БТР-4 «Буцефал» (англ. BTR-4 «Bucephalus») — повнопривідний восьмиколісний бронетранспортер (БТР) з колісною формулою 8×8, розроблений в Україні Харківським конструкторським бюро машинобудування (ДП ХКБМ), виготовляється на заводі імені Малишева.

БТР-4 «Буцефал» призначений для транспортування бійців механізованих підрозділів та вогневої підтримки в бою. БТР використовують для оснащення підрозділів, здатних вести бойові дії в різних умовах, зокрема в умовах застосування противником зброї масового ураження. БТР може бути базовою машиною для оснащення спеціальних підрозділів швидкого реагування і морської піхоти. БТР-4 може виконувати поставлені завдання цілодобово, в різних кліматичних умовах, на дорогах із різним покриттям і в умовах повного бездоріжжя. Діапазон робочих температур повітря від −40 до +55 °C

Опис конструкції
На відміну від радянського сімейства бронетранспортерів (БТР-60/70/80) та їхніх модифікацій, БТР-4 є абсолютно новою суто українською розробкою. Компонування машини аналогічне західним проєктам, на зразок німецького бронетранспортера «Фукс», з відсіком механіка-водія і командира в передній частині корпусу, моторно-трансмісійним відсіком у центрі і десантним відсіком у кормовій частині. Доступ до десантного відсіку здійснюється через задні двері та люки в даху, відсік управління машини оснащений дверима з боків корпусу.

Будова бронетранспортера
Корпус
Корпус БТР-4 модульний, повністю герметичний, броньований, зроблений зі сталевих катаних листів і є несучою конструкцією, на якій встановлено всі агрегати і механізми машини. За стандартом STANAG 4569 машина має другий рівень захисту (Level 2).

Бронетранспортер здатний вплав форсувати водні перешкоди з приводом двома водометними рушіями, встановленими в кормовій частині корпусу по бортах. Для подолання водної перешкоди водій, не виходячи з бронетранспортера, активує водовідбивальний щиток і включає водовідкачувальні насоси.

БТР-4 має три відділення:

Переднє — відділення управління (водій і командир).
Середнє — моторно-трансмісійне відділення.
Заднє — бойове і десантне відділення (стрілець, який управляє бойовим модулем і десант).
У відділенні управління розташовані робочі місця водія (ліворуч) і командира (праворуч), а також органи управління. Спереду розміщені двоє броньованих вікон, збоку — двері, а на даху — люки над робочими місцями. Водійський люк-лаз обладнано перископічними приладами спостереження (ПС). Замість центрального ПС може бути встановлено прилад нічного бачення. Водій здатний управляти БТР із відкритим люком. У лобовому листі навпроти місця командира розташовано шахту люка з блоками приладів спостереження.

У моторно-трансмісійному відділенні (МТВ) встановлюється двигун із трансмісією і роздавальною коробкою, а також іншими підсистемами. Між правим бортом і перегородкою МТВ є лаз із відділення управління в десантно-бойове, що дозволяє залишати БТР командиру і водієві через кормові двері в екстрених ситуаціях.

У десантно-бойовому відділенні розташовано двостулкові двері. На даху десантного відділення є верхні люки. У бортах зроблено бійниці, що закриваються броньованими кришками, для ведення стрільби з особистої стрілецької зброї. У верхніх люках також є бійниця. Індивідуальні сидіння десантників кріпляться до даху десантного відсіку і можуть розташовуватися уздовж бортів навпроти одне одного або по центру машини у бік бортів. Місця, що швидко знімаються, дозволяють трансформацію десантного відсіку під різні завдання, зокрема для перевезення вантажів

Озброєння
Варіації озброєння бойової броньованої машини різнопланові. Існують проєкти, які не мають важкого озброєння і слугують для перевезення піхоти (2 членів екіпажу і 10 десантників), БТР також може бути озброєний відповідно до вимог замовника. Прототип обладнаний локально розробленим новим модулем, який озброєний однією 30-мм автоматичною гарматою, 7,62-мм спареним кулеметом, протитанковими ракетами 9П135M «Конкурс» або Бар’єр (по дві з кожного боку башти) та/або одним 30-мм автоматичним гранатометом (встановленим на місці протитанкової ракети з лівого боку башти).

