням рухомих частин автоматики це дозволяє забезпечити надійну роботу системи навіть за умов значного забруднення. Але це викликає збільшення навантаження на систему, сили реакції газової камери, вібрацій. Отвори для скидання в атмосферу відпрацьованих порохових газів в АКМ перенесли із самої газової трубки на газову камеру.
Якщо АК використовувалася і штампована стовбурна коробка зі сталевим вкладишем, і фрезерована коробка, то АКМ остаточно утвердилася стовбурна коробка, виготовлена ​​зі штампованих деталей з допомогою зварювання і клепки. Це не лише зменшило масу, а й дозволило на 80% зменшити витрату металу під час виготовлення. Міцність легкої кришки ствольної коробки збільшили поперечними ребрами твердості. Для поліпшення купчастості реалізували ряд заходів: у конструкцію ударно-спускового механізму введено механічний сповільнювач курка анкерного типу (запропоновано В. Ф. Лютим); удар затворної рами перенесений з правого боку на ліву, що підвищило стійкість у горизонтальній площині під час стрільби. Курок, повертаючись після спуску, двічі б’є по плечах сповільнювача, і час повороту курка збільшується настільки, щоб на момент пострілу дульна частина стовбура в результаті вібрації зайняла положення, близьке до попереднього пострілу. Тривалість циклу автоматики збільшилася незначно, зате покращилася купчастість. Покращені та частково змінені деталі VCM, але загалом його конструкція збережена. Перекладач – запобіжник у верхньому положенні блокує спусковий гачок і перекриває проріз у ствольній коробці, блокуючи рух затворної рами назад і захищаючи механізм від попадання бруду та пилу (вікно для викиду стріляної гільзи перекриває сама рама затвора). За такого положення перекладача – запобіжника неможливо ні вистрілити, ні надіслати патрон у патронник. У середньому положенні перекладач – запобіжник блокує шептало одиночного вогню, забезпечуючи автоматичний вогонь (спуск курка з бойового взводу проводиться автоспуском). Якщо курок, чомусь не вставши на бойовий взвод, повертається слідом за рамою затвора, її запобіжний виступ не дасть курку завдати удару по ударнику. На різьблення в дульній частині ствола може кріпитися дульна втулка, прилад безшумної та безполум’яної стрільби (ПБС) або дульний компенсатор активного типу у вигляді косо зрізаної насадки. Тиск порохових газів у дульного зрізу, діючи на виступ компенсатора, відхиляє дульну частину зброї вліво-вниз, зменшуючи розсіювання при стрільбі чергами, особливо з нестійких положень. Поліпшення купчастості стрілянини дозволило збільшити прицільну дальність до 1000 м, хоча у реальних умовах вогонь ведеться менших далекостях. Для стрільби в сутінки служать світяться в темряві (люмінесцентні) пристосування, що одягаються на цілик і мушку.
Зменшення маси автомата було досягнуто змінами технології. Внаслідок застосування замість сталевого листа легкого сплаву на алюмінієвій основі було зменшено масу магазину. Корпус полегшеного магазину посилено ви штампуванням. Дерев’яні деталі, що раніше застосовувалися, з березових були замінені: приклад стали виконувати з фанерної плити, ствольну накладку — з клеєного шпону, пістолетну рукоятку стали робити з пластмаси. Вже в середині 1960-х років у війська стали надходити АКМ із пластмасовим прикладом (склопластик), цівкою та ствольною накладкою. З пластмас тепер виготовляли та корпус магазину. АКМ заміняли у військах як автомати АК, і самозарядні карабіни СКС. З використанням автомата АКМ і ручного кулемета РПК сформувалося 7,62-мм сімейство: з урахуванням основних вузлів і деталей виготовлялися та автомати (24 вузли, 95 деталей), і ручні кулемети (33 вузли, 163 деталі). При цьому 10 вузлів та 80 деталей уніфіковані в рамках сімейства. За потреби з АКМ можуть застосовуватися магазини від ручного кулемета РПК. Головним виробником АКМ став Іжевський машинобудівний завод. Освоєння виробництва АКМ супроводжувалося вдосконаленням технологічних процесів з метою зниження витрат та підвищення якості. У процесі освоєння масового виробництва підвищувалась живучість найбільш відповідальних деталей. Намітилися напрями автоматизації багатьох ручних та верстатних операцій. Почався період широкого впровадження прогресивних технологій — зокрема, виготовлення деталей з точних виливків за моделями, що виплавляються, фосфатно-лакового покриття деталей замість хімічного оксидування, виготовлення деталей методом порошкової металургії, ширшого використання пластмас. Формування каналу ствола автоматів АКМ, як і АК, проводилася дернуванням (протяжкою через канал ствола пуансона – дорна). З початку 1970-х років у виробництві стволів стали використовувати ротаційне кування. Таким чином, зброя, не змінюючи базової схеми, розвивалося і видозмінювалося як у плані конструкції, так і в плані матеріалів та технологій. Невипадково ще на початку освоєння масового виробництва автомата Калашникова фахівці відзначали великий запас системи модернізації. Продуманість, порівняльна простота та своєрідна витонченість схеми з широким застосуванням принципу багатофункціональності деталей, конструктивна та технологічна доведеність забезпечили високу надійність роботи зброї в будь-яких умовах (включаючи стрілянину чергами навіть при засміченні піском, вимоканні у бруді та болотній воді). Масштаби та рівень розвитку металургії, якість збройової сталі дозволили забезпечити та високу якість зброї. Важливе значення має простота розбирання та догляду – у цьому плані автомати Калашникова також стали свого роду зразком. АК та АКМ широко поширилися по всьому світу: вони складаються на озброєнні армій більш ніж 55 країн (основна частина їх – країни Азії, Африки, Близького Сходу та Латинської Америки), використовуються збройними силами та поліцейськими формуваннями більш ніж у 100 країнах світу. У півтора десятка країн виробляються власні варіанти. 7,62-мм патрон зр. 1943 р. (7,62×39) був розроблений Н. М. Єлізаровим, П. В. Рязановим, Б. В. Сьоміним та А. Є. Рябовим, Стандартний патрон споряджений оболонковою кулею ПС зі сталевим сердечником Є також патрони з трасуючими, бронебійно – трасуючими, запальними кулями та навчальні. 7,62-мм патрон зр. 1943 р. нині виробляється десятками фірм у всьому світі, чому чимало знову ж таки сприяла поширеність та популярність зброї Калашникова під цей патрон.

 

Наскільки корисна інформація?

Оцініть сторінку

Середній рейтинг 5 / 5. Кількість голосів: 1

Ще немає оцінок.

We are sorry that this post was not useful for you!

Let us improve this post!

Tell us how we can improve this post?