БТР-60, (БТР-60П; П тут «плавучий») — радянський колісний бронетранспортер.

Створений в 1956—1959 роках для оснащення мотострілецьких підрозділів і заміни в них застарілого БТР-152, від якого він відрізнявся значно поліпшеною прохідністю (колісна формула 8х8 в порівнянні із 6х6), що дозволяла йому слідувати за танками на полі бою, і здатністю плавати.

Особливості конструкції
Всі машини сімейства БТР-60 — повністю амфібійні, по воді рухаються з допомогою ВД, розташованого в задній частині корпусу, зі швидкістю 10 км/год, і мають однакове компонування: командир і механік-водій — попереду, десантне відділення — в центрі, і два бензинових двигуни — в кормі. Кожен двигун приводить в рух свою пару осей. Рульове управління з підсилювачем діє на дві передні осі.

Першою моделлю, прийнятою на озброєння, був бронетранспортер БТР-60П. Він мав десантне відділення без даху і перевозив 16 солдатів, що сидять на лавках, розташованих впоперек корпусу. Озброєння зазвичай складалося з одного 12,7-мм і двох 7,62-мм кулеметів. Ця модель у виробництві скоро поступилася місцем бронетранспортеру БТР-60 ПА з повністю закритим десантним відділенням, здатному перевозити не більше 16 солдатів, хоча нормальне завантаження — 12 осіб.

Бронетранспортер БТР-60ПА зазвичай озброєний 7,62-мм кулеметом, встановленим на шкворні.

Бронетранспортер БТР-60ПБ подібний попередній моделі БТР-60ПА , проте має одномісну башту з ручним приводом, таку ж як і у машини БРДМ-2 і чеського бронетранспортера ОТ-64, що Польщею застосовувався під позначенням SKOT-2A.

Десант може вести вогонь зсередини машин БТР-60ПА і БТР-60ПБ, хоча зазвичай він залишає машину через люки в даху. Командна версія машини називається БТР-60ПУ і має додаткову апаратуру зв’язку

Двигуни і трансмісія
Силова установка БТР-60 складалася з двох спарених рядних 6-циліндрових карбюраторних двигунів рідинного охолодження моделі ГАЗ-40П, що були форсованим варіантом двигуна вантажного автомобіля ГАЗ-51 і розвивали потужність до 90 к. с. кожен. Обидва двигуни встановлювалися на загальній рамі в моторному відділенні вздовж осі машини і приводили по два мости кожен: правий двигун — перший і третій, лівий — другий і четвертий рахуючи спереду, причому передні два мости могли відмикатися. Також обидва двигуни спільно приводили в дію водомет, а правий працював ще й на привід лебідки.

Два паливних бака встановлювалися в ізольованих відсіках в моторно-трансмісійному відділенні.

Кожен з двигунів бронетранспортера працював на окрему трансмісію, до складу якої входили:

Однодискове зчеплення сухого тертя з гідравлічним приводом, змонтоване в єдиному блоці з двигуном і коробкою передач;
Механічна чотириступінчаста коробка передач з коробкою відбору потужності до водометного рушія;
Роздавальна коробка із заниженою передачею, на правому двигуні також із механізмом відбору потужності до лебідки;
Дві головні передачі з кулачковими диференціалами підвищеного тертя;
Чотири колісних редуктора;
Ряд карданних валів, що сполучали агрегати трансмісії між собою.
Конструкція трансмісії дозволяла при виході з ладу або відключення одного з двигунів продовжувати рух бронетранспортери зі швидкістю до 60 км/год по шосе і зниженою прохідністю.

Ходова частина
БТР-60 мав колісну формулу 8×8 з чотирма рівнорозташованими по базі мостами і керованими двома передніми парами коліс.

Колеса бронетранспортера оснащені кулестійкими односкатовими шинами розміру 13.00-18″ і мають центральну систему регулювання тиску повітря з двома компресорами, що дозволяє змінювати його, в тому числі і на ходу, в межах від 0,5 до 2,5 кгс/см2. Це може використовуватися як для підвищення прохідності, так і для продовження руху при не дуже серйозному пошкодженні шини (кулеві пробоїни, незначний порив об перешкоду).

Питомий тиск на ґрунт (в залежності від тиску в шинах) може коливатися від 0,96 до 2,16 кгс/см2, при цьому перше значення цілком порівняно з питомим тиском, створюваним основними бойовими танками.

Підвіска всіх коліс — незалежна, торсіонна. Кожне колесо підвішене на двох розміщених один над одним важелях, шарнірно з’єднаних з бортом корпусу. Нижній з них підвішений на розташованому подовжньо уздовж борта корпуса торсіонному валу, а верхній на першій, другій і четвертій осях має по два гідравлічних амортизатори. Завдяки чотирьохвісній формулі БТР-60 здатний продовжувати рух, повністю втративши будь-які два колеса.