Бронетранспортер також може бути оснащений модулями озброєння:

  • Бойовий модуль «Грім»,
  • Бойовий модуль «Шквал»,
  • Бойовий модуль БМ-7 «Парус»,
  • Бойовий модуль «БАУ-23х2».
  • Модуль «Грім»

Силует БТР-4 з модулем «Грім».
Універсальний бойовий модуль «Грім» з винесеним озброєнням передбачає: 30-мм автоматичну гармату ЗТМ-2, 30-мм автоматичний гранатомет АГ-17, 7,62-мм спарений кулемет КТ-7,62 та 4 × ПТРК 9М113 «Конкурс» або «Бар’єр»

Екіпаж: 3 (водій, командир, стрілець), десант: 8.

Модуль «Шквал»

Модифікація БТР-4 з модулем «Шквал» (Силует).
Український універсальний бойовий модуль «Шквал» розроблений КП «НТЦ АСО» і має 30-мм гармату ЗТМ-1, 7,62-мм спарений кулемет КТ-7,62 і протитанкове кероване озброєння ПТКР 9М113 «Конкурс» або «Бар’єр» з 4-ма ПТРК (опційно встановлюється 30-мм автоматичний гранатомет замість 2 ПТРК). Конструкція бойового модуля «Шквал» дуже гнучка, що дозволяє легко замінити наявне озброєння на інше.

На модуль встановлюється шість 81-мм установок димових/аерозольних гранат, змонтованих по три з кожного боку башти для стрільби вперед.

Комплекс управління вогнем включає прицільний комплекс ОТП-20, інтегрований з системою управління стрільбою керованими ракетами, і стабілізатор озброєння СВУ-500.

Екіпаж: 3 (водій, командир, стрілець), десант: 6.

Модуль БАУ 23×2
Модуль БАУ 23×2 розроблений і випробуваний ДП «ХКБМ ім. А. А. Морозова». Основне озброєння бойового модуля — дві 23 мм автоматичні гармати 2А7М, що забезпечують скорострільність 850 пострілів на хвилину кожна, з дальністю стрільби 2000 м і боєкомплектом 200 снарядів кожна. Додатково встановлено кулемет КТ-7,62 (ПКТ) з боєкомплектом 2000 пострілів.

Управління модулем — ручне. Забезпечується наведення по горизонталі 360 градусів, а по вертикалі від −4 до +55 градусів. Екіпаж: 3 (водій, командир, стрілець), десант: 8.

Модуль забезпечує надійний захист стрільця від зброї калібром до 12,7 мм. Він перебуває всередині корпусу, а з верхньої півсфери його захищає, крім броні, розташоване зверху озброєння. Додатковий захист забезпечує система постановки завіси, яка має шість гранатометів калібру 81 мм, по три з кожного боку модуля. Завіса встановлюється в напрямку наведення гармати.

Модуль БМ-7 «Парус»

Силует БТР-4 з модулем «БМ-7 „Парус“».
Дистанційно керований бойовий модуль БМ-7 «Парус» не займає місця всередині корпусу базової машини, і завдяки дистанційному керуванню та винесеному боєкомплекту забезпечується підвищена захищеність екіпажу.

У модулі встановлена 30-мм гармата КБА-1 (2А72) або ЗТМ-1 (боєкомплект 400 снарядів), 30-мм автоматичний гранатомет АГ-17 (боєкомплект 145 гранат), 7,62-мм танковий кулемет ПКТ (боєкомплект 2000 патронів) та комплекс керованого озброєння ПТРК «Бар’єр» (боєзапас 4 ПТКР) з максимальною дальністю польоту ракети 5500 м. Екіпаж: 3 (водій, командир, стрілець), десант: 7.

Двигун
На БТР-4 серійно встановлюється горизонтальний рядний трициліндровий двотактний турбодизель прямого впорскування 3ТД-3 об’ємом 8,15 л, потужністю 500 к. с. при 2600 об/хв (крутний момент 1950 Н·м), виробництва філії Заводу ім. Малишева і розробленого ХКБД. Охолодження — рідинне. Маса двигуна 800 кг. Габарити (Д×Ш×В): 1182 × 955 × 581 мм. Витрати пального на дорогах загального користування 70—90 л на 100 км, на бездоріжжі — 150 л на 100 км.

На БТР-4Е встановлюється дефорсований варіант двигуна ЗТД-3А потужністю 400 к. с.