Водохідний рушій

На фото видно розведені стулки водомета і рулі
Для пересування на плаву на БТР-60 застосовано водомет. Він розміщується в кормовій частині машини під руховою установкою і являє собою водовід, що йде від днища моторно-трансмісійного відділення до нижнього кормового листа. У водоводі розміщений чотирьохлопатевий гвинт діаметром 600 мм, що приводиться в дію від обох двигунів. Вхідний отвір водоводу закривається ґратами, а вихідний — двостулковою броньовою заслінкою із гідравлічним приводом. Поворот на воді здійснюється за допомогою двох встановлених у водоводі рулів, управління яких зблоковано з поворотом коліс. Для руху заднім ходом вихідний отвір закривається і потік води надходить у бічні водоводи, що виходять в бортові листи в напрямку в сторони — вперед. У разі виході водомета з ладу бронетранспортер здатний продовжувати рух за рахунок обертання коліс зі швидкістю до 4 км/год.

Модифікації
Радянські
БТР-60ПА
БТР-60П розроблявся, подібно його попередникові БТР-152, з «відкритим верхом» десантного відділення. Ніякої новації чи якихось атавізмів у цьому не було. Така саме компонування — несучий кузов із відкритим десантним відділенням,— була характерна і для більшості бронетранспортерів вермахту. Проте, події в Угорщині у 1956 році, коли через відкритий верх БТР-152 повстанці закидали радянських солдатів коктейлями Молотова, і реалії новітньої ядерної ери змусили переглянути концепцію відкритих бронемашин.

БТР-60ПА отримав броньований верх, що дозволили герметизувати корпус і обладнати його засобами протихімічного та протирадіаційного захисту, проте машина в цілому поплатилася вогневою міццю. Замість одного 12,7 мм + двох 7,62 мм кулеметів на БТР-60ПА тепер залишився один 7,62 мм кулемет, вогонь з якого кулеметник усе-одно мусив вести через відкритий верхній люк.

Суттєвим недоліком БТР-60ПА лишалися також слабкість броні і незадовільна синхронізація роботи двох не надто потужних як для броньованої машини «газонівських» бензинових двигунів, що «перейшло» і на перші моделі наступної модифікації БТР-60ПБ.

БТР-60ПБ
Найбільш масова модифікація БТР-60, що перебувала на озброєнні збройних сил СРСР і залишилася країнам, що утворилися від розвалу СРСР, у тому числі Україні.

БТР-60ПБ вигляд ліворуч
БТР-60ПБ був створений на Горьківському автозаводі під керівництвом В. О. Дєдкова і прийнятий на озброєння в 1964 році. Серійне виробництво машини здійснювалося на Горьківському автозаводі до 1976 року.

Бронетранспортер БТР-60ПБ був модернізованим варіантом БТР-60ПА.

Корпус бронетранспортера — зварений з броньових листів і призначений для захисту екіпажу, десанту, механізмів і систем машини від вогню противника. Корпус виконаний несучим, на ньому всередині і зовні закріплені основні агрегати та обладнання машини. У БТР-60ПБ корпус закритий, герметичний, повністю броньований. Корпус захищає особовий склад від вогню стрілецької зброї, а також від безпосереднього впливу світлового випромінювання, радіоактивних і отруйних речовин, забезпечений фільтровентиляційною установкою (ФВУ). На верхньому лобовому листі розташовані два оглядових люки, що закриваються склом з гумовими ущільнювачами, а у бойовому положенні — броневими кришками. Для очищення стекол від бруду і води встановлені склоочисники. В стику верхнього лобового листа з дахом корпуса уварені 6 гнізд для приладів спостереження командира машини і водія. Ще по одному гнізду вварено на винесених частинах бортів корпусу. Для доступу до агрегатів і механізмів під час технічного обслуговування і ремонту окремі листи у кормовій частині закріплюються болтами. Днище корпусу зварне, в ньому є 10 отворів для доступу до зливних отворів, пробок картерів ведучих мостів, лівої роздавальної коробки і картерів двигунів; для зливу води, масла і бензину з кормової частини днища і бензину з бензобаків. Всі отвори закриваються різьбовими пробками. На нижньому лобовому аркуші приварені два буксирних гака і розташований люк для видачі троса лебідки. Люк має кришку, що відкривається вниз.

Броньовий корпус машини ділиться на три відділення: управління, десантне (бойове) і силове (моторне).