У перспективі можливе встановлення аналогічного двигуна 3ТД-4 зі збільшеною до 600 к. с. потужністю (крутний момент 1950 Н·м).

На бронетранспортер може встановлюватись німецький 4-тактний 6-циліндровий горизонтальный турбодизель прямого вприску з рідинним охолодженням Deutz BF6M1015CP об’ємом 11,91 л, потужністю 442—450 к. с. (крутний момент 1875 Н·м), маса — 850 кг, габарити (Д × Ш × В): 1039 × 932 × 1174 мм.

Крім того, на бронетранспортер можуть встановлюватись німецькі двигуни Deutz потужністю 489 або 598 к. с. або італійський 4-тактний 6-циліндровий двигун Iveco Cursor 10-430 об’ємом 10,3 л, потужністю 430 к. с. (крутний момент 1900 Н·м).

Шасі
Трансмісія
Трансмісію бронетранспортера виконано за повноприводною схемою. У трансмісію БТР входять: зчеплення, коробка перемикання передач, роздавальна коробка, карданні вали та чотири мости з приводами коліс. У БТР-4 використовуються 4 центральні ведучі мости з самоблокувальними диференціалами. Передні дві осі — поворотні.

Коробка передач
На БТР-4 встановлюється механічна коробка перемикання передач або автоматична американської фірми «Аллісон».

Ходова частина
Підвіска незалежна торсійного типу: торсійний вал, два поперечні важелі (верхній і нижній) та два гідравлічні амортизатори А1-237/412.2905.006 на кожне колесо.

На БТР-4 можуть встановлюватись безкамерні радіальні шини змінного тиску: 12,00R20 КІ113 140НС 10, ДТ-64 365/90R18, Michelin 335/80R20 і Michelin 365/80R20.

Модифікації
БТР-4А — варіант із двигуном Iveco + бойовий модуль «Грім» (замовлення МО України). Може бути укомплектований баштою від БТР-80, БМП-1, БМП-2 або бойовими модулями БАУ 23х2, «Шквал», «Штурм». Можлива установка башти БМП-3 після доопрацювання підбаштового листа.
БТР-4В — варіант із бойовим модулем БМ-7 «Парус», силовою установкою з дизельним двигуном німецької фірми «Deutz» потужністю 442 к. с. і автоматичною коробкою перемикання передач американської фірми «Allison» для колишнього ймовірного контракту з Македонією.
БТР-4МВ — модифікація вперше була представлена в лютому 2013. Конструкція бронемашини зазнала таких змін порівняно з базовою модифікацією: нова форма корпусу в носовій частині, відсутнє бронескло і бічні двері, посадка водія і командира здійснюється через окремі люки, в кормовій частині встановлена апарель. Бронезахист забезпечує балістичний захист третього рівня за стандартом STANAG 4569. Броня корпусу витримує влучання кулі 7,62×54 мм на дальності 30 метрів, а в лобовій проєкції захист відповідає рівню «3+» і витримує влучання кулі 12,7×99 мм на дальності 30 метрів. Бронеавтомобіль оснащується бойовим модулем БМ-7 «Парус». Автомобіль комплектується двигуном Deutz BF6M1015CP потужністю 450 к. с. Запас ходу — 670 км.

БТР-4МВ1
БТР-4МВ1 — модель, що представлена у жовтні 2017 року, отримала систему кругового огляду, кардинальні зміни в комплектації та додатковий захист, відсутні бічні двері.
БТР-4Е — лінійний варіант із бойовим модулем БМ-7 «Парус», розроблений для Іраку.
БТР-4Е1 — варіант броньованої машини з додатковим захистом, що виготовило ДП «Харківське конструкторське бюро з машинобудування імені О. О. Морозова» (ДП «ХКБМ») у березні 2014 року. БТР-4Е1 розширює сімейство броньованих машин із колісною формулою 8×8, яке вже перебуває в серійному виробництві. ДП «ХКБМ» розробило і виготовило дослідний зразок і комплект навісної броні для нього, який дозволяє істотно підвищити захист екіпажу і десанту БТР-4Е1. При цьому броня може встановлюватися і демонтуватися силами екіпажу в польових умовах, залежно від бойового завдання, що виконується, та рівня загрози.
БТР-4М — модифікація створена для морської піхоти ВМС Індонезії, має двигун Deutz, бойовий модуль БМ-7 «Парус» та додаткові елементи корпусу, які покращують морехідні характеристики.
БТР-4ЕП «Плавець» — версія з покращеними водохідними характеристиками. БТР отримав додаткові поплавки, крім того, забірник повітря двигуна винесено вище корпусу. Це дозволяє бронемашині висаджуватися в море з десантних кораблів.
БТР-4МВ1
Докладніше: БТР-4МВ1
Модифікація БТР-4МВ1 була представлена в жовтні 2017 року. Машина отримала систему кругового огляду, зазнала кардинальних змін у комплектації та додатковому захисті. В корпусі відсутні бічні двері. На цей раз розробники відмовились від притаманних радянським БТР вікон у передній частині, чим посилили захист екіпажу. Є подальшим розвитком БТР-4МВ, вперше представленого на міжнародній виставці IDEX-2013.

Додатково захист екіпажу підсилений використанням рознесеної броні та встановленням спеціальних ергономічних крісел, що поглинають енергію вибуху. Окрім того, завдяки модульному підходу у бронюванні і наявності багатоцільових відсіків, які дозоляють встановлювати додаткові паливні баки, поплавки або додаткову броню, існує можливість за мінімальний час переоснастити БТР-4МВ1.

 

Камери огляду та триплекси водія
У зв’язку з кардинальною перебудовою фронтальної частини БТР-4МВ1, для забезпечення комфортного водіння машини у бойових умовах, місце водія забезпечено панорамними оглядом за допомогою п‘яти триплексів. Але, окрім того, БТР-4МВ1 оснащений додатковою цифровою системою огляду на 360°. Для чого по периметру бойової машини розташовані камери огляду, які працюють, як у день так і в ночі. Це рішення дозволяє водію БТР-4МВ1 бачити всю ситуацію на маршруті та навколо машини.

Унаслідок внесених змін вага машини зросла до 24—25 т, що на 2—3 тони більше за звичайну версію БТР-4. Всі ходові властивості, які забезпечує колісна формула 8×8 у поєднанні із двигуном від Deutz та трансмісією Alisson, залишились без змін: максимальна швидкість — 110 км/год. Окрім того, БТР-4МВ1 зберіг можливість форсування водних перешкод уплав, зі швидкістю до 10 км/год.

Бойовий модуль має нове прицільне пристосування ОЕП-ВН виробництва ДП «Ізюмський приладобудівний завод» з потужним тепловізором, лазерним далекоміром, та цифровою системою управління вогнем. Новий тепловізійний модуль дає можливість виявляти цілі на відстані до 5 км. Була зменшена вага прицілу майже вдвічі — до 17 кг.

8 грудня 2017 року були завершені заводські випробування нової модифікації.

Новий український бронетранспортер БТР-4МВ1 буде представлений на Interpipe TechFest.

У листопаді 2018 фахівці держпідприємства «Харківське конструкторське бюро машинобудування імені Морозова» завершили повний цикл заводських випробувань нової бронемашини БТР-4МВ1.

Машина була показана на міжнародній виставці IDEX-2021 в ОАЕ.

Машини на базі БТР-4
БРМ-4К — бойова розвідувальна машина.
МВП-4К — машина вогневої підтримки. У машині на озброєнні використовується 120 мм гармата і 12,7 мм зенітний кулемет.
БММ-4С — броньована медична машина.
БСЕМ-4К — броньована санітарно-евакуаційна машина, виготовлена для Іраку.
БРЕМ-4 — броньована ремонтно-евакуаційна машина.
БРЕМ-4К — виготовлена для Іраку.
БРЕМ-4РМ.
БТР-4К — командирська машина, виготовлена для Іраку.
БТР-4КШ — командно-штабна машина, виготовлена для Іраку. В машині на озброєнні використовується 12,7-мм кулемет ТКБ-01-1. Екіпаж БТР-4КШ: 7 (водій-електрик і механік, командир транспортного засобу, командир військового з’єднання, чотири офіцери).
БТР-4ЕП — модифікація БТР-4Е з поліпшеною плавучістю.
Розвідувальна машина БРМ-4К (Силует).

Машина вогневої підтримки МВП-4К (Силует).

Санітарно-евакуаційна машина БСЕМ-4К (Силует).

Ремонтно-евакуаційна машина БРЕМ-4К (Силует).

Командирська машина БТР-4К (Силует).
Командно-штабна машина БТР-4КШ (Силует).