Відділення управління — розташоване в передній (носовій) частині машини. В ньому розміщені органи управління, контрольно-вимірювальні прилади, радіостанція, сидіння командира і водія, лебідка і її привід, прилади спостереження та ін. Регульовані сидіння можуть змінювати своє поздовжнє положення, нахил спинки і при підйомі фіксуватися в трьох положеннях. У передній частині даху корпусу над відділенням управління розташовані посадочні люки командира і водія.

Десантне (бойове), відділення — розташоване в середній частині корпусу і розраховане на 10 осіб. Особовий склад розміщується на сидіннях. По бортах розміщені укладки боєкомплекту, ЗІП кулемета, бронетранспортера і радіостанції, аптечка, вогнегасник, акумуляторна батарея та її вимикач, укладання приладів нічного бачення.

Для виходу десанту є 2 верхніх люка з бронекришками і по одному в бокових похилих листах з кожної сторони.

У бойовому відділенні також — розміщені кулеметник бронетранспортера і частина бойового розрахунку, що десантується. В ньому є два тримісних поперечних сидіння, два одномісних для восьми чоловік десанту і одне підвісне сидіння для кулеметника в баштовій установці. У задній частині бойового відділення встановлена герметична перегородка, що ізолює бойове відділення від відділення силової установки. Між підлогою та днищем десантного відділення та відділення управління встановлені агрегати трансмісії: провідні мости, роздавальні коробки і карданні вали. Тут же розташовані тяги та важелі рульового управління, тяги приводів до коробок передач, відбору потужності на водомет і до роздавальних коробок, стоянкового гальма і тяги управління лебідкою.

Тяга управління жалюзі, гідродинамічними рулями і дросельними заслінками карбюраторів проходять уздовж лівого борту корпусу. Трубопроводи приводу зчеплень, системи регулювання тиску повітря в шинах, колісних гальм укладені під підлогою і вздовж лівого борту.

Силове відділення — розташоване у кормовій частині корпусу машини. В ньому розміщені два двигуна, водні та масляні радіатори та теплообмінники, два паливних бака, два компресори, прилади електрообладнання, пусковий підігрівач, водомет, ежекційний клапан дренажної системи, четвертий ведучий міст. Силове відділення розділено з десантним відділенням перегородками. Ресивер і акумуляторна батарея перенесені в силове відділення, яке виконано герметичним. Гаки для буксирування на плаву встановлені на лобовому і кормовому листах рубки, для буксирування на суші — на носовій аркуші корпусу, а відкидний гак змонтований на кормовому листі корпусу.

Озброєння БТР-60ПБ останніх модифікацій
Озброєння БТР-60ПБ становили спарена установка 14,5-мм кулемета КПВТ і 7,62-мм ПКТ.
Установка розміщувалася на цапфах в лобовій частині башти, її наведення у вертикальній площині в межах -5…+30° здійснювалося вручну за допомогою гвинтового механізму, горизонтальне наведення здійснювалося обертанням вежі.
Наведення кулеметів на ціль здійснювалося за допомогою перископічного оптичного прицілу ПП-61, що мав збільшення 2,6Х при полі зору в 23° і забезпечував вогонь з КПВТ на дальність до 2000 метрів і з ПКТ — до 1500 метрів.
КПВТ призначений для боротьби з легкоброньованою чи неброньованою технікою противника і має боєкомплект 500 патронів в 10 стрічках, споряджених бронебійно-запальними кулями Б-32 або бронебійно-запалювальними із сердечником з карбіду вольфраму кулями БС.
ПКТ призначений для ураження живої сили і вогневих засобів противника, що знаходяться відкрито чи за незначними укриттями, і має боєкомплект в 2000 патронів у 8 стрічках.
БТР-60ПБ перебуває на озброєнні в багатьох країнах світу. В Україні на момент розпаду СРСР нараховували 176 машин, в Росії більш як 4000 БТР-60ПБ.

Українські
БТР-60МК — модернізована версія, виробництва ТОВ «КОРТ».

Хорунжий — варіант глибокої модернізації розробки НВО «Практика». Він має більш просторе десантне відділення, підвищений балістичний захист, протимінний захист (забезпечується багатошаровою підлогою і спеціальними протиударними сидіннями), кондиціонер, сучасний дизельний двигун (замість двох бензинових, як в оригінального БТР-60), сучасні прилади спостереження і можливість встановити RCWS.

Наскільки корисна інформація?

Оцініть сторінку

Середній рейтинг 0 / 5. Кількість голосів: 0

Ще немає оцінок.

Підписатися
Сповістити про
guest
0 Коментарі
Вбудовані Відгуки
Переглянути всі коментарі
Наш сайт використовує cookies для покращення показників та якості контенту. Використовуючи сайт Патруль, ви погоджуєтесь з Політикою конфіденційності.
0
Ви можете прокоментувати даний матеріалx