120-мм самохідний міномет
З оприлюдненого наприкінці 2015 року річного звіту державного концерну ДК «Укроборонпром», стало відомо про плани створення двох самохідних гармат на базі виготовленої в Україні бронетехніки. З української сторони проєкт має реалізовувати Конструкторське бюро ім. Морозова, а з польської — компанія Гута Стальова Воля. Планують реалізувати два проєкти: створення 120-мм самохідного міномета на шасі БТР-4Е та 155-мм самохідної гаубиці на базі шасі танка БМ «Оплот».

Польська компанія Гута Стальова Воля (пол. Huta Stalowa Wola; HSW) реалізує проєкт зі створення і виробництва 120-мм мінометної системи під назвою «Rak», нова польська башта з озброєнням запланована поєднувати в собі можливості міномета і гармати. Зварна башта зі сталевої броні забезпечує захист 1-го рівня за класифікації STANAG 4569 і озброєна гладкоствольним 120/25-мм мінометом казенного заряджання. Rak 120 обладнаний автоматичною системою заряджання, яка дозволяє досягти скорострільності 10 пострілів за хвилину, машину можуть обслуговувати дві людини (водій і командир), командир зі свого місця управляє всіма функціями через комп’ютерний інтерфейс.

Башти «Rak» зі 120-мм мінометами можуть бути встановлені як на гусеничні, так і на колісні шасі (зокрема, на БТР «Росомак»). Як польська сторона, так і українське Державне ККБ «Луч» зацікавлене в застосуванні українських високоточних боєприпасів у рамках спільного проєкту зі створення самохідних мінометів із використанням української керованої міни. Розроблена ККБ «Луч» керована 120-мм міна з лазерним напівактивним самонаведенням (як перша версія виробу), за заявою розробників, здатна забезпечити гарантоване ураження широкого спектра цілей. Імовірність ураження цілі з першого пострілу — 0,75—0,8. Маса міни — 16,8 кг. Тип бойової частини — кумулятивна. Відомо, що при використанні для ведення навісного вогню установка матиме мінімальну дальність стрільби 500 м, а максимальна дальність ураження цілі стандартною міною становить близько 8 кілометрів. При використанні мін із додатковим реактивним двигуном цей показник збільшується до 12 км. Польський БТР «Росомак» являє собою вироблений за ліцензією компанією WZM S. A. варіант фінського БТР «Патріа», українська ж сторона розглядає розробку даного проєкту на шасі вітчизняного БТР-4Е.

Переваги
Невисока вартість БТР-4, яка варіюється від 1,1 до 1,6 млн доларів США залежно від озброєння і рівня захисту.

Модульна конструкція і компонування машини з центральним розташуванням двигуна дозволяє встановлювати на бронетранспортер різноманітне обладнання і розробляти на його основі різноманітні машини. Його трансформації можуть здійснюватися в умовах польових майстерень.

Розташований у задній частині десантний відсік із виходом десанту назад забезпечує безпеку солдатів при виході з машини, особливо в міських умовах, чого не може забезпечити жоден пострадянський БТР, як-от, наприклад, БТР-80 чи БТР-3.

БТР-4 надійніший і простіший в експлуатації порівняно з іноземними конкурентами, такими, як французький VBCI.

Недоліки
Плоске, а не клиноподібне днище бронетранспортера знижує його протимінний захист.

Значна осадка БТР-4Е, корпус якого майже повністю занурюється під воду, призводить до збільшення опору руху на плаву, який у середньому на 18 % перевищує аналогічний показник для бронетранспортера БТР-3Е. Для його зменшення потрібне встановлення спеціальних поплавків у передній частині машини.

Імпортозаміщення
Російські комплектуючі поступово замінюються на українські.

У 2014 році при виробництві БТР-4 використовувалося 45 % російських деталей, така ж частка — українських і 10 % — іноземних.

У 2015 році його почали виробляти без жодної російської деталі. Одночасно частка українських комплектуючих у 2015 році зросла до 65 %, а в 2016 — до 85 %

Наскільки корисна інформація?

Оцініть сторінку

Середній рейтинг 5 / 5. Кількість голосів: 1

Ще немає оцінок.

Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Наш сайт використовує cookies для покращення показників та якості контенту. Використовуючи сайт Патруль, ви погоджуєтесь з Політикою конфіденційності.
0
Ви можете прокоментувати даний матеріалx